Рішення

від 16.05.2023 по справі 343/2341/21

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/2341/21

Провадження №: 2/0343/1/23

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2023 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Тураша В. А.,

секретаря - Лукань О.З., Оленяк С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в м. Долина в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась 23.112021 в Долинський районний суд з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким:

визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком, який знаходиться по АДРЕСА_1 ;

витрати по справі покласти на відповідача.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і являється власником даного житлового будинку.

Разом з нею, в будинку по АДРЕСА_1 , зареєстровані: бабуся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мама ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Однак, її батько ОСОБА_2 в 2008 році, забравши всі свої особисті речі, виїхав з належного їй будинку і переїхав до м. Калуша (адреса проживання невідома), де проживає зі своєю другою дружиною, і вже 13 років в її будинку не проживає. З того часу відповідач ніякої участі в утриманні житла не приймає та ним не користується, комунальні послуги не оплачує.

Наскільки їй відомо, на даний час відповідач разом із своєю другою сім`єю проживає в м. Калуші.

Оскільки відповідач, ОСОБА_2 , не проживає вже 13 років в належному їй на праві власності будинку, не веде спільного господарства, не оплачує комунальні рахунки і вони не пов`язані спільним побутом, то відповідно він втратив право користування житлом на підставі його відсутності більш ніж один рік у даному житловому приміщенні.

Таким чином, факт реєстрації відповідача порушує її право на вільне користування і розпорядження майном, вона позбавлена можливості оформити субсидію (а.с.1-4).

Заочним рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25.01.2022 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом - задоволено.

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 908,00 гривень сплаченого судового збору та 5000,00 гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу (а.с.55-57).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 11.05.2022, заяву відповідача ОСОБА_2 про скасування заочного рішення - задоволено.

Скасовано заочне рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25 січня 2022 року у цивільній справі №343/2143/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом.

Призначено підготовче судове засідання (а.с.113-114).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30.05.2022 , закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.120).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 09.08.2022, клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Комарницького Е.Г. про зупинення провадження у справі задоволено.

Зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом до вирішення цивільної справи № 343/1061/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням (а.с.133).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 11.04.2023, провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом - поновлено.

Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с.142).

Позивачка ОСОБА_1 , в судовому засіданні , проведеному 15.06.2022 вимоги підтримала, зіславшись на викладені в позовній заяві обставини, просила позов задоволити. В поялідуючі судові заявідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, хоч про дату, час та місце слухання справи була повідомлена у встановленому Законом порядку.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Ільницький Я.І. (ордери серії ІФ №101866 а.с.31, серії АТ №1041470 а.с.150), в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зіславшись на викладені в позовній заяві обставини. Просив позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Комарницький Е.Г. (ордер серії АТ №1021276 а.с.110) в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та суду пояснили, що ОСОБА_2 , зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 . В даній квартирі він проживав з дня свого народження та зареєстрований з 20.10.1995 року. Згода на його вселення у вищезазначене приміщення та реєстрацію місця проживання була надана ще його мамою, ОСОБА_3 , яка є її колишнім власником. В даній квартирі він виріс та дбав про неї як про своє майно, всіляко покращував будинок та прилеглу територію витрачаючи власні кошти на всі потреби. Він не заперечував, щодо дарування квартири його мамою онучці, а його дочці ОСОБА_1 . В 2015 році він переїхав у м.Калуш , де і проживає по АДРЕСА_3 . Доказів втрати ним інтересу до спірного житлового приміщення позивачкою не надано. Він протягом більше ніж пів року не має постійного доступу до житлового приміщення, так як позивачка, яка є його рідною донькою, постійно здійснює йому в цьому перешкоди.

В судові засідання, які призначались після відновлення провадження у справі на 27.04.2023 та 12.05.2023 відповідач ОСОБА_2 не з`явився, причини своєї неявки не повідомив, хоч про час та місце їх проведення повідомлявся у встановленому Законом порядку.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Комарницький Е.Г. в судове засідання призначене на 12.05.2023 не з`явився, причини своєї неявки не повідомив, хоч про час та місце його проведення був повідомлений у встановленому Законом порядку, про що свідчить розписка-повідомлення (а.с.146).

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках або порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 319 ЦК України).

Згідно зі ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 156 ЖК України, до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть спільне господарство.

Права власника будинку визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Ст. 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Згідно з Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", члени сім`ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина перша статті 405 ЦК). Суди повинні мати на увазі, що таким законом не може бути ЖК УРСР, а застосуванню підлягають норми, передбачені главою 32 ЦК. З урахуванням зазначеного суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім`ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 ЦК. Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім`ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім`ї права користування житлом.

Копія договору дарування частки житлового будинку від 20 грудня 2018 року свідчить про те, що ОСОБА_3 (далі Дарувальник ) з однієї сторони та ОСОБА_1 (далі Обдаровувана ), уклали цей договір про таке:

Вона, Дарувальник , подарувала, а вона, Обдаровувана, прийняла у дарунок належну Дарувальнику на праві приватної власності 51/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що дарується, належить Дарувальнику на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (Дублікат), виданого 04.03.2004 Долинською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету від 10.12.1981 за № 525; Згідно з Витягу за № 2996693 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 04.03.2004 Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації, право власності зареєстроване за реєстраційним номером: 4411522, номер запису: 556, в книзі: 1-Д; Державна реєстрація права власності на частку житлового будинку за Дарувальником в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано 19.11.2018, ОСОБА_9 , державним реєстратором Долинської міської ради Івано-Франківської області, номер запису про право власності: 29081637, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 170252826220, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №150440331 від 20.12.2018.

Відповідно до вказаного вище правовстановлювального документа - до житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в цілому, частка якого є предметом цього договору відноситься: житловий будинок загальною площею 179,9 кв. м, житловою площею 127,8 кв.м, позначений на плані літерою «А», стайня, позначена на плані літерою «Б», стодола, позначена на плані літерою «В», стодола та стайня, позначена на плані літерою «Д», вбиральня, позначена на плані літерою «Е», вбиральня, позначена на плані літерою «Ж», шопа, позначена на плані літерою «З», літня кухня позначена на плані літерою «І», ворота та хвіртки - № 1, 2, 3, 9, огорожа -№11,12,13.

Дарувальник стверджує, що земельна ділянка, на якій розташована частка

житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що є предметом цього

договору, перебуває у її власності та вказаній земельній ділянці в цілому площею 0,1000 га, наданій для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій розташована частка житлового будинку, присвоєно кадастровий номер: 2622010100:01:014:0016, та належна їй земельна ділянка відчужується Дарувальником одночасно з часткою житлового будинку шляхом укладання окремого договору(а.с.13-14).

Відповідно до копії договору дарування земельної ділянки від 20 грудня 2018 року встановлено про те, що ОСОБА_3 (далі Дарувальник ) з однієї сторони та ОСОБА_1 (далі Обдаровувана ), уклали цей договір про таке:

Вона, Дарувальник , подарувала, а вона, Обдаровувана, прийняла у дарунок належну Дарувальнику земельну ділянку площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Кадастровий номер: 2622010100:01:014:0016 (а.с.15).

Копія інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 330559305 від 28.04.2023, свідчить про те, що 51/100 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 179,9кв.м., житловою площею 127,8 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 . Підстава для державної реєстрації: договір дарування частки житлового будинку, серія та номер:2360, виданий 20.12.2018, видавник: ОСОБА_10 , приватний нотаріус Долинського міського нотаріального округу.

Відповідно до відомостей про складові частини об`єкта нерухомого майна до житлового будинку з господарськими будівлями та, спорудами в цілому відноситься: житловий будинок загальною площею 179,9 кв. м, житловою площею 127,8 кв.м, позначений на плані літерою «А», стайня, позначена на плані літерою «Б», стодола, позначена на плані літерою «В», стодола та стайня, позначена на плані літерою «Д», вбиральня, позначена на плані літерою «Е», вбиральня, позначена на плані літерою «Ж», шопа, позначена на плані літерою «З», літня кухня позначена на плані літерою «І», ворота та хвіртки - № 1, 2, 3, 9, огорожа -№11,12,13,15,17.

Інша частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами належать на праві спільної часткової власності : 29/100 ОСОБА_11 та 20/100 ОСОБА_12 (а.с. а.с.147- 149).

Факт родинних відносин між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07.06.1985, згідно з яким в графі батьки ОСОБА_13 зазначено: батько- ОСОБА_2 , мати- ОСОБА_4 (а.с.11).

Про те, що позивачка змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 11.05.2006, відповідно до якого 11.05.2006 ОСОБА_13 уклала шлюб з ОСОБА_5 , який вони зареєстрували у виконкомі Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, про що зроблено відповідний актовий запис №6 (а.с.12).

Довідка №10396 про реєстрацію місця проживання особи, видана Долинською міською радою 18.11.2021 (а.с.8) та Витяг №18600 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданий Долинською міською радою 18.11.2021 (а.с.9), свідчать про те, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . В приміщенні/будинку зареєстровані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Акт обстеження від 18.11.2021 (а.с.10) свідчить про те, що зі слів ОСОБА_1 та сусідів, її батько, ОСОБА_2 більше десяти років не проживає за даною адресою.

З копії будинкової книги для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_1 вбачається, що в господарстві за однією адресою проживали: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_3 , ОСОБА_17 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 (а.с.16-21).

Згідно з копії технічного паспорта, виданого ОКП «Івано-Франківське ОБТІ», домоволодіння по АДРЕСА_1 складається з житлового будинку загальною площею 227,0 кв. м ( позначений літ. А), стайні ( літ. Б), стодоли ( літ. В), стодоли та стайні ( літ. Д), вбиральні ( літ. Е), вбиральні ( літ. Ж), шопи (літ.З), літньої кухні ( літ.І), воріт та хвіртки, огорожі, (№№1,2,3,9,11, 12,13,15,17) (а.с.22-24).

Відповідно до довідки від 03.10.2018 за №438, виданої начальником ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» В.Бегей (а.с.25), станом на 03.10.2018 до складу домоволодіння по АДРЕСА_1 входили: житловий будинок (літ.А) житловою площею 127,8 кв.м, загальною площею 179,9 кв.м, стайні ( літ. Б), стодоли ( літ.В), стодоли та стайні ( літ. Д), вбиральні ( літ. Е), вбиральні ( літ. Ж), шопи (літ.З), літньої кухні ( літ.І), воріт та хвіртки, огорожі, (№№1,2,3,9,11,12,13,15,17) (а.с.25).

Постановою Верховної Ради України № 807-IX від 17.07.2020 ліквідовано Долинський район та утворено Калуський район Івано-Франківської області до складу якого увійшла територія ліквідованого Долинського району.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснила, що вона являється мамою відповідача по справі ОСОБА_2 , та бабусею позивачки ОСОБА_1 . В 2018 році вона подарувала належне їй будинковолодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 онучці ОСОБА_1 . У вказаному будинку проживають: вона, ОСОБА_3 , її невістка ОСОБА_4 , онука ОСОБА_1 з своїм чоловіком ОСОБА_5 та двома дітьми. Відповідач ОСОБА_2 не проживає в даному будинковолодіння біля 15-16 років. Він фактично проживає в м.Калуш. На протязі двох останніх років, його взагалі не було. Будь-яких особистих речей ОСОБА_2 в будинку немає, оскільки він їх забрав , коли переїжджав проживати в м.Калуш.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що він проживає по АДРЕСА_4 , та являється сусідом ОСОБА_1 . По сусідству за адресою АДРЕСА_1 проживають - ОСОБА_3 , її невістка ОСОБА_4 , позивачка ОСОБА_1 з чоловіком та двома дітьми. Відповідача ОСОБА_2 він останній раз бачив півтора-два роки назад. Де останній проживає, йому невідомо.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_20 суду пояснив, що ОСОБА_2 являється його знайомим і як йому відомо, він на даний час проживає в АДРЕСА_1 проживають: ОСОБА_3 , її невістка ОСОБА_4 , позивачка ОСОБА_1 з чоловіком та двома дітьми. Чи бачив він відповідача в будинковолодінні по АДРЕСА_1 - пригадати не може.

У відповідності до позовної заяви про розірвання шлюбу поданої ОСОБА_2 в Долинський районний суд 12.11.2015, відповідач вказував свою адресу проживання - АДРЕСА_3 (а.с.97).

Згідно рішення Долинського районного суду від 17.12.2015 в справі №343/2353/15-ц - шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований відділом ЗАГСу Долинського райвиконкому Івано-Франківської області 20.10.1984 року, актовий запис №202 - розірвано. Як вбачається з рішення суду " В судовому засіданні встановлено, що між сторонами по справі склались неприязні стосунки, оскільки у них виявились різні погляди на сімейне життя та обов`язки, що привело до припинення сімейних відносин та розпаду їхньої сім`ї. Сторони вже 6 років проживають окремо, сімейних відносин не підтримують, позивач зберегти сім`ю не бажає та категорично наполягає на розлученні, вказуючи, що він має іншу жінку і примирення між ними неможлива" (а.с.98-99).

Таким чином, судом встановлено, що позивачка по справі ОСОБА_1 є власником майна - будинковолодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 і в силу ст. 391 ЦК України, як власниця майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 16.11.2016 у справі № 6-709цс16, згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Позивач на власний розсуд може визначити яким шляхом необхідно усунути його порушене право, обравши усунення перешкод шляхом визнання особи такою, що втратили право користування.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , який більше 10 років не проживає в належному позивачці ОСОБА_1 на праві власності будинковолодінні , не веде з нею спільне господарство, не бажає добровільно знятись з реєстрації місця проживання, що створює для позивачки незручності у реалізації права власності та користуванні житловим приміщенням.

Суд вважає, що формальна реєстрація відповідача у будинковолодінні, яке належить позивачці на праві власності порушує права останньої, оскільки перешкоджає здійсненню нею права користування, володіння та розпорядження своїм майном, як складовими частинами права власності.

Твердження відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката Комарницького Е.Г. про те, що позивачка ОСОБА_1 , як власниця житлового будинку чинить йому як члену сім`ї перешкоди в користуванні жилим приміщенням, у якому він зареєстрований та проживає, суд вважає безпідставними, оскільки вказані обставини були предметом дослідження в справі № 343/1061/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27.02.2023, в справі №343/1061/22 у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням відмовлено.

В мотивувальній частині рішення зазначено, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження створення відповідачкою перешкод позивачу в користуванні житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 , власником якого вона являється. В ході розгляду справи позивачем не доведено обґрунтованості його вимог, тому повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням слід відмовити (а.с.137-141).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що батько позивачки по справі - відповідач ОСОБА_2 не проживає в будинковолодінні, яке розташована за адресою: АДРЕСА_1 більше одного року без поважних причин, а його реєстрація у будинковолодінні перешкоджає позивачці у здійсненні права власності, так як вона не може розпорядитися належним їй на праві власності майном на власний розсуд тільки через те, що за реєстрацією у належному їй будинковолодінні значиться відповідач. Дана обставина відповідачем не спростована, доказів поважності не проживання в будинковолодінні чи наявності іншої домовленості між ним і власником, відповідачем не представлено, а тому ОСОБА_2 , слід визнати таким, що втратив право користування даним будинковолодінням.

Питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивачка понесла у зв`язку з розглядом справи, остання відносить оплату витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000 грн, на підтвердження чого надає суду квитанцію від 17.11.2021 на вказану суму (а.с. 30), де зазначено найменування виконаних робіт, а саме: надання консультації за підготовку документів для складання позовної заяви, складання позовної заяви та представництва інтересів.

Таким чином, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, відсутність заперечень зі сторони відповідача щодо стягнення з нього понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, суд вважає, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути 5000 гривень вказаних судових витрат.

Також, беручи до уваги положення ст. 141 ЦПК України та Закон України "Про судовий збір", зважаючи на те, що позивачкою при подачі позову до суду оплачено судовий збір в розмірі 908,00 гривень, що підтверджується квитанцією №ПН2308895 від 18.11.2021 (а.с.5), вказана сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 .

На підставі ст. 41 Конституції України, ст.72 ЖК України, ст.ст. 391, 405 ЦК України, ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", керуючись ст.ст. 12, 82, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом - задоволити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 908,00 гривень сплаченого судового збору та 5000,00 гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду .

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення виготовлено 22.05.2023

Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш