Ухвала

від 17.05.2023 по справі 554/2777/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/2777/23 Номер провадження 11-сс/814/611/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем судового засідання - ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора - ОСОБА_6 ,

адвоката - ОСОБА_7 ,

власника майна - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №62023170010000060 від 17.02.2023 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 поданої в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 12 квітня 2023 року,

ВСТАНОВИЛА :

Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку приміщень 4 відділу 8 управління ДВКР СБ України та службового кабінету ОСОБА_9 , що розташовані за адресою АДРЕСА_1 а саме: мобільний телефон Iphone 13 Pro серійний номер НОМЕР_1 з номерами телефону НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 ; мобільний телефон HUAWEIP30 lite ІМЕІ НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , з номерами телефону НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_9 шляхом заборони користування ним, розпорядження та відчуження до скасування арешту у передбаченому КПК України порядку.

За матеріалами клопотання, в провадженні Першого слідчого відділу ( з дислокацією у м.Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону знаходяться матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№62023170010000060 від 17.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України та за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

06.04.2023 року в ході проведення обшуку приміщень 4 відділу 8 управління ДВКР СБ України та службового кабінету ОСОБА_9 , що розташовані за адресою м. Полтава, вул. Шевченка, 78А було виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone І3 Pro серійний номер НОМЕР_8 з номерами телефону НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 ; мобільний телефон HUAWEIP30 lite ІМЕІ НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , з номерами телефону НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_9 , які відповідно до постанови слідчого від 07.04.2023 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Вказані вилучені речі постановою старшого слідчого - криміналіста першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_10 від 07.04.2023 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Задовольняючи клопотання слідчого слідчий суддя вказав, що вказані вилучені речі являються речовими доказами у даному кримінальному провадженні, можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також з метою збереження майна , існує необхідність накласти арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку приміщень 4 відділу 8 управління ДВКР СБ України та службового кабінету ОСОБА_9 .

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, вказав про існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, що відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Адвокат ОСОБА_7 в поданій апеляційній скарзі ставить питання про скасування ухвали слідчого судді, та просить постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна та зобов`язати слідчого повернути мобільний телефон Iphone ІЗ Pro серійний номер НОМЕР_8 з номерами телефону НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 .

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що вказаний вище мобільний телефон знаходився не в службовому кабінеті ОСОБА_9 , а безпосередньо у ОСОБА_8 , а тому слідчий при проведенні обшуку вийшов за межі наданого дозволу ухвалою слідчого судді, провівши обшук безпосередньо ОСОБА_8 .

Сам ОСОБА_8 не є підозрюваним по даному кримінальному провадженню.

В матеріалах провадженні відсутні відомості на підтвердження того, що вказаний телефон має ознаки речового доказу.

Заслухавши суддю доповідача, ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який вважав, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно ОСОБА_8 , слідчий суддя виходив з вимог КПК України.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частина 2 статті 170 КПК України встановлює, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. 170-173 КПК України для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що Першим СВ ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023170010000060 від 17.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України та за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

06 квітня 2023 року старшим слідчим ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_10 проведено санкціонований обшук за ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 4 квітня 2023 року у службовому кабінеті ОСОБА_9 та інших приміщень адміністративної будівлі 4 відділу 8 управління ДВКР СБ України, що розташовані за адресою м. Полтава, вул. Шевченка, 78А, під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone 13 Pro, що належить ОСОБА_8 ; мобільний телефон, що належить ОСОБА_9 , перелік яких наведений в протоколі обшуку.

Постановою старшого слідчого ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_10 від 7 квітня, виявлені та вилучені під час обшуку мобільні телефони, які належать ОСОБА_9 та ОСОБА_8 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №62023170010000060.

За вимогами ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, матеріалами провадження об`єктивно підтверджується, що зазначене у клопотанні слідчого майно, відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, що і вказує на необхідність накладення арешту з метою його збереження як речового доказу та проведення відповідних експертиз для з`ясування обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження.

Колегія суддів зауважує, що в клопотанні слідчого про арешт майна в достатній мірі обґрунтована підстава і мета накладення арешту на майно, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме - з метою збереження речових доказів та необхідністю проведення відповідних експертиз.

Як правильно встановлено слідчим суддею, на вилучених мобільних телефонах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 можуть міститься відомості, які мають суттєве значення для кримінального провадження щодо їх протиправних дій та потребують проведення додаткових оглядів та експертних досліджень. Окрім цього, ОСОБА_9 спілкувався із заявником та іншими особами, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення засобами телефонного зв`язку.

Слідчим суддею враховані пояснення слідчого ОСОБА_10 , який підтвердив про те, що на виявлених у ході обшуку та вилучених мобільних телефонах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наявна інформація щодо розслідуваного кримінального провадження.

Таким чином, на переконання колегії суддів, під час розгляду клопотання слідчого, слідчим суддею враховано, що в ході досудового розслідування кримінального провадження є необхідність у проведенні огляду інформації, яка міститься на вилучених мобільних телефонах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 для подальшого призначення судової експертизи, висновок якої може бути використаний як доказ у кримінальному провадженні, що виправдовує і є необхідним для накладення арешту з метою забезпечення завдань кримінального провадження, що є також розумним і співрозмірним обмеженню права власності.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що вилучене майно не відповідає критеріям речових доказів, є безпідставними, оскільки встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вилучені речі та документи можуть містити відомості, яка мають значення для встановлення обставини кримінального правопорушення, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту, як речових доказів, з метою збереження.

Доводи апелянта про те, що слідчий при проведенні обшуку вийшов за межі наданого дозволу ухвалою слідчого судді, провівши обшук безпосередньо ОСОБА_8 не узгоджуються із змістом протоколу від 6 квітня 2023 року, відповідно до якого слідча дія проводилась безпосередньо у службовому кабінеті ОСОБА_9 та інших приміщень адміністративної будівлі 4 відділу 8 управління ДВКР СБ України, що розташовані за адресою м. Полтава, вул. Шевченка, 78А, під час якого було виявлено та вилучено в тому числі і мобільний телефон Iphone ІЗ Pro, що належить ОСОБА_8 , який був виданий останнім добровільно.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_8 не має статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, що унеможливлює накладення арешту на його майно колегія суддів вважає такою, що не ґрунтується на положеннях КПК України, оскільки у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З урахуванням вищенаведених мотивів, апеляційний суд не вбачає жодних законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 поданої в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 12 квітня 2023 року про арешт майна, а саме мобільний телефон Iphone 13 Pro серійний номер НОМЕР_1 з номерами телефону НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 ; мобільний телефон HUAWEIP30 lite ІМЕІ НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , з номерами телефону НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_9 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ :

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4