Рішення

від 10.03.2023 по справі 917/861/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2023 Справа № 917/861/22

м. Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго 1520" проспект Перемоги,б.131,приміщення 3,Київ 179,03179

до Акціонерне товариство "Кременчуцьке кар`єроуправління "Кварц" вул. Київська, 85,Кременчук,Полтавська область,39600

про стягнення 3792354,32 грн

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява про стягнення 3 792 354, 32 грн. заборгованості по договору транспортно-експедиційного обслуговування вантажів № 23-К-ККУ-2021 від 04.11.2021.

Ухвалою суду від 10.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.09.2022 на 10:00 год.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем порушено умови договору транспортно-експедиційного обслуговування вантажів № 23-К-ККУ-2021 від 04.11.2021 щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт (наданих послуг).

Ухвалою суду від 08.09.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 27.10.2022 на 10:00 год.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позов (вх. № 7382 від 12.10.2022р.) та клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості сторонам дійти згоди щодо мирового врегулювання спору (вх. № 7978 від 27.10.2022р. - електронна пошта).

У відзиві відповідач зазначає, що Договором №23-К-ККУ-2021 від 04.11.2021 встановлено наступні порядки оплати наданих послуг, а саме:

перший пунктом 3.3. Договору «Клієнт здійснює на розрахунковий рахунок Експедитора 100% (стовідсоткову) перед попередню оплату вартості перевезення і транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, суми страхової премії, якщо перевезення, вантаж або рухомий склад застраховані, вартості митно-брокерських послуг, або за інших погоджених Сторонами в установленому цим Договором порядку послуг на підставі рахунків Експедитора, не менше ніж за 5 (п`ять) банківських днів до початку перевезення. Попередня оплата вважається здійсненою належним чином в день надходження коштів на банківський рахунок Експедитора в повному обсязі»;

другий пунктом 3.4. Договору «У разі, якщо за згодою Експедитора, перевезення вантажу Клієнта розпочато до надходження 100% попередньої оплати в порядку п.3.3 цього Договору, Клієнт повинен провести 100% оплату за фактичне завантаження вагонів, що здійснюється згідно цього договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати початку перевезення певної партії вантажу».

Додатково пунктом 5.2. Договору встановлено третій порядок проведення остаточних розрахунків за Договором, а саме: «Сторони зобов`язані підписати акт звірки наданих Експедитором послуг та акт звірки розрахунків між сторонами на пізніше 15 числа місяця, наступного за тим, в якому надавалися послуги Клієнту. У разі відмови Клієнта від підписання актів, і не надходження від Клієнта аргументованої відмови від їх підписання, Експедитор робить остаточний розрахунок вартості винагороди і транспортування вантажу самостійно за наявними у нього даними. У цьому випадку сума, розрахована Експедитором, є остаточною, і Клієнт не має права пред`явити будь-які претензії Експедитору. Акт вважається узгодженим і прийнятим обома сторонами. Недоплачена Клієнтом, за розрахунками Експедитора або, вразі підписання зазначена в актах звірки на послуги сума повинна бути оплачена Клієнтом протягом 1 (одного) банківського дня після закінчення строку, зазначеного в даному пункті, для підписання актів звірки на послуги та звірки розрахунків між сторонами, або отримання Клієнтом письмового розрахунку вартості винагороди і транспортування вантажу».

Відповідач зазначає, що Сторонами дійсно в порядку вимог пункту 5.2. Договору підписано Акт надання послуг №3-23-К-ККУ-2021 від 27.01.2022, Акт надання послуг №4-23-К-ККУ-2021 від 21.02.2022 та Акт звірки взаєморозрахунків станом за період 04.11.2021-21.02.2022 по договору №23-К-ККУ-2021 від 04.11.2021.

Отже, як зазначає відповідач, належними та допустимими доказами виконання зобов`язань сторонами за Договором є Акти надання послуг та Акт звірки взаєморозрахунків. Натомість позивачем в обґрунтування вимог щодо порушення зобов`язань відповідачем подано копії виставлених рахунків.

Так, згідно положень пункту 5.2. Договору сума зазначена в актах звірки розрахунків між сторонами має бути сплачена протягом одного банківського дня після 15 числа місяця, наступного за звітнім. В даному випадку, як зазначає відповідач, 16 березня 2022 року, оскільки Акт звірки взаєморозрахунків за період 04.11.2021 - 21.02.2022 по договору №23-К-ККУ-2021 від 04.11.2021 підписаний сторонами після 21 лютого 2022 року. Саме ця дата, в конкретній справі, на думку відповідача, є строком виконання зобов`язання Клієнта в частині проведення розрахунків.

Відповідач зазначає, що у пункті 5.4. Договору передбачено, що сторони не несуть відповідальність за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань, якщо вони сталися в наслідок обставин непереборної сили, зокрема, але не виключно, військових дій, терористичних актів і заборонних заходів державного характеру.

Торгово-промисловою палатою України висновком від 28.02.2022 №2024-02.0-7.1 підтверджено, що зазначені вище обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договорах, окремим зобов`язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).

Статтею 617 Цивільного кодексу України визначені підстави для звільнення боржника від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань.

Факт незалежних від господарської діяльності відповідача зумовлені військовою агресією Російської Федерації проти України, які унеможливлюють діяльність АТ «ККУ «КВАРЦ», підтверджується експертним висновком №89/Ю-3 від 22.06.2022 Кременчуцького відділення Полтавської Торгово-Промислової палати.

Відтак, як зазначає відповідач, існують підстави для відмови у задоволенні вимог про стягнення штрафних санкцій після 24.02.2022, оскільки питання про існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності, є загальновідомим та нормативно врегульованим.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 7984 від 27.10.2022р.), в якій зазначено, що Відповідач підписав акт наданих послуг № 3-23-К-ККУ-2021 від 27.01.2022 року та акт наданих послуг № 4-23-К-ККУ-2021 від 21.02.2022 року без зауважень. Відповідачем за актом наданих послуг № 3-23-К-ККУ-2021 від 27.01.2022 року частково сплачена заборгованість. Також між Відповідачем та Позивачем без зауважень підписано акт звірки взаєморозрахунків і Позивач надав до суду всі докази, що підтверджують заборгованість.

Позивачу не зрозуміло, чому Відповідач у відзиві посилається на Правила перевезення вантажів залізничний транспортом, оскільки Позивач не є відправником або одержувачем при перевезенні вантажу залізничним транспортом.

Заборгованість за договором виникла до початку повномасштабного вторгнення збройних сил Російської федерації на територію України (24.02.2022 року) та у Відповідача була можливість оплатити заборгованість, що підтверджується інформацією (порівняння по рокам, кількість відвантаження вантажу), зазначеною в Експертному висновку від 22.06.2022 року № 89/Ю-3, доданого до відзиву.

Ухвалою суду від 27.10.2022 розгляд справи відкладено на 08.12.2022 на 11:00 год. в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 08.12.2022 року відкладено розгляд справи на 03.02.2023 року на 10:00 год. в режимі відеоконференції.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (з урахуванням посилання відповідача на Експертний Висновок Кременчуцького відділення Полтавської ТПП № 89/Ю-3 від 22.06.2022, як підставу звільнення від відповідальності) (вх. №151 від 05.01.2023).

У відповіді на відзив позивач зазначає, що у Експертному Висновку Кременчуцького відділення Полтавської ТПП № 89/Ю-3 від 22.06.2022 року чітко не зазначено причину зменшення виробництва продукції Відповідачем.

Жодного документального підтвердження до Експертного Висновку не додано.

Відповідно до п. 5.5. Договору транспортно-експедиційного обслуговування вантажів № 23-К-ККУ-2021 від 04.11.2021 року передбачено, якщо Сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, до моменту їх настання прострочила виконання прийнятих на себе зобов`язань, звільнення від відповідальності через настання форс-мажорних обставин на винну Сторону не поширюється.

Згідно Акта надання послуг № 3-23-К-ККУ-2021 від 27.01.2022 року, Акта надання послуг № 4-23-К-ККУ-2021 від 21.02.2022 року та Акта звірки взаєморозрахунків, вбачається, що зобов`язання виникли до настання форс-мажорних обставин і у Відповідача було достатньо часу для сплати заборгованості за надані послуги, але за невідомих причин, Відповідачем не сплачено кошти, згідно чого виникла заборгованість ще до початку повномасштабного вторгнення збройних сил Російської федерації на територію України.

Ухвалою суду від 03.02.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 10.03.2023 на 9:30 год.

В судовому засіданні 10.03.2023 представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовільнити.

Представник відповідача позовні вимоги визнає частково в сумі основного боргу 2 907000 грн. Проти решти вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні.

В судовому засіданні 10.03.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

04 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Карго 1520» (Експедитор, Позивач) та Акціонерним товариством «Кременчуцьке Кар`єроуправління «Кварц» (Клієнт, Відповідач) було укладено договір транспортно - експедиційного обслуговування вантажів № 23-К-ККУ-2021 (далі - Договір, а.с. 22-25).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Клієнт доручає, а Експедитор за плату, за дорученням Клієнта і за його рахунок, організовує транспортно-експедиційне обслуговування внутрішньоукраїнських, експортно-імпортних і транзитних вантажів Клієнта і порожнього транспорту (далі - «Вантажі Клієнта») при їх перевезенні по території України та інших країн, відповідно до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01 липня 2004 року, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Статутом залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06 квітня 1998 року, Правилами Угоди про міжнародне вантажне сполучення, міжурядовими та прикордонними Угодами і національним транспортним правом країни, по території якої здійснюється перевезення.

Згідно п. 3.3. Договору, Клієнт здійснює на розрахунковий рахунок Експедитора 100% (стовідсоткову) перед попередню оплату вартості перевезення і транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, суми страхової премії, якщо перевезення, вантаж або рухомий склад застраховані, вартості митно-брокерських послуг, або за інших погоджених Сторонами в установленому цим Договором порядку послуг на підставі рахунків Експедитора, не менш ніж за 5 (п`ять) банківських днів до дати початку перевезення. Попередня оплата вважається здійсненою належним чином в день надходження коштів на банківський рахунок Експедитора в повному обсязі.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що у разі, якщо за згодою Експедитора, перевезення вантажу Клієнта розпочато до надходження 100% попередньої оплати в порядку п. 3.3. цього Договору, Клієнт повинен провести 100% оплату за фактичне завантаження вагонів, що здійснюється згідно цього Договору, протягом 3(трьох) банківських днів з дати початку перевезення певної партії вантажу.

Згідно п.3.8 Договору винагорода Експедитора нараховується і оплачується Клієнтом на підставі виставленого Експедитором рахунку.

Згідно п. 5.1. Договору, Обсяг наданих Експедитором та прийнятих Клієнтом послуг остаточно узгоджується Сторонами в Акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Клієнт підписує наданий Експедитором Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту його отримання або направляє протягом зазначеного строку на адресу Експедитора претензію з аргументованою відмовою від підписання такого акту. У випадку відмови Клієнта від підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) і неподання на адресу Експедитора претензії в обумовлений строк, то Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) вважається підписаним Клієнтом і повністю з ним узгодженим, а послуги за цим Актом такими, що були виконані Експедитором належним чином та в передбачений цим Договором, Додатками до нього або Заявкою строк.

Відповідно до 5.2. Договору, Сторони зобов`язані підписати акт звірки наданих Експедитором послуг та акт звірки розрахунків між сторонами не пізніше 15 числа місяця, наступного за тим, в якому надавалися послуги Клієнту. У разі відмови Клієнта від підписання актів, і не надходження від Клієнта аргументованої відмови від їх підписання, Експедитор робить остаточний розрахунок вартості винагороди і транспортування вантажу самостійно, за наявними у нього даними. У цьому випадку сума, .розрахована Експедитором, є остаточною, і Клієнт не має права пред`являти будь-які претензії Експедитору. Акт вважається узгодженим і прийнятим обома сторонами. Недоплачена Клієнтом, за розрахунками Експедитора або, вразі підписання зазначена в актах звірки на послуги сума повинна бути оплачена Клієнтом протягом 1 (одного) банківського дня після закінчення строку, зазначеного в даному пункті, для підписання актів звірки на послуги та звірки розрахунків між сторонами, або отримання Клієнтом письмового розрахунку вартості винагороди і транспортування вантажу.

Позивачем вимоги Договору виконанні в повному обсязі та належних чином, що підтверджуються Актами надання послуг, підписаними з боку Відповідача без жодних зауважень.

Зокрема позивачем, були надані послуги з транспортно-експедиційного обслуговування вантажів обумовлені в Договорі, що підтверджуються підписаним сторонами Акти надання послуг:

Акт надання послуг від 27.01.2022 року № 3-23-К-ККУ-2021 на суму 3031500,00грн. в т. ч. ПДВ (а.с.59-60). Відповідачем по даному акту сума заборгованості оплачена частково у сумі 1276000,00грн (а.с.45-58). Сума заборгованості складає 1755500,00грн.;

Акт наданих послуг від 21.02.2022 року № 4-23-К-ККУ-2021 на суму 1151500,00грн. в т. ч. ПДВ. (а.с.61-62). Відповідачем по даному акту, сума заборгованості не оплачена. Сума заборгованості складає 1151500,00грн.

Отже, сума заборгованості по Договору складає 2907000,00грн.

03.06.2022 року Позивачем на адресу Відповідача направлена претензія від 02.06.2022 року № 0206-1 про стягнення основного боргу за Договором (а.с.74-75).

18.07.2022 року Позивачем отримано відповідь на претензію від 06.07.2022 року № 310, якою претензія залишена без задоволення (а.с.76-78), що змусило позивача звернутись з даним позовом до суду.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Частиною 3 ст. 929 ЦК України передбачено, умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно до ст. 934 ЦК України, за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 ЦК України.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що у разі, якщо за згодою Експедитора, перевезення вантажу Клієнта розпочато до надходження 100% попередньої оплати в порядку п. 3.3. цього Договору, Клієнт повинен провести 100% оплату за фактичне завантаження вагонів, що здійснюється згідно цього Договору, протягом 3(трьох) банківських днів з дати початку перевезення певної партії вантажу.

З урахуванням виставлених позивачем рахунків (а.с.29-44), Актів надання послуг від 27.01.2022 року № 3-23-К-ККУ-2021 та від 21.02.2022 року № 4-23-К-ККУ-2021 (а.с.59-62), часткової оплати відповідачем наданих позивачем послуг (а.с.45-58), заборгованість відповідача перед позивачем за Договором транспортно - експедиційного обслуговування вантажів № 23-К-ККУ-2021 від 04.11.2021 становить 2907000,00 грн.

Доказів погашення боргу відповідачем суду не надано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 2907000,00 грн. основного боргу обгрунтована, підтверджена наданими доказами, визнана відповідачем та підлягає судом задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 4.6. Договору, у разі прострочення платежів, Клієнт сплачує Експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день такого прострочення, а також 3% річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.

Позивач нарахував відповідачу пеню відповідно до п. 4.6 Договору в сумі 401666,86 грн. (а.с.83).

При цьому ч. 6 ст. 232 ГК України, передбачено, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач в порушення ч. 6 ст. 232 ГК України нарахував пеню (а.с. 83) на суму боргу 181000,00 грн за період з 19.01.2022 по 23.07.2022 (25766,46 грн) та на суму 493500,00 грн за період з 21.01.2022 по 23.07.2022 (69766,03 грн).

Судом здійснено перерахунок пені (в т.ч. на суму боргу 181000,00 грн за період з 19.01.2022 по 19.07.2022 (25022,63 грн) та на суму 493500,00 грн за період з 21.01.2022 по 21.07.2022 (69090,00 грн).

Всього сума пені за договором становить 400247,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів в встановлений договором або законом.

За обгрунтованим розрахунком позивача, перевіреним судом (а.с.83), сума 3% річних становить 42381,05 грн, інфляційних втрат - 441306,41 грн.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на висновок (лист) Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024-02.0-7.1 та на Експертний Висновок Кременчуцького відділення Полтавської ТПП № 89/Ю-3 від 22.06.2022 року (а.с.112-113), як на підставу звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, виходячи з наступного.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі - Закон про ТПІІ) та деталізовано в розділі 6 регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 року № 44 (5) (із змінами) (далі - Регламент).

Відповідно до ч. 1 ст. 14і Закону про ТПП засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) здійснюється сертифікатом про такі обставини.

Пунктом 6.1 Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону про ТПП в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

За умовами п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.

У своєму зверненні (додаток № 1 Регламенту) суб`єкт господарської діяльності обов`язково зазначає які саме зобов`язання за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом не можуть бути виконані у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з посиланням і наданням доказів таких обставин, початок їх виникнення і термін дії, які на думку Заявника унеможливили виконання цих зобов`язань у встановлений договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом термін та інші відповідні відомості (п.п. 6.3.1 п. 6.3 Регламенту).

Зі змісту Регламенту вбачається, що в ньому затверджено чіткий алгоритм дій, яким повинен керуватися суб`єкт господарської діяльності по встановленню та засвідченню форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) по кожному окремо взятому зобов`язанню.

Загальний офіційний лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 не містить ідентифікувальних ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин та не підтверджує причинно- наслідковий зв`язок між неможливістю виконання Відповідачем зобов`язань та тими надзвичайними обставинами (їх результатом), які завадили виконати таке зобов`язання.

У своїх постановах Верховний Суд неодноразово доходив до висновку про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. При цьому сертифікат ТПП, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (постанови від 19.08.2022 року у справі № 908/2287/17, від 14.06.2022 року у справі № 922/2394/21, від 25.01.2022 року у справі № 904/3886/21, від 30.11.2021 року у справі № 913/785/17, від 25.11.2021 року у справі № 905/55/21, від 09.11.2021 року у справі № 913/20/21, від 26.05.2020 року у справі № 918/289/19, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18).

Враховуючи вищезазначене, а також те, що відповідач не засвідчив форс-мажорні обставини сертифікатом, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 401666,86 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 400247,00 грн. В решті стягнення пені позивачу слід відмовити.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 42381,05 грн та інфляційних втрат в сумі 441306,41 грн обгрунтовані і підлягають судом задоволенню.

Є безпідставним посилання відповідача на п. 5.2. договору щодо строку оплати виконаних робіт, оскільки порядок розрахунків встановлено пунктом 3 договору, а саме, п.3.4 договору. Початок перевезення певної партії вантажу зазначено у рахунках позивача.

Пункт 5 передбачає "Інші умови" договору. Зокрема, пунктом 5.2 договору встановлено строк оплати послуг позивача у разі відмови відповідача від підписання актів.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до аналогічних положень частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Вичерпний перелік підстав звільнення від доказування закріплює стаття 75 вказаного Кодексу.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3790934,46 грн, в т.ч. 2907000,00 грн - основного боргу, 400247,00 грн - пені, 42381,05 грн - 3% річних, 441306,41 грн - інфляційних втрат. В решті позову слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідачем визнано суму основного боргу, суд дійшов висновку, що 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за вимогу про стягнення з відповідача 2907000,00 грн - основного боргу, а саме, 21 802,50 грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 667 від 25 липня 2022, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Оскільки позовні вимоги задоволено судом частково, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 130, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Кременчуцьке Кар"єроуправління "Кварц", вул. Київська, буд.85, м. Кременчук, Полтавської області, 39631, код ЄДРПОУ 35328439 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго 1520", проспект Перемоги,б.131, приміщення 3, м. Київ,03179, код ЄДРПОУ 43466837 - 3790934,46 грн, в т.ч. 2907000,00 грн - основного боргу, 400247,00 грн - пені, 42381,05 грн - 3% річних, 441306,41 грн - інфляційні втрати, 35 061,52 грн - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Карго 1520", проспект Перемоги,б.131, приміщення 3, м. Київ,03179, код ЄДРПОУ 43466837 з Державного бюджету України (ККДБ 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", символ звітності 206, відомча ознака 83, номер рахунку - UA798999980313121206083016719, код за ЄДРПОУ 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.) - 21 802,50 грн. судового збору, сплачено платіжним дорученням № 667 від 25 липня 2022.

Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Солодюк О.В.