Ухвала

від 09.05.2023 по справі 12/179-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні скарги на дії або бездіяльність

органу ДВС, приватного виконавця

"09" травня 2023 р. Cправа № 12/179-09

Господарський суд Вінницької області у складі

головуючого судді Лабунської Т.І.

за участю: секретаря судового засідання Марчук А.П.

представника Неймана Й.Л. - Дунаєва І.Б.

стягувача - Болотіна А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Неймана Й.Л. у справі

за позовом: Фізичної особи - підприємця Болотіна Анатолія Давидовича , м. Тульчин Вінницька область

до: Фізичної особи - підприємця Неймана Йосипа Леонідовича , м.Тульчин, Вінницька область

про розірвання договору оренди та стягнення 95 885,63 грн.

В С Т А Н О В И В:

17.01.2023 до Господарського суду Вінницької області надійшла скарга Неймана Й.Л. , в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, згідно якої останній просить суд поновити строк звернення до суду із зазначеною скаргою та визнати неправомірною і скасувати постанову про арешт майна боржника від 12.04.2017 по виконавчому провадженню № 626912722, винесену старшим державним виконавцем Тульчинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Чепернатою О.В. , якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно Неймана Й.Л .

Ухвалою суду від 30.01.2023 скаргу Неймана Й.Л. призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.02.2023.

Разом з тим, у зв`язку повітряною тривогою судове засідання по справі № 12/179-09, призначене на 10.02.2023 не відбулось.

Ухвалою суду від 13.02.2023 скаргу Неймана Й.Л. призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.03.2023.

Проте, у зв`язку з масштабною та тривалою повітряною тривогою, загрозою ракетних ударів по всій території України, судове засідання по справі № 12/179-09, призначене на 10:30 год. 03.03.2023 не відбулось.

Ухвалою суду від 07.03.2023 скаргу Неймана Й.Л. призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.03.2023.

Ухвалами суду від 23.03.2023 та 31.03.2023, 24.04.2023 розгляд скарги Неймана Й.Л. відкладався та оголошувалися перерви в судовому засіданні, востаннє на від 09.05.2023.

На визначену дату в судове засідання з`явився стягувач (позивач).

Крім того, судове засідання 09.05.2023 проводилося в режимі відеоконференції за участю представника Неймана Й.Л. , адвоката Дунаєва І.Б. поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник відділу ДВС в судове засідання не з`явився, хоча про призначене судове засідання повідомлений належним чином ухвалою суду від 24.04.2023, яка направлена на його електронну адресу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

В судовому засіданні 09.05.2023 розглянуто скаргу Неймана Й.Л. від 12.01.2023.

Представник Неймана Й.Л. , адвокат Дунаєва І.Б. представив суду зміст скарги та надав пояснення щодо викладених в ній обставин.

Болотін А.Д. заперечив щодо задоволення вказаної скарги.

Суд, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, розглянувши скаргу, заперечення на скаргу та додані до них письмові докази, надавши їм належну правову оцінку встановив наступні обставини.

В обґрунтування поданої скарги скаржник вказує, що 12.04.2017 на підставі постанови про арешт майна боржника серія та номер: НОМЕР_1, виданої 12.04.2017 винесеної старшим державним виконавцем Тульчинського РВ ДВС Головного ТУЮ у Вінницькій області Чепернатою О.В. було накладено арешт на все нерухоме майно, власником якого є Нейман Й.Л ..

Постанова, винесена державним виконавцем, не була доведена до відома зацікавленої особи на чиє майно було накладено арешт.

Даний арешт є неправомірним, а тому скаржник звернувся з заявою до Тульчинського відділу ДВС щодо невідкладного скасування всіх обтяжень нерухомого майна, яке належить Нейману Й.Л .

Разом з тим, вже 06 грудня 2022 скаржником отримано відповідь начальника Тульчинського відділу ДВС на заяву про зняття арешту з якої слідує, що зняття арешту з майна Неймана Й.Л. є неможливим, оскільки на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1.

Крім того, як вказує скаржник, накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника, здійснене постановою від 12.04.2017 ВП НОМЕР_1, за наявності систематичних стягнень з боржника, наявного рухомого майна та відсутності нерухомого майна, на день винесення постанови про арешт майна боржника, що в сукупній вартості значно перевищують суму стягнення за наказом, є неправомірним (суперечить закону).

Окрім того, майно, яке підлягає арешту без проведення його опису, зазначено у ч. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", ним є кошти боржника, що знаходяться на рахунках боржника у банках, інших фінансових установах, а також конкретне майно боржника, зазначене в заяві стягувача, право власності або інші майнові права боржника, дані на яке наявні в електронних державних базах даних та реєстрах.

Тобто, як при накладенні арешту без проведення його опису, так і при накладенні арешту із застосуванням попередньої процедури опису майна, предметом арешту може бути тільки індивідуально визначене майно. Чинне виконавче законодавство не надає право виконавцю арештовувати майно без зазначення його індивідуальних і ідентифікуючих характеристик.

Фактично оскаржуваною постановою накладено арешт на все нерухоме майно боржника без його виявлення (встановлення його наявності), ідентифікації та опису.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження», у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (з 01 жовтня 2022 - 134000,00 грн.), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Враховуючи, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав па нерухоме майно у власності Неймана Й.Л. є лише отримана на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом квартира, яка являється єдиним житлом боржника, та на яку накладено арешт на підставі оскаржуваної постанови, а сума що підлягає стягненню за виконавчим провадженням № НОМЕР_1, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, то звернення стягнення па дане майно є неможливим, тобто у жодному разі даний арешт не забезпечить виконання рішення суду.

Державний виконавець, заперечуючи пороти скарги боржника, наголошує на тому, що всі виконавчі дії в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 вчинено у відповідності до приписів Закону України "Про виконавче провадження".

На виконанні у Тульчинському відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження АСВП № НОМЕР_1 від 02.06.2011 по виконанню наказу № 12/179-09 виданого 10.03.2010 Господарським судом Вінницької області про стягнення з Неймана Й.Л. на користь Болотіна А.Д. коштів в сумі 91 640,07 грн.

22.07.2011 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з пенсії боржника та направлено до ПФУ у Тульчинському районі.

З метою повного виконання наказу Господарського суду Вінницької області згідно ст.ст. 48, 56 даного Закону в разі відсутності коштів для погашення боргу державний виконавець виносить постанову про арешт майна та коштів боржника, тому 12.04.2017 року державним виконавцем було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника Неймана Й.Л. , яка для відома була направлена сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом (Реєстр рекомендованої кореспонденції зберігається у відділі ДВС протягом одного року).

26.04.2022 припинилось надходження коштів з пенсії боржника в зв`язку з внесенням змін до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"

- припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

- визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Згідно ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Станом на 06.02.2023 залишок нестягнутих коштів з Неймана Й.Л. на користь стягувана становить 69 730,00 грн.

З огляду на це, Тульчинський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не порушив вимог до Закону України « Про виконавче провадження».

Розглянувши матеріали скарги, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.10.2022, залишеним в силі постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2011, позов задоволено частково. Розірвано договір оренди нежилого приміщення, що розташоване у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ФОП Болотіним А.Д. та ФОП Нейманом Й.Л. 31.03.2008. Стягнуто з ФОП Неймана Й.Л. :

- на користь ФОП Болотіна А.Д. 82580 грн. боргу зі сплати орендної плати, 5070,53 грн. пені, 3989,54 грн. витрат на оплату за енергопостачання;

- на користь державного бюджету 1001,4 грн. державного мита та 226,4 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- на користь державного бюджету 400 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених на сторону судом.

На виконання рішення суду 10.03.2010 видано відповідний наказ.

02.06.2011 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 12/179-09 від 10.03.2010.

12.04.2017 винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 88 667,26 грн.

За доводами скаржника, наведені дії державного виконавця є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки постанова не була доведена до відома боржника, стосується арешту всього майна, а не конкретного індивідуально визначеного; арешт накладено на майно без проведення його опису.

Досліджуючи питання стосовно дотримання державним виконавцем під час ухвалення оскаржуваних постанов вимог законодавства, суд враховує таке.

За приписами ст. 18, ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

За змістом ст. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За змістом ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Старший державний виконавець Тульчинського РВ ДВС Головного ТУЮ у Вінницькій області Чеперната О.В. , керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та з метою виконання рішення суду, 12.04.2017 винесла постанову про арешт майна боржника.

Постановою від 12.04.2017 у виконавчому провадженні № 23912722 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику - Нейману Й.Л. , в межах суми звернення стягнення 88 667,26 грн.

Що стосується твердження скаржника, щодо відсутності доказів надіслання постанови про арешт майна боржника на адресу боржника, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В матеріалах справи міститься супровідний лист про надіслання сторонам виконавчого провадження, в т.ч. Нейману Й.Л. постанови від 12.04.2017, винесеної при примусовому виконанні наказу № 12/179-09 від 10.03.2010, що видав Господарський суд Вінницької області.

Разом з тим, як зазначив у запереченні державний виконавець, надати підтвердження про направлення виконавчого документу неможливо, оскільки згідно порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби реєстри рекомендованої кореспонденції, передані на зберігання зберігаються протягом 1-го року.

Тобто, докази надіслання оскаржуваної постанови боржнику необхідні для підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення до суду з вказаною скаргою.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою суду від 30.01.2023 Нейману Й.Л. поновлено строк на подання скарги від 12.01.2023 на дії державного виконавця Тульчинського районного відділу ДВС у справі № 12/179-09.

Що стосується арешту всього майна, а не конкретного індивідуально визначеного та накладення арешту на майно без проведення його опису суд дійшов наступного висновку.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Арешт майна за правовою сутністю обмежує право боржника розпоряджатися спірним майном, проте не вимагає обмеження в користуванні ним.

Державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника для забезпечення реального виконання рішення суду. При цьому накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно Державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника для забезпечення реального виконання рішення суду. При цьому накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника не позбавило Неймана Й.Л. можливості користуватися та володіти своїм майном.

боржника не позбавило Неймана Й.Л. можливості користуватися та володіти своїм майном.Суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Таким чином, вказана норма Закону надає державному виконавцю право ухвалити як постанову про арешт майна, так і постанову про опис та арешт майна.

Закон України «Про виконавче провадження» також надає можливість державному виконавцю як накласти арешт на все майно боржника під час відкриття виконавчого провадження, так і накласти арешт на окремі речі, що належать боржнику, не пізніше наступного робочого дня після виявлення такого майна.

При цьому постанова виконавця про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, в силу наведених положень Закону України «Про виконавче провадження» не повинна містити в собі опису майна, на яке накладається арешт.

За змістом вказаних норм Закону України «Про виконавче провадження» виконавець вправі вибирати алгоритм своїх дій при здійсненні виконавчого провадження, а положення цього Закону не містять обмеження щодо накладення арешту на майно розміром суми, що підлягає стягненню.

Тобто державний виконавець Чеперната О.В. при винесенні оскаржуваної постанови про арешт майна боржника діяла у спосіб та у відповідності з положеннями Закону України «Про виконавче провадження» і його діями не порушено права та законні інтереси боржника.

Додатково скаржник як на обґрунтування підстав оскарження постанови посилається на постанову від 26.10.2017 у справі № 910/1962/16, яка ухвалена Вищим господарським судом України.

З цього приводу суд зазначає, що згідно із ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що постановою державного виконавця від 12.04.2017 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника та беручи до уваги те, що дана постанова не містить рішень виконавця щодо обмеження права користування майном (в тому рахунку і квартирою), здійснення опечатування або вилучення його у боржника, вказана постанова про арешт майна боржника в межах суми звернення стягнення в силу вимог Закону України «Про виконавче провадження» не повинна містити в собі опису майна, на яке накладається арешт.

Даний висновок господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.06.2018 у справі № 910/15141/16.

Інших доводів, які б свідчили про протиправність дій державного виконавця скаржником не наведено, підстави для визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Тульчинського РВ ДВС Головного ТУЮ у Вінницькій області Чепернатої О.В. про арешт майна боржника від 12.04.2017 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 - відсутні.

Керуючись ст.ст. 3, 11, 18, 197, 232, 234, ч. 2 ст. 235, 255, 256, 236, 326, 339, 340, 342 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити в задоволенні скарги Неймана Й.Л. від 12.01.2023 на постанову про арешт майна боржника від 12.04.2017 по виконавчому провадженню № 626912722, винесену старшим державним виконавцем Тульчинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Чепернатою О.В. , якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно Неймана Й.Л .

2. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 09.05.2023.

3. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Повний текст ухвали суду, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді, складено та підписано - 22.05.2023.

5. Копію ухвали суду надіслати згідно переліку рекомендованим листом та на електронну адресу представника Неймана Й.Л. , адвоката Дунаєва І.Б. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Тульчинського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) - info@tl.vn.dvs.gov.ua.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Болотіну А.Д. ( АДРЕСА_2 );

3 - Тульчинському відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (вул. Миколи Леонтовича, буд. 47, м. Тульчин, Вінницька область, 23600)