Рішення

від 27.04.2023 по справі 160/13380/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року Справа № 160/13380/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савченка А.В.

при секретарі судового засідання - Васильченка Є.А.

за участю:

представника позивача - Михайленко О.І.

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача - Яструба О.П.

розглянувши у судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

УСТАНОВИВ:

Позивач 31.08.2022 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- стягнути суму податкового боргу до бюджету в розмірі 21 934,95 грн. з фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну 21 934,95 грн., а саме: заборгованість по податку на доходи фізичних осіб виникла в результаті в платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 230247,65 грн., згідно: податкової декларації про майновий стан і доходи №12022 від 12.04.2021 р. терміном сплати 02.08.2021 р. у сумі 20 247,65 грн. та заборгованість по військовому збору виникла я результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 1 687,30 грн., згідно податкової декларації про майновий стан і доходи №12022 від 12.04.2021 р. терміном сплати 02.08.2021 р. у сумі 1 687,30 грн. Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений та не списаний, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

05 вересня 2022 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом на виконання вимог ч.3 ст.171 КАС України зроблено запит до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області щодо отримання інформації про місце проживання (реєстрації) відповідача.

03 жовтня 2022 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом на виконання вимог ч.3 ст.171 КАС України зроблено запит до Дніпровської міської ради щодо отримання інформації про місце проживання (реєстрації) відповідача.

04 жовтня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДМС у Дніпропетровській області надійшла відповідь на запит, у якій зазначено, що громадянка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2022 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, цією ухвалою суду витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: інформацію щодо поштової адреси та засобів зв`язку з ОСОБА_1 (телефон, електронна пошта), за якими відбувались комунікації, крім зазначених в позовній заяві (за наявності).

13 жовтня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Дніпровської міської ради надійшла відповідь на запит, у якому зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

31 жовтня 2022 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання, в якому вони зазначили, що у останнього відсутня інформація щодо поштової адреси та засобів зв`язку з ОСОБА_1 , окрім тих, що зазначені у позовній заяві.

31 жовтня 2022 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому вона просить здійснювати розгляд справи №160/13380/22 за правилами загального позовного провадження.

31 жовтня 2022 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що нею з АТ «ОТП Банк» було укладено договір про надання кредиту. Разом з цим, з АТ «ОТП Банк»» було укладено договір про внесення змін та доповнень №2 (про прощення боргу) до Кредитного договору. Відповідно до вказаної додаткової угоди банк здійснив анулювання (прощення) частини заборгованості позичальника за договором. Сума боргу складала 283568, 63 грн. Таким чином, загальна сума боргу за кредитом складає 283568, 63 грн., що складається з: суми кредиту (основної суми боргу) в розмірі 112486,92 грн. та суми процентів в розмірі 171081,71 грн. Отже, відповідачка зазначає, що суми прощеного боргу не існує, тобто сплачену нею 156 000 грн. Банк першочергово направив на погашення основної суми боргу по кредиту, що складає 112486,92 грн. Крім того, відповідачка зазначає, що у зв`язку з отриманням рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 07.08.2019 р. відповідачем надано уточнюючу декларацію про доходи, отримані від списання (прощення) основної суми боргу за кредитним кредитом в іноземній валюті.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 р. у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі №160/13380/22 відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 р. розгляд справи за вказаною позовною заявою вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.01.2023 р. о 15:00 год.

10 січня 2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

В підготовче судове засідання 10.01.2023 р. з`явилась відповідачка.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 07.02.2023 р. о 14:00 год.

В підготовче судове засідання 07.02.2023 р. з`явилась відповідачка.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 07.02.2023 р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, з занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу №160/13380/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 09.03.2023 р. о 14:00 год.

Відповідно до довідки, яка складена секретарем судового засідання Губкіною А.М. в тому, що справа №160/13380/22 знята з розгляду 09.03.2023 р. у зв`язку із перебуванням судді Савченка А.В. з 08.03.2023 р. по 10.03.2023 р. включно у щорічній відпустці.

Наступне судове засідання призначено на 30.03.2023 р. о 13:30 год.

30 березня 2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

30 березня 2023 року від відповідачки надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Наступне судове засідання призначено на 13.04.2023 р. о 13:15 год.

13 квітня 203 року від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому виклала аналогічну позицію, заявлену у відзиві на позовну заяву, який було подано 31.10.2022 р.

В судове засідання 13.04.2023 р. всі викликані сторони з`явились.

Наступне судове засідання призначено на 27.04.2023 р. о 15:30 год.

17 квітня 2023 року від відповідачки надійшла заява про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

24 квітня 2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла відповідь на відзив, в якому зазначив, що доводи відповідачки про неправомірність нарахувань контролюючого органу не є предметом спору у цій справі, так як не стосується предмету вимог зазначених у позовній заяві.

25 квітня 2023 року та 26 квітня 2023 року від відповідачки надійшли заперечення, в яких вона зазначила, що з матеріалами справи прямо вбачається, що в дійсності відповідач не узгоджує та не визнає ні які грошові зобов`язання перед бюджетом, а після прийняття змін до податкового кодексу до існуючих правовідносин податковий орган зобов`язаний застосувати до виниклих правовідносин абзац третій підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України, який було прийнято Законом № 1383-ІХ від 13.04.2021р. Вказаною нормою Закону до Податкового кодексу України внесено зміни, відповідно до яких до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку не включається «основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпечений іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійний рішення, не пов`язане з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності». Обґрунтовуючи свої доводи які ґрунтуються на наявних письмових доказах я прямо стверджував що, анульована АТ «ОТП Банк» сума кредиту не включається у оподаткований дохід мого довірителя як додаткове благо у вигляді основної суми боргу прощеного (анульованого) за кредитним договором. Станом на 12.10.2021 р., податковий орган в порушення вимог пп.41.1.1. п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України не дотримався вимог абзацу третього підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України, який було прийнято Законом № 1383-ІХ від 13.04.2021 р.

В судове засідання 27.04.2023 р. всі викликані сторони з`явились.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в інтегрованих картках платника податку ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 21 934,95 грн., який виник в результаті несплати платником податку у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 20247,65 грн. згідно з податкової декларації про майновий стан і доходи №12022 від 12.04.2021 р. з терміном сплати 02.08.2021 р. у сумі 1 687,30 грн.

Податковий борг, зазначений у розрахунку, відображений в інтегрованій картці платника податків.

У зв`язку із наявністю податкового боргу, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0099856-1305-0464 від 05.08.2021 р. від 18.05.2021 р. на суму 21 934,95 грн., яка надіслана відповідачу на податкову адресу, що підтверджується матеріалами справи, однак конверт повернувся відправнику із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, судом встановлено, що 01.08.2008 р. між ЗАТ «ОТП Банк», який в подальшому змінив назву на ПАТ «ОТП Банк», та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-307/171/2008, згідно умов якого остання отримала кредит у розмірі 47365,00 швейцарських франків зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 4,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 02.08.2021 р.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 07.08.2019 р. у справі №2020/4916/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задоволено частково, а саме:

- стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором (тіло кредиту) у розмірі 217 303 (двісті сімнадцять тисяч триста три) грн. 43 коп.;

- стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у розмірі 3259,55 грн.;

- у задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27.11.2019 р. у справі №202/4916/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 07.08.2019 р. в оскаржуваній частині залишено без змін.

Відповідно до договору про внесення змін та доповнень №2 (про прощення боргу) до Кредитного договору від 01.08.2008 р. № ML-307/171/2008, а також лист АТ «ОТП Банк» від 16.12.2019 р. №300-4-73-5-4/1549 вбачається, що у випадку погашення тілу кредиту у розмірі 156 000,00 грн. за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, позичальник (відповідач) буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобов`язання перед банком в повному обсязі і банк здійснює анулювання прощення) боргу.

На виконання вказаних домовленостей відповідачка сплатила кошти у сумі 156 000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 03.01.2020 р. №300Т005АКО, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до листа АТ «ОТП Банк» від 03.01.2020 р. №300-1-73-5-4/8-БТ повідомило приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Гугель С.Ю. про припинення дії Договору іпотеки, укладеного між відповідачем та Банком та просить зняти заборонну відчуження та здійснити державну реєстрацію припинення обтяження та припинення іпотеки, що накладені відповідно до договору іпотеки на нерухоме майно (копія даного листа міститься в матеріалах справи).

Крім того, ОСОБА_1 було подано до контролюючого органу уточнену декларацію про доходи, отримані від списання (прощення) основної суми боргу за іпотечним кредитом в іноземній валюті від 01.08.2008 р. № ML-307/171/2008.

