Ухвала

від 22.05.2023 по справі 41/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.05.2023Справа № 41/90Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М. розглянувши

Заяву Державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві

про видачу дублікату наказу про примусове виконання рішення суду

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дельта"

про стягнення 5516,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2010 у справі №41/90 позов Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дельта" 4951 грн. 01 коп. орендної плати, 197 грн. 87 коп. пені, 31 грн. 95 коп. 3% річних, 101 грн. 50 коп. державного мита та 234 грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

29.06.2010 на виконання вказаного рішення суду видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 поновлено пропущений строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 у справі №41/90; видано дублікат вказаного наказу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 замінено сторону (позивача) у справі № 41/90 - Акціонерне товариство "К.Енерго" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"; замінено сторону (стягувана) по справі № 41/90 під час примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі № 41/90 від 21 травня 2010 року, котре набрало законної сили, та наказу Господарського суду міста Києва по справі № 41/90 від 29 червня 2010 року - Акціонерне товариство "К.Енерго" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 поновлено пропущений строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 у справі №41/90; видано дублікат вказаного наказу.

19.05.2023 від Державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві надійшла заява про видачу дублікату наказу від 29.06.2010 про примусове виконання рішення суду.

В своїй заяві Державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві просить видати дублікат наказу про примусове виконання рішення, оскільки, його було втрачено, на підтвердження чого надано довідку від 11.05.2023 №54945574.

Розглянувши заяву про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для її задоволення. При цьому, суд виходить з такого.

Згідно п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Крім того, відповідно до ст.129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст.19 Господарського процесуального кодексу України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Отже, з системного аналізу наведеного вище полягає, що виконання судового рішення є однією з основоположних засад здійснення державою правозахисної функції.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Крім того судом встановлено, що наказ Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 дійсний для пред`явлення до виконання, оскільки ухвалою від 03.11.2021 було поновлено строк для його пред`явлення наказу до виконання, а також видано дублікат вказаного наказу, який було подано у виконавчу службу та втрачено нею.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду по справі №41/90, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Керуючись ст. ст. 234, 235, п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити заяву Державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 29.06.2010.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 у справі №41/90.

3. Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя Спичак О.М.