Рішення

від 18.05.2023 по справі 161/3661/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/3661/23

Провадження № 2/161/1735/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Крупінської С.С.

секретаря - Лесько Б.Я.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Курилко О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»,третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначив, що 01.07.2019 року сталася ДТП, у якій водій екстрено медичної допомоги ОСОБА_3 керуючи автомобілем PEUGEOT Boxer, д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автопоїздом у складі вантажного автомобіля VOLVO, д.н.з. НОМЕР_2 та напівпричепа марки VIELTON, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого його батько - ОСОБА_5 помер від отриманих травм (далі - ДТП). Вироком Маневицького районного суду Волинської області від 17.02.2021 року, залишено без змін Постановою Волинського апеляційного суду ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, призначено покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на строк 3 роки. Задоволено цивільний позов ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди частково. Стягнуто з КП «Волинський обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» на користь ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 відповідно кожного окремо по 87481 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди та 50076 грн. у відшкодування витрат на поховання та витрат на поховання та витрат на спорудження надгробного пам`ятника після смерті ОСОБА_5 . Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 відповідно кожного окремо по 12519 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди. Вказує, що ПАТ НАСК «Оранта» здійснило виплати страхового відшкодування іншим потерпілим за цивільним позовом що стало наслідком відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з вичерпним лімітом виплати. 22.07.2019 року він через свого представника надіслав у ПАТ «НАСК «Оранта» належним чином засвідчені документи для здійснення йому страхового відшкодування, пов`язаного із похованням батька та моральної шкоди. Однак, жодних виплат відповідачем проведено не було. Позивач звернувся до суду з позовом до страхової компанії про стягнення страхового відшкодування, рішенням Луцького міськрайонного суду від 08.11.2022 року, залишеного без змін Постановою Волинського апеляційного суду в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК Оранта» про стягнення невиплаченого страхового відшкодування відмовлено.

Разом з тим вказує, що дорожньо-транспортна пригода позбавила його найдорожчої людини в його житті - батька, який все життя був поруч, який ростив його, виховував, допомагав, піклувався незважаючи на дорослий вік сина. Смерть батька позбавила назавжди його почуття батьківської любові. Всі ці обставини завдали йому моральної шкоди яка полягає у постійних душевних стражданнях через втрату близької людини. Постійні думки про батька провокують почуття схвильованості, страху та порушення сну.Вважає, що оскільки ОСОБА_3 , перебував у трудових відносинах з КП «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», керуючи належним підприємству автомобілем, тому обов`язок щодо відшкодування моральної шкоди підлягає покладенню на роботодавця на підставі частини першої статті 1172 ЦК України. У зв`язку з цим просить стягнути з відповідача 506000 грн. заподіяної моральної шкоди та судові витрати по справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.03.2023 року вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 20.04.2023 року було залучено до участі в справі як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 .

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві. Просив відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено понесені ним моральні страждання та відповідність розміру компенсації моральної шкоди заподіяним стражданням, який не грунтується на вимогах розумності та справедливості.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін,дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що вироком Маневицького районного суду Волинської області від 17.02.2021 року, обвинувачений ОСОБА_3 01.07.2019 року, біля 13 год. 15 хв. керуючи технічно справним автомобілем «PEUGEON BOXER» (швидка медична допомога), реєстраційний номер НОМЕР_1 з увімкнутими проблисковими маячками синього кольору спеціальним звуковим сигналом, рухаючись автодорогою Луцьк-Ківерці- Маневичі-Любешів -Дольськ (Р-14), в напрямку від смт.Маневичі до м.Луцьк при під`їзді до перехрестя з головною дорогою Київ-Ковель-Ковель-Ягодин (М 07) проявив безпечність та неуважність під час руху, порушуючи вимоги дорожніх знаків 7.8 «Напрямок головної дороги», 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та горизонтальної розмітки 1.12 (стоп-лінія), наявних при наближенні до головної дороги, та на виконання яких не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не надав переваги в русі автопоїзду у складі сідлового тягача «Volvo FH 13», р.н.з. НОМЕР_3 , з напівпричепом «WIELTON NW3».р.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався по головній дорозі Київ-Ковель-Ягодин, в напрямку м.Ковель, а продовжив рух, в результаті чого на перехресті вказаних доріг відбулося зіткнення транспортних засобів. Внаслідок ДТП пасажир автомобіля «PEUGEON BOXER», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 , внаслідок отриманих травм помер.

Цим же вироком ОСОБА_3 призначено покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на строк 3 роки. Задоволено цивільний позов ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди частково. Стягнуто з КП «Волинський обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» на користь ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 відповідно кожного окремо по 87481 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди та 50076 грн. у відшкодування витрат на поховання та витрат на поховання та витрат на спорудження надгробного пам`ятника після смерті ОСОБА_5 . Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 відповідно кожного окремо по 12519 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 12.10.2021 року вирок Маневицького районного суду Волинської області від 17 лютого 2021 року в частині стягнення з КП "Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Волинської обласної ради в користь ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 моральної шкоди змінено. На підставі п.3 ч.1 ст.408 КПК України збільшено суму, яка підлягає стягненню на користь потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у рахунок відшкодування моральної шкоди та стягнуто з КП "Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Волинської обласної ради на користь кожного з потерпілих: ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 по 200 000 гривень моральної шкоди. В іншій частині вирок суду залишено без змін. Вирок Маневицького районного суду набрав законної сили 12.10.2021 року.

З рішення Луцького міськрайонного суду від 08.11.2022 року, залишеного без змін постановою Волинського апеляційного суду Волинської області від 23.01.2023 року було встановлено, що ОСОБА_6 отримав страхове відшкодування в розмірі 50076 грн., а також ОСОБА_9 було виплачено ПАТ «НАСК «Оранта» 149924 грн., як особі (дружині), що перебувала на утриманні у загиблого ОСОБА_5 .

Отже, загальний розмір страхового відшкодування, який був виплачений страховою компанією внаслідок загибелі ОСОБА_5 склав 200054 грн. Рішення Луцького міськрайонного суду набрало законної сили 23.01.2023 року.

Слід зазначити, що позивач є сином загиблого ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, однак не був визнаний потерпілим у кримінальній справі.

Заявляючи вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач зазначає, що втрата батька позбавило його батьківської любові, завдало душевних страждань, порушення сну.

Згідно ч.1,2 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Пунктом 5 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні та з чого він при цьому виходить.

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 06.11.2013 року № 6-108цс13 та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2018 року № 534/872/16-ц.

Так ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з відповідачем та вироком суду був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України. Даний злочин є необережним.

Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст. 23, ст. 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і зокрема у зв`язку зі смертю фізичної особи внаслідок дій джерела підвищеної небезпеки. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до п.1 ст. 23 ЦК України, роз`яснень, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інших обставин, що мають істотне значення. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно частини першої статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, аналізуючи наведене вище суд приходить до висновку, що безумовно передчасна та раптова смерть батька тягне за собою душевні та моральні страждання, призвела до порушення звичного образу життя позивача, спричинила болісні душевні страждання.

Разом з тим, відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак з врахуванням того, що позивач не надав будь-яких доказів в обгрунтування заявлених позовних вимог у відшкодування моральної шкоди в сумі 506000 грн., а тому суд приходить до висновку, що вказана сума є не тільки завищеною, але і безпідставною, тому з врахуванням розумності та справедливості, позивач має право на відшкодування моральної шкоди з роботодавця як власника джерела підвищеної небезпеки в розмірі 10000 грн, яка в повній мірі компенсує та полегшить його душевні страждання.

Враховуючи те, що позов до відповідача задоволено частково, то суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно присуджує на користь держави судові витрати з відповідача в сумі 2684 грн. (2684 грн. ставка судового збору за позови майнового характеру станом на 01.01.2023).

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 13, 18, 76, 95, 133, 141, 258, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст.23,1167,1168, 1172 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Волинський обласний центр екстреною медичної допомоги та медицини катастроф» на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Комунального підприємства «Волинський обласний центр екстреною медичної допомоги та медицини катастроф» в дохід держави 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: Комунальне підприємство «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», адреса: м.Луцьк, вул.Словацького,28, код ЄДРПОУ 38527798.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 : адреса АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 18 травня 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.С.Крупінська