Ухвала

від 14.02.2023 по справі 760/16359/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/16359/22

2/760/4252/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Митрофанова А.О., дослідивши позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хоффманнхауз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хоффманнхауз» звернулось до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 листопада 2022 року справу передано на розгляд головуючого судді Митрофанової А.О.

Вважаю, що справа не підсудна Солом`янському районному суду м. Києва та підлягає передачі до Шевченківського районного суду міста Києва, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів (заяв) з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

У пункті 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо. Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об`єкти нерухомості, об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

У постанові від 7 липня 2020 року у справа № 910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17).

Як вбачається з матеріалів поданої позовної заяви, предметом спору є стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків, яка утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально належить до Шевченківського району міста Києва.

З урахуванням наведеного, позовна заява має пред`являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.

Таким чином, позовна заява Солом`янському районному суду м. Києва не підсудна.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

З урахуванням вищевикладеного, справу необхідно передати на розгляд до належного суду - Шевченківського районного суду міста Києва, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого належить позов.

Керуючись ст.ст. 28, 31, 187, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хоффманнхауз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - передати на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва (03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 31-А).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.

Передачу справи на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва здійснити протягом п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя А.О. Митрофанова