Постанова

від 20.04.2023 по справі 910/8878/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2023 р. м.Київ Справа№ 910/8878/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 20.04.2023

від позивача: Верховський О.В.

від відповідача: Кутовой В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-СВ"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 16.11.2022 (повний текст складено та підписано 28.11.2022)

у справі № 910/8878/22 (суддя П.І.Паламар)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "АТЛАНТ-СВ"

про стягнення 14 000 000 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "КТД-Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "АТЛАНТ-СВ" про стягнення заборгованості у розмірі 14 000 000,00 грн. за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 05-03/18 від 5 березня 2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до умов укладеного між ним, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатурн-ТВ" договору про уступку права вимоги від 14 травня 2021 р. він набув права вимоги до відповідача у розмірі 14000000 грн. щодо виконання останнім договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 05-03/18 від 5 березня 2018, додаткових угод до нього.

Посилаючись на те, що всупереч умов договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 05-03/18 від 5 березня 2018 р., додаткових угод до нього, відповідач одержані кошти в установлений строк не повернув, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з останнього на свою користь 14000000 грн. боргу, а також понесені ним по справі судові витрати, у т.ч. 50000 грн. з попереднього розрахунку витрат по оплаті послуг адвоката.

Короткий зміст ухваленого рішення судом першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/8878/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД-Україна" задоволено, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "АТЛАНТ-СВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД-Україна" 14000000 грн. боргу, 210000 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що доказів повернення відповідачем одержаних у позику сум за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги - не надано, і за таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622 Цивільного кодексу України підлягає стягненню 14000000 грн. боргу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з постановленим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "АТЛАНТ-СВ" (23.01.2023 згідно відмітки поштового трекера на описі вкладеного в цінний лист, з яким направлено апеляційну скаргу) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/8878/22 в частині стягнення 700 000,00 грн. скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у стягненні з відповідача сплаченої суми боргу у розмірі 700 000,00 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення в оскаржуваній частині порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в частині присудження стягнення 700 000,00 грн. боргу ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи, оскільки 18.08.2022 згідно платіжного доручення № 143 від 18.08.2022 відповідачем було сплачено на користь позивача 200 000,00 грн., а згідно платіжного доручення № 150 від 21.10.2022 - 500 000,00 грн. Таким чином, відповідачем було здійснено часткове погашення боргу за договором в сумі 700 000,00 грн., проте, вказані відомості не були враховані позивачем при зверненні до суду з позовом та вирішенні спору.

Короткий зміст заперечень у відзиві проти доводів апеляційної скарги

15.03.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому позивач визнав доводи апеляційної скарги стосовно того, що 18.08.2022 згідно платіжного доручення № 143 від 18.08.2022 відповідачем було сплачено на користь позивача 200 000,00 грн., а згідно платіжного доручення № 150 від 21.10.2022 - 500 000,00 грн. Позивач зазначив, що вказані відомості щодо сплати 700 000,00 грн. боргу не були передані адвокату позивача, а тому рішення суду підлягає зміні.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 27.01.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "АТЛАНТ-СВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/8878/22, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8878/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "АТЛАНТ-СВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/8878/22.

10.02.2023 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду (на електронну адресу суду) від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД-Україна" надійшло заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в якому він просив:

- визнати невірним обрахування судового збору при поданні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-СВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/8878/22;

- визнати причини пропуску строку на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-СВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/8878/22 неповажними;

- залишити апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-СВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/8878/22 без руху, надавши скаржнику строк для усунення відповідних недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-СВ" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/8878/22, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/8878/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "АТЛАНТ-СВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань, розгляд справи призначено на 23.03.2023, зупинено дію оскаржуваного рішення.

У зв`язку з оголошенням сигналу "повітряної тривоги" в місті Києві, судове засідання по справі № 910/8878/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "АТЛАНТ-СВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022, не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 341/2022 від 23 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 573 від 12 серпня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 7 листопада № 757/2022, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 р. строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 6 лютого 2023 року №58/2023, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 р. строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до розпорядження голови Північного апеляційного господарського суду №3 від 18.07.2022 у разі оголошення сигналу "повітряна тривога", з метою збереження життя, здоров`я, відвідувачам, суддям та працівникам апарату суду, негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Враховуючи вищевикладене, з метою здійснення подальшого розгляду апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про призначення справи № 910/8878/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "АТЛАНТ-СВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022, до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 розгляд справи призначено на 20.04.2023.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Представник скаржника (відповідача) в судовому засіданні 20.04.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/8878/22 в частині стягнення 700 000,00 грн. скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у стягненні з відповідача сплаченої суми боргу у розмірі 700 000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 20.04.2023 підтвердив ті обставини, що 18.08.2022 згідно платіжного доручення № 143 від 18.08.2022 відповідачем було сплачено на користь позивача 200 000,00 грн., а згідно платіжного доручення № 150 від 21.10.2022 - 500 000,00 грн. Позивач зазначив, що вказані відомості щодо сплати 700 000,00 грн. боргу не були передані адвокату позивача, а тому рішення суду підлягає зміні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 05.03.2018 між стороною-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатурн-ТВ", та стороною-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "АТЛАНТ-СВ" було укладено договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 05-03/18 (далі - договір № 05-03/18 від 05.03.2018), який підписано представниками сторін та посвідчено печатками сторін, за умовами п. 1.1 якого сторона-1 зобов`язалась надати стороні -2 безвідсоткову фінансову допомогу в національній валюті України у розмірі 10 000 000,00 грн. (далі - допомога), а сторона-2 зобов`язалась у визначений договором строк повернути стороні-1 допомогу у повному обсязі.

Пунктом 3.1 договору № 05-03/18 від 05.03.2018 визначено, що сторона-2 у строк до 28.12.2018 зобов`язується повернути стороні-1 надану допомогу у розмірі, визначеному п. 1даного договору.

06.05.2018 між стороною-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатурн-ТВ", та стороною-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "АТЛАНТ-СВ" було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 05-03/18 від 05.03.2018, за умовами якої:

- сторони домовились збільшити розмір безвідсоткової фінансової допомоги - внести зміни до розділу 1 «Предмет договору» та викласти п. 1.1 в новій редакції: за даним договором сторона-1 зобов`язується надати стороні-2 безвідсоткову фінансову допомогу в національній валюті України у розмірі 14 000 000,00 грн. (далі - допомога), а сторона-2 зобов`язалась у визначений договором строк повернути стороні-1 допомогу у повному обсязі.

11.05.2021 між стороною-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатурн-ТВ", та стороною-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "АТЛАНТ-СВ" було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 05-03/18 від 05.03.2018, за умовами якої сторони узгодили, що сторона-2 у строк до 30.11.2023 зобов`язується повернути стороні-1 надану допомогу у розмірі, визначену у п. 1 даного договору у повному обсязі - частинами, згідно викладеного графіку погашення:

- до листопада 2021 - 3 000 000,00 грн.;

- до листопада 2022 - 4 000 000,00 грн.;

- до листопада 2023 - 7 000 000,00 грн.,

- загалом - 14 000 000,00 грн.

Інші умови договору залишено незмінними і сторони підтвердили по ним свої зобов`язання (п. 4 додаткової угоди № 2 від 11.05.2021)

14.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатурн-ТВ", як первісним кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "КТД-Україна", як новим кредитором, та - Товариством з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "АТЛАНТ-СВ", як боржником, укладено договір (правочин) про уступку права вимоги, який підписано представниками сторін та посвідчено печатками сторін.

Згідно пункту 1.1 договору (правочин) про уступку права вимоги від 14.05.2021 первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв право вимоги першого та стає кредитором боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "АТЛАНТ-СВ" (юридична адреса: 04073 м.Київ, вул.. Сирецька, 33В, код 20728100, іпн 207 281 026 567).

Пунктом 1.2 договору (правочин) про уступку права вимоги від 14.05.2021 визначено, що предметом відступлення є вимог а до боржника по виконанню зобов`язань згідно договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 05-03/18від 05.03.2018 та додатків до нього на суму 14 000 000,00 грн. З моменту підписання даного правочину, новий кредитор має право в повному обсязі вимагати від боржника виконання зобов`язання згідно основного договору на суму 14 000 000,00 грн.

Умовами договору (правочин) про уступку права вимоги від 14.05.2021, сторони узгодили, що за даним правочином до боржника переходять обов`язки, визначені розділом 1 даного правочину (п. 2.1), первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору всю необхідну інформацію, копії, документів, що підтверджують зобов`язання боржника перед первісним кредитором (п. 2.2), новий кредитор зобов`язується прийняти виконання боржником зобов`язань, що становлять предмет даного правочину (п. 2.3), заміна сторін за основним договором не тягне за собою жодних інших змін умов основного договору , на підставі якого виникло право вимоги, за винятком тих, що передбачені умовами даного договору (п. 2.5), правочин вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов`язань (п. 3.1).

Відповідно до пункту 2.6 договору (правочин) про уступку права вимоги від 14.05.2021, право вимоги, що відступається за цим договором оцінено сторонами в 14 000 000,00 грн. Новий кредитор зобов`язується не пізніше 31.12.2021 оплатити первісному кредитору зазначену грошову суму у розмірі 14 000 000,00 грн.

Також, у договорі міститься застереження, що боржник не заперечує проти заміни первісного кредитора на нового кредитора по основному договору у визначеній даним правочином сумі, та підписуючи зі своєї сторони правочин, дає згоду на відповідну заміну сторін в договорі в порядку та на умовах, визначених даним правочином.

Також, згідно наявних в матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-ТВ", підтверджується, що на виконання договору № 05-03/18 від 05.03.2018 відповідачу було перераховано суму фінансової поворотної допомоги загалом в розмірі 14 000 000,00 грн. (06.03.2018 - 950 000,00 грн., 06.03.2018 - 280 000,00 грн., 06.03.2018 - 270 000,00 грн., 13.03.2018 - 7 000 000,00 грн., 13.03.2018 - 1 000 000,00 грн., 13.03.2018 - 200 000,00 грн., 13.03.2018 - 300 000,00 грн., 03.05.2018 - 2 000 000,00 грн., 10.05.2018 - 500 000,00грн., 14.05.2018 - 500 000,00 грн.,16.05.2018 - 500 000,00 грн.,05.06.2018 - 500 000,00 грн.).

Позивач наголошував у позові, що після настання у листопаді 2021 року строку повернення частини фінансової допомоги у розмірі 3000000 грн. відповідач цю частину одержаних грошових коштів не повернув.

Доказів, які б підтверджували факт належного виконання відповідачем прийнятого грошового зобов`язання в цій частині, - не надано.

11.11.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій просив здійснити оплату простроченої частини заборгованості в сумі 3 000 000,00 грн., строк оплати якої настав згідно додаткової угоди № 2 від 11.05.2021, і яку, відповідно, відповідач зобов`язався погасити за умовами основного договору до листопада 2021.

Направлення вказаної претензії за адресою юридичного місцезнаходження відповідача (04073 м.Київ, вул. Сирецька, 33В) підтверджується поштовою накладною 0210009009480 від 19.11.2021 та описом вкладеного у цінний лист, а також за адресою фактичного місцезнаходження (04060 м.Київ, вул. Вавілових, 17) - підтверджується поштовою накладною 0210009009471 від 19.11.2021 та описом вкладеного у цінний лист.

Крім того, з посиланням на приписи ст. ст. 1046, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань з повернення частини позики згідно графіку, позивачем вимогою № 03/12/2021 від 2 грудня 2021 р. заявлено про повернення відповідачем частини позики у розмірі 3000000 грн., а також дострокове повернення решти у розмірі 11000000 грн.

Направлення вказаної претензії за адресою юридичного місцезнаходження відповідача (04073 м.Київ, вул. Сирецька, 33В) підтверджується поштовою накладною 0210009047209 від 02.12.2021 та описом вкладеного у цінний лист, а також за адресою фактичного місцезнаходження (04060 м.Київ, вул. Вавілових, 17) - підтверджується поштовою накладною 02100090047217 від 02.12.2021 та описом вкладеного у цінний лист.

В свою чергу, як встановлено судом апеляційної інстанції, 18.08.2022 згідно платіжного доручення № 143 від 18.08.2022 відповідачем було сплачено на користь позивача 200 000,00 грн., а згідно платіжного доручення № 150 від 21.10.2022 - 500 000,00 грн. і призначенням платежу зазначено: повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно дог. 05-03/18 від 05.03.2018, з відмітками банку про проведення платежів, і які було долучено відповідачем до матеріалів апеляційної скарги.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги в межах заявлених доводів, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Водночас, стаття 174 Господарського кодексу України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

П. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України визначено, що оо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи дійшов висновку, що в силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 512, ч. 1 ст. 513, ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України, та на підставі тристороннього договору (правочину) про уступку права вимоги від 14..05.2021, позивач, як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача щодо виконання останнім зобов`язань за договором № 05-03/18 від 05.03.2018 (з урахуванням додаткових угод № 1 від 06.05.2018 та № 2 від 11.05.2021 ) загалом в сумі 14 000 000,00 грн.

Як обгрунтовано зазначено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, за своєю правовою природою договір № 05-03/18 від 05.03.2018 між сторонами - є договором позики, оскільки передбачає передачу однією стороною у власність другої сторони грошових коштів, а остання зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Відносини з приводу договору позики врегульовані гл. 71 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що після настання у листопаді 2021 року строку повернення частини фінансової допомоги у розмірі 3000000 грн., відповідач вказану частину одержаних грошових коштів - не повернув. Доказів, які б підтверджували факт належного виконання відповідачем прийнятого грошового зобов`язання в цій частині, - не надано. Таким чином, позивач на підставі вимог ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України набув права вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Вимогою № 03/12/2021 від 02.12.2021 підтверджується заявлення позивачем відповідачу про повернення частини позики у розмірі 3000000 грн., а також дострокове повернення решти у розмірі 11000000 грн., тобто, загалом позивачем заявлено до повернення 14 000 000,00 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позов посилався на те, що доказів повернення відповідачем одержаних у позику сум за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги - не надано, а тому за таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14000000 грн. боргу.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, а також наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, дійшов висновку, що відповідачем було допущено порушення умов договору № 05-03/18 від 05.03.2018, а саме: після настання у листопаді 2021 року строку повернення частини фінансової допомоги у розмірі 3000000 грн., відповідач вказану частину одержаних грошових коштів - не повернув, у зв`язку з чим позивач на підставі вимог ст. 526, ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, а також з урахуванням приписів п. 1 ч. 1 ст. 512, ч. 1 ст. 513, ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України набув права вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, що заявлено позивачем у вимозі - претензії № 03/12/2021 від 02.12.2021, яка направлена позивачем за адресою юридичного місцезнаходження відповідача (04073 м.Київ, вул. Сирецька, 33В) підтверджується поштовою накладною 0210009047209 від 02.12.2021 та описом вкладеного у цінний лист, а також за адресою фактичного місцезнаходження (04060 м.Київ, вул. Вавілових, 17) - підтверджується поштовою накладною 02100090047217 від 02.12.2021 та описом вкладеного у цінний лист.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем було допущено невиконання своїх зобов`язань перед позивачем за договором 05-03/18 від 05.03.2018 (з урахуванням додаткових угод № 1 від 06.05.2018 та № 2 від 11.05.2021) щодо повернення суми позики, що є порушенням вимог ст. 526, ст. ч. 1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, а тому права позивача, як нового кредитора, є порушеними і підлягають судовому захисту.

Проте, суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення 16.11.2022 про задоволення позовних вимог в розмірі 14 000 000,00 грн., не врахував наявність часткового погашення відповідачем заборгованості по договору 700 000,00 грн, а саме: 18.08.2022 згідно платіжного доручення № 143 від 18.08.2022 відповідачем було сплачено на користь позивача 200 000,00 грн., а згідно платіжного доручення № 150 від 21.10.2022 - сплачено 500 000,00 грн., і призначенням платежу зазначено: повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно дог. 05-03/18 від 05.03.2018, з відмітками банку про проведення платежів.

Так, відповідні платіжні доручення були долучені відповідачем до матеріалів апеляційної скарги і підлягають прийняттю судом апеляційної інстанції до розгляду і врахуванню при вирішенні спору з огляду на приписи ст. ст. 2, 14, 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідні обставини стосовно сплати 700 000,00 грн. не були повідомлені позивачем суду першої інстанції, хоча юридична особа зобов`язана знати власний майновий стан, відповідні обставини сплати були здійснені 18.08.2022 (200 000,00 грн. - тобто до подачі позову до суду, який подано 09.09.2022) та 21.10.2022 (500 000,00 грн. - тобто під час розгляду справи судом першої інстанції та до ухвалення оскаржуваного рішення), а тому, як позивач, так і його уповноважений фаховий представник, могли проявити розумну обачність і перевірити надходження коштів на власні рахунки у переддень судового засідання, і повідомити суд першої інстанції.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що врахування здійсненої відповідачем сплати суми основного боргу в сумі 700 000,00 грн., яка була здійснена 18.08.2022 (тобто до подачі позову до суду, який подано 09.09.2022) та 21.10.2022 (тобто під час розгляду справи судом першої інстанції та до ухвалення оскаржуваного рішення) - є справедливим, оскільки попередить необґрунтоване присудження до стягнення заборгованості у цій частині, а також узгоджується з приписами ст. ст. 2, 14, 269 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим доводи скаржника в апеляційній скарзі в частині необхідності врахування часткової оплати в сумі 700 000,00 грн. - є обгрунтованими.

Отже, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується, що на момент ухвалення судом першої інстанції відповідного рішення, сума боргу відповідача перед позивачем становила 13 300 000 (тринадцять мільйонів триста тисяч) грн. боргу і саме доказів повної сплати вказаної заборгованості на суму 13 300 000 (тринадцять мільйонів триста тисяч) грн. - матеріали справи не містять.

Таким чином, відповідач своїх договірних зобов`язань щодо проведення розрахунків у повному обсязі у визначені договором та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України строки не виконав, внаслідок чого у нього існує документально підтверджена заборгованість перед позивачем у сумі 13 300 000,00 грн.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 13 300 000,00 грн основного боргу - є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню, а провадження у справі в частині стягнення 500 000,00 грн. основного боргу підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмета спору в цій частині внаслідок сплати вказаної суми під час розгляду справи судом першої інстанції. В частині стягнення 200 000,00 грн. основного боргу суд апеляційної інстанції відмовляє, внаслідок сплати вказаної суми до подачі позову до суду першої інстанції і відповідно, відсутністю у позивача порушених прав частині стягнення вказаної суми.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що в апеляційній скарзі скаржником здійснено посилання на ст. ст. 258, 261 Цивільного кодексу України, які регулюють застосування спеціальної позовної давності та початок перебігу позовної давності.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 роз`яснено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до п. 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Верховний Суд у постанові від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, здійснивши аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач належним чином повідомлявся судом першої інстанції про розгляд справи шляхом направлення ухвал за адресами фактичного та юридичного місцезнаходження, і відповідні поштові відправлення повернуті поштовою установою з зазначенням відсутності адресата, і відповідно, враховуючи приписи ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, посилання скаржника в апеляційній скарзі на ст. ст. 258, 261 Цивільного кодексу України, які регулюють застосування спеціальної позовної давності та початок перебігу позовної давності - судом апеляційної інстанції відхиляються.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, з урахуванням мотивів даної постанови, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/8878/22 в оскаржуваній частині щодо стягнення 700 000,00 грн. основного боргу підлягає скасуванню та у скасованій частині ухвалюється нове рішення, яким: в частині стягнення 500 000,00 грн. основного боргу - провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України; в частині стягнення 200 000,00 грн. основного боргу - позовні вимоги задоволенню не підлягають, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "Атлант-СВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД-Україна" підлягає стягненню 13 300 000 (тринадцять мільйонів триста тисяч) грн. боргу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п. 1); скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково (п. 4).

П. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, найшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, а саме в частині безпідставного стягнення 700 000,00 грн. основного боргу, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в частині стягнення 700 000,00 грн. основного боргу - підлягає скасуванню на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, та у скасованій частині ухвалюється нове рішення, яким: в частині стягнення 500 000,00 грн. основного боргу - провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України; в частині стягнення 200 000,00 грн. основного боргу - позовні вимоги задоволенню не підлягають, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "Атлант-СВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД-Україна" підлягає стягненню 13 300 000 (тринадцять мільйонів триста тисяч) грн. боргу.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:

- з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 207000 (двісті сім тисяч) грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору за подачу позову до суду першої інстанції, пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням того, що часткове погашення боргу в розмірі 500 000,00 грн. відбулось вже після звернення позивача до суду і відкриття провадження;

- в решті судовий збір в сумі 3 000,00 грн. за подачу позову залишається з позивачем, у зв`язку з відмовою щодо стягнення 200 000,00 грн. основного боргу;

- з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 15 750 (п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги, яка задоволена в оскаржуваній сумі.

Також, дія рішення підлягає поновленню у не скасованій частині.

Керуючись ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 240, ст. 269, ст. 270, ст. 273, ст. 275, ст. 276, ст. 277, ст.ст.281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-СВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/8878/22 (в частині стягнення 700 000,00 грн.) - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/8878/22 в оскаржуваній частині щодо стягнення 700 000,00 грн. основного боргу скасувати та у скасованій частині ухвалити нове рішення, яким:

- в частині стягнення 500 000,00 грн. основного боргу - провадження у справі закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України;

- в частині стягнення 200 000,00 грн. основного боргу - відмовити у задоволенні позовних вимог.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/8878/22 у наступній редакції:

"1. Провадження у справі в частині стягнення 500 000,00 грн. основного боргу - закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД-Україна" м. Черкаси задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "Атлант-СВ" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 33-В, код 20728100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД-Україна" (18036, м. Черкаси, вул. 14 грудня, 8, код 43556155) 13 300 000 (тринадцять мільйонів триста тисяч) грн. боргу, 207000 (двісті сім тисяч) грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору

4. В іншій частині позову щодо стягнення 200 000,00 грн. основного боргу - відмовити, а витрати по сплаті судового збору в цій частиін в сумі 3000,00 грн. залишити за позивачем.".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД-Україна" (18036, м. Черкаси, вул. 14 грудня, 8, код 43556155) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "Атлант-СВ" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 33-В, код 20728100) 15 750 (п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/8878/22 у не скасованій частині.

6. Матеріали справи № 910/8878/22 повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши останньому видати накази на виконання даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту постанови: 16.05.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко