Постанова

від 22.05.2023 по справі 761/6785/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/7617/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2023року місто Київ

справа № 761/6785/23

Київський апеляційний судв складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 березня 2023 року про відмову у прийнятті та повернення зустрічної позовної заяви, постановлену під головуванням судді Пономаренко Н.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕДАС» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року позивач ТОВ «СЕДАС» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив:

усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення.

Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28 січня 2022 року, укладеного між ТОВ «СЕДАС», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Вказував, що станом на 22 серпня 2022 року відповідач знятий з реєстрації за вказаною адресою.

Зазначав, що відповідач добровільно відмовляється звільнити квартиру, чим порушує права ТОВ «СЕДАС», як власника квартири на користування та розпорядження майном.

У лютому 2023 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ «СЕДАС», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій просив:

визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

здійснити поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме, квартири АДРЕСА_1 та визнати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 внаслідок поділу спільного майна подружжя належить по 1/2 частки у зазначеній квартирі кожному;

припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на вказану квартиру та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку, визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку у квартирі;

визнати недійсним із моменту його укладення договір купівлі-продажу квартири від 28 січня 2022 року, що був укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ТОВ «СЕДАС», що був посвідчений Мошківською О.Л., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 13 та застосувати наслідки недійсності правочину, визначені ч.1 ст.216 ЦК України.

В обґрунтування зустрічного позову зазначав, що спірна квартира була придбана у шлюбі з ОСОБА_3 , тобто є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу.

Вказував, що факт продажу квартири ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «СЕДАС» порушує його права та інтереси та вважає, що договір купівлі-продажу квартири від 28 січня 2022 року слід визнати недійсним.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 березня 2023 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 та повернено її особі, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та постановити нову, якою прийняти зустрічний позов ОСОБА_1 до спільного розгляду.

В обґрунтування вимог посилався на те, що судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом саме у зв`язку із тим, що первісний та зустрічний позови взаємопов`язані по тій причині, що задоволення зустрічного позову виключить задоволення повністю або ж частково первісного позову.

Вказував, що у випадку задоволення судом зустрічного позову за ОСОБА_1 буде визнано право на 1/2 частку у квартирі АДРЕСА_1 , що у свою чергу явно виключає прийняття судом обставин (визнання таких обставин доведеними), на які посилається ТОВ «СЕДАС», що у ОСОБА_1 нібито не має прав на цю квартиру, а також виключає визнання позовних вимог ТОВ «СЕДАС» такими, що підлягають задоволенню.

Зазначав, що у випадку задоволення позову в частині про визнання недійсним договору купівлі-продажу, на підставі якого набуло право на квартиру ТОВ «СЕДАС», та у Державному реєстрі речових право буде видалено запис про право власності ТОВ «СЕДАС» на спірну квартиру, а натомість буде зареєстроване право ОСОБА_1 як мінімум на 1/2 частки у цій квартирі.

Вважає, що задоволення зустрічного позову призведе до скасування права власності на спірну квартиру ТОВ «СЕДАС» та натомість до виникнення такого права у ОСОБА_1 .

Посилався на те, що задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 призведе до відмови у задоволенні первісного позову ТОВ «СЕДАС».

24 квітня 2023 року від позивача ТОВ «СЕДАС» до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказував на те, що скарга є необґрунтованою, а її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч.2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Взаємний зв'язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв'язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв'язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.

Таким чином, зі змісту ст.193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов'язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

За змістом даної норми однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.

Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

У постанові від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову ТОВ «СЕДАС» є усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 , яка належить ТОВ «СЕДАС» на підставі договору купівлі-продажу від 28 січня 2022 року, укладеного між ТОВ «СЕДАС», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Предметом зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «СЕДАС», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є визнання квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, визнання права власності, припинення права спільної сумісної власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28 січня 2022 року, укладеного між ТОВ «СЕДАС», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відмовляючи в прийнятті зустрічного позову, суд першої інстанції вказав на те, що спільний розгляд первісного та зустрічного позовів є недоцільним, проте не з'ясував чи може задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 виключати повністю або частково задоволення первісного позову ТОВ «СЕДАС».

При цьому, слід враховувати, що правовідносини між сторонами виникли щодо квартири, яка на думку ОСОБА_1 є спільною сумісною власністю його та ОСОБА_3 та у зв`язку із оспоренням останнім договору купівлі-продажу від 28 січня 2022 року, за яким позивач став власником спірного нерухомого майна, отже задоволення вимог по зустрічному позову може вплинути на вимоги за первісним позовом.

Суд першої інстанції вказані обставини не врахував та дійшов до помилкового висновку про непов`язаність зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 з первісним позовом та невідповідності її вимогам ч.2 ст.193 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 постановлена судом з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 -задовольнитичастково.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 березня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: