Постанова

від 22.05.2023 по справі 910/14988/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2023 р. Справа№ 910/14988/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023

у справі 910/14988/22 (Суддя Чинчин О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСОНАЛІКА"

про стягнення страхового відшкодування у розмірі 14 738 грн 18 коп.

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСОНАЛИКА" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 14 738,18 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі 910/14988/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Рішення обґрунтовано тим, що на думку суду відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, здійснюється за рахунок страховика за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/161676943, тобто Приватного акціонерного товариства "ВУСО". При цьому, Суд зазначає, що вартість пошкодженого транспортного засобу й розмір страхового відшкодування пошкодженого транспортного засобу "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який має бути виплачений страховиком за Полісом із вирахуванням коефіцієнту фізичного зносу буде визначений на підставі належним чином оформленого звіту визначення вартості пошкодженого транспортного засобу, складеного відповідно до вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі № 910/14988/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСОНАЛІКА" про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 14738 грн 18 коп., та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Зокрема апелянт стверджує, що Приватне акціонерне товариство " Страхова компанія "Українська страхова група" на підставі Генерального договору добровільного страхування транспортних засобів №28-2805-0192/00005 від 13.09.2019 унаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність водія транспортного засобу "DAF", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким скоєно ДТП, застрахована у ПрАТ "ВУСО" на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №161676943, яка в свою чергу виплатила часткове страхове відшкодування. Так, власником транспортного засобу "DAF", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є Відповідач, з яким особа, винна у вчиненні ДТП, перебувала у трудових відносинах. Таким чином, у зв`язку з тим, що вина у вчиненні ДТП особою, яка перебувала у трудових відносинах з Відповідачем, установлена в судовому порядку, останній зобов`язаний відшкодувати завдану своїм працівником шкоду розмірі 14 738 грн. 18 коп.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/14988/22 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 справі 910/14988/22, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 13.09.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укррос-транс" (Страхувальник) було укладено Генеральний договір добровільного страхування транспортних засобів №28-2805-0192/00005, предметом якого є страхування транспортного засобу "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску.

13.03.2020 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "DAF", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом-цистерною MAGYAR SR34 FS, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , водій "Автотранс" м. Миколаїв.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль марки "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 28.04.2020 у справі №522/5477/20 ОСОБА_2 , водія транспортного засобу "DAF", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом-цистерною MAGYAR SR34 FS, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Технічний центр "Анкомтех" виставлено рахунок №8385 від 16.03.2020 на ремонт транспортного засобу "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 36 817 грн 92 коп.

Відповідно до Страхового акту №ПСКА-10534 від 03.04.2020 Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 36 817 грн 92 коп., що підтверджується платіжним дорученням №9518 від 03.04.2020 із зазначенням призначення платежу: "страхове відшкодування №28-2805-0192/00005 від 13.09.2019, страх.акт №ПСКА-10534 від 03.04.2020".

Відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/161676943 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "DAF", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент настання страхової події була застрахована у Приватного акціонерного товариства "ВУСО", розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 00 грн, розмір ліміту по майну складає 130 000 грн, страхувальник - ТОВ "Ойлавтотранс".

Приватне акціонерне товариство "ВУСО" виплатило Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Українська страхова група" страхове відшкодування у розмірі 22 079 грн 74 коп., що підтверджується платіжним дорученням №11045 від 22.04.2020.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач зобов`язаний відшкодувати 14 738 грн 18 коп., оскільки пошкодження транспортного засобу "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 сталося з вини водія ОСОБА_2 , який працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Ойлавтотранс", яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРСОНАЛИКА".

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивачем на виконання зобов`язань за Генеральним договором добровільного страхування транспортних засобів №28-2805-0192/00005 від 13.09.2019, предметом якого є страхування транспортного засобу "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , було відшкодовано на користь Страхувальника 36 817 грн 92 коп.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не установлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Отже до Позивача у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток із залишком строку позовної давності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №910/12500/17.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом указаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала транспортним засобом "DAF", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом-цистерною MAGYAR SR34 FS, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , установлена у судовому порядку Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 28.04.2020 у справі №522/5477/20.

Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов`язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов`язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об`єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСОНАЛИКА" страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 14 738 грн 18 коп.

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Тобто, аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту), укладеного із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець (вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц).

Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як убачається із матеріалів справи, винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу "DAF", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом-цистерною MAGYAR SR34 FS, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_2 на час вчинення ДТП був водієм "Автотранс" м. Миколаїв, про що зазначено у постанові Приморського районного суду міста Одеси від 28.04.2020 у справі №522/5477/20.

Відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/161676943 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "DAF", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент настання страхової події була застрахована у Приватного акціонерного товариства "ВУСО", розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 00 грн, розмір ліміту по майну складає 130 000 грн, страхувальник - ТОВ "Ойлавтотранс".

Приватне акціонерне товариство "ВУСО" виплатило Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Українська страхова група" страхове відшкодування у розмірі 22 079 грн 74 коп., що підтверджується платіжним дорученням №11045 від 22.04.2020.

Як зазначає Позивач, указана сума страхового відшкодування була виплачена Приватним акціонерним товариством "ВУСО" із вирахуванням коефіцієнту фізичного зносу. З цього приводу Суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, виходячи із приписів ч.ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.

Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 у справі №924/675/17 зазначив, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.

Абзацом 18 статті 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Суд зазначає, що проведення оцінки завданої шкоди суб`єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.2003 Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395.

Відповідно до п. 1.6 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.

Відповідно до п.7.38 указаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.

3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів;

5 років - для мототехніки.

Згідно з п.1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , убачається, що рік випуску автомобіля - 2013, а отже, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди (13.03.2020) строк експлуатації означеного автомобіля перевищував 4 роки.

Отже, з наявних в матеріалах справи документів судом установлено наявність підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , при визначенні розміру страхового відшкодування.

В той же час, суд зазначає, що сума страхового відшкодування повинна розраховуватись виходячи із вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідно до статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.

Позивачем належна оцінка шкоди фахівцем не проводилась, звіт не складався.

Матеріали справи не містять належним чином оформленого звіту визначення вартості пошкодженого транспортного засобу, складеного відповідно до вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.

При визначенні розміру заподіяної шкоди у даному випадку Суд не може виходити із вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно із сумою, яка вказана у рахунку, виставленому станцією технічного обслуговування (Товариством з обмеженою відповідальністю "Технічний центр "Анкомтех")

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр "Анкомтех" №8385 від 16.03.2020, платіжне доручення №9518 від 03.04.2020 не можуть бути визнані Судом достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат з виплати страхового відшкодування, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ойлавтотранс" (за Ідентифікаційним кодом юридичної особи 41609990) змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРСОНАЛИКА".

В той же час, суд зазначає, що матеріали справи не містять достатньо доказів на підтвердження того, що в момент ДТП, яке сталось 13.03.2020, водій ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах саме із Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСОНАЛИКА", оскільки у постанові Приморського районного суду міста Одеси від 28.04.2020 у справі №522/5477/20 зазначено, що водій працює у "Автотранс" м. Миколаїв.

В той же час, суд зазначає, що за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/161676943, за яким цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "DAF", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент настання страхової події була застрахована у Приватного акціонерного товариства "ВУСО", ліміт відшкодування по майну становить 130 000 грн.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієї постанови). А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 указаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року по справі №755/18006/15-ц.

Згідно з частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Суд зазначає, що статтею 1194 Цивільного кодексу України установлено додаткову (субсидіарну) відповідальність страхувальника (Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСОНАЛИКА") у розмірі, який перевищує суму виплаченого страховиком (Приватним акціонерним товариством "ВУСО") потерпілому страхового відшкодування (ліміт відповідальності страховика) та становить різницю між фактично завданою шкодою і страховою виплатою.

З урахуванням приписів статті 1194 Цивільного кодексу України Позивач має право на відшкодування виплаченого Товариству з обмеженою відповідальністю "Укррос-транс" страхового відшкодування за рахунок страховика - Приватного акціонерного товариства "ВУСО") в межах ліміту відповідальності страховика із можливістю подальшого стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСОНАЛИКА" різниці між фактичним розміром завданої шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №910/1978/17).

Суд зазначає, що ліміт відповідальності страховика - Приватного акціонерного товариства "ВУСО" за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/161676943, за яким цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "DAF", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 130 000 грн, а сума виплаченого страхового відшкодування Позивачем становить 36 817 грн 92 коп., тобто не перевищує ліміт відповідальності страховика.

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, здійснюється за рахунок страховика за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/161676943, тобто Приватного акціонерного товариства "ВУСО".

При цьому вартість пошкодженого транспортного засобу й розмір страхового відшкодування пошкодженого транспортного засобу "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який має бути виплачений страховиком за Полісом із вирахуванням коефіцієнту фізичного зносу буде визначений на підставі належним чином оформленого звіту визначення вартості пошкодженого транспортного засобу, складеного відповідно до вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСОНАЛИКА" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 14 738,18 грн є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі 910/14988/22, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі 910/14988/22 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі 910/14988/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі 910/14988/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов