Постанова

від 06.09.2023 по справі 686/23094/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 686/23094/22

Провадження № 22-ц/4820/1356/23

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,

розглянувши без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 травня 2023 року, суддя Колієв С.А., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 25000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між сторонами існує спір щодо накладення належних їм земельних ділянок одна на одну по АДРЕСА_1 . В ході судового розгляду ухвалами Хмельницького міськрайонного суду від 09.06.2016 року та від 22.06.2016 року заборонено ОСОБА_1 проводити будівництво на земельній ділянці по АДРЕСА_2 .

Вказані судові рішення ОСОБА_1 проігнорував та продовжив будівництво на своїй земельній ділянці.

Вироком Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_1 було визнано винуватим та притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 382 КК України.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду вказаний вирок був скасований, відповідне кримінальне провадження було закрито, ОСОБА_1 був звільнений від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

07.07.2017 року ОСОБА_1 змінив відсоток готовності об`єкта незавершеного будівництва а 07.10.2017 року уклав із своїм сином договір дарування земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

Умисними та протиправними діями відповідача йому було заподіяно моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, пов`язаних з тривалим порушенням його законних прав, яку він оцінив у 25000 грн.

Відповідач умисно та свідомо, знаючи про наявний спір щодо права власності на земельну ділянку та законності розпочатого ним будівництва, будучи обізнаним про судову заборону продовжувати на спірній земельній ділянці будівництво, продовжив таке будівництво, а після скасування правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, свідомо відчужив її.

Такі дії призвели до того, що протягом 5 років ОСОБА_2 вимушений був захищати та поновлювати свої порушені права у суді, за свій рахунок виконувати роботи по знесенню незаконно збудованого на свої земельній ділянці об`єкта нерухомості.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09.05.2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти у сумі 10000 грн. В решті позову відмовлено.

Задовольняючи частково позов суд виходив з того, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу було завдано моральних страждань, які виразилися в очікуванні на належне виконання рішення суду щодо забезпечення поданого ним позову, необхідності докладання додаткових зусиль для виконання рішення суду у знесенні незаконно побудованого відповідачем на належній позивачу земельній ділянці об`єкта нерухомості, оскарження протиправних дій відповідача, пов`язаних із відчуженням іншій особі спірного об`єкту будівництва.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню, суд врахував характер правопорушення, його тривалість, глибину фізичних та душевних страждань, яких зазначав позивач.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів скарги зазначив, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права та не врахував, що він отримав спірну земельну ділянку у передбачений законом спосіб, з дотриманням відповідної процедури, в той час як позивач незаконно зніс належний йому будинок, який розташований на його земельній ділянці. В той же час, твердження ОСОБА_2 про те, що його було притягнуто до кримінальної відповідальності за невиконання рішень суду не відповідає дійсності, оскільки кримінальне провадження щодо нього було закрито судом апеляційної інстанції. В той же час, отримання позивачем земельної ділянки відбулося з порушенням вимог законодавчих актів, які регулюють земельні правовідносини.

Учасники справи в судове засідання не викликалися в силу ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що вироком Хмельницького міськрайонного суду від 19.04.2022 року, ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1 тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в сумі 25000 грн. та судових витрат задоволений частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 25000 грн. моральної шкоди, в решті позову відмовлено.

Вироком суду ОСОБА_1 був визнаний винуватим у тому, що впродовж з 13.06.2016 року по 29.05.2017 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, за адресою АДРЕСА_1 та 137 він ухилився від виконання вимог ухвал суду від 09.06.2016 року та 22.06.2016 року у справі №686/7472/16-ц. Так, в Хмельницькому міськрайонному суді на розгляді перебувала цивільна справа №686/7472/16-ц, (головуюча суддя Заворотна О.Л.), за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ПМП «Милосердя», виконавчого комітету Хмельницької міської ради, управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі, управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, треті особи Хмельницька філія ДП «Центр державного земельного кадастру», ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про визнання права власності, визнання недійсною державної реєстрації, зобов`язання вчинити дії щодо знесення самовільного будівництва.

В процесі розгляду судом цієї справи, 09.06.2016 року, Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області було постановлено ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 проводити будівельні роботи на об`єкті будівництва, що розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , оскільки в разі задоволення позову існував ризик утруднення виконання рішення через значний обсяг виконання будівельних робіт. Вказана ухвала суду підлягала негайному виконанню та 15.06.2016 року набрала законної сили.

Окрім цього, в ході вказаного судового розгляду, 22.06.2016 року в провадження судді надійшла заява позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом заборони проведення ОСОБА_1 будівельних робіт на об`єкті, що розташований на земельній ділянці, по АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_1 , маючи державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , зайняв земельну ділянку по АДРЕСА_1 , яка належить позивачу та проводить на ній будівельні роботи.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 22.06.2016 року у справі №686/7472/16-ц забезпечено позов шляхом заборони ОСОБА_1 проводити будівельні роботи на об`єкті будівництва, що розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , оскільки в разі задоволення позову існував ризик утруднення виконання рішення через значний обсяг виконання будівельних робіт. Вказана ухвала суду підлягала негайному виконанню та 29.06.2016 року набрала законної сили.

В подальшому, Хмельницьким міськрайонним судом, 09.06.2016 року та 24.06.2016 року, на адресу першого відділу Державної виконавчої служби м. Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області вищевказані ухвали суду надіслано для виконання, на підставі яких 10.06.2016 року та 01.07.2016 року державним виконавцем було відкрито відповідні виконавчі провадження.

13.06.2016 року та 01.07.2016 року державним виконавцем першого відділу Державної виконавчої служби м. Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області Кондруку Р.В. було оголошено вимоги вказаних ухвал суду та попереджено про заборону проводити будівельні роботи на об`єкті будівництва, що розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_1 .

Відповідно до вищенаведеного вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.04.2022 року, ОСОБА_1 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаних ухвал суду, з метою невиконання ухвал суду про заборону проведення будівельних робіт на об`єкті будівництва, що розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_1 , маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч. 5 ст. 124 та п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма юридичними та фізичними особами на всій території України, у період часу з 13.06.2016 року по 29.05.2017 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ухилився від виконання вимог ухвал суду від 09.06.2016 року та 22.06.2016 року у справі №686/7472/16-ц, а саме, продовжував здійснювати будівельні роботи та добудував перший поверх на об`єкті будівництва, що розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .

Невиконання ОСОБА_1 ухвал суду від 09.06.2016 року та 22.06.2016 року у справі №686/7472/16-ц, призвело до утруднення виконання робіт по знесенню об`єкту незавершеного будівництва, збудованого на земельній ділянці, площею 141,6 кв.м., вартістю 204187,2 грн., по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 та у зв`язку із проведенням за рахунок коштів останнього робіт по знесенню вказаного об`єкту незавершеного будівництва, спричинило останньому майнової шкоди на загальну суму 4500 грн.

В подальшому, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 05.05.2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ПМП «Милосердя», виконавчого комітету Хмельницької міської ради, управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі, управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, треті особи Хмельницька філія ДП «Центр державного земельного кадастру», ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про визнання права власності, визнання недійсною державної реєстрації, зобов`язання вчинити дії щодо знесення самовільного будівництва, задоволено. Вказаним рішенням, серед іншого, вирішено знести об`єкт незавершеного будівництва, розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 . Вказане рішення 25.07.2017 року набрало законної сили.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 27.09.2022 року, вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19.04.2022 року відносно ОСОБА_1 скасовано. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди залишено без розгляду. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження №12017240010003699 від 01.06.2017 року, закрито.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров`я.

Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого; тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках; можливість, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, пропорційності та справедливості.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Встановивши, що відповідач протягом тривалого часу умисно не виконував вимоги ухвал Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09.06.2016 року та 22.06.2016 року у справі №686/7472/16-ц щодо встановлення йому заборони на проведення будівельних робіт на об`єкті будівництва, що розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_4 , щодо якої у сторін існував спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції встановивши обставини справи та дослідивши надані на підтвердження відповідних обставин докази, з урахуванням принципів розумності та справедливості, з урахуванням заподіяння позивачу тривалих душевних переживань щодо неможливості захистити свої права в передбаченому законом порядку, а також порушення його права власності дійшов вірного висновку про стягнення із відповідача на користь позивача 10000 грн. заподіяної моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди із ухваленим судовим рішенням та висновків суду не спростовують.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що звільнення відповідача ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, не вказує на відсутність його вини у заподіянні ОСОБА_2 моральної шкоди умисним невиконанням судових ухвал. Навпаки, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 27.09.2022 року дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, і саме тому задовольнив клопотання захисника та обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності останнього.

Посилання апелянта на скасування ухвал про забезпечення позову судами першої та апеляційної інстанції також є необґрунтованим, оскільки скасування цих судових рішень не було пов`язано з їх незаконністю, а виключно із настанням обставин, за яких відповідні обмеження у правах відповідача, які були застосовано судом з метою забезпечення позову, перестали бути процесуально актуальними.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги слід визнати необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: Р.С.Гринчук

А.М. Костенко

Т.В. Спірідонова