Рішення

від 22.05.2023 по справі 599/879/23

ЗБОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 599/879/23

Номер провадження 2/599/300/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2023 р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючої судді Чорної В. Г., при секретарі Грицай О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зборові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на її утримання,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки і піклування - Служба в справах дітей Зборівської міської ради ТГ Тернопільського району Тернопільської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів, в обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що з 19 вересня 2015 року він перебуває з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі. В даному шлюбі у них народилося двоє дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Донька проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Сімейне життя між сторонами погіршилося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Внаслідок негативної поведінки відповідачки до цінностей сім`ї вона залишила постійне місце проживання і в березні 2022 року вибула за межі держави, залишивши доньку ОСОБА_3 на утриманні та вихованні позивача. Відповідачка не цікавиться дочкою та не бажає повертатися додому, їх шлюб носить формальний характер. З цих підстав позивач вважає, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим та суперечить його інтересам, що має істотне значення, у зв`язку із чим, просить шлюб розірвати. Крім цього вказує, що вони із відповідачкою не можуть в позасудовому порядку врегулювати питання визначення місця проживання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вважає, що місце проживання дочки необхідно визначити разом із ним, оскільки він спроможний забезпечити дитині добрі умови для гармонійного розвитку, відпочинку та виховання, при цьому, він не чинитиме жодних перешкод та сприятиме спілкуванню дочки із матір`ю. За вказаних обставин просить позов задовольнити та розірвати шлюб, укладений між ними, та визначити місце проживання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 із ним.

Позивач позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності, про що подав відповідну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, вважає, що позивач може утримувати та виховувати неповнолітню дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постійно проживає з ним, отримуючи належну увагу та турботу, хороші умови для виховання. Подала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник третьої особи органу опіки і піклування - Служби у справах дітей Зборівської міської ради подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, повністю підтримує висновок органу опіки та піклування, який прийнятий з урахуванням найкращих інтересів дітей.

Суд, в силу п.3 ст.211 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін.

Дослідивши та оцінивши зібрані докази у справі, суд встановив наступні обставини справи.

19 вересня 2015 року сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Зборівського районного управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 57, що стверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .

У шлюбі в сторін народилося двоє дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Між подружжям виникають непорозуміння, сторони втратили почуття поваги та любові один до одного. Сумісне життя подружжя є неможливим, шлюб існує лише формально, і тому його доцільно розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення.

Відповідно до вимог ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Щодо вимог про визначення місця проживання малолітніх дітей, суд зазначає наступне.

Згідно висновку органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Зборівської міської ради щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 орган опіки та піклування рекомендує визначити її місце проживання із батьком ОСОБА_1 за адресою проживання батька.

Рішенням виконавчого комітету Зборівської міської ради «Про затвердження висновку щодо визначення місця проживання дітей» №91 від 19 травня 2023 року затверджено даний висновок.

Згідно ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У відповідності із вимогами ст.153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно ч. 1-2 ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно вимог ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Статтею 160 СК України встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом (ч.1 ст.161 СК України).

Згідно ч. 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

У 6-му принципі Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, яку Україною було ратифіковано у встановленому законом порядку та яка діє на час виникнення спірних правовідносин, дитина для повного та гармонійного розвитку має потребу у любові та розумінні. Дитина повинна, коли це можливо, зростати під опікою та під відповідальністю своїх батьків та у всякому випадку в атмосфері любові, а також моральної та матеріальної забезпеченості. Окрім того вказаним принципом закріплено, що малолітня дитина не повинна, окрім тих випадків, коли наявні виключні до того обставини, бути розлученою із матір`ю.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст. 160 СК України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. 7 СК України, при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням їх інтересів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своєму рішенні від 01 липня 2017 року у справі «М.С. проти України» наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Згідно із вимогами ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, відповідно до ст.191 Сімейного кодексу України.

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище позивача, платника аліментів, матеріальне становище дитини, на яку призначаються аліменти.

З врахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу неможливе та недоцільне, оскільки суперечить інтересам сторін, дана сім`я фактично розпалася, шлюб носить формальний характер, а тому вимоги про розірвання шлюбу підлягають до задоволення.

Враховуючи висновок органу опіки і піклування та визнання відповідачем позовних вимог, те, що батьком створено належні умови для проживання та виховання дочки, він має можливість забезпечувати нормальний всебічний їх розвиток, тому в інтересах неповнолітньої дочкиОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд, приходить до висновку про визначення її місця проживання разом із батьком.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.104, 105, 110, 112, 150, 155, 157, 164, 166, 180, 181, 182, 184, 185, 191 Сімейного кодексу України , ст. ст. 6-13, 81, 141, 264-265, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 19 вересня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Зборівського районного управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 57.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Визначити місце проживання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , разоміз батьком ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за його зареєстрованою адресою місця проживання: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.04.2023 року і до досягнення дочкою повноліття.

Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Повний текст рішення складено 22 травня 2023 року.

Суддя Зборівського

районного суду Чорна В.Г.