Вказана декларація отримана податковим органом 13.09.2021 р., про що свідчить штамп з відміткою про отримання №22828.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 54.5 статті 54 ПК України, встановлено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, передбачений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.

Згідно п.п. «д» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин із урахуванням змін, що внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» від 09.04.2015 №321-VIII) одним із додаткових благ, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку є дохід, отриманий платником податку у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом

Змінами, що внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» від 09 квітня 2015 року №321-VIII, який набрав чинності 07 травня 2015 року, редакція підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України була доповнена абзацом другим, у зв`язку з чим сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відтак, із урахуванням цих змін, в числі об`єктів які належать до оподатковуваного доходу залишено виключно основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором. Ця сума вважається додатковим благом отриманим платником податку.

Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Як встановлено судом, відповідно до договору про внесення змін та доповнень №2 (про прощення боргу) до Кредитного договору від 01.08.2008 р. № ML-307/171/2008, а також лист АТ «ОТП Банк» від 16.12.2019 р. №300-4-73-5-4/1549 вбачається, що у випадку погашення тілу кредиту у розмірі 156 000,00 грн. за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, позичальник (відповідач) буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобов`язання перед банком в повному обсязі і банк здійснює анулювання прощення) боргу.

На виконання вказаних домовленостей відповідачка сплатила кошти у сумі 156 000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 03.01.2020 р. №300Т005АКО, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до листа АТ «ОТП Банк» від 03.01.2020 р. №300-1-73-5-4/8-БТ повідомило приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Гугель С.Ю. про припинення дії Договору іпотеки, укладеного між відповідачем та Банком та просить зняти заборонну відчуження та здійснити державну реєстрацію припинення обтяження та припинення іпотеки, що накладені відповідно до договору іпотеки на нерухоме майно (копія даного листа міститься в матеріалах справи).

Крім того, ОСОБА_1 було подано до контролюючого органу уточнену декларацію про доходи, отримані від списання (прощення) основної суми боргу за іпотечним кредитом в іноземній валюті від 01.08.2008 р. № ML-307/171/2008, яка отримана податковим органом 13.09.2021 р., про що свідчить штамп з відміткою про отримання №22828.

На думку суду, податковий борг заявлений податковим органом не може бути стягнутий з огляду на те, що відповідні зобов`язання не є належним чином узгодженими, так як базуються лише на первинній редакції податкової декларації, однак без врахуванням уточненої податкової декларації.

Відповідно до пункту 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з пунктом 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

49.9.1. за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

49.9.2. у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно з пунктом 49.10 ст. 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Отже, зміст вищенаведених правових норм свідчить про те, що перелік підстав для відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації, закріплений положеннями статей 48 та 49 ПК України, є вичерпним; неприйняття податкової декларації з інших підстав, не передбачених податковим законодавством, забороняється.

Отже, Податковим кодексом України передбачено вичерпний перелік підстав за наявності яких контролюючий орган має право відмови у прийнятті податкової звітності.

Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу.

Як встановлено, контролюючим органом отримано уточнену редакцію податкової декларації, а зауважень не зазначено та про будь-які недоліки заявника не повідомлено.

Крім того, позивачем не наведено належного обґрунтування підстав неприйняття контролюючим органом поданих відповідачкою уточненої податкової декларації та не надано належних доказів, які б свідчили, що відповідачкою були порушені вимоги пунктів 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України при заповненні та поданні податкової звітності.

Таким чином, посилання податкового органу у подальшому на неправильне заповнення уточненої податкової декларації, не може нести негативні наслідки для особи у вигляді неврахування цієї уточненої декларації, оскільки особа діяла добросовісно та мала обґрунтовані сподівання, що її уточнена декларація буде врахована.

Вказані обставини свідчать, що зобов`язання за первісною податковою декларацією в розмірі 21 934,95 грн. не є узгодженими, оскільки податковим органом не враховано дані уточненої податкової декларації.

Враховуючи наведене, а також відсутність будь-яких доказів на підтвердження існування обставин, з якими положення Податкового кодексу України пов`язують можливість неприйняття податкової декларації, у позивача не було законних підстав для нарахування податкового боргу.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 139, 257, 258, 262, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 23.05.2023 р.

Суддя А.В. Савченко