Рішення

від 09.05.2023 по справі 903/824/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 травня 2023 року Справа № 903/824/22

за позовом: Фермерського господарства «УЛАР», с. Семенівка, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛИУМ ТРЕЙД», м.Луцьк

про стягнення 327 394 грн. 36 коп.

Суддя Шум М.С.

Секретар с/з Харкевич О.О.

Представники сторін:

від позивача: Ратич С.Р.

від відповідача: Тойка С.С.

Процесуальний хід справи

Фермерське господарство «УЛАР» в позовній заяві від 14.10.2022 №14-10 просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛИУМ ТРЕЙД» 327 394 грн. 36 коп. в тому числі 205 961 грн. 75 коп. основного боргу, 65 755 грн. 38 коп. пені, 7 228 грн. 41 коп. 3% річних, 48 448 грн. 82 коп. втрат від інфляції, витрати по сплаті судового збору в сумі 4 910 грн. 93 коп. покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням зобов`язань згідно з договором поставки №1-18/273 від 01.03.2021 в частині повної та вчасної оплати відповідачем отриманого товару.

Ухвалою суду від 20.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

04.11.2022 на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач у відзиві просить суд призначити у справі почеркознавчу експертизу підпису, що міститься у видатковій накладній, акті приймання-передачі та ТТН, що були долучені до позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.11.2022 розгляд справи №903/824/22 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 06.12.2022, запропоновано відповідачеві надати суду протягом 3-ох днів з дня отримання ухвали: докази надіслання відзиву на адресу позивача; запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 5-ти днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу, відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

17.11.2022 до суду від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи скріншоти з електронної скриньки, який підтверджує направлення відзиву на адресу позивача.

06.12.2022 на електронну адресу суду надійшли пояснення від ФГ «УЛАР», в яких позивач просить суд у задоволенні клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи відмовити.

Ухвалою суду від 06.12.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 10.02.2023. Підготовче засідання у справі відкладено на 24.01.2023, визнано явку директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛИУМ ТРЕЙД» Мальця Миколи Григоровича в наступне судове засідання обов`язковою. Зобов`язано позивача - Фермерського господарства «УЛАР» до 24.01.2022 надати суду для огляду: оригінали видаткової накладної №УЛ-00019941 від 12.07.2021, ТТН №Р19941 від 12.07.2021, акту прийому-передачі продукції №УЛ-00019941/А від 12.07.2021.

На виконання вимог ухвали суду від 06.12.2022 позивач листом від 04.01.2023 надав суду для огляду оригінали видаткової накладної №УЛ-00019941 від 12.07.2021, ТТН №Р19941 від 12.07.2021, акту прийому-передачі продукції №УЛ-00019941/А від 12.07.2021.

Ухвалою суду від 24.01.2023 розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 14.02.2023. Повторно визнано обов`язковою явку директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛИУМ ТРЕЙД» Мальця Миколи Григоровича в судове засідання 14.02.2023.

Суд, оглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, відмовив в задоволенні клопотання представника ТзОВ «ГЕЛИУМ ТРЕЙД» про призначення почеркознавчої експертизи у зв`язку з поданням позивачем оригіналів витребуваних судом документів та відмовою представника відповідача провести відповідну оплату за її проведення (відповідні обставини зазначені в ухвалі суду від 14.02.2023).

Протокольною ухвалою суду від 14.02.2023 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 14.03.2023 на 11:50 год.

Ухвалою суду від 22.03.2023 повідомлено сторін про призначення справи до розгляду по суті на 11.04.2023.

Судове засідання, що було призначено на 11.04.2023, участь в якому за клопотаннями представників позивача та відповідача останні брали в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, провести належним чином не вдалось, оскільки інтернет зв`язок сторонами у справі не був забезпечений належної якості.

Ухвалою суду від 11.04.2023 розгляд справи по суті відкладено на 09.05.2023.

Аргументи сторін

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №1-18/273 від 01.03.2021.

ФГ «УЛАР» підтверджує поставку товару ТзОВ «ГЕЛИУМ ТРЕЙД»:

- видатковою накладною №УЛ-00019941 від 12.07.2021 на суму 272 338 грн. 00 коп.(а. с. 21);

- товарно-транспортною накладною №Р19941 від 12.07.2021 про перевезення вантажу на суму 272 338 грн. 00 коп. (а. с. 22);

- актом прийому-передачі продукції №00019941/А від 12.07.2021 до ТТН №Р19941 від 12.07.2021 (а. с. 23).

Позивач зазначає про часткову оплату поставленого товару на суму 66 376 грн. 25 коп. згідно з платіжним дорученням №856 від 01.07.2021 на суму 100 000 грн. 00 коп. (а. с. 24).

ФГ «УЛАР» стверджує про невиконання обов`язку щодо оплати товару на суму 205 961 грн. 75 коп.

З метою досудового врегулювання спору позивач пред`явив відповідачу претензію від 30.09.2022 №312 з вимогою погасити існуючу заборгованість за договором та підписати акт звіряння взаємних розрахунків. Відповідні обставини підтверджує описом вкладення у цінний лист та квитанцією АТ «Укрпошта» від 30.09.2022.

Позивачем також нараховано 65 755 грн. 38 коп. пені, 7 228 грн. 41 коп. 3% річних, 48 448 грн. 82 коп. втрат від інфляції.

В якості правових підстав позову позивач зазначає, зокрема статті Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.

Також, позивачем надіслано заяву від 02.01.2023 про надання для огляду оригіналів видаткової накладної №УЛ-00019941 від 12.07.2021 на суму 272 338 грн. 00 коп., товарно-транспортної накладної №Р19941 від 12.07.2021 про перевезення вантажу на суму 272 338 грн. 00 коп., акту прийому-передачі продукції №00019941/А від 12.07.2021 до ТТН №Р19941 від 12.07.2021.

У відповіді на відзив від 24.01.2023 №46 позивач зазначає, що станом на 12.07.2021 складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну на суму 272 338 грн. 00 коп. з урахуванням податку на додану вартість - 45 389 грн. 65 коп. Як наслідок, зазначено податкова була підставою для нарахування відповідачем податкового кредиту. До відповіді на відзив долучено податкову накладну від 12.07.2021 №1085/2, що зареєстрована в ЄРПН.

ФГ «УЛАР» звертає увагу суду на висновки ВП ВС у справі №910/23097/17 про те, що для з`ясування реальності господарської операції суди мають встановити чи має місце відображення операції з отримання товару в податковій звітності.

Щодо доводів відповідача про втрату печатки, відбитком якої скріплено підпис уповноваженої особи на первинних документах станом на дату складання таких документів, позивач зауважує, що наявність або відсутність печатки суб`єкта господарювання на документах не створює юридичних наслідків.

У судових засіданнях представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Заперечення відповідача.

ТзОВ «ГЕЛИУМ ТРЕЙД» підтверджує, що між сторонами був укладений договір поставки № 1-18/273. Поставки за вказаним договором мали регулярний характер, так само й оплати з боку ТзОВ «ГЕЛИУМ ТРЕЙД» були регулярні.

Платіжне доручення №856 підтверджує оплату з боку ТзОВ «ГЕЛИУМ ТРЕЙД» у розмірі 100 000 грн., а не 66 376, 25 грн. як зазначає позивач.

Так, на підставі зазначених даних у позові, якщо врахувати вартість поставки згідно долученої накладної і відняти оплату згідно долученого платіжного доручення, то залишок суми має становити 172 338 грн., а не 205 961, 75 грн., як вказав позивач.

Позивач у якості підтвердження власної правової позиції долучив до позову копію видаткової накладної, акту приймання-передачі товару та ТТН.

В розділі «Терміни і умовні позначення» договору поставки №1-18/273 від 01.03.2021 сторони визначили, що первинний документ - це документ, укладений відповідно до умов цього договору, що підтверджує факт поставки та передачі Покупцю відповідної партії товару, що в ньому вказана, в тому числі, але не виключно, товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, тощо. Первинні документи є невід`ємними частинами цього договору.

Під час викладення мотивувальної частини позову ФГ «УЛАР» оминуло перший документ з якого мала розпочатися поставка товару на користь ТзОВ «ГЕЛИУМ ТРЕЙД», а саме за умовами пункту 1.2.договору, товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в Замовленнях.

За приписами пункту 3.2. договору ТзОВ «ГЕЛИУМ ТРЕЙД» зобов`язано було надіслати ФГ «УЛАР» замовлення на поставку товару не пізніше ніж за 15 календарних днів до бажаної дати отримання, при замовленні товару, що є замороженим та не пізніше 5 календарних днів, при замовленні товару, що є охолодженим.

Замовлення має підтвердити обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, адже направлення та прийняття Замовлення - є першою подією з якої сторони угоди розпочинають будь-яку поставку товару.

Позовна заява не містить жодного замовлення, на підставі якого була проведена поставка від 12.07.2021.

Відповідно до пункту 2.7. договору № 1-18/273 оплата за товар здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати поставки товару.

Заявник в тексті позову вказав, що ТзОВ «ГЕЛИУМ ТРЕЙД» здійснило часткову оплату, що підтверджується платіжним дорученням № 856. Проте, з аналізу обставин вказаних у позові можна дійти висновку, що оплата за платіжним дорученням №856 була проведена банком 01 липня 2021 року, тобто за 11 календарних днів до дати видаткової накладної, на яку посилається ФГ «УЛАР».

Відповідач зазначає, що позивач посилається на платіжне доручення, яке взагалі не має відношення до поставки, яка вказується ФГ «УЛАР» як неоплачена.

Враховуючи положення статті 629 ЦК України, за умовами пункту 3.11. договору № 1-18/273, позивач прийняв на себе зобов`язання здійснювати поставки замовленого товару за місцем поставки та в строк/термін, що вказані були у замовленні.

Таким чином, місце доставки товару мало бути визначено у погодженому сторонами замовленні. Проте, аналізуючи ТТН, що була додана заявником до позову, місцем розвантаження товару вказано «місто Харків» без конкретного визначення місця розташування складу або конкретного місця розвантаження доставленого товару.

ТТН долучена позивачем до позову не відповідає вимогам встановленими Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року (у редакції станом на 12.07.2021 рік). ТТН не містить конкретної адреси пункту навантаження та розвантаження товару (взагалі не можна встановити місце доставки товару); не містить найменування автомобіля (марка, модель, тип); містить суттєві виправлення назви перевізника - зазначено перевізником Ходорівський М`ясокомбінат, але дана назва перекреслена та «від руки» вказано ФОП Андреев Л.К.; не містить підпису перевізника. Тобто перевізника товару взагалі неможливо ідентифікувати.

Відповідач звертає увагу суду, що додатковою угодою до договору поставки сторони передбачили зазначення зразка підпису осіб, які мають повноваження на приймання-передачу товару та підписання первинних документів. Від імені ТзОВ «ГЕЛИУМ ТРЕЙД», уповноваженою особою була вказана Руденко Наталія Валеріївна з відповідним підписом уповноваженої.

Одночасно, договір та додаткова угода до нього містить печатку відповідача з позначкою «для документів». Долучені до позову видаткова накладна, акт приймання-передачі товару та ТТН містить підпис не Руденко Н.В. та містить іншу печатку ТзОВ «ГЕЛИУМ РЕЙД», яка взагалі не використовувалась товариством внаслідок її втрати. Також, слід зазначити, що при співставленні підписів з боку ТзОВ «ГЕЛИУМ ТРЕЙД», відображених безпосередньо на договорі поставки, акті приймання-передачі продукції та видатковій накладній, візуально можна встановити, що підписи поставлені від імені директора відповідача є різними.

ТзОВ «ГЕЛИУМ ТРЕЙД» зазначає, що не отримувало жодної претензії, проте у випадку отримання товариство обґрунтовано повідомило б позивача про безпідставність його вимог.

Відповідач має сумніви стосовно підпису видаткової накладної № УЛ-00019941, акту приймання-передачі № УЛ-00019941/А та ТТН № Р19941 директором ТзОВ «ГЕЛИУМ ТРЕЙД» Малець Миколою Григорійовичем.

У судових засіданнях представником відповідача позовні вимоги заперечувалися в повному обсязі.

Фактичні обставини, встановлені судом.

01.03.2021 між Фермерським господарством «УЛАР» (Постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕЛИУМ ТРЕЙД» (Покупець/відповідач) укладено договір поставки №1-18/273 відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати товар, відповідно до умов цього Договору (п.1.1 Договору).

Замовлення - це факт узгодження сторонами умов поставки кожної окремої партії товару. Замовлення може здійснюватися в письмовій, електронній, а також в усній формі, якщо цього вимагають інтереси сторін. Замовлення не є невід`ємними частинами цього договору.

Первинний документ - це документ, укладений відповідно до умов цього договору, що підтверджує факт поставки та передачі Покупцю відповідної партії товару, що в ньому вказана, в тому числі, але не виключно, товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, тощо. Первинні документи є невід`ємними частинами цього Договору.

Товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в Замовленнях ( п.1.2 Договору).

Асортимент товару, що поставляється за Договором, відображається сторонами в Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору ( п.2.1 Договору).

Товар з асортименту, вказаного у Специфікації, поставляється Постачальником окремими партіями Товару, у кількості, за цінами та в асортименті відповідно до Замовлення, узгодженого сторонами у встановленому цим Договором порядку ( п.2.2 Договору).

Ціна товару, що поставляється за Договором, відображається сторонами в Замовленнях та первинних документах ( п.2.4 Договору).

Загальна вартість цього Договору складається з вартості поставленого Постачальником та прийнятого Покупцем товару, згідно первинних документів, протягом дії Договору (п.2.5 Договору).

Оплата за товар здійснюється протягом 7 (семи) календарних днів від дати поставки товару. Покупець має право дострокової оплати погодженої в Замовленні ціни товару. (п.2.7 Договору).

Зобов`язання Постачальника по поставці товару виникають на підставі погодженого Сторонами замовлення, яке повинно відповідати умовам даного договору та оплати заставної вартості тари, відповідно до умов Додатку №4 до цього договору. Покупець повинен надіслати Постачальникові замовлення не пізніше, ніж за: 15 календарних днів при замовленні товару, що є замороженим; 5 календарних днів при замовленні товару, що є охолодженим до запланованої дати поставки товару Постачальником в Місце поставки, якщо інше не передбачено договором (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

Пунктом 3.3 Договору сторони передбачили інформацію про уповноважених осіб для здійснення та узгодження замовлення.

Для узгодження замовлення письмово або по електронній пошті сторонами використовується узгоджена форма замовлення, зразок якої є додатком №2 до цього договору (п. 3.6 Договру).

Постачальник зобов`язується здійснити поставку партії товару в асортименті, кількості і за цінами, що зазначені в узгоджених сторонами Замовленнях ( п.3.7 Договору).

Постачальник зобов`язується здійснювати поставку товару за місцем поставки та в строк/термін, що вказані в Замовленні (п.3.11 Договору).

Передача товару Постачальником і його приймання Покупцем по найменуванню, кількості, якості і ціні проводиться на підставі первинних документів ( п.3.15 Договору).

Постачальник буде вважатися таким, що виконав зобов`язання з поставки товару, якщо він поставив товар покупцю до місця поставки, визначеного у Замовленні (п. 3.17 Договору).

Датою приймання партії товару та переходу права власності та ризиків вважається дата підписання відповідних первинних документів уповноваженим представником Покупця (п. 3.18 Договору).

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного року, а в частині зобов`язань, що залишились не виконаними на вказану дату до повного виконання таких зобов`язань сторонами (п.11.1 Договору).

Вказаний Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток юридичних осіб. Зі сторони відповідача договір скріплено печаткою ТзОВ «ГЕЛИУМ ТРЕЙД» з відміткою «для документів».

Зміст спірних правовідносин, які склались між сторонами.

Визначаючи правову природу спірних правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, виходячи з аналізу положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з укладенням договору поставки №1-18/273 від 01.03.2021, який за правовою природою є договором поставки.

Норми права, які застосував суд.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Господарського кодексу України).

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне положення містить стаття 265 Господарського кодексу України (за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу, згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначено статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Статтями 662, 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами статті 599 Цивільного кодексу України вказано, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як визначено статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Мотивована оцінка судом.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини та матеріали справи, оцінивши у сукупності усі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, з огляду на таке:

Правовідносини, що склалися між сторонами, випливають із договору, який по своїй правовій природі є договором поставки та, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Так, укладений між сторонами договір поставки є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, (ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору поставки, строк дії договору, умови продажу/поставки, факт поставки, загальна вартість поставленого товару, настання строку його оплати та наявність часткової чи повної оплати.

Господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N902/761/18, від 04.12.2019 у справі N917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N129/1033/13-ц.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 N132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Встановлені обставини у даній справі, свідчать, що між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі договору поставки №1-18/273 від 01.03.2021, за умовами якого Постачальник зобов`язався поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати товар, відповідно до умов цього Договору (п.1.1 Договору).

Замовлення - це факт узгодження сторонами умов поставки кожної окремої партії товару. Замовлення може здійснюватися в письмовій, електронній, а також в усній формі, якщо цього вимагають інтереси сторін. Замовлення не є невід`ємними частинами цього договору.

Первинний документ - це документ, укладений відповідно до умов цього договору, що підтверджує факт поставки та передачі Покупцю відповідної партії товару, що в ньому вказана, в тому числі, але не виключно, товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, тощо. Первинні документи є невід`ємними частинами цього Договору.

Статтями 662,663 Цивільного кодексу України визначено, що Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в Замовленнях ( п.1.2 Договору).

Асортимент товару, що поставляється за Договором, відображається сторонами в Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору ( п.2.1 Договору).

Товар з асортименту, вказаного у Специфікації, поставляється Постачальником окремими партіями Товару, у кількості, за цінами та в асортименті відповідно до Замовлення, узгодженого сторонами у встановленому цим Договором порядку ( п.2.2 Договору).

Постачальник зобов`язується здійснювати поставку товару за місцем поставки та в строк/термін, що вказані в Замовленні (п.3.11 Договору).

Передача товару Постачальником і його приймання Покупцем по найменуванню, кількості, якості і ціні проводиться на підставі первинних документів ( п.3.15 Договору).

Постачальник буде вважатися таким, що виконав зобов`язання з поставки товару, якщо він поставив товар покупцю до місця поставки, визначеного у Замовленні (п. 3.17 Договору).

Датою приймання партії товару та переходу права власності та ризиків вважається дата підписання відповідних первинних документів уповноваженим представником Покупця (п. 3.18 Договору).

Відтак, умовами договору встановлено, що замовлення є фактом узгодження сторонами умов поставки кожної окремої партії.

В матеріалах справи відсутнє замовлення щодо поставки товару, який зазначено у спірних видатковій накладній №УЛ-00019941 від 12.07.2021, товарно-транспортній накладній №Р19941 від 12.07.2021 про перевезення вантажу та акті прийому-передачі продукції №00019941/А від 12.07.2021 до ТТН №Р19941 від 12.07.2021.

Відповідач оспорює поставку товару згідно із зазначеними документами в тому числі, посилаючись і на відсутність замовлення.

В свою чергу, позивач зазначає, що договором передбачено можливість здійснення замовлення в усній формі. Суд зазначає, що договором дійсно передбачено здійснення замовлення усній формі, якщо цього вимагають інтереси сторін.

Однак позивачем не пояснено суду обставини, які спричинили необхідність здійснення замовлення товару, що зазначений у спірних видатковій накладній та акті прийому-передачі в усній формі. Позивачем не зазначено про обставини узгодження між сторонами конкретних умов спірної поставки товару (виду товару, кількості, строків поставки, місця поставки тощо).

Відтак, докази узгодження сторонами умов поставки спірної партії товару відсутні.

У відповідності до вимог статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначає, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Видаткова накладна є двостороннім документом, яка підписується обома сторонами договору, скріплюється печаткою і повинна передбачати та конкретизувати основні умови поставки/передачі товару згідно договору.

За вказаних обставин, факт здійснення господарської операції, а саме продаж товару відповідачу повинен підтверджуватися належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Отже, видаткова накладна є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам, зокрема, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних зобов`язань та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

В матеріалах справи міститься видаткова накладна від 12.07.2021.

У видатковій накладній відсутнє посилання на конкретний договір поставки №1-18/273 від 01.03.2021. Як зазначено вище, відсутнє і замовлення на поставку відповідного товару. Відтак, з врахуванням невизнання відповідачем факту поставки товару, суд не може стверджувати, що поставки товару згідно з накладною могла відбутися на підставі та згідно з умовами договору поставки №1-18/273 від 01.03.2021.

Факт поставку спірного товару позивач також підтверджує товарно-транспортною накладною №Р19941 від 12.07.2021 про перевезення вантажу на суму 272 338 грн. 00 коп. (а. с. 22);

Пунктом 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363 передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

В ТТН №Р19941 від 12.07.2021 про перевезення товару на суму 272 338 грн. 00 коп. в графі «автомобільний перевізник» зроблено перекреслення надрукованої інформації та від руки зазначено ФОП Андреева Л. К., водій ОСОБА_1 , в графі пункт розвантаження зазначено лише м.Харків; у графі здав (відповідальна особа вантажовідправника) зазначено «ОСОБА_2, комірник». В свою чергу, у акті прийому-передачі продукції №00019941/А від 12.07.2021 до ТТН №Р19941 від 12.07.2021 в графі відвантажив зазначено « ОСОБА_2 », проте не перевізник чи водій.

На усіх документах від покупця зазначено Малець М. П. з проставленням підпису та печатки ТзОВ «ГЕЛИУМ ТРЕЙД».

Малець М. П. є директором ТзОВ «ГЕЛИУМ ТРЕЙД». Як пояснив представник відповідача, директор товариства особисто не здійснює приймання-передачу товару на складах тощо.

В свою чергу, додатковою угодою до договору поставки №1-18/273 від 01.03.2021 сторони погодили таке: Покупець (відповідач у справі) підтверджує, що нижчезазначені особи є його належними представниками, мають повноваження на приймання-передачу Товару та підписання первинних документів (як з використанням печатки та/або штампу, так і без їх використання). Ці повноваження підтверджуються фактом отримання Товару та підписанням цими особами супровідних документів на товар: Руденко Наталія Валеріївна із зразком підпису представника Покупця.

Судом також встановлено, що договір та додаткова угода містять відбиток печатки ТзОВ «ГЕЛИУМ ТРЕЙД» «для документів», натомість спірні видаткова накладна, ТТН та акт приймання-передачі містять відбиток іншої печатки ТзОВ «ГЕЛИУМ ТРЕЙД».

Платіжним дорученням №856 від 01.07.2021 на суму 100 000 грн. 00 коп. позивач пояснює часткову оплату отриманого товару згідно з видатковою накладною №УЛ-00019941 від 12.07.2021, товарно-транспортною накладною №Р19941 від 12.07.2021 про перевезення вантажу на суму 272 338 грн. 00 коп. та акту прийому-передачі продукції №00019941/А від 12.07.2021 до ТТН №Р19941 від 12.07.2021.

Позивачем не пояснено обставини оплати платіжним дорученням, що датоване 01.07.2021 товару, що поставлений 12.07.2021. Договором поставки не обумовлено передоплати товару, в матеріалах справи відсутнє замовлення про узгодження майбутнього факту поставки та можливої домовленості про попередню оплату тощо. Призначення платежу в платіжному дорученні №856 від 01.07.2021 «оплата за товар згідно договору №1-18/273 від 01.03.2021».

Відповідач зазначає про відсутність між сторонами практики попередньої оплати товару. Позивачем обставини зарахування саме 66 376 грн. 25 коп. згідно з платіжним дорученням №856 від 01.07.2021 на суму 100 000 грн. 00 коп. як оплати (передоплати) за товар, що поставлений 12.07.2021 не обґрунтовано.

В матеріалах справи міститься претензія №312 від 30.09.2022 з вимогою негайно погасити існуючу заборгованість згідно з договором поставки №1-18/273 від 01.03.2021 в розмірі 205 961 грн. 75 коп. Суд зауважує, що у відповідній претензії відсутні посилання на конкретні первинні документи (видаткова накладна від 12.07.2021, ТТН від 12.07.2021 та акт приймання-передачі продукції від 12.07.2021), на які посилається позивач, обґрунтовуючи в суді свої вимоги і які оспорює відповідач.

Більше того, до матеріалів справи долучено квитанція АТ «Укрпошта» та опис вкладення у цінний лист про надіслання відповідачеві відповідної претензії та акту звіряння взаємних розрахунків, номер поштового відправлення 7949500733573.

Відповідач отримання претензії заперечує.

Згідно з інформацією із сайту АТ «Укрпошта» трекінг поштових відправлень дані про відправлення за номером 7949500733573 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Щодо податкової накладної, на яку посилається позивач, суд зазначає, що сам факт наявності у позивача податкових накладних не є безумовним доказом реальності господарських операцій, тоді як для податкового обліку значення має саме факт постачання товарів тим виконавцем (постачальником), який вказаний у первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту.

ОП КГС ВС в постанові від 03.06.2022 №922/2115/19 зазначили, що податкова накладна (залежно від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд установлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки, вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо.

В даному випадку суд не може розцінити податкову накладну як доказ реальності здійснення господарської операції - поставки товару на суму 272 338 грн. 00 коп., оскільки в матеріалах справи відсутні докази вчинення юридично значимих дій ТзОВ «ГЕЛИУМ ТРЕЙД»: реєстрація податкової накладної; формування податкового кредиту за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо.

Враховуючи викладене, ст. 79 ГПК України, суд дійшов висновку, що ФГ «УЛАР» не надало суду достатню кількість доказів в підтвердження наявності заборгованості ТзОВ «ГЕЛИУМ ТРЕЙД» на суму 205 961 грн. 75 коп. згідно з договором поставки №1-18/273 від 01.03.2021, видаткової накладної №УЛ-00019941 від 12.07.2021, товарно-транспортної накладної №Р19941 від 12.07.2021, акту прийому-передачі продукції №00019941/А від 12.07.2021 до ТТН №Р19941 від 12.07.2021.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення

складено та підписано 18.05.2023

Суддя М. С. Шум