Ухвала
від 19.05.2023 по справі 686/23094/22
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

19 травня 2023 року

м. Київ

справа № 686/23094/22

провадження № 61-7021ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Коломієць Г. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 квітня

2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування завданої моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 , який всупереч наявним судовим рішенням, що набрали законної сили щодо заборони проведення будівельних робіт на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , продовжив будівництво на вказаній земельній ділянці, а у подальшому відчужив розташований на цій земельній ділянці житловий будинок.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 15 листопада 2022 року відкрито провадження у справі за позовом

ОСОБА_2 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 щодо отримання у власність земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 у зв`язку із порушення вимог Водного Кодексу України та необхідності повернення цієї земельної ділянки у власність Хмельницької територіальної громади, а також незаконністю знесення побудованого ним будинку на спірній земельній ділянці.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 21 лютого 2023 року зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачеві строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків - сплати судового збору.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 14 березня 2023 року зустрічний позов ОСОБА_1 повернуто заявникові з підстав, визначених частиною третьою статті 194 ЦПК України, оскільки первісний та зустрічний позови не є взаємопов`язаними і спільний їх розгляд не є доцільним.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 13 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2023 року залишено без змін.

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 13 квітня 2023 року, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,

3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваних судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до частини другої статті 193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їх прав

та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих

і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.

Суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним, якщо вони прямо взаємопов`язані між собою і спільний їх розгляд є доцільним.

Взаємний зв`язок, як умова для прийняття зустрічного позову, має місце

у випадку, якщо вимоги відповідача і позивача виникають з одних правовідносин і коли на обґрунтування тієї й іншої вимоги наводяться спільні факти.

Взаємний зв`язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв`язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем.

При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом необхідною є перевірка та встановлення тотожності усіх необхідних трьох ознак, а саме: суб`єктного складу, предмету спору, а також підстав, з яких відповідний позов заявлено.

Відповідно до частини третьої статті 193 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявникові.

Суди, першої та апеляційної інстанції, встановивши, що предметом первісного позову у вказаній справі є відшкодування моральної шкоди завданої

ОСОБА_2 , внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 , який всупереч наявним судовим рішенням, що набрали законної сили щодо заборони проведення будівельних робіт на земельній ділянці по

АДРЕСА_1 , продовжив будівництво на вказаній земельній ділянці,

а у подальшому відчужив розташований на цій земельній ділянці житловий будинок, а предметом зустрічного позову, в свою чергу, є відшкодування моральної шкоди завданої ОСОБА_1 , внаслідок неправомірних дій

ОСОБА_2 щодо отримання у власність земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 у зв`язку із порушенням вимог Водного Кодексу України та необхідності повернення цієї земельної ділянки

у власність Хмельницької територіальної громади, а також незаконністю знесення побудованого ним будинку на спірній земельній ділянці, не

є взаємопов`язаними, об`єднання їх в одне провадження та спільний їх розгляд є недоцільним, дійшли обґрунтованого висновку про повернення зустрічного позову.

Одночасно, звертаючись із касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 квітня 2023 року, заявник вказував на порушення останнім норм процесуального права, допущені під час апеляційного перегляду ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2023 року.

Щодо посилань заявника на порушення апеляційним судом частини першої статті 369 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України, учасники справи,

а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити

в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо можливості розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільної справи № 686/23094/22, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2023 року, а посилання заявника на порушення апеляційним судом норм процесуального права в цій частині, в свою чергу,

є необґрунтованими.

Щодо посилань заявника на порушення апеляційним судом частини четвертої статті 360 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу

в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 360 ЦПК України, до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

ОСОБА_1 , як на підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції посилається на відсутність доказів отримання ним копії відзиву на апеляційну скаргу.

Одночасно, відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження саме отримання копії відзиву на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не свідчить про порушення апеляційним судом норм процесуального права, оскільки чинним процесуальним законом передбачено подання до суду саме доказів направлення копії відзиву іншим сторонам.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи до провадження відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до частини четвертої статті 360 ЦПК України, перевіряє докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, а не безпосередньо факт його отримання.

Крім того, варто зазначити, що заявник не був позбавлений можливості реалізувати своє процесуальне право щодо ознайомлення з матеріалами справи, зокрема із відзивом на його апеляційну скаргу.

Інші доводи касаційної скарги були предметом розгляду судом апеляційної інстанції, додаткового правового аналізу не потребують, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права, висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,

3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, дотримання судами норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Верховний Суд є судом права і його повноваження визначені статтями 400, 409 ЦПК України.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування завданої моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення19.05.2023
Оприлюднено23.05.2023
Номер документу110999301
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них

Судовий реєстр по справі —686/23094/22

Ухвала від 16.04.2024

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Колієв С. А.

Ухвала від 26.03.2024

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Колієв С. А.

Ухвала від 12.10.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Антоненко Наталія Олександрівна

Постанова від 06.09.2023

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Гринчук Р. С.

Ухвала від 21.06.2023

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Гринчук Р. С.

Ухвала від 21.06.2023

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Гринчук Р. С.

Ухвала від 12.06.2023

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Гринчук Р. С.

Ухвала від 19.05.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Луспеник Дмитро Дмитрович

Рішення від 09.05.2023

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Колієв С. А.

Рішення від 09.05.2023

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Колієв С. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні