Ухвала

від 22.05.2023 по справі 120/6465/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

22 травня 2023 р.Справа № 120/6465/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АМС ФАРМ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "АМС ФАРМ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України.

За змістом позовних вимог позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області України № 7402991/44456023 від 29.09.2022 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області України № 7402992/44456023 від 29.09.2022 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування Товариства з обмеженою відповідальністю "АМС ФАРМ" №1 від 20.09.2022 днем його подання, а саме 21.09.2022;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування Товариства з обмеженою відповідальністю "АМС ФАРМ" розрахунок коригування №2 від 20.09.2022 днем його подання, а саме 21.09.2022.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

У постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, від 26.11.2020 у справі 500/2486/19 та від 12.07.2022 у справі №420/5508/20, Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 12.07.2021 у справі № 120/2226/21-а.

Так, предметом цього адміністративного позову, як уже зазначалося, є визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.09.2022 за №7402991/44456023 та № 4102992/4456023.

Водночас, як видно із матеріалів справи, вказані рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області позивач оскаржив в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України. Тобто, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження даного рішення.

Рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН ДПС України від 21.10.2022 № 55289/44456023/2 та № 5596/44456023/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС у Вінницькій області - без змін.

Оскільки, як КАС України так і ПК України передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, строк звернення до суду в даному випадку становить три місяці з моменту отримання позивачем рішення за результатами розгляду його скарги.

Отже, тримісячний строк звернення до суду в цьому випадку в позивача закінчився 22.01.2023.

Таким чином, звернувшись до суду лише 15.05.2023 з цим позовом, позивач пропустив тримісячний строк звернення для оскарження рішень комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.09.2022 за №7402991/44456023 та № 4102992/4456023, встановлений ч. 4 ст. 122 КАС України.

Водночас разом із позовною заявою позивачем подана заява про поновлення строку звернення до суду. Так, обґрунтовуючи причини пропуску такого строку позивач зазначає, що звернувшись 17.11.2022 з позовом до суду підприємство вважало, що його права будуть захищені в цьому судовому провадженні, однак рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2023 у справі №120/9583/22 у задоволенні позову було відмовлено. Про таке рішення суду, як зазначає сторона позивача, він дізнався лише 14.04.2023, зареєструвавшись в електронному суді.

Також в обґрунтування поданої заяви зазначено, що з початку воєнних дій робота підприємства значно ускладнилась. Перша серйозна ракетна атака на об`єкти критичної інфраструктури України була 10.10.2022 та з цього моменту по всій країні почалося аварійне вимкнення електропостачання. Починаючи з 10 жовтня, як зазначає позивач, працівники підприємства працювали в умовах складних умовах без світла. Зазначені відключення світла та масовані ракетні удари, що відбувались починаючи з жовтня 2022 року по березень 2023 року включно призвели до того, що працівники компанії вимушено були залишені без електроенергії та можливості до праці, крім того нагнітання ситуації та страх став причиною того, що переважна більшість працівників виїхали за межі області та не працювали. Зазначене не давало можливості дотримуватись процесуальних строків. Лише з початку березня 2023 року, як зазначає позивач, було скасовано екстрені відключення світла. Тому, починаючи з жовтня по березень місяць включно не було можливості дотримуватись процесуальних строків звернення до суду.

Визначаючись щодо заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, виходжу з такого.

Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Варто зауважити, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Разом з тим, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Тобто, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Варто також зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Щодо доводів позивача про те, що пропущення строку звернення до суду відбулося з поважних причин, а саме через те, що він уже звертався до суду з іншим позовом, однак у позові було відмовлено, то суд зазначає, що такі причини носять суб`єктивний характер. Тут варто вказати, що позивач самостійно обрав спосіб захисту своїх порушених прав і скористався своїм правом на судовий захист, обрання якого не звільняє позивача від обов`язку дотримуватися встановлених процесуальним законодавством строків звернення до адміністративного суду. Відтак, вказана причина не може бути визнана судом поважною, оскільки не носить ознак об`єктивності та непереборності.

Надаючи оцінку посиланням сторони позивача на ведення воєнного стану як істотної перешкоди для звернення до суду, суд враховує, що у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб який неодноразово продовжувався. При цьому в подальшому воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався. Таким чином, починаючи з 24.02.2022 і включно до дати звернення позивача до суду 15.05.2023 в Україні діяв (і діє до цього часу) воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі Закон № 389-VIII).

Згідно зі ст. 12-2 Закону № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Однак, повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Отже, незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України. Окрім того, не лише суди, а й всі інші органи державної влади на території Вінницької області, зокрема й органи податкової служби у спірний період (жовтень 2022 року - січень 2023 року) не припиняли своєї роботи.

Суд зазначає, що посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути безумовно вважатись поважною причиною для поновлення строків звернення до суду, що узгоджується з практикою Верховного Суду в постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22.

Крім цього, суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22, в якій зазначено, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Враховуючи те, що кінець перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачем за умови надання останнім до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.

Однак, належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

Посилання сторони позивача на відключення світла суд вважає необґрунтованими, оскільки на підтвердження обставин реальності відсутності світла за місцезнаходженням позивача не було подано до суду належних та допустимих доказів того, що дійсно мало місце відключення електроенергії та це стало тією обставиною, за якої у позивача не було можливості звернутись до суду у встановлений законодавством строк.

Отже, вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є тими об`єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали йому звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із зазначенням інших (додаткових) підстав для поновлення такого строку.

Крім того, відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Вказане письмове підтвердження позивач зазначив у позовній заяві, водночас згідно з даними інформаційної системи "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що 17.11.2022 товариство з обмеженою відповідальністю "АМС ФАРМ" звернулося до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України з позовними вимогами про визнання протиправним та скасувати рішення від 21.10.2022 №55296/44456023/2 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 1 до податкової накладної від 01.09.2022 № 1124 та залишення скарги про відмову у реєстрації податкової накладної на рішення комісії без задоволення; визнання протиправним та скасувати рішення від 21.10.2022 № 55289/44456023/2 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 2 до податкової накладної від 08.09.2022 № 1462 та залишення скарги про відмову у реєстрації податкової накладної на рішення комісії без задоволення; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 1 до податкової накладної від 01.09.2022 № 1124 датою її подання; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 2 до податкової накладної від 08.09.2022 № 1462 датою її подання.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2023 у справі №120/9583/22 у задоволенні позову відмовлено повністю. Таке рішення позивачем не оскаржувалось та набрало законної сили 07.03.2023.

Тобто позивач уже звертався до суду з позовними вимогами щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 20.09.2022 та розрахунок коригування № 2 від 20.09.2022 датою їх подання та щодо цих вимог є постанова суду, що набрала законної сили.

З урахуванням викладеного суд звертає увагу позивача на приписи п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, де зазначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає, що в цьому випадку наявні правові підстави для надання позивачу можливості уточнити позовні вимоги.

Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позовної заяви вимогам, встановленим ст. 161 КАС України, та перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків останньої, які вказані у мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.ст. 121, 122, 160, 161, 169, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АМС ФАРМ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із зазначенням інших (додаткових) підстав для поновлення такого строку; уточненої позовної заяви з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович