Постанова

від 08.05.2023 по справі 303/611/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/611/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 травня 2023 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кондор Р.Ю., Готра Т.Ю.,

з участю секретаря: Савинець В.Ю..

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргоюАкціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 квітня 2021 року у справі № 303/611/20 (Головуючий: Монич В.О.), -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2020 року ОСОБА_1 інтереси якої представляє адвокат Сідун В.М. звернулася в суд із позовом до АТ «Альфа-Банк», Державного реєстратора Велятинської сільської ради Горщар Михайла Васильовича про скасування реєстрації права власності, мотивуючи тим, що 12 червня 2007 року, між ОСОБА_2 та АКБСР «Укрсоцбанк» було укладено кредитний договір № 06/20-07 на забезпечення якого було укладено 12 червня 2007 року договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Пуга А.М. зареєстрований за №1295.

Згідно договору іпотеки в іпотеку було передано житловий будинок, загальною площею 148,9 кв.м. в АДРЕСА_1 , що належав на праві власності позивачеві.

Позивачу стало відомо, що державним реєстратором Велятинської сільської ради Хустського району Горщар М.В. 19.02.2019 року було проведено перереєстрацію права власності за №30465396, як зазначено на підставі рішення про державну реєстрацію прав індексний номер 45711147 щодо відповідного житлового будинку в АДРЕСА_1 . Даний будинок має загальну площу 148,9 кв.м.. У позивача як власника будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 , як майнового поручителя, проживаючої у цьому будинку, іншого нерухомого житлового майна немає, відповідний будинок відповідає вимогам ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а отже, його відчуження без згоди позивача у період мораторію суперечить вимогам данного закону, звернення стягнення на предмет іпотеки під час дії данного Закону не проводиться, в тому числі у позасудовому порядку. Під час перереєстрації права власності, реєстратор не звернув увагу, що оцінка на момент набуття права власності на предмет іпотеки не проведена, що є порушенням вимог ч.5 ст.37 Закону України «Про іпотеку».

Під час відчуження спірного будинку договору про його добровільну передачу у власність АТ «Укрсоцбанк» укладено не було, позивач як іпотекодавець не надавала своєї згоди на передачу предмета іпотеки у власність іпотекодержателю.

04 березня 2020 року представник позивача подав до суду заяву про зміну предмету позову і просили визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора Велятинської сільської ради Горщар Михайла Васильовича від 26 лютого 2019 року про державну реєстрацію прав, індексний номер 45711147, згідно яких право власності на домоволодіння (будинок) за адресою АДРЕСА_1 , було зареєстровано за відповідачем - Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», ЄДРПОУ 00039019, визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння (будинок) за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване за відповідачем акціонерним товариством «Укрсоцбанк», ЄДРПОУ 00039019; скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності №30465396 від 19 лютого 2019 року.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 05 березня 2020 року залучено до участі у справі в якості правонаступника відповідача Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Акціонерне товариство «Альфа-Банк».

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 23 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 інтереси якої представляє Сідун Владислав Мирославович задоволено частково, скасоване рішення державного реєстратора Велятинської сільської ради, Хустського району, Закарпатської області Горщар Михайла Васильовича від 26.02.2019 року, індексний номер: 45711147 про державну реєстрацію прав, щодо державної реєстрації права власності Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039019 (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-банк», код ЄДРПОУ 23494714) на житловий будинок АДРЕСА_1 , державну реєстрацію права власності Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039019 (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-банк», код ЄДРПОУ 23494714), на житловий будинок АДРЕСА_1 за записом про право власності №30465396 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з припиненням права власності Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039019 (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-банк», код ЄДРПОУ 23494714), на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Стягнуто з Акціонерного товариства «Альфа-банк», код ЄДРПОУ 23494714 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 630 грн. 60 коп..

Стягнути з Державного Реєстратора Велятинської сільської ради Горщар Михайла Васильовича на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 630 грн. 60 коп..

У решті задоволення позову відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду АТ «Альфа-Банк» подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для часткового задоволення позовних вимог відсутні, так як аналізуючи вимоги Закону України «Про іпотеку» та умови договору іпотеки № 06/20-07 від 12.06.2007 (реєстровий № 1295) можна прийти до висновку про те, що у вказаному іпотечному договорі міститься застереження, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотеко держателя та передбачає передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язанння. Висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано доказів про згоду позивача на відчуження спірного нерухомого майна, так як сама по собі умова договору іпотеки про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, не свідчить про волевиявлення іпотекодавця на вибуття майна з його володіння, є помилковим, оскільки для використання іпотеко держателем свого права на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку додаткова згода іпотекодавця на відчуження спірного майна не потребується, за умови, що останній вже надав банку, як іпотеко держателю, право звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Отже, банк мав право на задоволення своїх вимог іпотеко держателя за рахунок предмета іпотеки шляхом переходу до нього права власності на предмет іпотеки згідно зі ст. 4 договору іпотеки в якій міститься застереження, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Матеріалами справи стверджується, що державному реєстратору було подано всі, передбачені чинним законодавством документи для здійснення державної реєстрації права власності на іпотечне майно на підставі договору іпотеки. У даній справі встановлено, що підписанням іпотечного договору, іпотекодавцем надано право банку звернути стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, і відповідно, звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за іпотеко держателем здійснено не у примусовому порядку, оскільки іпотекодавцем було надано іпотекодержателю згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням іпотеко держателя. Тобто, реєстрація права власності на предмет іпотеки за банком здійснена за фактичною згодою позивача, а тому Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

Від представника АТ «Альфа-Банк» - Мус В.П. надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника, а представник ОСОБА_1 - адвокат Сідун В.М. був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку електронного листа і їх неявка не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Встановлено, що 12.06.2007 року між АКБСР "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є АТ«Альфа-банк») та ОСОБА_2 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 06/20-07, згідно якого позичальник отримав кредитні кошти в розмірі 99 000 доларів США, зі сплатою 13,0% річних з кінцевим терміном погашення 11.06.2020 року

На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, між АКБСР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки від 12.06.2007 року, згідно якого іпотекодавець, яка є майновим поручителем за зобов`язаннями ОСОБА_2 передала в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 148,90 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у якому фактично проживає позивач .

Із передавального акту від 15.10.2019 року, затвердженого рішенням № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» та Протоколом № 4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 року вбачається, що правонаступником всіх прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» є АТ «Альфа-Банк». Об`єднання банків відбулося за спрощеною процедурою відповідно до п.п. «г», п.11 р.4 ст.1 ЗУ«Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків».

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 21.10.2019 року, державним реєстратором Велятинської сільської ради Хустського району Горщар М.В. 19.02.2019 року було проведено перереєстрацію права власності за №30465396, як зазначено на підставі рішення про державну реєстрацію прав індексний номер 45711147 щодо відповідного житлового будинку в АДРЕСА_1 , що також стверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно копії довідки виданої начальником центру надання адміністративних послуг 30.05.2019 року за №01-40/6346, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ..

У постанові Великої Палати Верховнорго Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 199/1276/17 (провадження № 14-486цс18), суд дійшов висновку про те, що відповідно до статте36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати в тому числі: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати в тому числі: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Згідно із частинами першою та другою статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Разом із тим, відповідно до пункту 4.5.3 договору іпотеки від 12 червня 2007 року звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечений іпотекою зобов`язання можливе в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», тобто на підставі домовленості сторін.

Іпотечного застереження зазначений договір не містить.

За таких обставин, враховуючи відсутність укладеного між сторонами договору про задоволення вимог іпотекодержателя, тобто у спосіб, визначений іпотечним договором, ненадання такого договору реєстратору та залишення нею без перевірки наявності чи відсутності факту виконання відповідних умов правочину, з яким закон пов`язує можливість переходу права власності, дії державного реєстратора щодо реєстрації за відповідачем права власності на спірну квартиру, власником якої залишалась позивачка, є незаконним.

Крім того, згідно підпункту 1 пункту 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майнав громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті передбачено, що не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно зі статею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника майнового поручителя або є об`єктом незавершеного житлового будівництва, нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно: загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку.

Згідно з пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів (у редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору та договору іпотеки) споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майнав громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Закон України «Про іпотеку» прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотеко держателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним із шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону України «Про мораторій на стягнення майнав громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому способі) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

Водночас Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» ввів тимчасовий мораторій (заборону) на право іпотеко держателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження.

Такі висновки щодо застосування положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження № 11-47 апп19) від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18-ц (провадження № 14-45цс20) а також у постановах Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 337/5054/19 від 06 листопада 2020 року у справі № 524/10011/17 від 02 грудня 2020 року у справі 127/31897/18.

Із кредитного договору, укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», який було забезпечено договором іпотеки від 12 червня 2007 року вбачається, що такий надається позичальнику на поточні потреби.

Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно загальна площа житлового будинку становить 148,90 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у якому проживає позивачка.

При постановленні рішення суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (у редакції, що діяли на момент укладення кредитного договору та договору іпотеки) обґрунтовано частково задовольнив заявлені позовні вимоги.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не має.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишити без задоволення.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено - 19 травня 2023 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Закарпатського

апеляційного суду Г.Г. Собослой