Рішення

від 12.05.2023 по справі 608/2756/21

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2023 р. Справа № 608/2756/21

Номер провадження2/608/11/2023

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Запорожець Л. М.

при секретарі судового засідання Фаштиковській М. І.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Сампари Н.М.

представника відповідача 1 Марущак Н.М.

представника третьої особи на стороні відповідачів Карапетяна Е.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в місті Чортків справу цивільного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Південно-Західного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції України (м. Івано-Франківськ) Чортківського відділу Державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області, Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦТОРГГРУП», третьої особи Державного підприємства «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» про визнання недійсними прилюдних торгів, що не відбулися, визнання неправомірними та скасування Постанови та Акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Південно-Західного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції України (м. Івано-Франківськ) Чортківського відділу Державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області, Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦТОРГГРУП», третьої особи Державного підприємства «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» про визнання недійсними прилюдних торгів, що не відбулися, визнання неправомірними та скасування Постанови та Акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. В позовній заяві вказав, що він є власником домоволодіння АДРЕСА_1 та дані відомості підтверджуються Свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 25 вересня 2001 року та Договором дарування НОМЕР_1. Нещодавно йому стало відомо, що власником його домоволодіння є ДП «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі». Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 278449988,- 28.09.2021 року приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивовар Валерій Анатолійович вніс запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 60632062 від 29.09.2021. Підставою для державної реєстрації було свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися, серія та номер: 1253. виданий 28.09.2021, видавник: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивовар В.А. Вважає дії щодо проведення вказаних прилюдних торгів та результати вказаних прилюдних торгів неправомірними та такими, що порушують його права. Так, йому не було відомо про проведення будь - яких прилюдних торгів, жодних повідомлень він не отримував та не знав, що будинок у якому він проживаю підлягає реалізації на прилюдних торгах, чим порушено п. 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Спеціалізована організація протягом трьох робочих днів з дня публікації інформаційного повідомлення про проведення прилюдних торгів письмово повідомляє державного виконавця, стягувана та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

За приписами п. 3.5. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 спеціалізована організація, яка проводить прилюдні торги, не пізніше ніж за ЗО днів до дня проведення прилюдних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року N 43/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 травня 2003 року за N 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті та не менше ніж на трьох загальнодоступних веб-сайтах на вибір спеціалізованої організації інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Відповідна інформація розміщується на загальнодоступних веб-сайтах на термін не менше, ніж до дати проведення прилюдних торгів. Одночасно ця інформація має бути розміщена не менше ніж у двох друкованих засобах масової інформації, які розповсюджуються за місцезнаходженням майна, що реалізується.

За приписами п. 3.6. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 інформаційне повідомлення повинно містити: 1) найменування, опис і характеристику нерухомого майна; 2) його місцезнаходження (адресу); 3) стартову ціну; 4) строки сплати та суму гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, найменування, адресу банку, номер рахунка спеціалізованої організації для його сплати.

Якщо реалізації підлягає житловий будинок, квартира, то в інформації додатково зазначаються: розмір житлової та нежитлової площі будинку, квартири; адресу чи місцезнаходження; правовий режим квартири, будинку; обмеження на використання квартири, будинку; відомості про земельну ділянку, на якій розташований будинок (її правовий режим та розмір); матеріали стін квартири, будинку; процент зносу.

Жодна із вище зазначених вимог не була виконана, чим суттєво порушено його права.

Згідно з Висновком про вартість житлового будинку (літера «А»), загальною площею 52,8 м2, згідно із замовленням ДП «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі», ПП «Ексбуд» в особі директора Марчишина П.Т., що діє на підставі Свідоцтва №4045 від 17.10.2005р. та Сертифікату №8494/09 від 13:04.2009р. була виконана незалежна оцінка вартості житлового будинку (літера «А»), загальною площею 52,8 м за адресою АДРЕСА_1 .

Ринкова вартість житлового будинку (літера «А»), загальною площею 52,8 м2 за адресою АДРЕСА_1 , без урахування ПДВ становить 25 515 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот п`ятнадцять) грн.

Даний висновок був складений і підписаний суб`єктом оціночної діяльності 12 грудня 2011 року.

Відповідно до повідомлення за вихідний № 214 від 08 червня 2012 р. прилюдні торги по реалізації арештованого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 , призначені на 08.06.2012р. об 16-00 не відбулися у зв`язку із наявністю менше двох покупців.

Відповідно до повідомлення за вихідний № 322 від 02 серпня 2012р. прилюдні торги по реалізації арештованого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 , призначені на 02.08.2012р. об 10-00 не відбулися у зв`язку із наявністю менше двох покупців.

Відповідно до повідомлення за вихідний № 678 від 06 грудня 2012р. прилюдні торги по реалізації арештованого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 , призначені на 06.12.2012р. об 12-00 не відбулися у зв`язку із відсутністю покупців.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження», матеріали виконавчого провадження повертаються без виконання з метою подальшого розпорядження майном відповідно до вимог чинного законодавства.

Зважаючи на вищеописане, позивач вважає, що на момент проведення прилюдних торгів 02.08.2012 р. та 06.12.2012 р., висновок про вартість майна втратив чинність, оскільки з його дати складання минуло більше шести місяців.

Отже, на думку позивача, для продовження дій державного виконавця у даному виконавчому провадженні, після спливу шестимісячного строку, тобто починаючи з 13 червня 2012 року, державний виконавець мав повторно звернутись до спеціалізованої установи для визначення ринкової вартості майна боржника.

Відповідно до листа № 60 від 03 червня 2013 року від ДП «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі», лист за вих. №42 від ДП «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» щодо залишення за фондом, в рахунок погашення боргу, нереалізованого майна був направлений 25 березня 2013 року, тобто із пропуском 15-денного строку на звернення, передбаченого ч. 7 ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження».

Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Аналогічні норми містяться в Інструкції про проведення виконавчих дій Затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15.12.99 № 74/5, в редакції від 17.04.2012 року та Порядку реалізації арештованого майна № 42/5 від 15.07.99 в редакції 30.11.2009 року.

З огляду на наведені вище обставини, позивач вважає, що винесені Постанова про передачу майна в рахунок погашення боргу від 04.06.2013 року та Акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 04.06.2013 року є незаконними та просить їх скасувати.

Разом з тим зазначає, що додатково неправомірність і сумнівність передання майна в рахунок погашення боргу підтверджує проведення повторної оцінки того ж самого майна, а саме житлового будинку по АДРЕСА_1 - 21.04.2016 року, тобто через чотири роки після передання житлового будинку ДП «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі».

Прилюдні торги є правочином, а відчуження майна з прилюдних торгів віднесене до угод купівлі-продажу. Оскаржувати результати прилюдних торгів можуть заінтересовані особи, якими є боржник, стягувач, поручитель та іпотекодавець.

Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону. Посилається на норми статей 15,321, 386, 393 ЦК України.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що йому не було відомо про проведення будь яких прилюдних торгів, жодних повідомлень він не отримував та не знав, що будинок у якому він проживає підлягає реалізації на прилюдних торгах, про вказану ситуацію йому стало відомо 13.10.2021 року випадково з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно: Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна після чого я звернувся до Чортківського районного суду про скасування свідоцтва про придбання нерухового майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися, серія та номер 1253 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 60632062 від 28.09.2021 року, а відтак вважає за можливе просити суд про поновлення строку звернення з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 просить визнати недійсними прилюдні торги, які не відбулися, проведені ТОВ «Укрспецторг Групи» шодо реалізації будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . Визнати недійсною та скасувати Постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 04.06.2013 року. Визнати неправомірним і скасувати Акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 04.06.2013р. прийнятий за результатами прилюдних торгів, проведених ТОВ «Укрспецторг Групп» з реалізації арештованого нерухомого майна, які не відбулись, на підставі договору №7200080 від 11 червня 2007 року.

Вислухавши сторін, їх представників, представника третьої особи, дослідивши письмові докази, відзив та письмові заперечення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають виходячи із наступного:

На виконанні у Чортківському відділі ДВС перебувало виконавче провадження за № АСВП НОМЕР_2 по виконанню виконавчого листа №2-1008/2009 від 08.12.2009 про стягнення з ОСОБА_1 , жителя села Улашківці Чортківського району на користь державного підприємства "Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" 77375, 73 гривень заборгованості за кредитними угодами та 70 гривень витрат в рахунок друку оголошень в пресі.

10.02.2010 на підставі ст. ст. 3, 5, 18, 19, 24 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Бураковським І.3. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку рекомендованою коресподенцією направлено за адресою боржника, зазначеної у виконавчому документі.

Верховний Суд у справі № 911/3142/19 наголосив, що «направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки, отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника».

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський Суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 19 Закону України про виконавче провадження про обов`язки сторін виконавчого провадження встановлено: 1. Сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. 2. Сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ. 3. Інші учасники виконавчого провадження мають право надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. 4. Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. 5. Боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

6. Особи, які на підставі закону звернулися з позовом в інтересах інших осіб (крім прокурора), беруть участь у виконавчому провадженні і користуються правами сторони виконавчого провадження, відкритого за їхньою заявою або за заявою іншої сторони в справі.

7. У виконавчому провадженні за виконавчим документом на підставі судового рішення у справі за позовом, поданим учасником господарського товариства в інтересах останнього, укладення мирової угоди, відмова від стягнення і повернення виконавчого документа можливі лише за письмовою згодою всіх осіб, які у відповідній справі діяли в інтересах господарського товариства. 8. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

14 листопада 2011 року у відділ ДВС, за вх. №7123 надійшла Ухвала Чортківського районного суду Тернопільської області по справі №2-1008/2009 від 31.10.2011 якою задоволено подання відділу державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області, та надано дозвіл на примусове входження до будинку АДРЕСА_1 в якому проживає ОСОБА_1 (дану Ухвалу додано до матеріалів справи).

12.11.2010 року державним виконавцем Бураковський І.3. складено акт опису і арешту майна серії АА №039506 яким накладено арешт на нерухоме майно і призначено експерта для визначення ринкової вартості майна та на підставі п.8 ч. 1 ст. 35 Закону (редакція закону, яка діяла на момент прийняття рішення) зупинено виконавче провадження до розгляду справи по суті(акт знаходиться у матеріалах справи).

В даному Акті позивач - а саме ОСОБА_1 під особистий підпис прийняв на відповідальне зберігання описане майно. Також попереджений про кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, підміну описаного майна, про що розписався особисто, та отримав копію Акта - що однозначно спростовує викладене у позовній заяві той факт, що позивач не знав, що будинок у якому він проживає підлягає реалізації на прилюдних торгах.

Відповідно до ст. 18 Закону встановлено обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено. ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

23.05.2011 року винесена постанова про призначення експерта для проведення експертної оцінки будинку за адресою : АДРЕСА_1 . 15.03.2011 до Відділу надійшов звіт про оцінку вище вказаного будинку, що належить ОСОБА_1

12.06.2012 отримано повідомлення з ТзОВ «Укрспецторг групп», що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна ( житлового будинку загальною площею 52,8 м. кв., в с. Улашківці Чортківського району), що належить боржнику - ОСОБА_1 , не відбулися у зв`язку із наявністю менше двох покупців. У зв`язку із чим в порядку ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем запропоновано залишення майна в погашення боргу згідно повідомлення з вих. №2821/02-35 від 28.02.2013 року.

26.03.2013 за вх. №1020/0231 на адресу відділу надійшло повідомлення голови фонду державного підприємства "Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" Бісовського Я.В. про прийняття рішення про залишення за фондом, в рахунок погашення боргу, нереалізованого майна, а саме: будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

04.06.2013 року державним виконавцем складено акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та надіслано стягувачу за вих. №8037.

29.05.2013 державним виконавцем Снігур О.Ю., на підставі п. 2 ч. 1 ст.47 (редакція Закону, яка діяла на момент прийняття рішення ) завершено виконавче провадження - повернено ВД стягувачу.

Державним виконавцем проведено в рахунок погашення боргу житловий будинок загальною площею 52,8 м.кв. с. Улашківці Чортківського району Тернопільської області відповідно до постанови про передачу майно в рахунок погашення боргу від 04.06.2013 року за початковою ціною 25515,00 гривень іншого майна, яке б підлягало опису та арешту не виявлено, за виключенням житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , який знаходиться в іпотеці відповідно до іпотечного договору №3889 від 12.08.2008 року зареєстрованого Приватним нотаріусом Пивоваром В.А.

Станом на 12.01.2023 жодна дія державного виконавця вчинена у виконавчому проваджені НОМЕР_3 в тому числі, щодо складання акту та постанови про передачу майна стягувачу не оскаржена боржником в порядку передбаченим законом України «Про виконавче провадження».

У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зроблено висновок, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними.

Відповідно до ч.6 ст. 62 вищезгаданого закону, у разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної оцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, державний виконавець повідомляє про це стягувану і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна.

Згідно з ч. 7 ст. 62 вищезгаданого закону, у разі якщо стягувач у п`ятнадцяти денний строї з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається: боржникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 06.05.2012 року), реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах аукціонах або на комісійних умовах.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 06.05.2012 року), майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 нього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 вищезгаданого закону, для визначення вартості нерухомого майна державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до ч. 3 ст. 58 вищезгаданого закону, державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. Державний виконавець не повідомив позивача ні про оцінку вартості житлового будинку ні про результати цієї оцінки.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 вищезгаданого закону, звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 обрано неналежний спосіб захисту та невірно визначено коло осіб, які мають відповідати за позовом, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Такий спосіб захисту, як визнання недійсними торгів (визнання недійсним договору купівлі-продажу) може бути застосований тільки щодо торгів, які відбулися (якщо укладено договір купівлі-продажу).

У даній справі позивач ОСОБА_1 заявив вимогу про визнання недійсними торгів, які не відбулися і за результатами яких договір-купівлі продажу укладений не був.

Акт та постанова державного виконавця про передачу стягувачу нереалізованого на торгах майна оскаржуються шляхом подання позову на підставі ст. 293 ЦК України, а не позову про недійсність правочину із підстав ст.203, 215 ЦК України (ВСУ, № 6-1655цс16, 16.11. 2016р.)

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів.

Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акту проведення прилюдних торгів - це оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Відчуження майна з прилюдних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу й така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, 215 ЦК України.

Разом з тим Закон допускає, що реалізація арештованого майна на прилюдних торгах може не відбутися. У такому випадку з метою забезпечення права стягувача - учасника виконавчого провадження Закон передбачає відповідний порядок дій, які повинен вчинити державний виконавець, а саме: повідомити стягувача про те, що арештоване майно не було реалізоване на прилюдних торгах після проведення повторної оцінки, та запропонувати стягувану залишити це майно за собою„(частина шоста статті 62 Закону).

При цьому, майно передається саме стягувачу в рахунок погашення боргу, а відповідні Постанова та Акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на не майно (частина дев`ята статті 62 Закону).

З огляду на зазначене, передбачена статтею 62 Закону процедура передачі державним виконавцем стягувану нереалізованого на прилюдних торгах арештованого майна боржника в рахунок погашення його боргу оформлюється шляхом прийняття державним виконавцем постанови та складення акту про передачу майна стягувану, які можуть вважатися юридичними фактами, що є законними підставами виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 4 частини другої статті 11 ЦК України).

Однак, за своєю правовою природою такі процедури разом з відповідними постановою та актом державного виконавця не можуть бути ототожнені з процедурою відчуження майна з прилюдних торгів тільки тому, що за результатами проведення прилюдних торгів державний виконавець також складає акт.

Таким чином, передача державним виконавцем стягувачу нереалізованого на прилюдних торгах арештованого майна в рахунок погашення боргу, постанова, прийнята державним виконавцем у результаті цієї процедури, та складений державним виконавцем акт про передачу майна стягувачу, не можуть визнаватися недійсними на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, 215 ЦК України.

Не заслуговують на увагу твердження позивача ОСОБА_1 про не повідомлення його про проведення торгів, як підставу для задоволення позову, оскільки в Постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зроблено висновок, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів, не може бути підставою для визнання їх недійсними.

Позивачем ОСОБА_1 не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність порушень, що могли вплинути саме на результати торгів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року в справі № 668/5633/14-ц в якій зазначено, що головною умовою, яку повинні встановити суди, в наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання торгів недійсними.

Тобто для визнання судом прилюдних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення прилюдних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України, від 24 жовтня 2012 року в справі № 6-116цс12 , від 22 лютого 2017 року в справі № 6-2б77цс16 та від 30.09.2021 року №522/9585/13.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, поряд із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).

Оскільки нерухоме майно вже було передано стягувачеві, який оформив право власності на майно, ефективним способом захисту прав боржника може бути лише пред`явлення до суду позову («Про визнання недійсними постанови та акта державного виконавця про передачу майна в рахунок погашення боргу») із залученням стягувана і державного виконавця як відповідачів.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 16,11.2016 р. у справі № 6-1655цс16.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі №761/23904/19 зазначив, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору в спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обгрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Вказуючи про недійсність проведених прилюдних торгів, позивач покликається на те, що він не був ознайомлений з оцінкою належного йому майна, а на момент проведення других та третіх торгів звіт про оцінку, втратив чинність.

Суд вважає, що зазначене не є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними з огляду на наступне:

Частиною третьою статті 62 Закону № 606 - XIV передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Частинами другою, четвертою статті 58 Закону № 606-ХІV передбачено право сторін виконавчого; провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.

Частиною першою статті 58 Закону № 606-ХІV передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Частиною п`ятою статті 58 вказаного Закону визначено, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності суб`єкта господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення, - статті 58, 62 Закону № 606-ХІV, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції № 74/5).

Дії (бездіяльність) державного виконавця щодо порушень, допущених при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом № 606-ХІV, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статті 55, 85 цього Закону).

Отже, незаконність дій державного виконавця під час здійснення своїх повноважень, передбачених Законом «Про виконавче провадження» щодо проведення оцінки майна, визначення його вартості чи оцінки (уцінки) до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом. «Про виконавче провадження»

Спори щодо визнання прилюдних торгів недійсними щодо порушень допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визначення прилюдних торгів недійсними.

Вказана вище правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12. та від 19 березня 2021 року у справі № 1533/660/2012/

Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, - а саме частини п`ятої статті 58 Закону № 606-ХІУ, пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення. :

Разом з тим, для визнання торгів недійсними з підстави закінчення строку дії оцінки майна необхідно, щоб такі порушення порядку одночасно порушували права чи законні інтереси особи, яка оскаржує торги.

У постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року в справі № 6-1749цс15 вказано, що проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

З огляду на норми частини першої статті 16 ЦК України проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює і доведення такого порушення прав покладається на особу, яка оспорює прилюдні торги.

Саме такі висновки є сталими та містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року (провадження № 6-1749цс15), від 29 червня 2016 року (провадження № 6-370цс16), від 06 липня 2016 року (провадження № 6-3174цс15), від 12 жовтня 2016 року (справа № 369/5994/14-ц), а також від 29 листопада 2017 року (справа № 668/5633/14-н), неодноразово підтримані Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, в тому числі й постановах від 25 квітня 2018 року (провадження № 61-8527св18), від 27 лютого 2019 року (провадження № 61-11800св18), а також від 12 вересня 2018 року (провадження № 61-22798св18), і Постановою Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12.

Закінчення строку дії оцінки майна не вплинули на результати торгів, оскільки торги не відбулися.

Доказів, які б спростували звіт про незалежну оцінку майна, позивачем суду не надано.

Також матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, що вартість майна, яке реалізовувалося на спірних прилюдних торгах, була вищою і що це майно могло бути реалізоване за вищою ціною. Навпаки після проведення уцінки майна участь у третіх прилюдних торгах не прийняв жоден покупець і не запропонував за майно навіть ціни за якої воно було виставлено на реалізацію.

Отже, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що сама по собі передача належного йому майна на підставі звіту про оцінку, який втратив чинність, порушує його права та законні інтереси.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного суду від 30.09.2021 року у справі №522/9385/13.

Згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Терміни позовної давності, що є звичайним явищем в національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконують кілька завдань, у тому числі забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» ( судове рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 51).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Положеннями статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до вимог статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (№o. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 6-2469цс16.

Таким чином, суд вважає, що підстав для поновлення позивачу ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом, не має.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 215, 251, 253, 256, 257-260, 261, 266, 267, 321, 386, 393 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 10, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 89, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Південно-Західного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції України (м. Івано-Франківськ) Чортківського відділу Державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області, Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦТОРГГРУП», третьої особи Державного підприємства «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» про визнання недійсними прилюдних торгів, що не відбулися, визнання неправомірними та скасування Постанови та Акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлене 22 травня 2023 року.

Суддя/підпис/

Копія вірна:

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2756/21

Рішення набрало законної сили " "

Суддя: Л. М. Запорожець

Копію рішення видано " "

Секретар: