Рішення

від 22.05.2023 по справі 380/4874/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2023 року

справа №380/4874/23

провадження № П/380/4921/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Софро» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Софро» (80040, Львівська область, Червоноградський район, смт. Жвирка, вул. Лесі Українки, 7; код ЄДРПОУ 35741876) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090) з вимогою:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2022 року №13983/13-01-07-10, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області, яким визначено суму грошових зобов`язань товариству з обмеженою відповідальністю «Софро», а саме штрафних санкцій (пені) у розмірі 61365,08 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту позапланової виїзної перевірки, проведеної відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. За змістом положень вказаних норм Податкового кодексу України податковий орган має право проводити перевірку лише за умови відсутності відповіді від платника податків на його письмовий запит. В той же час, ТзОВ «Софро» було дотримано вимоги податкового законодавства щодо надання пояснень та документальних підтверджень на запит податкового органу, а тому підстави для проведення документальної позапланової перевірки відсутні.

Зазначив також, що контролюючим органом безпідставно нараховано пеню під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Вважає, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі ПК України) з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст. 14 ПК України та відповідно нарахування пені у період дії карантину суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Крім цього, зазначив, що з метою врегулювання питання повернення попередньої оплати, заздалегідь до завершення граничного строку проведення розрахунків, позивачем було направлено вимогу від 01 липня 2022 року №16 про повернення грошових коштів до контрагента по контракту №18/08/2020 віл 18.08.2020. Однак авансовий платіж було повернуто позивачу платіжним дорученням від 16.08.2022. Наведене свідчить про те, що порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним договором було вчинено контрагентом ТзОВ «Софро», а позивачем було вжито всіх заходів щодо недопущення вказаного порушення. Просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 20.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, 05.04.2023 за вх.№23220 подав до суду відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтований тим, що пеня за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлена Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIIІ (далі також - Закон №2473-VIII), а тому не підпадає під правове регулювання пені, що передбачена нормами Податкового кодексу України та нараховується відповідно до цього кодексу. Оскільки положеннями Закону №533-ІХ, яким внесено зміни до ПК України в частині застосування штрафних санкцій на період запровадження карантинних заходів, не вносилися зміни до порядку нарахування пені за порушення вимог валютного законодавства в частині порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, яка нараховується відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII, відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності на період карантинних обмежень за порушення валютного законодавства.

Крім цього, звернув увагу, що за результатами перевірки інформації Національного банку України про виявлене агентом валютного нагляду (ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») факту ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.08.2022, яка надається згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, надіслану листом ДПС України від 05.09.2022 № 10109/7/99-00-07-05-02-07, по імпортному контракту від 18.08.2020 № б/н, дата здійснення авансового платежу - 13.07.2021 року, встановлено порушення частини 1 та частини 3 статті 13 Закону № 2473 з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення № 5, по контракту від 18.08.2020 № б/н, укладеному з нерезидентом «GUANGZHOU ZHONGBAI PACKAGING EQUIPMENT Co Ltd», (Китай), в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків за операціями з імпорту товарів. Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ТОВ «Софро» не спростовують висновки контролюючого органу, які викладені в Акті перевірки, а спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.

07.04.2023 за вх.№24407 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначив, що у відзиві не наведено жодних доводів та доказів того, що позивач діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, а тому вжиті позивачем заходи щодо повернення попередньої оплати є достатніми. Наведене свідчить про відсутність вини позивача у порушенні строку розрахунків за зовнішньоекономічним договором від 18.08.2018 та відповідно виключає його відповідальність, а тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 22.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотань представника Головного управління ДПС у Львівській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Софро» зареєстроване у встановленому законодавством порядку, як юридична особа, за адресою: 80040, Львівська область, Червоноградський район, смт. Жвирка, вул. Л. Українки, 7, код ЄДРПОУ 35741876, що підтверджується Інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що розміщена на офіційному сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), набуло правового статусу суб`єкта господарювання юридичної особи, як платник податків, зборів (обов`язкових платежів), знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основні види діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Софро» є: 31.09 Виробництво інших меблів (основний); 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; 31.02 Виробництво кухонних меблів; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.

18.08.2020 між ТзОВ «Софро» (покупець) та Guangzhou Zhongbai Packaging Fouipment Co (Китай) (продавець) було укладено контракт 18/08/2020.

Згідно п. 1.1 продавець продає Покупцю промислове обладнання, матеріали та інше в кількості, асортименті та по цінам, вказаним у специфікаціях ( в редакції додаткової угоди від 02.10.2020).

Згідно п. 10.1 контакт набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023 року (в редакції додаткової угоди №2 віл 30.12.2020, №63 від 30.12.2021).

29.06.2021 року Сторонами підписано специфікацію № 3 про поставку товару на загальну суму 36800,00 доларів США. Сторонами визначено порядок оплати вказаного товару наступним чином: 18400,00 доларів США попередня оплата, залишок в сумі 18400,00 доларів США після погодження дати поставки.

Керуючись наведеним, 13.07.2021 року ТзОВ «Софро» провело попередню оплату товару, що підтверджується платіжним дорученням від 12.07.2021 року №3 та банківською випискою за 13.07.2021.

У відповідності до умов, погоджених сторонами у додатковій угоді від 01.06.2022 №4, продавець зобов`язався поставили товар до 30.06.2022. Якщо Товар не буде поставлено у вказаний строк, продавець або третя особа компанія: SUPREME BUSINESS GROUP, LP. адреса: 12 South Bridge, Suite 1, Edinburgh, Scotland, EH1 IDD, Great Britain (UK), зобов`язані повернути попередню оплату покупцю не пізніше 365 днів 3 моменту отримання (до 12.07.2022 ).

Внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, введення з 24.02.2022 року на всій території України воєнного стану, який триває по сьогоднішній день, поставка обладнання не відбулась.

3 метою врегулювання питання повернення попередньої оплати, заздалегідь до завершення граничного строку проведення розрахунків, ТзОВ «Софро» було направлено Guangzhou Zhongbai Packaging Equipment Co тa SUPREME BUSINESS GROUP, LP. вимогу від 01 лишня 2022 року № 16 про повернення грошових коштів.

Guangzhou Zhongbai Packaging Equipment Со було надано відповідь листом від 03.07.2022 про те, що повернення оплати здійснить SUPREME BUSINESS GROUP, LP. SUPREME BUSINESS GROUP, LP. було надано відповідь лише 19.08.2022 року про те, що оплату проведено.

Відповідно нерезидентом зобов`язання по поверненню оплати було виконано з порушенням погодженого Сторонами строку.

Головним управлінням ДПС у Львівській області отримано податкову інформацію Національного банку України про виявлені агентом валютного нагляду (ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.08.2022, яка надається згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, надіслану листом ДПС України від 05.09.2022 №10109/7/99-00-07-05-02-07, по імпортному контракту від 18.08.2020 №б/н, дата здійснення авансового платежу 13.07.2021.

Головним управлінням ДПС у Львівській області 26.10.2022 було прийнято наказ №2560-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Софро».

З 26.10.2022 по 01.11.2022 Головним управлянням ДПС у Львівській області було проведено документальну позапланову перевірку ТзОВ «Софро» з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному контракту від 18.08.2020 №б/н, дата здійснення авансового платежу - 13.07.2021, за результатами якої контролюючим органом складено акт від 08.11.2022 р за №14240/13-01-07-10/35741876 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Софро» з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному контракту від 18.08.2020 №б/н, дата здійснення авансового платежу 13.07.2021.

Відповідно до вказаного акту, перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Софро» частини 1 та частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 в результаті чого допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 18.08.2020 № б/н, укладеного з нерезидентом Guangzhou Zhongbai Packaging Equipment Co (Китай)», дата здійснення авансового платежу - 13.07.2021.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ «Софро» було подано заперечення віл 22.11.2022 №153 та додаткові документи і пояснення, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків.

Відповідачем заперечення ТзОВ «Софро» залишено без задоволення та прийнято податкове повідомлення рішення від 09 грудня 2022 року №13983/13-01-07-10 від 08.11.2022, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 61365,08 гривень (пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічною діяльності).

23.12.2022 ТзОВ «Софро» звернулось до Державної податкової служби України із скаргою від 23 грудня 2022 року №170 на податкове повідомлення-рішення №13983/13-01-07-10 від 08.11.2022.

Рішенням Державної податкової служби України від 03.01.2023 №199/6/99-00-06-01-02-06 строк розгляду скарги продовжено до 24.02.2023.

Рішенням про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 21.02.2023 №4291/6/99-00-06-01-02-06, податкове повідомлення-рішення від 09.12.2022 №13983/13-01-07-10 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи вказане рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпункту 19-1.1.4. пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

За змістом підпунктів 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно із пунктом 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 78.5 статті 75 ПК України).

За змістом пункту 81.1. статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

За змістом пункту 83.1. статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пункт 86.1. статті 86 ПК України).

За змістом підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 53 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкового повідомлення-рішення у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки, як юридичного факту, у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового, валютного чи іншого правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою для про проведення перевірки.

Відповідно до абз.11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (станом на дату проведення перевірки (з 26.10.2022 року по 01.11.2022 року) та складання акту перевірки (08.11.2022 року) протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року №466-IX, в редакції від 01.01.2021 року, підпункт 14.1.162 Податкового кодексу України викладено в такій редакції: « 14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема ст.13 містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України з 01 січня 2021 року є одним із різновидів пені у розумінні приписів підпункту14.1.162 пункту 14.1. ст.14 Податкового кодексу України та, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021 року суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII.

Частиною 1ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (тут і далі в редакції від 01.08.2022 року, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з ч.3ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

У свою чергу п.21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №5 передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Положеннями ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з п.6 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Судом встановлено, що 18.08.2020 між ТзОВ «Софро» (покупець) та Guangzhou Zhongbai Packaging Fouipment Co (Китай) (продавець) було укладено контракт 18/08/2020.

Згідно п. 1.1 продавець продає Покупцю промислове обладнання, матеріали та інше кількості, асортименті та по цінам, вказаним у специфікаціях ( в редакції додаткової угоди віл 02.10.2020).

Згідно п. 10.1 контакт набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023 року (в редакції додаткової угоди №2 віл 30.12.2020, №63 від 30.12.2021).

29.06.2021 року Сторонами підписано специфікацію № 3 про поставку товару на загальну суму 36800,00 доларів США. Сторонами визначено порядок оплати вказаного товару наступним чином: 18400,00 доларів США попередня оплата, залишок в сумі 18400,00 доларів США після погодження дати поставки.

Керуючись наведеним, 13.07.2021 року ТзОВ «Софро» провело попередню оплату товару, що підтверджується платіжним дорученням від 12.07.2021 року №3 та банківською випискою за 13.07.2021.

У відповідності до умов, погоджених сторонами у додатковій угоді від 01.06.2022 №4, продавець зобов`язався поставити товар до 30.06.2022. Якщо Товар не буде поставлено у вказаний строк, продавець або третя особа компанія: SUPREME BUSINESS GROUP, LP. адреса: 12 South Bridge, Suite 1, Edinburgh, Scotland, EH1 IDD, Great Britain (UK), зобов`язані повернути попередню оплату покупцю не пізніше 365 днів 3 моменту отримання (до 12.07.2022 ).

Граничний строк розрахунків по вказаному контракту від 18.08.2020 настає 12.07.2022 (з урахуванням положень Закону України «Про валюту і валютні операції»).

У відповідності до висновків податкового органу, наданий позивачем лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 на підтвердження форс-мажорних обставин не може бути прийнятим, з огляду на те, що такий не є підтвердженням форс-мажорних обставин у відповідності п.6. На думку відповідача належним підтвердженням форс-мажорних обставин є саме сертифікат Торгово-промислової палати.

Перевіряючи правильність висновків контролюючого органу про наявність підстав для нарахування пені за несвоєчасне проведення розрахунків (невиконання зобов`язань) за зовнішньоекономічним договором, суд дійшов наступного висновку.

Частинами 6, 7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Нормативне визначення форс-мажору закріплено в ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», у відповідності до якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-ХІІ від 17.03.2020 року були внесені зміни у частину 2статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», якими доповнено перелік форс-мажорних обставин - карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Як вже зазначалось, положення ч.6 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачають підтвердження форс-мажорних обставин уповноваженою організацією країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту.

У свою чергу, наголошуючи на тому, що відсутність документального підтвердження невиконання умов зовнішньоекономічного контракту від 18.08.2020 №б/н через дію форс-мажорних обставин, як доказу об`єктивної неможливості виконання зобов`язань за зовнішньоекономічним контрактом з боку контрагента позивача, контролюючий орган, не врахував, що позивачем вчинено всіх необхідних дій для об`єктивного підтвердження настання форс-мажорних обставин.

Так, на підтвердження неможливості виконання контракту від 18.08.2020 №б/н позивачем, як до перевірки, так і до суду, надано вимогу від 01.07.2022 №16 про повернення грошових коштів, яка була скерована заздаледіть до Guangzhou Zhongbai Packaging Fouipment Co.

У відповідь контрагент позивача повідомив, що повернення отриманих коштів на виконання контракту від 18.08.2020 №№б/н буде здійснено SUPREME BUSINESS GROUPLP, Great Britian найближчим часом, проте повернення вказаних коштів було здійснено 18.08.2022 у сумі 18400,00 дол США, що засвідчено платіжним документом від 19.08.2022.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Отже, ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З вищевикладеного вбачається, що порушення ТзОВ «Софро» строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності було здійснено з об`єктивних причин, а саме COVID-19 обмеженнями та через блокування портів України внаслідок збройної агресії з боку російської федерації.

Згідно з п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 112 Податкового кодексу України встановлені загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Так, у відповідності до п.112.1 ст.112 Податкового кодексу України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.112.2 ст.112 Податкового кодексу України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом 112.7 ст.112 Податкового кодексу України визначено, що якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Як вже зазначалось, з метою досудового врегулювання питання щодо порушення строків постачання обладнання позивач вів листування з контрагентом-нерезидентом стосовно порядку та строків повернення здійсненої оплати.

З огляду на викладене, події, що відбулись з вини контрагента-нерезидента та призвели до порушення граничних строків проведення розрахунків, на переконання суду, виключають юридичну відповідальність ТзОВ «Софро» за статтею 112 Податкового кодексу України.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги той факт, що встановлені у ході судового розгляду документально підтверджені обставини за своєю сукупністю дають підстави вважати об`єктивно неможливим виконання зобов`язань з постачання обладнання за зовнішньоекономічним контрактом, суд дійшов висновку, що порушення граничних строків виконання зобов`язань за операціями з імпорту товарів мало місце з незалежних від сторін договору обставин, а тому спірне податкове повідомлення-рішення №0127600714 від 28.12.2022 року підлягає скасуванню як протиправне.

Стосовно призначення та проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки ТзОВ «Софро» на підставі підпункту78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу Українив період дії мораторію на проведення перевірок, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10розділу XX Податкового кодексу України(в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами78.1.7та 78.1.8 пункту78.1 статті 78цьогоКодексу;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами80.2.2,80.2.3та 80.2.5 пункту80.2 статті 80цьогоКодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто вимоги пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 року №1236, установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2022 року на території України карантин.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття наказу про призначення перевірки не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак, діяв мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 03.02.2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України(в редакції на момент винесення наказу про призначення перевірки) та вказана норма в частині обмежень на проведення позапланових перевірок була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту2.1 статті 2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту5.2 статті 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій передбачено частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, де зазначено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку, застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є нормою вищої юридичної сили, ніж Постанова Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021 року, суд за загальним правилом вирішення колізій застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому у цьому випадку підлягають застосуванню саме норми Податкового кодексу України.

Аналогічні зазначеним правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.02.2022 року у справі №420/12859/21.

У свою чергу за усталеною практикою Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 22.09.2020 року у справі №520/8836/18, від 14.01.2021 року у справі №804/388/16, від 03.06.2021 року у справі №822/1660/18, від 08.12.2021 року у справі №826/16212/18, від 25.01.2022 року у справі №520/845/2020, від 10.05.2022 року у справі №460/828/19, відсутність законних підстав для проведення перевірки (правова підстава) має правовим наслідком визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.

Таким чином, встановлені у цій справі обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем документальної позапланової перевірки ТзОВ «Софро» на підставі підпункту78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України в період дії мораторію на проведення перевірок, за наслідками якої і було прийнято спірне податкове-повідомлення рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення.

Як передбачено частиною 1статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, за результатами аналізу матеріалів справи, норм чинного законодавства України, а також беручи до уваги всі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Софро» (80040, Львівська область, Червоноградський район, смт. Жвирка, вул. Лесі Українки, 7; код ЄДРПОУ 35741876) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення №13983/13-01-07-10 від 09.12.2022 прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Софро» судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.