Ухвала

від 22.05.2023 по справі 697/1057/23

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/1057/23

Провадження № 1-кс/697/217/2023

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2023 року м. Канів

Слідчий суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , старшого слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , користувача майна ОСОБА_5 , розглянувши винесене в кримінальному провадженні № 12023250340000201 від 22.05.2023 клопотання про арешт майна -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2023 до Канівського міськрайонного суду Черкаської області звернулася старший слідчий СВ Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_3 з клопотанням про арешт майна.

У клопотанні зазначила, що під час досудового розслідування встановлено, що близько 00.10 год. ОСОБА_5 , перебуваючи на території Ліплявської ОТГ, Черкаського району, Черкаської області, керуючи автомобілем марки «Hyundai Tucson», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух заднім ходом на лісистій місцевості біля річки Дніпро за місцем відпочинку, здійснив наїзд на лежачого в спальному мішку на землі потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілого ОСОБА_6 було госпіталізовано до хірургічного відділення КНП «Канівська БЛ», де виставлено попередній діагноз: закрита травма живота та закрита травма грудної клітки. Близько 06.16 год. гр. ОСОБА_6 від отриманих травм помер в приміщенні КНП «Канівська БЛ».

20.05.2023 за даним фактом розпочато досудове розслідування за № 12023250340000201 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

20.05.2023 у ході проведення огляду, що проводився в м. Каневі по вул. Енергетиків, поблизу буд. 86, Черкаської області, було виявлено автомобіль марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Після проведення огляду, автомобіль марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , було вилучено до ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області, оскільки встановлено, що він має значення по справі як речовий доказ.

Постановою старшого слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області від 22.05.2023 автомобіль марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні та залишено на зберіганні на території відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області.

Власником автомобіля марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , являється ОСОБА_4 , фактичним користувачем являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що автомобіль марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 є речовим доказом у кримінальному провадженні та під час досудового розслідування необхідно провести ряд експертиз і слідчих дій із залученням вказаного транспортного засобу у стані, який він мав на момент проведення огляду місця події 20.05.2023, з метою забезпечення збереження цього речового доказу та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, на даний автомобіль марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , просить накласти арешт.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду вказаного клопотання був повідомлений належним чином, його неявка відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.

Старший слідчий СВ Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала подане клопотання про арешт майна та просила це клопотання задовольнити в повному обсязі.

Власник майна ОСОБА_4 та користувач майна ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечували щодо накладення арешту на автомобіль марки «Hyundai Tucson», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, виходить з наступних мотивів.

У провадженні СВ відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250340000201 від 20.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно протоколу огляду місця події від 20.05.2023 вбачається, що по закінченню огляду місця події транспортний засіб автомобіль марки «Hyundai Tucson», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 було вилучено до ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області та залишено на зберігання.

Постановою старшого слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області від 22.05.2023 автомобіль марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні та залишено на зберіганні на території відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області.

Як встановлено з матеріалів клопотання, власником автомобіля марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , являється ОСОБА_4 , фактичним користувачем являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.

Відповідно до ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов`язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

В статті 167 КПК України зазначається, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Статтею 168 КПК України передбачений порядок тимчасового вилучення майна. Тобто, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому ст.ст. 207, 208 КПК. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов`язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол.

Згідно ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 КПК.

Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: зокрема, збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які зокрема:

- були знаряддям вчинення кримінального правопорушення;

- зберегли на собі сліди правопорушення;

- містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як зазначено у ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Зазначений у клопотанні автомобіль, на який старший слідчий слідчого відділення просить накласти арешт, у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, тобто він відповідає критеріям зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, тому старший слідчий обґрунтовано просить накласти арешт на вказане майно.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання про необхідність накладення арешту на вказане майно, враховуючи наведені вище обставини, підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 100, 117, 170-173, 369, 372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023250340000201 від 20.05.2023 про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , фактичним користувачем являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Залишити автомобіль марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на зберіганні на території відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області по вул. Енергетиків, 86, в м. Каневі, Черкаської області.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1