Постанова

від 04.05.2023 по справі 464/4865/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/4865/22 Головуючий у 1 інстанції: Дулебко Н.І.

Провадження № 22-ц/811/517/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.,

з участю ОСОБА_1 її представника ОСОБА_2 , представника ПрАТ «Київстар» - Шумського Н.М., представника ОСББ «Калинка» - Щербакової Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 07 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Калинка», Приватного акціонерного товариства «Київстар», за участі третіх осіб: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Стоцка Тараса Львовича, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житлово-будівельний кооператив №186», про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, визнання недійсним договору оренди, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСББ «Калинка», ПАТ «Київстар», треті особи: приватний нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Стоцка Т.Л., ОСББ «Житлово-будівельний кооператив №186», про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, визнання недійсним договору оренди

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 07 лютого 2023 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Калинка», Приватного акціонерного товариства «Київстар», за участі третіх осіб: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Стоцка Тараса Львовича, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житлово-будівельний кооператив №186», про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, визнання недійсним договору оренди - закрито.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 . Вважає, що даний спір пов`язаний із захистом житлових прав та права на безпечне для життя, здоров`я і довкілля, не пов`язані із корпоративними правами ОСОБА_1 . Зазначає, що оскарження протоколу ОСББ не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно п.3 ч.1 ст. 20 ГПК України.

Просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 7 лютого 2023 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про закриття провадження в справі, суд виходив з цих причин, що цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

З таким висновком колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

При цьому необхідно враховувати, що в силу вимог частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до норм цивільного процесуального законодавства України визначення предмета і підстав позову належить виключно позивачеві, разом з тим установлення обставин справи, з`ясування характеру спірних правовідносин і застосування норм матеріального права, які поширюються на спірні правовідносини, - є обов`язком суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України).

Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності (ст. 2 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСББ «Калинка», ПрАТ «Київстар» про визнання незаконним та скасування рішення дистанційних загальних зборів співвласників ОСББ «Калинка», оформлене протоколом №02 від 02 квітня 2020 року, а також визнання недійсним п. 2.1 договору оренди №586 від 16 червня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцко Т.Л., включно з додатком №1, в частині надання дозволу на розміщення телекомунікаційного обладнання базової станції мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» на даху будинку, який належить ОСББ «Калинка» за адресою: АДРЕСА_1 .

У справі, що розглядається, спір існує між позивачем - власником квартири АДРЕСА_2 та відповідачами - балансоутримувачем будинку який своїм рішенням погодив та уклав договір щодо розміщення на будинку станції мобільного зв`язку і особою - власником станцію мобільного зв`язку.

Із суб`єктного складу учасників справи вбачається, що позивачем є фізична особа, а відповідачами є дві юридичні особа.

Колегія суддів вважає, що даний спір не є наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а фактично стосується порядку користування місцями загального користування будинку, оскільки на думку позивача спірне рішення прийнято, а договір укладено без належного отримання згоди всіх власників квартир в будинку, яким належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, а також, що в результаті встановлення станції мобільного зв`язку їй створюються перешкоди в будинку, а шкідливе випромінювання створює загрозу його мешканцям.

Тому, з огляду на вказані положення норм матеріального та процесуального права, враховуючи предмет і підстави позову, характер спірних правовідносин, колегія суддів приходить до висновку, що спір про визнання недійсними правочинів, за вирішенням якого звернувся позивач до суду, випливає із цивільних правовідносин, а саме правомірності надання в користування місць загального користування будинку та охорони здоров`я, тому цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, і він не є господарським (корпоративним) і не стосується діяльності ОСББ чи корпоративних прав. Враховуючи згадане, висновки Верховного Суду викладені в постанові від 02 лютого 2021 року по справі №755/21681/15-ц на які покликається суд першої інстанції не є такими які потрібно враховувати під час розгляду даної справи, оскільки вони не є подібними щодо даного предмету спору.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 07 лютого 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду в суд першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 22 травня 2023 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.