Рішення

від 11.05.2023 по справі 902/1409/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2023 р. Cправа №902/1409/22

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Ярославської Марини Василівни, м.Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРТУС І К", м.Вінниця

про стягнення 136606,92 грн заборгованості за договором оренди та повернення об`єкту оренди

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі.

До Господарського суду Вінницької області звернулась Фізична особа-підприємець Ярославська Марина Василівна з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРТУС І К" 136606,92 грн заборгованості, що нарахована в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди №01102021-142 від 01.10.2021, яка складається з: 10280,00 грн - орендної плати, нарахованої за період з 02.02.2022 по 29.05.2022; 2284,00 грн - заборгованості з відшкодування експлуатаційних витрат за період з 02.02.2022 по 29.05.2022; 124042,92 грн - неустойки, нарахованої в зв`язку з порушенням строків звільнення і повернення приміщення позивачу. В позовній заяві від 28.12.2022 Фізична особа-підприємець Ярославська Марина Василівна також просить ухвали рішення про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІРТУС І К" звільнити та повернути частину нежитлових приміщень, загальною площею 142,8 кв.м (кабінети №№ 11, 12, 13), що знаходяться на четвертому поверсі основного корпусу цегляної будівлі літ."А" за адресою: м.Вінниця, вул.Лебединського, буд.34, що належать позивачу.

Ухвалою суду від 04.01.2023 відкрито провадження у справі №902/1409/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 21.02.2023.

За результатами розгляду справи, 21.02.2023, судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні до 23.03.2023. Зазначене судове рішення мотивоване невиконанням відповідачем вимог ухвали про відкриття провадження у справі, що перешкоджало завершенню підготовчого провадження.

Однак, 23.03.2023 слухання справи №902/1409/22 не відбулось у зв`язку з масштабною та тривалою повітряною тривогою, а також загрозою ракетних ударів по всій території України, а тому ухвалою суду від 23.03.2023 відкладено підготовче судове засідання до 13.04.2023.

Ухвалою суду від 13.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.05.2023.

На визначену судом дату, 11.05.2023, сторони не з`явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, а саме: позивач - шляхом надіслання ухвали суду від 13.04.2023 на адресу його електронної пошти, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду (а.с.75), відповідач - шляхом надіслання ухвали суду від 13.04.2023 за адресою місцезнаходження останнього, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка 01.05.2023 повернулась до суду з підстави: "за закінченням терміну зберігання", про що свідчить довідка оператора поштового зв`язку (а.с.77).

Враховуючи викладене є достатні підстави вважати, що судом вжито належних заходів до повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи. Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, неявка в судове засідання учасника справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки є підставою розгляду справи за відсутності такого учасника справи.

Стислий виклад позицій учасників справи.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач зазначив, що 01.01.2021 між ним та відповідачем укладено договір оренди №01102021-142 (надалі за текстом також - Договір), за умовами якого 01.10.2021 позивач передав відповідачу у строкове платне користування приміщення.

Строк оренди сплив 31.12.2021, однак за період орендних правовідносин відповідач не сплачував орендну плату та інші платежі, передбачені Договором.

Також, в порушення умов Договору, незважаючи на закінчення строку оренди, відповідач не повернув об`єкт оренди станом на день звернення із цим позовом до суду.

Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІРТУС І К" не надало жодної відповіді на неодноразові письмові вимоги виконати свої зобов`язання за Договором, а тому позивач звернувся із цим позовом до суду.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до положень ч.2 ст.178 ГПК України, судом вирішено спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

24.05.2001 між Приватним малим підприємством "СВС" та Ярославською Мариною Василівною укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Безпалюк Л.С. за №1354 (а.с.41-42, за умовами якого Ярославська М.В. прийняла у власність нежитлові приміщення (з №1-183 по №1-204 основного корпусу цегляної будівлі, зазначеної на плані літерою "А", площею 1173,20 кв. м) на 4 поверсі в будинку №34 по вул.Лебединського у м.Вінниці (п.1 договору купівлі-продажу від 24.05.2001).

Згідно з реєстраційним посвідченням б/н від 15.11.2001 (а.с.43), право власності позивача на приміщення (з №1-183 по №1-204 основного корпусу цегляної будівлі, зазначеної на плані літерою "А", площею 1173,20 кв. м) на 4 поверсі в будинку №34 по вул.Лебединського у м.Вінниці записано в реєстровій книзі за №4 за реєстровим номером 240.

01.10.2021 між Фізичною особою-підприємцем Ярославською Мариною Василівною (надалі за текстом також - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРТУС І К" (надалі за текстом також - Орендар) укладено договір оренди №01102021-142, предметом якого є зобов`язання Орендодавця передати у строкове платне користування частину нежитлових приміщень загальною площею 142,8 кв.м (кабінети №11-13), що знаходяться на 4 поверсі в будинку №34 по вул.Лебединського у м.Вінниці (надалі за текстом також - Приміщення), а Орендаря - прийняти в строкове платне користування Приміщення та сплачувати орендну плату (п.1.1. Договору).

За умовами п. 1.7., 1.8. Договору стан приміщення на момент передачі в оренду визначається у акті приймання-передачі. Орендодавець зобов`язаний передати Орендарю приміщення по акту приймання-передачі не пізніше 5 робочих днів з моменту укладення цього Договору.

Положеннями пп.2.3.1. та пп.2.3.7. п.2.3. Договору на Орендаря покладено такі зобов`язання:

- своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, забезпечувальний платіж ті інші платежі, передбачені цим Договором;

- на дату закінчення строку оренди: звільнити та повернути Орендодавцю приміщення у належному стані, з урахуванням нормального зносу та поліпшень приміщення, які здійснювались у порядку, встановленому цим Договором; замінити або відновити будь-яке пошкоджене або відсутнє обладнання, устаткування та інше майно Орендодавця у приміщенні на рівноцінне; демонтувати і вивезти з приміщення все майно Орендаря.

Згідно з п.3.1. Договору, останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення строку оренди. Строк оренди складає 3 (три) місяці та починається з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі приміщення з правом продовження строку оренди відповідно до п.3.3. Договору.

Пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що він продовжує свою дію "виключно за умови укладення Сторонами додаткової угоди".

Закінчення строку Договору або припинення його дії не звільняє сторін від відповідальності за порушення умов Договору, яке мало місце під час дії Договору та від виконання зобов`язань сторін згідно цього правочину (п.3.5. Договору).

Пунктами 4.1.-4.7. сторони погодили такі умови стосовно ціни Договору:

- Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату за користування приміщенням в розмірах та в строки, що обумовлені цим Договором (надалі за текстом також - орендна плата). Орендна плата сплачується у готівковій або безготівковій формі на банківський рахунок Орендодавця, вказаний у цьому Договорі. Орендна плата за повний місяць оренди з урахуванням індексації складає 10280,00 грн (десять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок). Орендна плата нараховується протягом строку оренди, починаючи з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі приміщень;

- орендна плата сплачується Орендарем на підставі Договору авансовим платежем за кожен місяць, за який проводиться оплата, не пізніше 10 числа поточного місяця (за який здійснюється оплата) після надання Орендодавцем Орендарю рахунку для оплати;

- якщо користування приміщенням здійснюється неповний місяць, орендна плата розраховується та сплачується Орендарем пропорційно кількості днів у місяці, протягом яких Орендар фактично користувався приміщенням шляхом ділення розміру орендної плати за відповідний місяць на кількість днів у такому місяці;

- по закінченні кожного календарного місяця оренди Орендодавець надає Орендарю два примірники акту наданих послуг щодо оренди приміщення (надалі за текстом також - Акт наданих послуг) на електронну адресу Орендаря, вказану в цьому Договорі;

- отримавши належним чином оформлений Акт наданих послуг від Орендодавця Орендар зобов`язаний підписати та повернути його Орендодавцю протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту його отримання;

- у випадку, якщо Орендар не надіслав Орендодавцю підписаний Орендарем Акт наданих послуг, то відповідні послуги вважаються наданими Орендодавцем належним чином і прийнятими Орендарем з дати, що слідує за останнім днем строку для підписання Акту наданих послуг;

- грошові зобов`язання Сторін залишаються в силі після припинення дії цього Договору до повного виконання зобов`язання.

Відповідно до п.5.1. Договору сума належних до сплати експлуатаційних витрат розраховується за тарифом 8,00 грн (вісім гривень 00 коп.) за один кв.м приміщення за формулою: 8,00 грн * 142,8 кв.м та складає 1142,00 грн (одна тисяча сто сорок дві гривні 00 копійок).

Згідно з п.7.1. Договору передача приміщення в оренду здійснюється Орендодавцем на підставі Акту приймання-передачі.

Приміщення вважається переданим в оренду з моменту підписання відповідного Акту приймання-передачі (п.7.3. Договору).

Будь-яка затримка у звільненні або передачі Орендарем приміщення Орендодавцю після закінчення строку оренди, включаючи не підписання Акту приймання-передачі (повернення), не вважається продовженням строку оренди або продовженням строку дії Договору (п.7.6. Договору).

01.10.2021 між позивачем та відповідачем складено і підписано Акт приймання-передачі приміщення (а.с.40), відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно.

23.12.2021 та 31.12.2021 позивач звертався до відповідача з письмовими вимогами стосовно погашення наявної заборгованості та необхідності повернення приміщення після завершення строку оренди (а.с.45-48).

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правові вимоги позивача про стягнення 136606,92 грн заборгованості за договором оренди та зобов`язання звільнити та повернути частину нежитлових приміщень, загальною площею 142,8 кв.м (кабінети №№ 11, 12, 13), що знаходяться на четвертому поверсі основного корпусу цегляної будівлі літ."А" за адресою: м.Вінниця, вул.Лебединського, буд.34.

Договір, що укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором найму (найму будівлі або іншої капітальної споруди).

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк, вказане положення кореспондується зі ст.283 ГК України.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму (ч.1 ст.760 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.5 ст.762 ЦК України).

Частиною 1 ст.763 ЦК України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Про розгляді справи в частині стягнення 10280,00 грн - орендної плати за грудень 2021 року та 2284,00 грн "експлуатаційних витрат", розрахунок яких здійснено на підставі п.5.1 Договору за період з листопада 2021 року по грудень 2021 року, суд враховує таке.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст.193 ГК України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено факт передачі відповідачу Приміщення в користування (а.с.40).

Будь-які докази на підтвердження погашення заявленої до стягнення заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення 10280,00 грн - орендної плати за грудень 2021 року та 2284,00 грн "експлуатаційних витрат", розрахованих на підставі п.5.1 Договору за період з листопада 2021 року по грудень 2021 року, є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Судом також розглянуто вимогу про стягнення 124042,92 грн - неустойки, нарахованої в зв`язку з порушенням строків звільнення і повернення приміщення позивачу.

За умовами ст.795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Приміщення передано відповідачу 01.10.2021, що підтверджується матеріалами справи.

Як встановлено судом, згідно з п.3.1. Договору, останній вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до закінчення строку оренди. Строк оренди Приміщення складає 3 (три) місяці та починається з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі Приміщення з правом продовження строку оренди відповідно до п.3.3. Договору.

За умовами ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Абзацом 1 ч.3 ст.254 ЦК України визначено, що строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Разом з тим, статтею 764 ЦК України визначено, що якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Суд враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо укладання сторонами додаткової угоди про продовження Договору оренди №01102021-142 від 01.10.2021, натомість наявне письмове повідомлення №1-3012/21 від 30.12.2021 (а.с.47-48), отримане відповідачем, в якому позивач просив звільнити орендоване нерухоме майно у зв`язку із закінченням строку дії Договору.

З огляду на наведене, суд констатує, що строк оренди Приміщення за Договором оренди №01102021-142 від 01.10.2021 завершився 31.12.2021.

Звертаючись із вимогою про стягнення 124042,92 грн неустойки за Договором позивач посилається на положення п.8.1. Договору, за умовами якого: за прострочення звільнення Приміщення та його передачу Орендодавцю за Актом приймання-передачі (повернення) Орендар сплачує штраф у розмірі одноденної плати за повний місяць оренди за кожний день прострочення.

Разом з тим, відповідно до ч. 1, 2 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Суд зауважує, що у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах. Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такі висновки наведено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/5726/19).

За умовами ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

За таких обставин, суд зазначає, що у зв`язку із простроченням обов`язку відповідача із повернення орендованого приміщення, позивач має право на стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за його оренду за час прострочення, а отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст.785 ЦК України.

Суд враховує правову позицію, висвітлену у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №904/4472/20, згідно з якою: "…невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Законодавець у частині першій статті 614 Цивільного кодексу України визначив, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Отже, відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання. Тобто судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав."

Оскільки відповідачем не надано доказів стосовно повернення орендованого майна, позовні вимоги про стягнення 124042,92 грн неустойки є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про зобов`язання звільнити та повернути майно, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст.391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд враховує висновки щодо застосування норм права, висвітлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, згідно з якими негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

Матеріалами справи підтверджується, що право власності позивача зареєстровано в реєстровій книзі за №4 за реєстровим номером 240 (а.с.43), а отже, враховуючи завершення строку оренди за Договором, відсутність доказів повернення орендованого майна, вимоги позивача про зобов`язання звільнити та повернути приміщення є правомірною та обґрунтованою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір в розмірі 4962,00 грн.

В позовній заяві позивачем також заявлено клопотання про розподіл судових, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу, після ухвалення рішення (а.с.6).

Так, відповідно до статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п.5 ч.6 ст.238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Таким чином, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання позивача та призначити окреме судове засідання для вирішення питання стосовно розподілу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРТУС І К" (21034, м.Вінниця, вул.Лебединського, буд.34, ідентифікаційний код: 37424710) на користь Фізичної особи-підприємця Ярославської Марини Василівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 10280,00 грн - заборгованості з орендної плати; 2284,00 грн - експлуатаційних витрат", розрахованих на підставі п.5.1 Договору оренди №01102021-142 від 01.10.2021; 124042,92 грн - неустойки, нарахованої в зв`язку з порушенням строків звільнення і повернення приміщення, та 4962,00 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІРТУС І К" (21034, м.Вінниця, вул.Лебединського, буд.34, ідентифікаційний код: 37424710) звільнити та повернути частину нежитлових приміщень, загальною площею 142,8 кв.м (кабінети №11, 12, 13), що знаходяться на четвертому поверсі основного корпусу цегляної будівлі літ."А" за адресою: м.Вінниця, вул.Лебединського, буд.34, що належать Фізичній особі-підприємцю Ярославській Марині Василівні ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Призначити судове засідання для вирішення питання про понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу у справі №902/1409/22 на 06 червня 2023 року на 10 год. 00 хв. у приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул.Пирогова, 29, м.Вінниця, 21018, 3-й поверх, зала судових засідань №2), про що повідомити сторони.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Враховуючи, що у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).

Повне рішення складено 22 травня 2023 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим:

1 - до справи;

2 - ФОП Ярославській М.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

3 - представнику ФОП Ярославської М.В. адвокату Мельнику В.О. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );

4,5 - Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІРТУС І К" (вул.Лебединського, буд.34, м.Вінниця, Вінницька обл., 21034) рекомендованим листом з повідомленням про вручення відправлення та на електронну пошту (virtus.vinn@gmail.com)