Рішення

від 22.05.2023 по справі 260/4478/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2023 року м. Ужгород№ 260/4478/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Берегівської окружної прокуратури (далі позивач, прокурор) в інтересах держави в особі Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 (далі відповідач. ОСОБА_1 ) якою просить суд: зобов`язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРІІОУ НОМЕР_1 ) привести у стан готовності захисну споруду № 24916, що знаходиться в с. Гать, вул. Головна, 52-а, Берегівський район шляхом забезпечення готовності до укриття захисної споруди цивільного захисту №24916 з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №.579.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що на території Берегівської міської ради за адресою: вул. Головна, 52-а, с. Гать Берегівського району Закарпатської області розміщено захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 24916, яке в умовах військової агресії Російської Федерації проти України через недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) є не готовим до використання за призначенням, через що пе здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей. Вказана захисна споруда цивільного захисту відповідно до паспорту протирадіаційного укриття № 24916 перебуває у приватній власності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

Вказує, що 07.07.2021 р. за участі представників Берегівської міської ради, Берегівського районного управління ГУ ДСНС у Закарпатській області та балансоутримувача - приватного підприємця Маріяш М.Е. проведено оцінку стану готовності вище зазначеної захисної споруди цивільного захисту. За результатами оцінки складено акт, згідно якого протирадіаційне укриття оцінено як не готове до використання за призначенням.

Надалі 19.01.2022 р. за участі представників Берегівської міської ради, Берегівського районного управління ГУ ДСНС у Закарпатській області та приватного підприємця Маріяш М.Е. - балансоутримувача, проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття (ПРУ), що розміщене за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами оцінки складено Акт, згідно якого протирадіаційне укриття визначено як не готове до використання за призначенням та таке, що підлягає приведенню у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту». Зокрема встановлено, шо під час огляду були виявлено ряд недоліків.

Після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення. Протирадіаційне укриття № 24916, власником та балансоутримувачем якого є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є критично важливою спорудою цивільного захисту, яка при необхідності, а саме внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів здатна розмістити велику кількість осіб. Позивач просить зобов`язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 привести у стан готовності захисну споруду № 24916, що знаходиться в АДРЕСА_2 шляхом забезпечення готовності до укриття захисної споруди цивільного захисту №24916 з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №.579.

14 листопада 2022 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду постановлено про повернення позовної заяви.

20 лютого 2023 року Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року скасовано та направлено справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

01 березня 2023 року справа повернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідачем до суду подано відзив, у якому зазначає про безпідставність звернення до суду прокурора, вказуючи нате, що здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено саме на органи ДСНС, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у ній сфері суспільних відносин. ОСОБА_1 вказує, що вона, як фізична особа-підприємець, не є власником захисної споруди № НОМЕР_2 . Зазначає, що прокуратурою не надано доказів про віднесення підвального приміщення до протирадіаційного укриття. Просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю

Позивач подав до суду заперечення, у яких вказує на протиправність звернення прокурора до суду. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що на території Берегівської міської ради за адресою: вул. Головна, 52-а, с. Гать Берегівського району Закарпатської області розміщено захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 24916, яке в умовах військової агресії Російської Федерації проти України через недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) є не готовим до використання за призначенням, через що пе здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Вказана захисна споруда цивільного захисту відповідно до паспорту протирадіаційного укриття № 24916 розміщена за адресою АДРЕСА_2 (вбудоване підвальне приміщення) та перебуває у приватній власності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

Загальна площа протирадіаційного укриття (далі - ПРУ) згідно технічного паспорту № 63/37, виготовленого 04.08.2014 Берегівського бюро технічної інвентаризації, становить 357,4 кв.м. та розрахована на 250 осіб.

Балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 24916 є фізична особа - підприємець ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Положеннями ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України визначено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Нормою ч. 7 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України врегульовано, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Положеннями п. 9 Розділу «Утримання фонду захисних споруд» Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 10.03.2017 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. Згідно н. 10 того ж самого розділу Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд. Положеннями п. 11 того ж самого розділу Порядку визначено, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до гі. З Порядку №138, балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно п. 1 Розділу II «Загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних споруд» Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.201 8 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Положеннями п. 7 Розділу II Вимог визначено, що споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Положеннями Підрозділу 2 «Оцінка стану готовності захисних споруд до використання за призначенням» Розділу VI «Організація заходів з утримання, експлуатації та обслуговування захисних споруд» Вимог визначено, що для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

Залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Про результати щорічних оцінок стану готовності, здійснених без залучення фахівців структурних підрозділів із нщань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС, балансоутримувачі інформують вищезазначені органи і підрозділи з наданням копій актів, складених за їх результатами.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Судом встановено, що 07.07.2021 р. за участі представників Берегівської міської ради, Берегівського районного управління ГУ ДСНС у Закарпатській області та балансоутримувача - приватного підприємця ОСОБА_1 проведено оцінку стану готовності вище зазначеної захисної споруди цивільного захисту. За результатами оцінки складено акт, згідно якого протирадіаційне укриття оцінено як не готове до використання за призначенням.

19.01.2022 р. за участі представників Берегівської міської ради, Берегівського районного управління ГУ ДСНС у Закарпатській області та приватного підприємця Маріяш М.Е. - балансоутримувача, проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття (ПРУ), іцо розміщене за адресою: вул. Головна, 52-а в с. Гать Берегівського району Закарпатської області. За результатами оцінки складено Акт, згідно якого протирадіаційне укриття визначено як не готове до використання за призначенням та таке, що підлягає приведенню у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту». Зокрема встановлено, шо під час огляду були виявлені недоліки: захисна споруда цивільного первинними засобами пожежогасіння не укомплектована; відсутні повітропроводи, вентилятори, система вентиляції у незадовільному стані; система водопостачання відсутня; система електроживлення сховища відсутня; захисні двері відсутні; фільтровентиляційне обладнання, протигіилові фільтра та фільтра-поглиначі відсутні; захисна споруда захаращена та сира.

Після початку 24.02.2022 р. повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

Із змісту актів прослідковується, що вищевказані порушення балансоутримувачем не усувається, що свідчить про ігнорування та невжиття відповідних заходів балансоутримувачем задля усунення зафіксованих порушень та приведення захисної споруди у стан придатний до готовності.

Слід відмітити, що балансоутримувач (власник) обізнаний про те, що ПРУ перебуває у стані «не готовий» та потребує усунення недоліків, які неодноразово фіксувалися у актах оцінки стану готовності, при цьому представник балансоутримувача був присутній при обстеженнях та протягом тривалого часу не вживав заходів до їх усунення.

Розпорядженням від 26.01.2015 № 47 р Кабінетом Міністрів України на територіях Донецької та Луганської областей запроваджено режим надзвичайної ситуації, а на всій території України -- режим підвищеної готовності згідно Кодексу цивільного захисту України. Вказаним розпорядженням Урядом із 2015 року фактично розпочато етап активної підготовки до захисту населення в разі можливої військової агресії.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що протирадіаційне укриття № 24916, власником та балансоутримувачем якого є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , є критично важливою спорудою цивільного захисту, яка при необхідності, а саме внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів здатна розмістити велику кількість осіб.

Суд відхиляє твердження відповідача, що прокуратурою не надано доказів про віднесення підвального приміщення до протирадіаційного укриття, оскільки підтвердженням такого є наступні документи, а саме: лист уповноваженого органу, який відповідно до п. 23 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою КМУ від 10.03.2017 № 138 веде загальнодержавний електронний облік захисних споруд - головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Закарпатській області № 52 05-4937/52 12-02 від 30.09.2022, в якому зазначено, що він надає матеріали щодо протирадіаційного укриття № 24916 в АДРЕСА_2 , власником якого є ФОП ОСОБА_1 ; технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту - сховище № 24723 в с. Гать, вул. Головна, 52а.; договір купівлі-продажу від 26.11.2003, згідно якого ОСОБА_1 купила від Іванівського споживчого товариства нежитлову будівлю за АДРЕСА_2 , яка складається з 27 приміщень площею 915,4 кв метра та 12 підвальних приміщень площею 357,4 кв метра; -паспорт захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №24916, в якому встановлено, що власником протирадіаційного укриття № 24916, що розташоване в АДРЕСА_2 є приватний підприємець ОСОБА_1 .

Також, відповідно до п. З Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою КМУ від 10.03.2017 № 138 балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Посилання відповідача на те, що на вона не є власником захисної споруди є безпідставним, оскільки воно підтверджується вище переліченими документами.

Щодо наявності у прокурора підстав для звернення суд вказує наступне.

Законом, який, окрім іншого, визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, зокрема, стосовно представництва прокурором інтересів держави в суді, є Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1 ст.23 цього Закону).

Відповідно до абзаців першого та другого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Підстави представництва прокурором інтересів держави з`ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Отже, під час звернення прокурора до суду суд повинен з`ясувати підстави представництва інтересів держави.

Загальні підходи до підстав представництва прокурором інтересів держави в адміністративному судочинстві були сформульовані Верховним Судом у постанові від 25.04.2018 року у справі №806/1000/17. У цій постанові Суд звернув увагу, що зміст п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

У згадуваній вище постанові від 25.04.2018 року у справі №806/1000/17 Верховний Суд дійшов висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №263/2038/16-а прийшов до висновку про те, що прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб`єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи. Самого лише твердження прокурора про те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви до розгляду недостатньо.

Суд враховує, що у розглядуваній справі позивач зазначає, що підставою для представництва інтересів держави шляхом подання позову є бездіяльність ГУ ДСНС у Закарпатській області, яка полягає у невжитті ним, як уповноваженим органом, заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду цивільного захисту протирадіаційного укриття №24916, що знаходиться вул. Головна, 52а, с. Гать (вбудоване підвальне приміщення) та перебуває у приватній власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у стан готовності до використання.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Як визначено пп.2 ч.1 ст.17 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), до повноважень центрального органу виконавчої влади належить формування та реалізації заходів державної політики щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку.

Відповідно до п.39 ч.2 ст.17-1 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенню вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, іншими юридичними особами.

Згідно зі ст.66 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пп.6 п.4 Положення №1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням.

Згідно із пп.42 п.4 Положення №1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за вжиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону.

Таким чином, органи ДСНС здійснюють контроль за готовністю захисних споруд до використання за призначенням.

Окрім того, ДСНС складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту (пп.48 п.4 Положення №1052, п.48 ч.1 ст.17-1 КЦЗ України).

Разом з тим, у даному випадку звернення до суду з позовом про повне або часткове зупинення роботи підприємства, окремих споруд, будівель тощо (зокрема, протирадіаційне укриття) на даний час не є ефективним способом захисту державних інтересів.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Неодноразово Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався та згідно Указу Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання обумовленої у цій справі споруди безпосередньо за призначенням, проте, у зв`язку із невжиттям відповідних заходів уповноваженим органом, та всупереч порушення норм законодавства у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту відповідачем не виконано свого прямого та безпосереднього обов`язку щодо утримання захисної споруди №24916 у належному та придатному для використання за призначенням стані.

В той же час, за наявності у суб`єкта господарювання захисної споруди цивільного захисту, враховуючи очевидну загрозу ядерних та ракетних ударів, необхідно невідкладно забезпечити можливість використання такої споруди за цільовим призначенням в якості укриття для населення, шляхом усунення порушень, які призвели до її неготовності до використання.

Тобто, вжиття органами ДСНС України заходів у вигляді звернення до адміністративних судів з позовами про повне або часткове зупинення роботи підприємства не відновить порушені інтереси держави, які в даному випадку полягають саме у забезпеченні людей захисними спорудами цивільного захисту, які придатні для використання за призначенням.

Право органів ДСНС України на звернення з іншими позовами до суду, зокрема з позовами, про приведення протирадіаційного укриття у стан до готовності, законодавством не передбачено.

Разом з цим, прокурор може звернутися до суду в інтересах держави в особі суб`єкта владних повноважень, зокрема, у випадках коли у суб`єкта владних повноважень відсутнє законне право на звернення до адміністративного суду для захисту порушеного права та в інтересах держави.

Відповідно до ч.3 ст.53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У вказаній справі судом також встановлено, що керівник Берегівської окружної прокуратури, подаючи позов в інтересах держави в особі ГУ ДСНС у Закарпатській області, долучав підтверджуючі документи, згідно з якими прокурор перед звернення до суду із вказаним позовом встановив, що відповідач не забезпечив готовність захисної споруди №24916, а ГУ ДСНС у Закарпатській області не вживає дієвих та достатніх заходів з метою зобов`язання відповідача привести захисну споруду до готового стану з метою використання за призначенням, що вказує на здійснення його неналежно, цим суб`єктом владних повноважень.

ГУ ДСНС у Закарпатській області, як спеціально уповноважений державою орган на здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту, знаючи про тривале порушення, оскільки посадові особи Берегівського районного управління ГУ ДСНС України у Закарпатській області були присутні 07.07.2021 та 31.01.2022 при складенні акту готовності під час якого було зафіксовано, що відповідач не забезпечив до готовності захисну споруду, не вжив заходів щодо його приведення у стан готовності у відповідність до наказу МВС України №579.

Згідно з положеннями розділу 2 «Оцінка стану готовності захисних споруд до використання за призначенням», Розділу VI «Організація заходів з утримання, експлуатації та обслуговування захисних споруд» визначено, що для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням, їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимоги визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимоги, під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері, механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання; температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, складений за результатами проведеної щорічної оцінки, лише засвідчує стан готовності захисної споруди до використання за призначенням та містить рекомендації комісії щодо приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням.

Отже, знаючи про тривале порушення балансоутримувачем вимог законодавства у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту, органом ГУ ДСНС не вжито відповідних заходів реагування.

Враховуючи згадані вище обставини щодо обізнаності позивача про наявні порушення інтересів держави, а також беручи до уваги характер наданих на запити прокуратури відповідей, наявний виключний випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Разом з цим, у відповідь на лист Берегівської окружної прокуратури №07.50-101-3989вих22 від 27.09.2022 із викладом порушень та необхідності вжиття заходів, у тому числі в судовому порядку, задля зобов`язання балансоутримувача привести у стан готовності споруду №24916 Головне управління ДСНС у Закарпатській області листом №52.05-4937/52 12.02 від 30.09.2022 повідомило окружну прокуратуру про те, що протягом останніх п`яти років органами ДСНС заходи державного нагляду щодо дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ФОП ОСОБА_1 , у власності якої перебуває ПРУ №24916, не проводилися, та про те, що вони не мають законних підстав щодо вжиття заходів представницького характеру в умовах воєнного стану.

Вказані обставини свідчать про невжиття заходів державним органом, уповноваженим здійснювати функції захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Водночас, Головним управлінням ДСНС у Закарпатській області повідомлено окружну прокуратуру про неможливість вжиття заходів ними і на даний час, через припинення заходів державного контролю згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», відповідно до якої, на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту, у тому числі щодо готовності захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням, не здійснюється.

Тому, виключно з метою не залишення незахищеними інтересів держави, прокурор із дотриманням належної процедури, реалізуючи представницькі повноваження, виконав субсидіарну роль та замінив в судовому провадженні суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснив захисту.

Крім того, керівник Берегівської окружної прокуратури звертаючись із цим адміністративним позовом тим самим сприяє захисту інтересів мешканців Берегівської об`єднаної територіальної громади з метою збереження їхнього життя та здоров`я, на території якої знаходиться споруда цивільного захисту, в умовах введеного в Україні воєнного стану у зв`язку повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України.

Суд враховує, що згідно з ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Такого правового висновку дійшов і Восьмий апеляційний адміністративний суд, розглядаючи апеляційну скаргу керівника Берегівської окружної прокуратури на ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви в даній справі від 14.11.2022 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов керівника Берегівської окружної прокуратури (90200, Закарпатська область, м. Берегове, вул. І. Сечені, 15, код ЄДРПОУ 02909967) в інтересах держави в особі Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області (вул. Болгарська, буд. 2,м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 38629032) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) привести у стан готовності захисну споруду № 24916, що знаходиться в с. Гать, вул. Головна, 52-а, Берегівський район шляхом забезпечення готовності до укриття захисної споруди цивільного захисту №24916 з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору