Рішення

від 18.05.2023 по справі 917/1095/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2023 Справа № 917/1095/21(917/16/22)

Суддя Господарського суду Полтавської області Іванко Л.А. за участю секретаря судового засідання Ісенко М.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОВЕНТ ЗАВОД", 69006, м. Запоріжжя, вул. Портова, буд. 2, ідент. код 33652968

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Полтавський вентиляторний завод", 36007, м. Полтава, вул. Заводська, буд. 12, офіс 307, ідент. код 00909779

про заборону використання знаків

в межах справи про банкрутство №917/1095/21

за заявою фізичної особи - підприємця Сергієнко Віталія Володимировича, АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1

до Приватного акціонерного товариства "Полтавський вентиляторний завод", 36007, м.Полтава, вул. Заводська, 12, к. 307, ідент. код 00909779

про відкриття провадження у справі про банкрутство

представники учасників справи: згідно протоколу

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОВЕНТ ЗАВОД" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Полтавський вентиляторний завод" про заборону використовувати знаки"ВОТ" та "ВЗТ", які належать ТОВ"ЕЛЕКТРОВЕНТ ЗАВОД" на підставі свідоцтв № 127213, № 14196 та № 150960, виданих Державною службою інтелектуальної власності України - в будь-якій формі під час здійснення своєї господарської діяльності.

Позивач також заявив до відшкодування за рахунок відповідача судових витрати.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.01.2022 року позов передано на розгляд судді Іванко Л.А.

Ухвалою господарського суду від 17.01.2023 року позовну заяву по справі №917/1095/21(917/16/22) - залишено без руху, позивача зобов`язано усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки.

Станом на 31.01.2022 року позивачем подано докази усунення недоліків даної заяви.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.02.2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОВЕНТ ЗАВОД" до Приватного акціонерного товариства "Полтавський вентиляторний завод" про заборону використання знаків прийнято до розгляду в межах справи №917/1095/21 про банкрутство ПАТ "Полтавський вентиляторний завод". Справу постановлено розглядати в порядку загального позовного провадження. Сторонам встановлено строки для надання заяв по суті справи. В зв`язку з направленням матеріалів справи №917/1095/21 про банкрутство ПАТ "Полтавський вентиляторний завод" до Східного апеляційного господарського суду, провадження у справі №917/1095/21(917/16/22) зупинено.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.10.2022 року поновлено провадження у справі № 917/1095/21(917/16/22) та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалами суду підготовче засідання відкладалось. Сторонам повторно запропоновано подати заяви по суті справи.

Ухвалою господарського суду від 07.03.2023 року закрито підготовче провадження у справі №917/1095/21(917/16/22). Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 05.04.2023.

Ухвалою господарського суду від 05.04.2023 розгляд справи відкладено на 18.05.2023. Явку сторін визнано обов"язковою.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про дату, час, місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення ухвали суду від 05.04.2023(міститься в матеріалах справи).

У встановлений судом строк відзив на позов відповідач не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив такі обставини.

Звернувшись до суду з позовною заявою позивач повідомив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОВЕНТ ЗАВОД" на підставі свідоцтва №127213, №14196 та №150960, виданих Державною службою інтелектуальної власності України володіє виключними правами на словесне позначення «ВОТ» та «ВЗТ» та ексклюзивними правами на рекламу та поставку обладнання з даними словесними позначеннями.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що словесне позначення «ВОТ» та «ВЗТ», в якості марки осьових вентиляторів, зокрема при пропозиції їх до продажу, оформленні документів, при участі у тендері, при розміщенні на сайті ventilator - pvz.com при просуванні в мережі Інтернет, вступає в протиріччя з винятковими правами Позивача на дане позначення на підставі свідоцтва №127213, №14196 та №150960, виданих Державною службою інтелектуальної власності України на підставі Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Заявлений перелік товарів та послуг свідоцтва №127213 та 150960, поряд з іншими, включає такі товари класу 11 Міжнародної класифікації товарів та послуг (МКТП) як «вентиляційне обладнання та апарати», «вентилятори», тобто саме ті товари, для яких Відповідачем використано словесне позначення «ВОТ» та «ВЗТ». Також відповідно до свідоцтва №141496 та №150960, поряд з іншими зазначеними послугами класу 35, Позивач володіє ексклюзивними правами на рекламу та поставку обладнання з даними словесними позначеннями.

В якості нормативного обгрунтування позивач посилається на норми статей 424, 494, 495 Цивільного кодексу України, на Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», на Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції.

Крім того, у якості доказу порушення законних прав та інтересів Позивача у позові зазначено, що відповідно до пункту 1.1 Договору поставки №297 від 08.04.2019 року (далі-Договір) Постачальник (ПрАТ «ПВЗ») зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором поставити, а Покупець (Акціонерне товариство «Запорізький Завод Феросплавів») прийняти та оплатити продукцію (Товар) в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Керуючись Додатком №1 від 08.04.2019 року до Договору Постачальник зобов`язується передати Покупцеві наступний Товар: Вентилятор ВЗТ 360М у кількості 8 штук.

Позивач вважає, що цей факт підтверджує протиправність дій Відповідача у використанні словесного позначення, в частині поставки Товару у своїх цілях, задля власного збагачення, не маючи при цьому законних підстав для такого використання.

Крім того, у додатках до позовної заяви Позивач надає належним чином завірені копії цінової пропозиції для АТ « Хмельницькобленерго» №166 від 05.04.2021 року на участь у спрощеній закупівлі за ДК 021:2015 код - 42520000-7 Вентиляційне обладнання (Вентилятор обдуву ВОТ - 360-1-К00,25/1500- У1 380В та форму цінової пропозиції вих.№41 від 17.02.2021 року для АТ «Прикарпатгяобленепрго» з найменуванням продукції - Вентилятор обдуву трансформатора ВОТ відповідно. Ці докази, на думку позивача підтверджують незаконну участь Відповідача в процесі закупівель із незаконним використання словесного позначення.

Позивач листом від 19.03.2021 року вих.№28/3 Відповідачу запропонував припинити використання словесного позначання «ВОТ» і «ВЗТ» для маркування продукції, в каталогах підприємств, в рекламних оголошеннях, в мережах Інтернет та інших джерелах інформації.

Листом від 27.08.2021 року вих.№106/3 Відповідачу було повторно запропоновано припинити використання словесне позначання «ВОТ» і «ВЗТ» в якості марки осьових вентиляторів, зокрема при участі у торгах для ПАТ «Прикарпаттяобленерго», ПрАТ «Запорізький Завод Феросплавів» та ПАТ «Хмельницькообленерго», при пропозиції їх до продажу, оформленні документів, на сайті, при просуванні в мережі Інтернет.

Адвокатським запитом від 10.11.2021 року за вих.№107 направленим на юридичну адресу Відповідача було зобов`язано надати інформацію щодо конкретних торгів за якими у комерційних пропозиціях були використані торгові марки «ВОТ» та «ВЗТ» та надання інформації стосовно права на використання спірних торгових марок.

Станом на 29.11.2021 року відповіді позивачу не надійшло.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої ст. 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торгівельну марку засвідчується свідоцтвом, обсяг правової охорони торгівельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг , якщо інше не встановлено Законом.

За ст. 495 ЦК України одним із майнових прав інтелектуальної власності є виключне право перешкоджати неправомірному використанню знака для товарів та послуг в тому числі забороняти таке використання, виключне право дозволяти використання торгівельної марки, інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені Законом.

Майнові права інтелектуальної власності на торгівельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва.

Так судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОВЕНТ ЗАВОД" на підставі Свідоцтв на знак для товарів і послуг № 127213 від 10.08.2010, № 141496 від 11.07.2011, № 150960 від 25.01.2012, виданих відповідно до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" Державною службою інтелектуальної власності України володіє виключними правами на словесне позначення "ВОТ" та "ВЗТ", та ексклюзивними правами на рекламу та постановку обладнання з даними словесними позначеннями.

Враховуючи вищевикладене, позивачу належать майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг "ВОТ" та "ВЗТ" згідно Свідоцтв, які були зареєстровані в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і пслуг.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво надає його власнику право використовувати торговельну марку та інші права, визначені цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 426 ЦК України, використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 431 ЦК України, порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати власнику свідоцтва завдану майнову шкоду шляхом відшкодування збитків чи виплати компенсації та/або завдану немайнову (моральну) шкоду.

Статтею 432 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Цією нормою також передбачено можливість ухвалення рішення про припинення дій, які порушують право (п.3 ч.2 ст.16 ЦК України).

З урахуванням наведених норм на підставі наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено наявність у нього прав користування знаком для товарів і послуг: "ВОТ" та "ВЗТ" згідно свідоцтва на знак для товарів і послуг.

Натомість, відповідач не спростував належними доказами факт використання належного позивачеві знаку без згоди власника.

Згідно положення ч. 1 ст. 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", будь-яке посягання на права власника свідоцтва, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:

позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;

позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;

позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;

позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою.

Доказів додержання відповідачем вимог ЦК України щодо правомірності використання знаку для товарів і послуг, який належить позивачу згідно свідоцтв на знак для товарів і послуг не надано. Докази на спростування викладених позивачем обставин відсутні.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про заборону відповідачу здійснювати використання знаку для товарів і послуг:"ВОТ" та "ВЗТ", які належать позивачу є законними і обгрунтованими.

Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Позивач в тексті позовної заяви зазначив, що попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв"язку з розглядом справи: оплата судового збору в розмірі 2270,00 грн, витрати на правничу допомогу: 1000,00 грн (підготовка та відправлення адвокатських запитів), 2000,00 грн (підготовка та подання позовної заяви), 2000,00 грн (вартість участі адвоката у судовому засіданні*4=8000,00 грн.

Всього, 13270,00 грн.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат позивача, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає.

Розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що позивачем не надано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт.

З огляду на наявні матеріали справи та встановлені обставини, суд вважає, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами понесені витрати на професійну правничу допомогу при розгляді справи, а отже, прийшов до висновку про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу.

Згідно ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Заборонити Приватному акціонерному товариству "Полтавський вентиляторний завод"(36007, м. Полтава, вул. Заводська, буд. 12, офіс 307, ідент. код 00909779) використовувати знаки "ВОТ" та "ВЗТ", які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОВЕНТ ЗАВОД" (69006, м. Запоріжжя, вул. Портова, буд. 2, ідент. код 33652968) на підставі свідоцтв № 127213, № 14196 та № 1509960, виданих Державною службою інтелектуальної власності України - в будь-якій формі під час здійснення своєї господарської діяльності.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтавський вентиляторний завод" (36007, м. Полтава, вул. Заводська, буд. 12, офіс 307, ідент. код 00909779) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОВЕНТ ЗАВОД"(69006, м. Запоріжжя, вул. Портова, буд. 2, ідент. код 33652968) 2270,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 22.05.2023

Суддя Іванко Л.А.