Рішення

від 05.05.2009 по справі 2-9/09

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-9/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2009 року Голосіївсь кий районний суд м. Києва у скл аді

головуючого судді Шевченк о Т.М.

при секретарі Клепач О.В.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в м. Києві ц ивільну справу за позовом О СОБА_1 до ОСОБА_2, третя ос оба - орган опіки та піклуванн я Голосіївської районної в м . Києві державної адміністра ції, про поділ майна подружжя

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя о соба - ОСОБА_3, про поділ май на подружжя та стягнення алі ментів на утримання неповнол ітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

у січні 2005 року ОСОБА_1 зв ернувся у суд з позовом до О СОБА_2 про поділ майна, набут ого за час шлюбу, посилаючись на те, що з жовтня 1990 р. по серпен ь 2003 р. він перебував із відпові дачкою в зареєстрованому шлю бі, під час якого подружжям сп ільно придбане майно, а сааме : 38/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 части н земельної ділянки площею 0,1 га за вказаною адресою, нежил е приміщення - 21/100 частин від не жилих приміщень секції II в буд инку площею 479,2 кв. м, площею 100 кв .м. по АДРЕСА_2, літ. «А», 1/2 час тина житлового будинку у АД РЕСА_3 частина земельної ді лянки площею 0,0777 га по АДРЕСА _3, автомобіль „ВАЗ-21099" д.н. НО МЕР_1, 2002 р.в. та автомобіль „ВА З-21063" д.н. НОМЕР_2, 1993 р. в. Позива ч стверджував, що при розірва нні шлюбу вказане майно не бу ло поділено в судовому поряд ку, оскільки при розлученні п одружжя домовилось про його поділ добровільно. При цьому , сторони домовилися, що нежил е приміщення площею 100 кв.м. по АДРЕСА_2, літ. «А» мало бути переоформлено у власність п озивача. Оскільки відповідач ка не виконала такої домовле ності і здійсннила дії, що пер ешкоджували позивачу у корис туванні вказаним нежилим при міщенням, позивач для виріше ння спору звернувся до суду.

Під час судового розгляду с прави позивач ОСОБА_1 уточ нив та доповнив позов і проси в визнати його роздільним Ма йном, що не підлягає поділу, і визнати за ним право власнос ті на: 38/100 частин житлового буд инковолодіння у АДРЕСА_1, як придбаних за кошти, що нале жали йому до шлюбу, 38/100 частин з емельної ділянки площею 0,1 га у м. Київі по АДРЕСА_1, які б ули ним приватизовані (безоп латно передані у його власні сть), оскільки вказана земель на ділянка по АДРЕСА_1 над авалась для будівництва і об слуговування житлового буди нку та господарських споруд, розташованих за вказаною ад ресою, частку в ТОВ «Юридична фірма «Ю. ОСОБА_1 і партнер и» в розмірі 33% статутного кап італу, оскільки така частка б ула набута ним у власність в о бмін на майно, що було його осо бистою власністю, а також в об мін на об' єкти, що є інтелект уальною власністю позивача, набутих ним до укладення шлю бу з відповідачкою. Інше майн о позивач просив визнати спі льною сумісною власністю под ружжя, яке позивач просив роз ділити наступним чином: визн ати його власністю нежиле пр иміщення площею 100 кв. м. за адре сою: АДРЕСА_2, літ. «А», гара ж, розташований у АДРЕСА_1 , автомобіль „ВАЗ-21063" д.н. НОМЕ Р_2, 1993 р.в., та визнати власніст ю відповідачки грошові кошти в сумі 26.840 грн. вартості автомо біля „ВАЗ-21099" д.н. НОМЕР_1, 2002 р. в., 1/2 житлового будинку у АДР ЕСА_3 частину земельної діл янки площею 0,0777 га у АДРЕСА_3 а також позивач просив визна ти власністю відповідачки тр и живописних картини (масло) 20 02 року, без врахування їх варт ості при поділі майна.

В судовому засіданні позив ач ОСОБА_1 підтримав уточн ені позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судовому засі данні не визнала позовні вим оги та заперечувала проти їх задоволення. У квітні 2007 р. ОС ОБА_2 звернулася у суд із зус трічним позовом, який в подал ьшому доповнила, згідно яког о ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утри мання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 в розмірі 35 % від йог о доходу щомісячно за 3 попере дніх роки, а також визнати її в ласністю, яка не підлягає под ілу, наступне майно: нежиле пр иміщення площею 100 кв. м. за адре сою: АДРЕСА_2, літ. «А», 1/2 жит лового будинку у АДРЕСА_3 частину земельної ділянки пл ощею 0,0777 га у АДРЕСА_3 оскіль ки зазначене майно поділено подружжям; поділити інше май но, що є спільною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і не пред ' явлено до розділу, в рівних частках, а на неподільне майн о встановити спільну власніс ть. Таким майном ОСОБА_2 ви значає: 38/100 частин житлового бу динку за адресою: АДРЕСА_1 частин земельної ділянки пл ощею 0,1 га за адресою: АДРЕСА _1, гараж бетонний, побудован ий у 1995 році, а також рухоме май но: шафа настінна - 4 шт., шафа пі длогова - 3 шт., полиця з дубу - 1 шт ., газова плита - 1 шт., м' який ку хонний куточок - 1 шт., стіл обід ній - 1 шт., посуд, холодильник „М інськ-Атлант" - 1 шт., 1993 р.в., холоди льник „Бош" - 1 шт., 2003 р.в., мікрохви льова піч -1 шт., 2003 р.в., меблі, 1999 р.в .: горка - 1 шт., м' який куточок - 1 шт., крісла розкладні - 2 шт., тел евізор „Соні" - 1 шт., 1998 р.в., відеом агнітофон „Соні" - 1 шт., 1998 р.в., від еокамера „Шарп" - 1 шт., 1996 р.в., дива н - 1 шт., стіл-бюро - 1 шт., шафа - 2 шт., полиці-стелажі - 3 шт., 1998 р.в., тумб и - 2 шт., 1996 р.в.; у спальні: ліжко - 1 ш т., 2002 р.в., тумбочки - 2 шт., 2002 р.в., дзе ркало настінне з полицею - 1 шт ., 2002 р.в., комод - 3 шт. (все - 2002 р.в.), муз ичний центр - 1 шт., 2000 р.в., килим ше рстяний 3x4 - 1 шт., 2003 р.в., пилосос ми ючий „Вакс" - 1 шт., 2003 р.в., пральна машина „Горенія" - 1 шт., 2002 р.в., кар тини (масло) - 3 шт., 2002 р.в., набори і нструментів. Крім того, ОСО БА_2 просила відмовити пози вачу в позові, посилаючись на пропуск ним позовної давнос ті.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Г олосіївської районної в м. Ки єві державної адміністрації судовому засіданні заперечу вала проти задоволення позов них вимог ОСОБА_1 та проси ла суд задовольнити позов О СОБА_2 з відступленням від з асад рівності часток подружж я на користь відповідачки з о гляду на те, що позивач не бере участь у витратах на утриман ня неповнолітньої ОСОБА_4 та його діями завдано шкоди і нтересам сім' ї та її майну.

Третя особа - ОСОБА_3 в су довому засіданні також запер ечувала проти задоволення по зовних вимог ОСОБА_1 та пр осила суд задовольнити позов ОСОБА_2

Вислухавши пояснення стор ін та дослідивши матеріали с прави, суд вважає, що позовні в имоги ОСОБА_1 та позовні в имоги ОСОБА_2 підлягають ч астковому задоволенню з наст упних підстав.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСО БА_2 укладено 13 жовтня 1990 року . Від цього шлюбу у них народил ася донька ОСОБА_4, ІНФОР МАЦІЯ_1 ОСОБА_3, ІНФОРМА ЦІЯ_2, донька відповідачки в ід попереднього шлюбу, була у синовлена позивачем в 1993 році . Рішенням від 24.04.2003 р. Печерсько го райсуду м. Києва у задоволе но позов ОСОБА_2 Постановл ено розірвати шлюб між ОСОБ А_2 та ОСОБА_1

Також судом встановлено, що під час спільного подружньо го життя сторін у справі було придбано у спільну сумісну в ласність наступне майно: 38/100 ча стин житлового будинку за ад ресою: АДРЕСА_1 частин зем ельної ділянки площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1, нежиле п риміщення - 21/100 частин від нежи лих приміщень секції II в будин ку площею 479,2 кв. м, площею 100 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, літ. «А », 1/2 частина житлового будинк у у АДРЕСА_3 частина земел ьної ділянки площею 0,0777 га за а дресою: АДРЕСА_3, автомобі ль „ВАЗ 21099" д.н. НОМЕР_1, 2002 р.в., а втомобіль „ВАЗ 21063" д.н. НОМЕР_ 2, 1993 р.в., рухоме майно, заявлен е відповідачкою до поділу.

Відповідно до ст. 28 КпШС майн о, набуте подружжям за час шлю бу, належить дружині та чолов ікові на праві спільної сумі сної власності; в разі поділу такого майна, частки подружж я визнаються рівними. Для вир ішення спірних правовідноси н в частині розділу спільног о майна подружжя підлягають застосуванню норми Кодексу п ро шлюб та сім' ю України, яки й діяв на серпень 2003 р., коли від булося розірвання шлюбу між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і про щ о було Печерським РАГС м. Києв а 28.08.2003 р. було здійснено відпов ідний запис.

За час спільного подружньо го життя, подружжям було прид бано та набуто у власність ви щевказане майно, вартість як ого визначена висновком судо во-будівельно-технічної експ ертизи № 6212/6394 від 06.06.2008 р., висновко м № 6211 судової авто-товарознав чої експертизи від 15.10.2007 р., а сам е:

- вартість 38/100 частин житлово го будинку за адресою: АДРЕ СА_1, становить 253 998 грн.;

- вартість 38/100 частин земельн ої ділянки площею 0,1 га за адре сою: АДРЕСА_1 становить 2 235 03 0 грн.;

- вартість нежилого приміще ння - 21/100 частин від нежилих при міщень секції II в будинку площ ею 479,20 кв.м, площею 100 кв.м за адрес ою: АДРЕСА_2 літ. «А» станов ить 1 923 170 грн.;

- вартість 1/2 частини житлово го будинку у АДРЕСА_3, стан овить 1 247 025 грн.;

- вартість 1/2 частини земельн ої ділянки площею 0,0777 га у АДР ЕСА_3 становить 1 009 281 грн.;

- вартість автомобіля „ВАЗ 2 1099" д.н. НОМЕР_1, 2002 р.в., станови ть 11 792 грн.;

- вартість автомобіля „ВАЗ 2 1063" д.н. НОМЕР_2, 1993 р.в., станови ть 26 840 грн.;

- вартість гаража за адресою : АДРЕСА_1, становить 80 000 грн ., самовільно побудований у 1993 р оці за спільні кошти подружж я ОСОБА_2, не прийнятий в ек сплуатацію у встановленому з аконом порядку.

Також подружжям за період ш любу придбане наступне рухом е майно:

шафа настінна - 4 шт., шафа під логова - 3 шт., полиця з дубу - 1 шт. , газова плита - 1 шт., м' який ку хонний куточок - 1 шт., стіл обід ній - 1 шт. (все 1990 р.в.), посуд, холод ильник „Мінськ-Атлант" - 1 шт., 1993 р.в., холодильник „Бош" -1 шт., 2003 р.в ., мікрохвильова піч - 1 шт., 2003 р.в., меблі - 1999 р.в.: горка - 1 шт., м' яки й куточок - 1 шт., крісла розклад ні - 2 шт., телевізор „Соні" - 1 шт., 19 98 р.в., відеомагнітофон „Соні" - 1 шт., 1998 р.в., відеокамера „Шарп" - 1 шт., 1996 р.в., диван - 1 шт., стіл-бюро - 1 шт., шафа - 2 шт., полиці-стелажі - 3 шт., 1998 р.в., тумби - 2 шт., 1996 р.в.; у спа льні: ліжко - 1 шт., 2002 р.в., тумбочки - 2 шт., 2002 р.в., дзеркало настінне з полицею - 1 шт., 2002 р.в., комод - 3 шт. (в се - 2002 р.в.), музичний центр - 1 шт., 20 00 р.в., килим шерстяний 3x4 - 1 шт., 2003 р .в., пилосос миючий „Вакс" - 1 шт., 2 003 р.в., пральна машина „Горенія " - 1 шт., 2002 р.в., загальна вартість яких згідно наданого позивач ем Звіту про оцінку майна-рух омих речей станом на 30.11.2008 р., вик онаного спеціалістом ТОВ «Це нтр правової допомоги «Право захист», склала 25 017 грн., а також картини (масло) - 3 шт., 2002 р.в., набо ри інструментів (які для оцін ки не надані).

Відповідно до ст. 23 КпШС Укра їни майном, нажитим за час шлю бу, подружжя розпоряджається за спільною згодою.

З урахуванням пояснень поз ивача про те, що на дату припин ення шлюбних відносин він не вважав, що відбувається пору шення його прав, оскільки май ном придбаним в період шлюбу і яке є сумісною власністю, ві н з відповідачкою до кінця 2004 р оку користувалися за взаємно ю згодою, і що дії ОСОБА_2 що до створення перешкод у кори стуванні ОСОБА_1 нежилим п риміщенням площею 100 кв. м у А ДРЕСА_2, літ. «А» відбулися на прикінці 2004 року, і що до кінця 2004 р. відповідачка отримувала орендну плату за користуван ня зазначеного нежилого прим іщення та інші обставини, вра ховуючи, що позов був поданий в січні 2005 року, суд вважає, що п озивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки, як вбачається з пояснень О СОБА_1 і матеріалів справи в ін дізнався про порушення св оїх прав наприкінці 2004 року, оз найомившись зі змістом заяв ОСОБА_2 про те, що вона вирі шила на свій розсуд використ овувати вказане приміщення б ез згоди з позивачем. Також су д виходить із роз' яснення з цього питання, наданого у Пос танові Пленуму Верховного Су ду України від 21 грудня 2007 р. N 11 «П ро практику застосування суд ами законодавства при розгля ді справ про право на шлюб, роз ірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільног о майна подружжя», згідно з як им (п.15 згаданої постанови) поч аток позовної давності для в имоги про поділ спільного ма йна подружжя, шлюб якого розі рвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державн ого органу РАЦС чи з дати набр ання рішенням суду законної сили, а від дня, коли один із сп іввласників дізнався або міг дізнатися про порушення сво го права власності.

Статтею 24 КпШС передбачено правові підстави визначення майна, що є особистою приватн ою власністю дружини, чолові ка; ст. 22 КпШС визначено об' єк ти права спільної сумісної в ласності подружжя. Аналогічн і за змістом норми відтворен о в ст. ст. 57 та 61 Сімейного кодек су України.

Згідно із зазначеними норм ами при вирішенні питання пр о визнання майна подружжя їх спільною сумісною власністю чи роздільним майном (особис тою приватною власністю згід но ст. 57 Сімейного кодексу) з' ясуванню підлягають як підст ави й час набуття такого майн а, так і інші обставини.

Судом встановлено, що придб ання позивачем під час шлюбу подружжя на підставі догово ру купівлі-продажу від 28.12.1990 р. 38/ 100 частин будинковолодіння в АДРЕСА_1, здійснювалося за кошти, які належали особисто ОСОБА_1 до укладення шлюб у і були його роздільною влас ністю, а також за кошти, отрима ні ним у позику від юридичної особи до укладення шлюбу, а по вернення вказаної позики фак тично відбулося після розірв ання шлюбу. Зазначені факти п ідтверджуються доказами, від повідно до яких ОСОБА_1 ма в доходи у виді заробітної пл ати в період з червня по груде нь 1989 р. та з січня по жовтень 1990 р . у сумі 7 900 рублів, отримав в дар від своєї бабусі ОСОБА_6 в есною 1989 р. 5 000 рублів, а також отр имав позичку від кооператива «Юрзовнішсервіс» в серпні 1990 року в розмірі 17 500 рублів. Зазн ачене підтверджується довід ками про дохід за 7 місяців 1989 р ., вказаними в партійному квіт ку № 24667846 ОСОБА_1, довідкою ТО В «Юрзовнішсервіс» № 12 від 15.02.200 7 р. (т. 3 а.с. 18), даними протоколу ко оперативу «Юрзовнішсервіс» від 30.08.1990 р. про видачу позичок ч ленам кооперативу (т. 3 а.с. 109,110), і ншими письмовими доказами, щ о є в матеріалах справи. Факт о тримання ОСОБА_1 до укладе ння шлюбу з метою придбання н им у власність 38/100 частин будин коволодіння у м. Києві по АД РЕСА_1 в дар 5 000 рублів від сво єї бабусі ОСОБА_6 встановл ений рішенням Бердянського м іськрайсуду Запорізької обл асті від 07.11.2006 р. у справі № 2 - 6361/2006 і не підлягає доказуванню згі дно ч. 3 ст. 61 ЦПК України при роз гляді цієї справи. Факт отрим ання ОСОБА_1 позички від к ооперативу «Юрзовнішсервіс » в серпні 1990 року у сумі 17 500 рубл ів на придбання ним у власніс ть 38/100 частин будинковолодінн я, а також той факт, що зазначе ні кошти були повернені пози вачем фактично в 2007 році, тобто після розірвання шлюбу з О СОБА_2, також встановлений р ішенням Шевченківського рай суду м. Києва від 26.01.2007 р. у справі № 2-1498/2007 і не підлягає доказуван ню згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України п ри розгляді цієї справи. Таки м чином, на час купівлі зазнач еної нерухомості позивач мав кошти, що були його роздільно ю власністю в сумі, не менш ніж 30 400 рублів, яка була достатня д ля сплати вартості 38/100 частин б удинковолодіння по АДРЕСА _1, яка згідно зазначеного до говору від 28.12.1990 р. складала 29 000 ру блів. За таких підстав суд не п риймає до уваги інші письмов і докази та пояснення, надані позивачем щодо наявності у н ього до укладення шлюбу інши х доходів з огляду на їх недос татність. Заперечення відпов ідача ОСОБА_2, що вона тако ж вклала у придбання цього бу динковолодіння належні їй ко шти не прийняті судом до уваг и, оскільки такі заперечення не були підтверджені належн ими доказами, до того ж спрост овуються доказами, наданими позивачем.

Судом також встановлено, що після придбання у 1990 році зазн ачених 38/100 частин будинковоло діння їх перебудова, добудов а та капітальний ремонт на мо мент припинення шлюбу не зді йснювались, жила та допоміжн а площа будинку не змінилася , а тому підстав вважати, що жи лий будинок за рахунок праці та коштів сторін як подружжя збільшився в цінності у суду немає.

З огляду на те, що купівля 38/100 частин будинковолодіння по АДРЕСА_1 була здійснена за кошти, що були роздільним май ном позивача, 38/100 земельної діл янки площею 0,1 га у АДРЕСА_1 приватизовані (безоплатно о тримані) позивачем в період ш любу в 1999 році для будівництва і обслуговування зазначених 38/100 частин будинковолодіння п о АДРЕСА_1 також мають бут и визнані роздільною приватн ою власністю позивача, оскіл ьки йдеться не про нажите в шл юбі майно подружжя, а про одер жання громадянином частки із земельного фонду (безплатна приватизація). Зазначене узг оджується з позицією Верховн ого Суду України (правові поз иції ВСУ 17.15 (пп. 98/119).

Також роздільною приватно ю власністю позивача суд виз нає належну йому на дату розі рвання шлюбу частку в розмір і 33% статутного фонду ТОВ «Юри дична фірма «Ю. ОСОБА_2 і па ртнери», яку він придбав при с творенні зазначеного товари ства в березні 1998 року в обмін н а набор меблів на 2 робочих міс ця, розрахунки за які позивач ем здійснено у 2006 році, тобто пі сля розірвання шлюбу із відп овідачкою та нематеріальні а ктиви («ноу-хау») - об' єкти ін телектуальної власності поз ивача, які він створив до укла дення шлюбу із відповідачкою . Зазначене підтверджується письмовими доказами, а саме д оговором про врегулювання вз аємних прав від 01.04.1998 р. (т. 3 а.с. 152), д ипломом №162718 про закінчення по зивачем Київського держунів ерситету від 16.06.1989 р., випискою і з залікової відомості (т. 3 а.с. 1 53), установчим договором ТОВ « ЮФ «Ю.ОСОБА_2 і партнери» в ід 13.03.1998 р. (т. 3 а.с. 154-156), актом прийом у-передачі майна до статутно го фонду від 21.01.1999 р. (т. 3 а.с. 157), дого вором купівлі-продажу офісни х меблів від 21.12.2006 р. (т. 3 а.с. 159) та ін шими письмовими доказами.

Суд не бере до уваги запереч ення відповідачки про викори стання належних їй особисто коштів для придбання 38/100 будин коволодіння у АДРЕСА_1, а т акож для придбання нежилого приміщення площею 100 кв.м у А ДРЕСА_2 літ. «А», оскільки в с удовому засіданні не надано доказу на підтвердження таки х обставин.

Таким чином, майно, а саме: га раж у АДРЕСА_1, нежиле прим іщення площею 100 кв. м у АДРЕС А_2. «А», 1/2 частина житлового б удинку та 1/2 частина земельної ділянки у АДРЕСА_3, автомо біль „ВАЗ 21063" д.н. НОМЕР_2, 1993 р. в., автомобіль „ВАЗ 21099" д.н. НОМ ЕР_1, 2002 р.в., та зазначене у зуст річному позові рухоме майно (меблі, предмети побутової те хніки та ін.) є спільною сумісн ою власністю подружжя ОСОБ А_2, яке підлягає поділу.

З довідок ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03.03.2009 р. (т. 3, а.с . 2), ТОВ «Юрзовнішсервіс» №№10,11,12 від 15.02.2007 р., ТОВ «ЮФ «Ю. ОСОБА_2 і партнери» від 13.02.2003 р., №№ 5,8 від 04.04.2007 р. (т. 3 а.с. 20-25,131,145) про доходи О СОБА_1 і ОСОБА_2, та інших з алучених до матеріалів справ и документів вбачається, що з агальна сума сукупного доход у, отриманого подружжям з дат и укладення шлюбу до придбан ня в квітні 2003 року нерухомост і по АДРЕСА_3 у м. Києві скла ла близько 708 000 гривень.

При визначенні джерел прид бання майна, що є спільною сум існою подружжя ОСОБА_2, як е підлягає поділу, суд встано вив, що у придбання зазначено го майна позивач вклав грошо ві кошти, які належали йому ос обисто, а саме:

- 17 029,98 гривень, отриманих пози вачем згідно довідки ТОВ «ЮФ «Ю. ОСОБА_2 і партнери» від 12.12.2002 р. (т. 3 а.с. 131) в 1999 р. як дивіденд и на частку в розмірі 33% статут ного фонду зазначеного товар иства і які згідно ст. 133 (Право власності на плоди і доходи) Ц К УРСР, що діяв на час набуття таких доходів позивачем, так ож мають бути віднесені до йо го особистої власності, як от римані від майна (частки в ста тутному фонді зазначеного то вариства), що належить позива чеві;

- 45 000 гривень, отриманих від пр одажу рукопису «Слова о полк у Ігоревім» на бересті, створ еного позивачем у 1996-1998 р.р., дока зом чого є договір від 23.04.2001 р. (т. 2 а.с. 131);

- 8 132 гривень, отриманих позив ачем від продажу частки в ТОВ «ЮФ «Юрзовнішсервіс» згідно договору про відступлення ч астки від 15.04.2002 р. (т.2 а.с. 230), яка нал ежала йому особисто як набут а до укладення шлюбу з відпов ідачкою, а ТОВ «ЮФ «Юрзовнішс ервіс» в 1996 р. було перетворено з кооперативу

«Юрзовнішсервіс», членом я кого позивач був з липня 1989 рок у, що підтверджується устано вчими документами зазначено го товариства;

- 43 091 гривень із 55 000 гривень, отр иманих позивачем у липні 2002 р. я к позичка від ТОВ «ЮФ «Ю. ОСО БА_2 і партнери». Зазначені 43 091 гривень позивач повернув в погашення такої позички піс ля розірвання шлюбу - протяго м з вересня 2003 р. по березень 2006 р . доказом чого є довідка ТОВ «Ю Ф «Ю. ОСОБА_2 і партнери» №11 від 04.04.2007 р. (т. 3 а.с. 25);

- 160 000 гривень, позичені позива чем у ОСОБА_8 у березні 2003 р. для придбання нерухомості і які було стягнуто з позивача на користь ОСОБА_8 після р озірвання шлюбу. Зазначений факт встановлений рішенням Ш евченківського райсуду м. Ки єва від 26.01.2007 р. у справі № 2-1498/2007 і не підлягає доказуванню згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України при розгля ді цієї справи.

Судом не прийнято до уваги т вердження позивача, що у прид бання нежилого приміщення пл ощею 100 кв.м у м. Києві по АДРЕС А_2 літ. «А» ним було вкладено належні йому особисто кошти в розмірі 100 000 гривень, отриман их ним в позичку від ОСОБА_9 . Нотаріальна засвідчена зая ва ОСОБА_9 від 06.04.2009 р. не може вважатися письмовим доказом , що підтверджує зазначені об ставини, а інших доказів пози вачем суду не надано.

Таким чином, в придбання май на у власність ОСОБА_4 (реш та 1/2 частини житлового будинк у у АДРЕСА_3, та 1/2 частини зе мельної ділянки площею 0,0777 га з а адресою АДРЕСА_3, яка є вл асністю ОСОБА_4 і не є пред метом поділу), а також в придба ння майна, що є спільною суміс ною власністю подружжя, яке п ідлягає поділу і загальна ва ртість якого на момент придб ання, як встановлено судом, ск ладала близько 690 000 гривень, ок рім коштів, що були спільною в ласністю подружжя, були тако ж залучені грошові кошти, які належали ОСОБА_1 особисто в загальній сумі 273 252 гривень 98 коп. При цьому, спільні доходи позивача і відповідачки (які згідно з ст. 22 КпШС є спільною с умісною власністю подружжя) від заробітної плати сторін та доходів від підприємницьк ої діяльності ОСОБА_2 з по чатку шлюбних відносин до пр идбання в квітні 2003 р. земельно ї ділянки та будинковолодінн я по АДРЕСА_3 у сукупності склали 708 000 гривень, що підтвер джено зазначеними вище довід ками.

За таких обставин суд вважа є, що у придбання спільного ма йна подружжя, яке підлягає по ділу були також залучені гро шові кошти позивача, що належ али йому особисто. З огляду на принцип, встановлений ст. 28 Кп ШС України щодо рівності час ток в спільному майні подруж жя при його поділі, з урахуван ням вартості майна та позовн их вимог позивача, а також тог о, що вартість об' єктів спіл ьного майна подружжя, що підл ягає поділу і яку він просить визнати його власністю, менш е від вартості відповідного майна, яке має бути визнано вл асністю відповідачки, внаслі док чого виникає необхідніст ь або призначення відповідно ї компенсації, або визнання ч астини відповідного майна сп ільною власністю позивача і відповідача.

Враховуючи, що на час винесе ння рішення позивачка прожив ає з дітьми в будинковолодін ні по АДРЕСА_3, а нежиле при міщення по АДРЕСА_2, літ. «А » в м. Києві фактично використ овується позивачем у підприє мницькій діяльності, зважаюч и на відмову ОСОБА_1 від от римання ним компенсації різн иці у вартості спільного май на, яке він просив розділити у визначений позовними вимога ми спосіб, суд вважає, що позов ні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовом у засіданні, а запропоновани й ним варіант поділу майна не порушує прав та інтересів ст орін.

Заперечення представника органу опіки та піклування Г олосіївської районної в м. Ки єві державної адміністрації з приводу того, що при вирішен ні спору про поділ майна суд м оже відступити від засади рі вності часток подружжя за об ставин, що мають істотне знач ення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забе зпечення сім' ї, приховав, зн ищив чи пошкодив спільне май но, витрачав його на шкоду інт ересам сім' ї, суд не можу при йняти до уваги. Суду надані пі дтвердження того, що позивач ОСОБА_1 протягом шлюбу та після його розірвання здійс нював витрати на навчання О СОБА_4 та ОСОБА_3, яка на мо мент припинення шлюбу досягл а повноліття, здійснював інш і витрати, а також пересилав а ліменти на утримання ОСОБА _4, які відповідачкою не отри мувались. Враховуючи дані об ставини у суду немає підстав для відступлення від засад р івності часток подружжя на к ористь відповідачки при поді лі їх спільного майна.

За таких обставин суд вважа є, що позов підлягає задоволе нню в частині, 38/100 частин будин коволодіння у АДРЕСА_1, ва ртістю 253 998 грн. та 38/100 частин зем ельної ділянки площею 0,1 га у АДРЕСА_1, вартістю 2 235 030 грн. та частку в ТОВ «Юридична фірма «Ю. ОСОБА_3 і партнери» що с тановила 33% статутного фонду н а момент створення зазначено го ТОВ, вартістю 21 450 грн., визнат и особистою приватною власні стю позивача, інше спільне су місне майно подружжя необхід но розділити наступним чином : за ОСОБА_1 визнати право в ласності на:

- нежиле приміщення - 21/100 части ни від нежилих приміщень сек ції II в будинку площею 479,20 кв. м, п лощею 100 кв.м у м. Києві по вул. Ан рі Барбюса 40, літера «А», варті стю 1 923 170 грн.;

- грошові кошти 80 000 грн., які ст ановлять вартість гаража, що був збудований у АДРЕСА_1 ;

- автомобіль „ВАЗ 21063" д.н. НОМ ЕР_2, 1993 р.в., вартістю 11 792 грн.;

- рухоме майно (меблі, побуто ва техніка та інше рухоме май но згідно з переліком) загаль ною вартістю 25 017 грн. Загальна вартість зазначеного майна, що визнається власністю пози вача, складає 2 039 979 гривень.

за ОСОБА_2 визнати право власності на:

- 1/2 частину житлового будинк у за адресою: АДРЕСА_3, варт істю 1247 025 грн.;

- 1/2 частину земельної ділянк и площею 0,0777 га у АДРЕСА_3, ва ртістю 1009 281 грн.;

- грошові кошти в сумі 26 840 грн. , які становлять вартість авт омобіля „ВАЗ 21099" д.н. НОМЕР_1 , 2002 р.в., на час розгляду справи. Загальна вартість зазначено го майна, що визнається власн істю відповідачки, складає 2 28 3 146 гривень.

При розгляді зустрічного п озову в частині стягнення ал іментів суд встановив, що О СОБА_1 працездатний та має з аробіток 4 000 гривень щомісяця . При встановленні розміру ал іментів суд враховує, що на ут риманні. ОСОБА_1 знаходять ся малолітній син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_1 т акож здійснює з 2006 р. плату за н авчання племінниці ОСОБА_11 в Київському економічному університеті в розмірі 7036 грн . на рік, має на 20.04.2009 р. заборгова ність по оплаті позичок в сум і 139 140 грн. перед ТОВ «Юридична ф ірма «Ю. ОСОБА_1 і партнери » згідно довідки зазначеного товариства №11 від 20.04.2009 р., а тако ж те, що відповідач здійснюва в витрати щодо оплати навчан ня, лікування та оздоровленн я доньки ОСОБА_4, що підтве рджується угодами з туропера торами щодо відпочинку ОСО БА_4 в Криму та квитанціями п о оплаті путівок в 2007 р. та 2008 р. (т . З, а.с. 33-37). Позивач після припин ення шлюбу в 2004-2006 рр. оплачував навчання доньки ОСОБА_3 в Київському держуніверситет і, здійснював протягом 2003-2008 р. в итрати, пов' язані із утрима нням доньки ОСОБА_4, зокре ма на її навчання, що підтверд жується наданими ним приходн ими ордерами приватної школи «Афіни» з лютого 2004 р. по черве нь 2006 р., лікування - довідка офт альмонологічної клініки «Ек сімер» від 10.03.2004 р., даними квита нції про оплату лікування зо ру (т. 3, а.с. 24), та витрати на навча ння в музикальній та художні й студії протягом в 2006-2007 роках ( т. 3, а.с. 47), не ухилявся від сплат и аліментів на утримання неп овнолітньої доньки ОСОБА_4 , оскільки добровільно пере раховував в 2005-2009 роках на адрес у відповідачки кошти, на підт вердження чого суду були над ані відповідні докази - пошто ві квитанції про сплату на ко ристь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_4 від 29.04.2005 р ., 21.06.2005 р., 23.08.2005 р., 34.10.2006 р., 09.01.2007 р., 04.03.2009 р. (вс ього на 11 600 грн.) та повідомленн я про їх повернення.

Зустрічний позов підлягає частковому задоволенню в ча стині поділу рухомого майна, яке враховано судом при визн аченні переліку майна, що виз нається власністю позивача т а відповідачки, його вартост і, а також стягнення з ОСОБА _1 на користь ОСОБА_2 алім ентів на утримання неповнолі тньої доньки ОСОБА_4 до її повноліття в розмірі 1/4 части ни від його заробітку щоміся чно. Враховуючи, що позивач пі сля припинення шлюбу здійсню вав протягом 2003-2008 років витрат и, пов' язані із утриманням д оньки ОСОБА_4, зокрема на ї ї лікування, та оздоровлення , не ухилявся від сплати аліме нтів на утримання неповноліт ньої доньки ОСОБА_4 та за в ласною ініціативою перерахо вував в 2005-2009 рр. на адресу відпо відачки грошові кошти, на під твердження чого суду були на дані відповідні докази, та за відсутність доказів з боку ОСОБА_2 - позивачки за зустрі чним позовом щодо вжиття нею заходів для одержання аліме нтів з позивача (ч. 2 ст. 191 Сімейн ого кодексу України), зазначе ні аліменти підлягають стягн енню починаючи з дня пред' я влення зустрічного позову - 28 березня 2007 р. - всього в сумі 21 800 г рн. за період з 28 квітня 2007 р. по б ерезень 2009 р. включно з урахува нням довідок ТОВ «ЮФ «Ю. ОСО БА_2 і партнери» № 9 від 17.04.2009 р. т а № 10 від 20.04.2004 р. Після набрання ч инності рішенням - в розмірі 1/ 4 частини від його заробітку щ омісячно до повноліття ОСО БА_4

Керуючись ст. ст. 22,24,28 КпШС Укр аїни, ст. ст. 181-183,185,191 Сімейного код ексу України, ст. 372 ЦК України, ст. ст. 10,30. 60,212 та 213 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задоволь нити частково.

Визнати особистою приватн ою власністю позивача ОСОБ А_1:

- 38/100 частини будинковолодін ня у АДРЕСА_1,

- 38/100 частин земельної ділянк и площею ОД га у АДРЕСА_1;

- частку в ТОВ «Юридична фір ма «Ю. ОСОБА_1 і партнери» (Є ДРПОУ 25407323), що становила 33% стату тного фонду на момент створе ння зазначеного ТОВ.

Розділити спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступним чином, п ередавши у власність ОСОБА _1:

- нежиле приміщення - 21/100 части ни від нежилих приміщень сек ції II в будинку площею 479,20 кв. м, п лощею 100 кв. метрів у м. Києві по вул. Анрі Барбюса, 40, літера «А» вартістю 1 923170 грн.,

- грошові кошти у сумі 80 000 грн. вартості гаража, що був збудо ваний у АДРЕСА_1,

- автомобіль „ВАЗ 21063" д/н НОМ ЕР_2, 1993 року випуску, вартістю 11 792 грн.,

- рухоме майно (меблі, побуто ва техніка та інше рухоме май но згідно з переліком) загаль ною вартістю 25 017 грн.;

передавши у власність ОС ОБА_2:

- 1/2 частину житлового будинк у за адресою: АДРЕСА_3, варт істю 1247 025 грн.;

- 1/2 частину земельної ділянк и площею 0,0777 га за адресою: АД РЕСА_3, вартістю 1 009 281 грн.;

- грошові кошти в сумі 26 840 грн. вартість автомобіля „ВАЗ 21099" д /н НОМЕР_1, 2002 року випуску.

У решті первісного позову в ідмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФ ОРМАЦІЯ_4, уродженця Вороши ловградської області, працюю чого у ТОВ «Юридична фірма «Ю . ОСОБА_1 і партнери», прожи ваючого за адресою: АДРЕСА_ 1, на користь ОСОБА_2 алім енти на утримання неповноліт ньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 ч астини від усіх видів його до ходу щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового міні муму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 квітня 2007 ро ку і до повноліття дитини.

Рішення в частині стягненн я аліментів у межах суми плат ежу за один місяць піддати не гайному виконанню.

Скасувати ухвалу Голосіїв ського райсуду м. Києва від 21.01. 2005 року про забезпечення позо ву, якою заборонено ОСОБА_2 відчужувати будь-яким спосо бом нежиле приміщення - 21/100 час тини від нежилих приміщень с екції II в будинку площею 479,20 кв. м, площею 100 кв.м. за адресою: А ДРЕСА_2 літ. «А», а також здав ати зазначене приміщення в о ренду, заставу або здійснюва ти будь-які дії по розпорядже нню зазначеним приміщенням.

Рішення може бути оскаржен им до Апеляційного суду м. Киє ва через суд першої інстанці ї шляхом подачі в 10-денний стр ок з дня проголошення рішенн я заяви про апеляційне оскар ження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної с карги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.