Ухвала

від 18.05.2023 по справі 908/748/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 14/21/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.05.2023 Справа № 908/748/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши матеріали справи №908/748/22

Кредитор Головне управління ДПС у Запорізькій області, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166

Банкрут - Товариство з обмеженою відповідальністю Віал-Плюс, 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 18 В, код ЄДРПОУ 37494112

Ліквідатор - Верещагін Максим Вікторович, вул. Незалежної України, б.48, прим. 27, м. Запоріжжя, Україна, 69001

За участю представників сторін: не з`явилися

УСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.06.2022. відкрито провадження у справі №908/748/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Віал-Плюс, 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 18 В, код ЄДРПОУ 37494112. Визнані грошові вимоги кредитора - Головного управління ДПС у Запорізькій області, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166 до боржника на суму 5 174 649 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 1 722 593,76 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Верещагіна Максима Вікторовича.

30.06.2021. за №68846 у встановленому законодавством порядку оприлюднено повідомлення про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Віал-Плюс, код ЄДРПОУ 37494112.

Постановою господарського суду Запорізької області від 11.10.2022. Товариство з обмеженою відповідальністю Віал-Плюс, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Верещагіна Максима Вікторовича.

Ухвалою суду від 31.01.2023. визнані грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166 на суму 4962,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 2 717,60 грн. 6 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітету кредиторів).

08.05.2023. до господарського суду Запорізької області від ліквідатора надійшов звіт та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю Віал-Плюс.

Ухвалою суду від 11.05.2023. звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю Віал-Плюс прийняті до розгляду, призначено судове засідання на 18.05.2023.

У судове засідання 18.05.2023. представники сторін не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Справа розглядається відповідно до приписів ст. 202 ГПК України за наявними матеріалами.

Вивчивши подані документи звіт та ліквідаційний баланс банкрута, судом встановлено, що до підсумкового реєстру вимог кредиторів ліквідатором включено наступних кредиторів: Головне управління ДПС у Запорізькій області, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166 на суму 4962,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів на суму 5 174 649 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 1 725 311,36 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

Згідно звіту поданого ліквідатором, основна винагорода арбітражного керуючого Верещагіна М.В. за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Віал-Плюс у період з 11.10.2022. по 31.03.2023. становить 114 116,12 грн., витрати, пов`язані з виконанням повноважень ліквідатора складають 138 грн.

В ході виконання своїх обов`язків ліквідатором було направлено запити до органів та установ, які проводять державну та відомчу реєстрацію прав власності на рухоме та нерухоме майно, органів які володіють інформацією про активи підприємства, та отримано наступні відповіді на них: 1. Згідно відповіді Головного управління ДПС у Запорізькій області вих. №21284/6/08-01-12-01-10 від 22.07.2022 року банкрут має відкритий розрахунковий рахунок в АТ «Альфа Банк», не є стороною договорів про спільну діяльність та не має майна в податковій заставі, не є платником ПДВ; 2. Згідно відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області вих. №31/8-1067 від 08.03.2023 року автотранспортні засоби за банкрутом не зареєстровані; 3. Згідно відповіді Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вих. №36506/7 від 10.11.2022 року банкрут не є стороною виконавчих проваджень; 4. Згідно відповіді Головного управління Держпраці у Запорізькій області вих. №ПДС/2/3905-22 від 10.11.2022 року великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування за банкрутом не зареєстровані; 5. Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області вих. №32-8-0.2-3110/2-22 від 22.11.2022 року до припинення воєнного стану надання запитуваної інформації не можливе; 6. Згідно відповіді Державної інспекції архітектури та містобудування України вих. №1348/04/18-22 від 29.12.2022 року інформації та документів, що дають право банкруту на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання не виявлено; 7. Згідно відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вих. №10/04/10296 від 10.11.2022 року банкрут не обліковується серед власників значних пакетів акцій; 8. Згідно відповіді Державної служби морського та річкового транспорту України вих. №5987/03/15-22 від 15.11.2022 року банкрут не є власником суден. 9. Згідно відповіді Державної авіаційної служби України вих. №12/12.5-2861-22 від 09.11.2022 року повітряні судна за банкрутом не зареєстровані; 10. Згідно відповіді Філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Українська залізниця» вих. №50/1762 від 14.11.2022 року банкрут не є власником вагонів та локомотивів; 11. Згідно відповіді Державної митної служби України вих. №19/19-02-04/14/2703 від 14.11.2022 року банкрут перебуває на централізованому обліку в Держмитслужбі в реєстрі осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи, з 28.07.2014 року; 12. Згідно відповіді Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях вих. №13/1-38-01663 від 22.11.2022 року відомості щодо нерухомого державного майна, включаючи об`єкти житлового фонду, яке перебуває на балансі банкрута відсутні; 13. Згідно відповіді Державного космічного агентства України вих. №5142 3.3 від 10.11.2022 року зареєстрованих унікальних об`єктів космічної діяльності у банкрута не має; 14. Згідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №329995311 від 24.04.2023 року банкрут не має зареєстрованого за собою нерухомого майна; 15. Згідно до витягу з Єдиного о державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань №170986541628 від 24.04.2023 року банкрут не є засновником (учасником) інших юридичних осіб.

В ході проведення ліквідаційної процедури дебіторська заборгованість банкрута виявлена не була.

Таким чином, за результатами отриманої інформації було встановлено відсутність у банкрута активів за рахунок яких можливо було б задовольнити вимоги кредиторів, останнє також відображено в матеріалах проведеної інвентаризації.

Згідно до проведеного аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, становища на ринках боржника та про наявність ознак неплатоспроможності, фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності (дій з приховування банкрутства), незаконних дій у разі банкрутства ТОВ «ВІАЛ-ПЛЮС» було встановлено: 1. Виходячи з тих матеріалів, що є у наявності у розпорядника майна, однозначно встановити прямі ознаки доведення до банкрутства не можливо, з огляду на відсутність можливості проведення аналізу динаміки змін показників та укладених договорів, однак наявні непрямі ознаки вчинення керівництвом боржника свідомих дій які потенційно могли довести боржника до банкрутства; 2. Оскільки ініціатором відкриття справи про банкрутство виступив кредитор ГУ ДПС у Запорізькій області, чиї вимоги підтверджені судовими рішеннями, слід зробити висновок, що ознаки фіктивного банкрутства у ТОВ «ВІАЛ-ПЛЮС» відсутні.

В ході проведення ліквідаційної процедури не було встановлено наявність достатніх доказів, які б прямо свідчили про можливість заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розпорядником майна не було встановлено прямих ознак доведення до банкрутства ТОВ «ВІАЛ-ПЛЮС».

Отже, згідно з матеріалами справи та документами, що підтверджують проведену ліквідаційну процедуру, майнових активів підприємства-банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання, що підлягають включенню до ліквідаційної маси не виявлено, у зв`язку з чим кредиторська заборгованість залишилась не погашеною.

Протокольним рішенням зборів комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Віал-Плюс №2 від 05.05.2023. було прийнято до відома звіт ліквідатора стосовно проведеної ліквідаційної процедури та схвалено звіт арбітражного керуючого Верещагіна М.В. про нарахування та виплату грошової винагороди та відшкодування витрат.

Частиною 3 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, оскільки за результатами ліквідаційної процедури у банкрута не залишилось майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог, підприємницька діяльність товариства припинена, що відображено у ліквідаційному балансі, господарський суд приймає рішення про ліквідацію юридичної особи-банкрута та закриття провадження у справі.

Як визначено ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, у випадках, передбачених пп. 4-6 ч. 1 цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Також, слід зазначити, частиною 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Таким чином, суд вважає за необхідне затвердити звіт арбітражного керуючого Верещагіна М.В. про нарахування та виплату основної винагорода за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Віал-Плюс, 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 18 В, код ЄДРПОУ 37494112 у період з 11.10.2022. по 31.03.2023. у розмірі 114 116,12 грн. та звіт про відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора у розмірі 138 грн, який схавлений комітетом кредиторів на зборах 05.05.2023.

Крім того, враховуючи відсутність коштів та майна що підлягають включенню до ліквідаційної маси, оплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражному керуючому Верещагіна М.В. за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Віал-Плюс не проводилися, у зв`язку з чим він просить суд стягнути дані суми з кредитора.

Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

В той же час, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства у контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України (викладена правова позиція відображена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року по справі № 916/1503/17).

Зокрема, в постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №11/Б-921/1448/2013, від 30 січня 2019 року у справі №910/32824/15 та 13 лютого 2019 року у справі №910/22696/15, господарський суд касаційної інстанції зауважив, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (постанова Верховного суду від 14.12.2021 року по справі № 902/626/20).

Також згідно постанови Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі №918/454/18, Верховний Суд стоїть на позиції наявності підстав для стягнення з кредиторів оплати послуг арбітражного керуючого у разі, якщо не виявлено майнових активів.

Суд вважає необхідним зауважити, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. Суд враховує при прийнятті судового рішення висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16.

Крім того, порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора законодавчо не поставлено в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Невиявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів, жодним чином не має впливати на оплату його послуг.

Також суд вважає необхідним відзначити, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Отже, у зв`язку з відсутністю у банкрута майнових активів достатніх для відшкодування основної грошової винагороди ліквідатора, суд вважає правомірним покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредитора.

З огляду на встановлене, перевіривши розрахунок основної грошової винагороди ліквідатора, беручи до уваги обставини відсутності коштів від реалізації майна боржника та від його господарської діяльності на проведення ліквідаційної процедури, відсутність рішення комітету кредиторів про утворення фонду для оплати грошової винагороди ліквідатору, враховуючи те, що законодавцем виключається можливість безоплатного надання послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство, суд вважає можливим стягнути з кредитора на користь арбітражного керуючого Верещагіна Максима Вікторовича основну грошову винагороду та понесені ним витрати під час виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Віал-Плюс, 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 18 В, код ЄДРПОУ 37494112 у період з 11.10.2022. по 31.03.2023 у розмірі 114 254,12 грн..

Керуючись ст. ст. 30, 64, 65, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити звіт арбітражного керуючого Верещагіна М.В. про нарахування та виплату основної винагорода за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Віал-Плюс, 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 18 В, код ЄДРПОУ 37494112 у період з 11.10.2022. по 31.03.2023. у розмірі 114 116,12 грн. та звіт про відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора у розмірі 138 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146 на користь арбітражного керуючого Верещагіна Максима Вікторовича, вул. Незалежної України, б.35, м. Запоріжжя, Україна, 69001, ідент. номер НОМЕР_1 основну грошову винагороду та понесені ним витрати під час виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Віал-Плюс, 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 18 В, код ЄДРПОУ 37494112 у період з 11.10.2022. по 31.03.2023 у розмірі 114 254,12 грн. (сто чотирнадцять тисяч двісті п`ятдесят чотири гривні, 12 коп.) Видати наказ.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, затвердити.

Банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю Віал-Плюс, 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 18 В, код ЄДРПОУ 37494112 - ліквідувати.

Провадження у справі №908/748/22 закрити.

Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Державному реєстратору здійснити державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Копію ухвали надіслати кредитору, ліквідатору, Департаменту реєстраційних послуг ЗМР, державному органу з питань банкрутства.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України. Повний текст ухвали буде складено протягом 5-ти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її проголошення за правилами, визначеними ст. ст. 256-259 ГПК України.

Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 22.05.2023.

Суддя Л.М. Сушко