Рішення від 17.05.2023 по справі 903/244/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 травня 2023 року Справа № 903/244/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І. О., за участю секретаря судового засідання Королюка І.Ю.,

за участю представників:

від позивача: Сорока В.Г. - адвокат,

від відповідача: Данилік Ф.Я. - діє в порядку самопредставництва,

розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1 , м. Рівне

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська оптово-торгова база», м. Ковель

про стягнення 200000 грн.,

в с т а н о в и в:

08.03.2023 року на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява від 07.03.2023 ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська оптово-торгова база» вартості частки учасника товариства в розмірі 200000 грн. у зв`язку із його виходом із ТзОВ "Ковельська оптово-торгова база".

Ухвалою від 13.03.2023 постановлено звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви від 07.03.2023. у справі №903/244/23; прийняти позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрити провадження у справі; розгляд справи призначити на 19.04.2023.

29.03.2023 відповідач подав до суду відзив на позов, у якому просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 19.04.2023 представник позивача заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи копії ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі №903/1040/21, посилаючись на те, що цією ухвалою встановлено обставини, які не потребують доказування відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Оскільки позивач надіслав позовну заяву до суду 07.03.2023, а ухвалу Північно-західним апеляційним господарським судом у справі №903/1040/21 прийнято 16.03.2023, позивач не міг її приєднати до позовної заяви, а тому суд приймає цей доказ та приєднує його до матеріалів справи.

Доводи представника відповідача про те, що доказ, який представник позивача просить приєднати до матеріалів справи, всупереч вимог ч.9 ст.80 ГПК України не був надісланий відповідачу, не приймається судом до уваги, оскільки він є публічно доступним: всі процесуальні документи суду надсилаються до Єдиного державного реєстру судових рішень і оприлюднюються.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.04.2023 подав заяву про застосування строків позовної давності, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності, визначеного ст.257 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні 19.04.2023 було оголошено перерву до 03.05.2023.

24.04.2023 представник позивача подав заперечення на заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності, посилаючись на п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та продовження у період дії в Україні воєнного стану строків, визначених ст.257 цього кодексу.

26.04.2023 представник відповідача подав клопотання про поновлення строку для подання доказів та приєднання до матеріалів справи копії Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська оптово-торгова база» на підтвердження того факту, що внесок учасника ОСОБА_1 на момент формування статутного капіталу становив 30000 грн., а не 110000 грн., як стверджує представник позивача.

Відповідач подав до суду відзив на позов 29.03.2023, приєднавши до нього додатки.

Оскільки, як стверджує представник відповідача, про внесок позивача стало відомо у судовому засіданні 19.04.2023, на підставі ст.119 ГПК України слід поновити відповідачу строк на подачу доказів та приєднати до матеріалів справи копію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська оптово-торгова база», затвердженого загальними зборами учасників, протокол №1 від 04.02.2013.

02.05.2023 представник позивача подав клопотання про поновлення строку для подання доказів та приєднання до матеріалів справи копії договору купівлі-продажу корпоративних прав від 25.01.2016 та копії свідоцтва від 30.05.2016, посилаючись на те, що у позивача виникла необхідність у подачі додаткових доказів, що підтверджують формування статутного капіталу, оскільки представник відповідача в судовому засіданні заявив про те, що позивач не вносив внеску до статутного капіталу.

Представник позивача вважає, що ці докази мають бути приєднані судом до матеріалів справи з метою повного та всебічного дослідження обставин справи.

З метою об`єктивного з`ясування фактичних обставин справи та постановлення законного та обгрунтованого рішення, зважаючи на те, що відповідач піддає сумніву внесення позивачем внеску до статутного капіталу на підставі ст.119 ГПК України позивачу слід поновити строк на подачу доказів та приєднати до матеріалів справи: копію договору купівлі-продажу корпоративних прав від 25.01.2016 та копію свідоцтва від 30.05.2016.

09.05.2023 відповідач подав письмові пояснення, у яких просив суд врахувати ту обставину, що у справі №520/14660/21 досліджувались правові наслідки повернення учаснику внеску до статутного капіталу ТОВ, зокрема, вказується на відповідність таких відносин між товариством та його учасником.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З метою забезпечення об`єктивного з`ясування обставин справи по суті, постановлення законного й обгрунтованого рішення справу розглянуто в розумні строки.

Вимога позивача про стягнення з відповідача вартості частки учасника товариства в розмірі 200000 грн. у зв`язку із виходом зі складу товариства обгрунтована і підлягає до задоволення.

08.02.2013 відбулася державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база", код ЄДРПОУ 38527562.

Згідно з п.1.5. статуту ТОВ "Ковельська оптово- торгова база", затвердженого рішенням загальних зборів учасників, протокол зборів учасників №7 від 24.04.2017, засновником товариства, зокрема, є ОСОБА_1 .

За змістом п.3.2 статуту, для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладу учасника шляхом внесення власних грошових коштів або майна створюється статутний капітал у розмірі 440000,00 грн.

Вклад позивача до статутного капіталу складає 110000 грн., що становить 25% статутного капіталу, що підтверджується копією статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська оптово-торгова база», затвердженого загальними зборами учасників, протокол №1 від 04.02.2013, копією статуту ТОВ "Ковельська оптово- торгова база", затвердженого рішенням загальних зборів учасників, протокол зборів учасників №7 від 24.04.2017, копією договору купівлі-продажу корпоративних прав від 25.01.2016, копією свідоцтва від 30.05.2016.

01.08.2018 ОСОБА_1 подав нотаріально посвідчену заяву про вихід із складу учасників ТОВ "Ковельська оптово- торгова база". Справжність підпису ОСОБА_1 на вказаній заяві нотаріально засвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Огей Н.М. та зареєстровано в реєстрі за № 593.Також 01.08.2018 ОСОБА_1 подав заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У заяві про державну реєстрацію змін відмічено, які саме змінити слід внести: зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи; зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

Відповідно до ч.3 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у разі проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру щодо виключення або виходу учасника (спадкоємця або правонаступника) товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, а також пов`язаних з переданням (набуттям) частки (частини частки) у статутному капіталі самому товариству з обмеженою або додатковою відповідальністю, державний реєстратор одночасно вносить запис про зменшення розміру статутного капіталу на розмір відповідної частки (частини частки) у статутному капіталі. Ця частина не застосовується, якщо товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, яке набуває частку (частину частки) у своєму статутному капіталі, разом із заявою про державну реєстрацію надасть довідку про формування резервного капіталу у розмірі, який відповідно до закону допускає володіння часткою (частиною частки) у своєму статутному капіталі.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи - ТОВ "Ковельська оптово- торгова база" (а.с.22-36, т.1) підтверджується факт державної реєстрації 01.08.2018 змін до установчих документів цієї юридичної особи, факт державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, змін розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи; зміна складу або інформації про засновників; зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; зміни статутного або складеного капіталу.

Отже, позивач 01.08.2018 як учасник товариства вчинив дії, спрямовані на припинення його корпоративних прав, а саме: припинення участі шляхом виходу із складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Матеріалами справи підтверджується оформлення позивачем нотаріально посвідченої заяви про вихід зі складу учасників товариства, підтверджується факт державної реєстрації виходу, що свідчить про дотримання позивачем встановленого законом порядку виходу із товариства.

Загальні збори учасників товариства не розглядали заяви позивача від 01.08.2018 і не приймали рішення з цього питання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/7674/18 зазначено про те, що реалізація права на вихід зі складу учасників товариства законодавчо не пов`язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

Тобто, достатньою підставою для виходу із складу засновників товариства є подання відповідної заяви, що й було вчинено позивачем у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" установчим документом товариства є статут. У статуті товариства зазначаються відомості про: повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; порядок вступу до товариства та виходу з нього. Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Статтею 116 ЦК України передбачено, що учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства.

Згідно ч. 1, 2 статті 148 ЦК України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників.

Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом.

Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою.

Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.

Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов`язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов`язанням із передачі іншого майна.

Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.

Товариство зобов`язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.

Статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб`єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства,

Положення частин восьмої - одинадцятої цієї статті застосовуються також до відносин щодо наслідків прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства. Не пізніше 30 днів з дня прийняття загальними зборами учасників такого рішення товариство зобов`язане повідомити колишньому учаснику (його спадкоємцю, правонаступнику) вартість його частки. Вартість частки визначається станом на день, що передував дню прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства.

У позовній заяві позивач, у процесі судового розгляду представник позивача стверджували, що відповідач не виконав свого обов`язку та не надав позивачу розрахунку вартості його частки у товаристві та не виплатив вартості частки відповідно до вимог законодавства.

Оскільки державна реєстрація виходу позивача як учасника відбулась 01.08.2018, то, враховуючи приписи ч.5 ст.24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» в редакції, чинній на час державної реєстрації, ОСОБА_1 слід вважати таким, що вийшов з товариства з 01.08.2018, тобто з дня державної реєстрації його виходу.

Доказів державної реєстрації виходу з учасників товариства на підставі заяви ОСОБА_1 від 03.07.2018 суду не подано. А тому не можна вважати ОСОБА_1 таким, що вийшов з учасників товариства, на підставі заяви від 03.07.2018.

Наявність рішення загальних зборів учасників товариства, яке оформлене протоколом №9 від 31.07.2018, яким задоволено заяву ОСОБА_1 від 03.07.2018 про вихід зі складу учасників, також не створює юридичних наслідків, оскільки реалізація права на вихід зі складу учасників товариства законодавчо не пов`язується з рішенням загальних зборів учасників.

У зв`язку із виходом ОСОБА_1 зі складу учасників товариства у нього на підставі ст.24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виникло право на отримання вартості частки у розмірі, встановленому ч.8 ст.24 цього Закону.

На підтвердження ринкової вартості майна відповідача, від якої позивач визначив вартість частки станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", позивач надав копію звіту про оцінку майна станом на 31.07.2018, складеного суб`єктом оціночної діяльності ПП «Рівне - Консалт».

Згідно зі ст.10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (надалі - Закон), оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону, звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону (ч.1 ст.6 Закону).

Положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» хоча й не містять норм щодо обов`язковості оцінки майна у випадку виходу учасника з товариства, але й не виключають проведення оцінки майна за необхідності в цьому (зокрема, за наявності спору).

Звіт про оцінку майна станом на 31.07.2018 складено суб`єктом оціночної діяльності ПП «Рівне - Консалт». До звіту додано копію сертифіката №248/2022 від 06.06.2022, виданого Фондом державного майна України, копію свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №2342 від 28.02.2005, копію сертифіката суб`єкта оціночної діяльності №2473 від 14.07.2001, виданого Фондом державного майна України, копію кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ№1697 від 02.10.2004.

Відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити, зокрема: опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна.

Звіт про вартість об`єктів оцінки, складений суб`єктом оціночної діяльності ПП «Рівне - Консалт», містить опис та аналіз зібраної інформації, зміст застосованих методичних підходів, розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна.

Крім цього, судом також враховується, що статтею 32 Закону передбачено відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, згідно з ч.1 якої оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання у разі неналежного виконання (зокрема, недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Статтею 8 Закону передбачено випадки щодо обмеження проведення оцінки майна, зокрема, не допускається проведення оцінки майна суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання у таких випадках:

1) проведення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання оцінки майна, що належить йому або оцінювачам, які працюють у його складі, на праві власності або на яке зазначені особи мають майнові права;

2) проведення оцінки майна фізичної особи-замовника або керівників юридичної особи, яка є замовником оцінки, оцінювачем, який має родинні зв`язки з зазначеними особами, або суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, керівництво якого має зазначені зв`язки;

3) проведення оцінки майна своїх засновників (учасників).

Із аналізу положень вказаної статті, вбачається, що Закон не містить прямої заборони учаснику товариства (за рахунок коштів якого в тому числі формувалось майно товариства) виступати замовником оцінки майна товариства для встановлення вартості частки у випадку виходу його з товариства.

Зважаючи на викладене, звіт про оцінку нежитлових будівель та споруд товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база", складений на замовлення позивача, складений повноважною особою, є належним доказом у розумінні ст.76 ГПК України на підтвердження ринкової вартості майна товариства.

Судом не встановлено у діях суб`єкта оціночної діяльності під час проведення дослідження та складання звіту порушень вимог чинного законодавства. Доказів на спростування правильності висновків звіту (висновків експертів, висновків спеціалістів, власних контррозрахунків тощо) відповідач суду не надав.

Відповідно до змісту вказаного звіту, ринкова вартість нерухомого майна товариства станом на 31.07.2018 становить 10225200 грн.

Відтак, враховуючи повернення учаснику суми у розмірі 110000 грн., яку позивач зарахував в рахунок оплати вартості частки, до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база"на користь позивача підлягає вартість частини майна у статутному капіталі товариства у розмірі 2446300 грн., виходячи з розрахунку: (10 225 200 грн. х 25%) - 110000 грн. = 2446300 грн.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача лише частину цієї суми - 200000 грн.

Щодо доводів відповідача про те, що звіт про оцінку не можна вважати належним доказом, оскільки 31.07.2018 все нерухоме майно вибуло із власності відповідача, однак оцінювач оцінив майно, яке було відчужене.

24.07.2018 між ТОВ «Ковельська оптово-торгова база» як продавцем та Ковельська оптово-торгова база Волинської облспоживспілки як покупцем було укладено договір купівлі-продажу об`єктів нерухомості, а саме: склад металевий (площею 587,2 м. кв.); прохідна ( площею 11,7 м. кв.); склад Є-1 (площею 514,3 м. кв.); склад металевий (площею 933,4 м. кв.); склад С-1 (площею 1033,2 м. кв.), що знаходяться за адресою: Волинська обл., м. Ковель, провулок Кияна Володимира, 9, який був посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком С.В., зареєстрований в реєстрі за №1643.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 09.09.2021 по справі №159/6568/20 визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 24.07.2018 між ТОВ "Ковельська оптово- торгова база" та Ковельською оптово-торговою базою Волинської облспоживспілки.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 рішення суду залишено без змін в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу та задоволено позов в частині припинення права власності ТОВ "Ковельська ОТБ", оформлене записами: №27179927 на склад металевий площею 587,2 м.кв, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 90584807221); № 27180570 на склад площею 514,3 м.кв (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 90614907221); №27180420 на склад металевий площею 933,4 м.кв (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 92934407221); № 27180236 на склад площею 1033,2 м.кв., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 98970007221); №27180094 на прохідну площею 11 м.кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 90258807221), яке зареєстроване 24.07.2018 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Веремчуком С.В.

31.07.2018 між ТОВ «Ковельська оптово-торгова база» як продавцем та Ковельська оптово-торгова база Волинської облспоживспілки (правонаступник - ТОВ «Ковельська ОТБ») як покупцем було укладено договір купівлі-продажу складу Д-1 та складу 0-1, що знаходяться за адресою: Волинська обл., м. Ковель, провулок Кияна Володимира, 9, який був посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком С.В., зареєстрований в реєстрі за №1677.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 13.07.2021 по справі №159/2106/19 визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 31.07.2018 між ТОВ «Ковельська оптово- торгова база" та Ковельською оптово-торговою базою Волинської облспоживспілки.

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 рішення Господарського суду Волинської області від 13.07.2021 в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу залишено без змін.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Статтею 236 Цивільного Кодексу України визначено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У постанові від 21.09.2022 року по справі № 638/16768/19 Верховний Суд зазначив, що недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі).

З огляду на вкладене, на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладених 24.07.2018 та 31.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ковельська оптово- торгова база» як продавцем та Ковельською оптово-торговою базою Волинської облспоживспілки (правонаступник - ТОВ «Ковельська ОТБ») як покупцем, що в подальшому були визнані судом недійсними, не відбулося переходу до покупця права власності на об`єкти нерухомого майна, відчужені за цими договорами. Інформацією з Державного реєстру речових прав від 22.02.2023 підтверджується, що право власності на вищевказані об`єкти нерухомості зареєстровані за відповідачем.

Отже, є правомірним визначення у звіті вартості частки позивача в майні відповідача з урахуванням ринкової вартості об`єктів нерухомості, що знаходяться за адресою: Волинська обл., м. Ковель, провулок Володимира Кияна, 9.

З приєднаної відповідачем до відзиву на позов копії виписки АТ КБ «Приватбанк» за період з 30.07.2018 по 01.09.2018 (а.с.228-232, а.с.1) вбачається, що 31.07.2018 ТОВ «Ковельська оптово-торгова база» перерахувала 110000 грн., зазначивши у призначенні платежу про те, що повертається внесок до статутного капіталу.

Представник позивача під час розгляду справу факту перерахування позивачу 110000 грн. не заперечував, пояснив, що оскільки законодавством не передбачено повернення учаснику внеску до статутного капіталу, то позивач зарахував ці кошти в рахунок оплати вартості його частки у статутному капіталі товариства, що підлягає виплаті учаснику у зв`язку з його виходом з товариства. Також наголошував на тому, що загальні збори учасників ТОВ «Ковельська оптово-торгова база» не приймали рішення про повернення ОСОБА_1 внеску до статутного капіталу в сумі 110000 грн, не приймали після цього рішення про зменшення статутного капіталу товариства.

За змістом ст.24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» при виході товариство виплачує учаснику вартість його частки або передає майно, цей Закон не передбачає повернення учаснику його вкладу до статутного капіталу.

З огляду на викладене, дії товариства щодо повернення позивачу 110000 грн. як внеску до статутного капіталу не відповідають законодавству, а тому не створюють правових наслідків.

За таких обставини повернення позивачу 31.07.2018 року 110000 грн. як внеску до статутного капіталу, що підтверджується копією виписки АТ КБ «Приватбанк» від 28.02.2022, не позбавляє права позивача на отримання ним на підставі ст.148 Цивільного кодексу України, ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вартості частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Висновки у постанові від 26.01.2022 у справі №520/14660/21, на яку посилається відповідач, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі №903/244/23, оскільки судове рішення у справі №520/14660/21 не є подібним за предметом спору, за підставами позову, за змістом позовних вимог до справи №903/244/23, а тому не можуть бути враховані при розгляді справи №903/244/23.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

Заява відповідача про застосування строку позовної давності до вимоги позивача про стягнення вартості частки учасника товариства у розмірі 200000 грн. у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності, визначеного ст.257 Цивільного кодексу України, не підлягає до задоволення.

Відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і наразі триває.

Таким чином, позивач не пропустив строк позовної давності для звернення до суду, визначений ст.257 Цивільного кодексу України, оскільки цей строк на підставі п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України продовжений, а тому відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про застосування строку позовної давності і відмови у задоволенні позову.

Ухвалою від 13.03.2023 ОСОБА_1 було звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви від 07.03.2023 у справі №903/244/23.

У зв`язку із задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 3000 грн. (200 000 грн. х 1,5%).

Керуючись ст. ст. 13, 86, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська оптово-торгова база», (м. Ковель, пров. Володимира Кияна, 9, 45000, код ЄДРПОУ 38527562) на користь ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 200 000 грн. вартості частки учасника.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська оптово-торгова база (м. Ковель, пров. Володимира Кияна, 9, 45000, код ЄДРПОУ 38527562) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106; стягувач: Державна судова адміністрація України (м. Київ, вул. Липинська,18/5, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) 3000 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.05.2023.

Суддя І. О. Якушева