Постанова

від 06.11.2023 по справі 380/4874/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 380/4874/23 пров. № А/857/11013/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іщук Л.П.

суддів Обрізка І.М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року (головуючий суддя Сподарик Н.І., м. Львів) у справі № 380/4874/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софро» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

ТОВ «Софро» звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2022 року №13983/13-01-07-10, прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області, яким визначено суму грошових зобов`язань товариству з обмеженою відповідальністю «Софро», а саме штрафних санкцій (пені) у розмірі 61365,08 гривень.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що у податкового органу були відсутні підстави для проведення документальної позапланової перевірки. Вважає, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст. 14 ПК України та відповідно нарахування пені у період дії карантину суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України. Також звертає увагу, що з метою врегулювання питання повернення попередньої оплати, заздалегідь, до завершення граничного строку проведення розрахунків, позивачем було направлено вимогу від 01 липня 2022 року №16 про повернення грошових коштів до контрагента по контракту №18/08/2020 від 18.08.2020, однак авансовий платіж було повернуто позивачу платіжним дорученням від 16.08.2022, а отже порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним договором було вчинено контрагентом ТОВ «Софро», а позивачем було вжито всіх заходів щодо недопущення вказаного порушення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ТОВ «Софро» не пред`явлено висновків центрального органу виконавчої влади, що забезпечує державну політику у сфері економічного розвитку на продовження строків по контракту від 18.08.2021 №б\н. Також зазначає, що до перевірки не надано довідки (сертифікату) Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин, з якими пов`язані наслідки у вигляді протермінування розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів. Наголошує, що покликаючись на конкретні обставини, як на підставу звільнення від відповідальності, стороні обов`язково потрібно довести те, що вони є форс-мажорними. Звертає увагу, що саме на резидентів, а не на їх контрагентів покладений обов`язок із забезпечення фінансової дисципліни в частині зарахування виручки на їх валютні рахунки.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив щодо її задоволення та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основні види діяльності ТОВ «Софро» є: 31.09 Виробництво інших меблів (основний); 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; 31.02 Виробництво кухонних меблів; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.

18.08.2020 між ТОВ «Софро» (покупець) та Guangzhou Zhongbai Packaging Fouipment Co (Китай) (продавець) було укладено контракт 18.08.2020 №б/н.

Згідно п. 1.1 Контракту продавець продає Покупцю промислове обладнання, матеріали та інше в кількості, асортименті та по цінах, вказаних у специфікаціях ( в редакції додаткової угоди від 02.10.2020).

29.06.2021 року Сторонами підписано специфікацію № 3 про поставку товару на загальну суму 36800,00 доларів США. Сторонами визначено порядок оплати вказаного товару наступним чином: 18400,00 доларів США- попередня оплата, залишок в сумі 18400,00 доларів США - після погодження дати поставки.

13.07.2021 року ТОВ «Софро» провело попередню оплату товару, що підтверджується платіжним дорученням від 12.07.2021 року №3 та банківською випискою за 13.07.2021.

Відповідно до умов, погоджених сторонами у додатковій угоді від 01.06.2022 №4, продавець зобов`язався поставити товар до 30.06.2022. Якщо Товар не буде поставлено у вказаний строк, продавець або третя особа - компанія SUPREME BUSINESS GROUP, LP. адреса: 12 South Bridge, Suite 1, Edinburgh, Scotland, EH1 IDD, Great Britain (UK), зобов`язані повернути попередню оплату покупцю не пізніше 365 днів з моменту отримання (до 12.07.2022).

Внаслідок військової агресії російської федерації проти України та введення з 24.02.2022 на всій території України воєнного стану, який триває по сьогоднішній день, поставка обладнання не відбулась.

3 метою врегулювання питання повернення попередньої оплати, заздалегідь до завершення граничного строку проведення розрахунків, ТОВ «Софро» було направлено Guangzhou Zhongbai Packaging Equipment Co тa SUPREME BUSINESS GROUP, LP. вимогу від 01 лишня 2022 року № 16 про повернення грошових коштів.

Guangzhou Zhongbai Packaging Equipment Со було надано відповідь листом від 03.07.2022 про те, що повернення оплати здійснить SUPREME BUSINESS GROUP, LP.BUSINESS GROUP, LP. і лише 19.08.2022 року було надано відповідь про те, що оплату проведено.

Відповідно, зобов`язання по поверненню оплати було виконано нерезидентом з порушенням погодженого Сторонами строку.

Головним управлінням ДПС у Львівській області отримано інформацію Національного банку України про виявлені агентом валютного нагляду (ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.08.2022, яка надається згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, надіслану листом ДПС України від 05.09.2022 №10109/7/99-00-07-05-02-07, по імпортному контракту від 18.08.2020 №б/н, дата здійснення авансового платежу 13.07.2021.

Головним управлінням ДПС у Львівській області 26.10.2022 було прийнято наказ №2560-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Софро».

З 26.10.2022 по 01.11.2022 Головним управлянням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Софро» з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному контракту від 18.08.2020 №б/н, дата здійснення авансового платежу - 13.07.2021, за результатами якої контролюючим органом складено акт від 08.11.2022 №14240/13-01-07-10/35741876 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Софро» з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному контракту від 18.08.2020 №б/н, дата здійснення авансового платежу 13.07.2021.

Відповідно до вказаного акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Софро» частини 1 та частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, в результаті чого допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 18.08.2020 № б/н, укладеним з нерезидентом Guangzhou Zhongbai Packaging Equipment Co (Китай)», дата здійснення авансового платежу - 13.07.2021.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ «Софро» було подано заперечення від 22.11.2022 №153 та додаткові документи і пояснення до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків.

Заперечення ТОВ «Софро» відповідачем залишено без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2022 року №13983/13-01-07-10 від 08.11.2022, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 61365,08 гривень (пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності).

23.12.2022 ТОВ «Софро» звернулось до Державної податкової служби України із скаргою від 23 грудня 2022 року №170 на податкове повідомлення-рішення №13983/13-01-07-10 від 08.11.2022.

Рішенням Державної податкової служби України від 21.02.2023 №4291/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 09.12.2022 №13983/13-01-07-10 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач звернувся з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені у ході судового розгляду документально підтверджені обставини за своєю сукупністю дають підстави вважати об`єктивно неможливим виконання зобов`язань з постачання обладнання за зовнішньоекономічним контрактом, відтак порушення граничних строків виконання зобов`язань за операціями з імпорту товарів мало місце з незалежних від сторін договору обставин, а тому спірне податкове повідомлення-рішення №0127600714 від 28.12.2022 року підлягає скасуванню.

Також суд першої інстанції вказав, що проведення відповідачем документальної позапланової перевірки ТОВ «Софро» на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України в період дії мораторію на проведення перевірок, за наслідками якої і було прийнято спірне податкове-повідомлення рішення, є достатнім для висновку про протиправність такого рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно із пунктом 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковим органом.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами проведеної перевірки позивача складено акт від 08.11.2022 №14240/13-01-07-10/35741876 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Софро» згідно якого встановлено порушення частини 1 та частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, в результаті чого допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 18.08.2020 № б/н, укладеного з нерезидентом- Guangzhou Zhongbai Packaging Equipment Co (Китай)», дата здійснення авансового платежу - 13.07.2021.

Податковим повідомленням-рішенням від 09 грудня 2022 року №13983/13-01-07-10 від 08.11.2022 за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності до позивача застосовано пеню у розмірі 61365,08 гривень.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до абз. 11 п. 52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (станом на дату проведення перевірки (з 26.10.2022 року по 01.11.2022 року) та складання акту перевірки (08.11.2022 року) протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року №466-IX, в редакції від 01.01.2021 року, підпункт 14.1.162 Податкового кодексу України викладено в такій редакції: « 14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Таким чином, Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема ст.13 містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України з 01 січня 2021 року є одним із різновидів пені у розумінні приписів підпункту14.1.162 пункту 14.1. ст.14 Податкового кодексу України та, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021 року суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з п. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі, якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установлений згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Як вже було встановлено, відповідно до умов, погоджених сторонами у додатковій угоді від 01.06.2022 №4, продавець зобов`язався поставити товар до 30.06.2022. Якщо Товар не буде поставлено у вказаний строк, продавець або третя особа - компанія SUPREME BUSINESS GROUP, LP. адреса: 12 South Bridge, Suite 1, Edinburgh, Scotland, EH1 IDD, Great Britain (UK), зобов`язані повернути попередню оплату покупцю не пізніше 365 днів 3 моменту отримання (до 12.07.2022).

Внаслідок військової агресії російської федерації проти України, введення з 24.02.2022 на всій території України воєнного стану, який триває по сьогоднішній день, поставка обладнання не відбулась.

Податковий орган у своїй апеляційній скарзі зазначає, що позивачем не надано сертифікату Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин, з якими пов`язані наслідки у вигляді протермінування розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-ХІІ від 17.03.2020 року були внесені зміни у частину 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», якими доповнено перелік форс-мажорних обставин - карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Колегія суддів зазначає, що обмежувальні карантинні заходи, викликані необхідністю протидії COVID-19, військова агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану підпадають під визначення форс-мажорних обставин.

Введення воєнного стану зумовило ускладнення транспортного сполучення між країнами, а обставини затримки з імпорту товару в Україну стали очевидними.

Колегія суддів наголошує, що карантин та воєнний стан є загальновідомими форс-мажорними обставинами, які в силу ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що порушення ТОВ «Софро» строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності було здійснено з об`єктивних причин, а саме, через обмеженнями COVID-19 та через блокування портів України внаслідок збройної агресії з боку російської федерації.

Крім того, колегія суддів враховує практику Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.09.2022 у справі 911/589/21, від 21.07.2021 у справі 912/3323/20, де зазначено, що сертифікат Торгово-промислової палати України не може вважатися єдиним та беззаперечним доказом існування форс-мажорних обставин.

Відповідно до п.112.1 ст.112 Податкового кодексу України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 112.7 ст.112 Податкового кодексу України визначено, що якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Враховуючи обставини даної справи, а саме, те, що порушення граничних строків проведення розрахунків відбулося з вини контрагента-нерезидента, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ці події виключають юридичну відповідальність ТОВ «Софро», передбачену статтею 112 Податкового кодексу України.

Позивачем підтверджено обставини, які за своєю сукупністю дають підстави вважати об`єктивно неможливим виконання зобов`язань з постачання обладнання за зовнішньоекономічним контрактом, відтак апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції, що порушення граничних строків виконання зобов`язань за операціями з імпорту товарів мало місце з незалежних від сторін договору обставин, а тому спірне податкове повідомлення-рішення №0127600714 від 28.12.2022 року підлягає скасуванню як протиправне.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУЮ-19.

Кабінетом Міністрів України на момент прийняття ГУ ДПС у Львівській області наказу про призначення перевірки позивача не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУЮ-19), а відтак, діяв мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків.

Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 03.02.2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб, зокрема, документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період дії карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення наказу про призначення перевірки) та вказана норма в частині обмежень на проведення позапланових перевірок була чинною, її дія не зупинялась.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченого частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України - з іншого боку, застосуванню підлягають положення і правила Податкового кодексу України.

Беручи до уваги, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є нормою вищої юридичної сили, ніж Постанова Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021 року, суд за загальним правилом вирішення колізій застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому, у цьому випадку підлягають застосуванню саме норми Податкового кодексу України.

Аналогічні зазначеним правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.02.2022 року у справі №420/12859/21.

У свою чергу за усталеною практикою Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 22.09.2020 року у справі №520/8836/18, від 14.01.2021 року у справі №804/388/16, від 03.06.2021 року у справі №822/1660/18, від 08.12.2021 року у справі №826/16212/18, від 25.01.2022 року у справі №520/845/2020, від 10.05.2022 року у справі №460/828/19, відсутність законних підстав для проведення перевірки (правова підстава) має правовим наслідком визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем документальної позапланової перевірки позивача на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України в період дії мораторію на проведення перевірок, за наслідками якої і було прийнято спірне податкове-повідомлення рішення, що є достатнім для висновку про протиправність такого рішення.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі № 380/4874/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар