Ухвала

від 22.05.2023 по справі 506/555/23

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа №: 506/555/23

Провадження № 2/506/120/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22.05.2023 року с.м.т. Окни

Суддя Красноокнянського районного суду Одеської області Чеботаренко О.Л., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

19.05.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна.

Вимоги до позовної заяви викладені у ст.ст.175, 177 ЦПК України і у разі недодержання таких вимог позовна заява, відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України ухвалою суду залишається без руху.

Позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175, ч.5 ст.177 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

З назви позову та позовних вимог вбачається, що позивач просить зняти арешт з його нерухомого майна, однак з якого саме майна та на підставі чого такий арешт на це майно був накладений, не вказує та відповідні документи, на підставыі яких такий арешт був накладений (як то копія рішення суду, постанова ДВС), у позові не вказує та до матеріалів позову не додає.

Крім того, незважаючи на те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, останній при визначенні відповідача має враховувати, що відповідачем є та процесуальна особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача і саме тому відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Однак, визначивши процесуальний статус Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), як відповідача, позивач жодним чином не обґрунтував, якими саме діями чи бездіяльністю зазначеного відповідача порушуються, не визнаються чи оспорюються будь-які його права, як позивача.

Між тим, у п.2 постанові Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» зазначається, що Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред'явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

У випадку безоплатної передачі майна юридичній особі ця особа також є відповідачем у справі.

У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.

Диспозитивність цивільного судочинства полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

З огляду на вищевикладене, позивачу пропонується визначитися із колом відповідачів і третіх осіб і одночасно із усуненням недоліків позовної заяви вирішити питання щодо визначення складу осіб у справі.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням зазначеного, позовну заяву слід залишити без руху.

Керуючись ст.185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Чеботаренко О. Л.