Ухвала

від 22.05.2023 по справі 910/3500/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/3500/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - АТ "ОГХК")

на рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023

за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"

(далі - Залізниця)

до АТ "ОГХК"

про стягнення 7 705 715,16 грн.,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) АТ "ОГХК" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі №910/3500/22 і направити справу на новий розгляд.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України

(далі - ГПК України) передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначеними у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі оскарження судового рішення суду на підставі пунктів 1-4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник має вказати висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений у постанові, який не був врахований судами попередніх інстанцій при вирішенні спору; або обґрунтувати необхідність відступлення від такого висновку; або зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, або наявність пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що, обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

При цьому скаржник, посилаючись на дану норму процесуального права як на підставу для відкриття касаційного провадження, чітко не вказує яку саме норму права судами попередніх інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У зв`язку з викладеним, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати пояснення з приводу підстав касаційного оскарження.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (за станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Позов у справі № 910/3500/22 подано про стягнення 7 705 715,16 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023, позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з АТ "ОГХК" на користь Залізниці 3 042 450,48 грн. плати за користування вагонами і контейнерами; 3 064 799,52 грн. збору за зберігання вантажу; 1 598 465,16 грн. плати за охорону вантажу, 115 585,73 грн. судового збору.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що АТ "ОГХК" просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд.

Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги майновий характер спору, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 231 171,45 грн. [(7 705 715,16 грн. х 1,5%) х 200%].

Проте матеріали касаційної скарги не містять вказаних у додатках до неї доказів сплати судового збору, що підтверджується актом Верховного Суду від 02.05.2023 № 29.1-25/226.

У зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством порядку, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду належний документ на підтвердження сплати судового збору.

Верховний Суд роз`яснює, що у разі неусунення вказаних недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Крім того, відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Постанова Північного апеляційного господарського суду у справі №910/3500/22 прийнята 09.03.2023, дата складання повного тексту постанови - 03.04.2023, а тому строк на її оскарження закінчився 24.04.2023.

Касаційна скарга подана 27.04.2023, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що він не отримував повний текст оскаржуваного судового рішення, про постанову Північного апеляційного господарського суду дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР). Так скаржник вказує, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 оприлюднена 05.04.2023, а тому, на думку скаржника, кінцевою датою для подання касаційної скарги є 25.04.2023, однак 25.04.2023 в Житомирському апеляційному суді були призначенні слухання справ за позовами працівників регіональної філії "Іршанський Гірничо-Збагачувальний комбінат" до АТ "ОГХК", а засобами поштового зв`язку, після закінчення розгляду даної справ в суді, не вдалося відправити касаційну скаргу з причин сплати мешканцями міста комунальних платежів. 26.04.2023 засобами поштового зв`язку також не вдалося відправити касаційну скаргу через значну кількість мешканців селища бажаючих реалізувати своє право на заміну старих лампочок, а того ж дня після 14:00 робота поштового відділення була призупинена до кінця операційної години з причин ревізії. На думку скаржника, вказані обставини зумовили неможливість подання касаційної скарги до 25.04.2023, у зв`язку з чим строк на подання касаційної скарги підлягає поновленню.

Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Як вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" АТ "ОГХК" зареєструвало офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

Відповідно до довідки про поставку документа в кабінет електронного суду від 16.05.2023, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", постанова Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі №910/3500/22 надіслана в електронний кабінет АТ "ОГХК" та доставлена 03.04.2023 20:22.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Згідно з абзацом другим частини шостої цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, датою вручення постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 є 04.04.2023 (наступний робочий день), отже 20-ти денний строк на касаційне оскарження слід обчислювати з 04.04.2023 і кінцевою датою для подання касаційної скарги є 24.04.2023.

Верховний Суд зазначає, що 20-тиденний строк на касаційне оскарження не може обчислюватися з дати оприлюднення оскаржуваного судового рішення в ЄДРСР.

Доводи скаржника щодо неможливості вчасно подати касаційну скаргу не можуть бути розцінені судом як поважні або непереборні обставини для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки вони є суб`єктивними, залежали від організації роботи скаржника та його представника, що не свідчить про поважність підстав поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, пов`язаних з наявністю об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали б вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення.

З викладеного вбачається, що пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулася з касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути під час звернення з касаційною скаргою.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, в тому числі правом участі в судовому процесі через самопредставництво та (або) через представника.

Доказів на підтвердження наведених скаржником підстав неможливості звернутися з касаційною скаргою в межах встановленого строку, та які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили зверненню з касаційною скаргою в передбачені процесуальним законодавством строки до матеріалів скарги не надано.

Відповідно до положень частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

З огляду на викладене, оскільки касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання та вказані скаржником причин його пропуску визнані судом неповажними, то така касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що АТ "ОГХК" необхідно:

- чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду;

- необхідно навести суду інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження;

- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме на суму 231 171,45 грн., за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;

- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Водночас слід зауважити, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua/supreme/) в розділі "судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу АТ "ОГХК" на те, що неусунення названих недоліків або не в повному обсязі усунення недоліків протягом установленого строку матиме наслідком або повернення касаційної скарги скаржнику, або відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наведеного.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі №910/3500/22 залишити без руху.

2. Надати акціонерному товариству "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 або через особистий кабінет в системі "Електронний суд".

3. Роз`яснити акціонерному товариству "Об`єднана гірничо-хімічна компанія, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде або повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова