Рішення
від 02.05.2023 по справі 904/211/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2023м. ДніпроСправа № 904/211/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Попової Я.В.

та представників:

прокурор: Ємельянов В.А.;

від позивача -1: не з`явився;

від позивача -2: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, м Дніпро, в інтересах держави в особі:

позивача-1: Перещепинської міської ради, м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області

позивача-2: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Натурбестагро", м. Дніпро

про скасування державної реєстрації речових прав та зобов`язання повернути земельну ділянку площею 102,4352 га.

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача-1 Перещепинської міської ради та позивача-2 - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Натурбестагро", в якому просить:

1. Скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 102,4352 га, кадастровий номер 1225988500:01:001:0399, яка розташовується на території Перещепинської об`єднаної територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області, проведену за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. № 61540719 від 12.11.2021 (номер запису про право 45001904).

2. Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 102,4352 га, кадастровий номер 1225988500:01:001:0399, яка розташовується на території Перещепинської об`єднаної територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Натурбестагро" (код ЄДРПОУ 42927581) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. № 61540719 від 12.11.2021 (номер запису про право 45002031).

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Натурбестагро" (код ЄДРПОУ 42927581) повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 102,4352 га, кадастровий номер 1225988500:01:001:0399, яка розташовується на території Перещепинської об`єднаної територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області, Перещепинській об`єднаній територіальній громаді Новомосковського району Дніпропетровської області в особі Перещепинської міської ради (код ЄДРПОУ 04338463).

Судові витрати зі сплати судового збору прокурор просить стягнути з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що наявними у матеріалах справи документами спростовується факт автентичності та достовірності укладення Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області договору оренди земельної ділянки, який на теперішній час позбавлений можливості розпоряджатися вказаною земельною ділянкою; державна реєстрація за Товариством з обмеженою відповідальністю "Натурбестагро" права оренди земельної ділянки площею 102,4352 га, кадастровий номер 1225988500:01:001:0399, яка розташовується на території Перещепинської об`єднаної територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Також враховуючи, що станом на момент проведення державної реєстрації права власності за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області останнє вже втратило відповідні повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення, які розташовані поза межами населених пунктів, скасуванню підлягає державна реєстрація за ним права власності на зазначену земельну ділянку.

Звернення з позовом до суду прокурор обґрунтовує порушенням інтересів держави, яке полягає у вибутті з користування державою земельною ділянкою за відсутності її волі як власника та всупереч встановленому законом порядку.

На думку прокурора у зазначеному випадку існує як державний, так і суспільний інтерес, що потребує їх захисту.

Ухвалою суду від 30.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 02.03.2023, за результатом якого ухвалою суду від 02.03.2023 продовжено підготовче провадження у справі до 01.05.2023 та відкладено підготовче засідання на 30.03.2023.

У підготовче засідання представники позивачів та відповідача не з`явилися, 16.03.2023 позивачем-1 подана заява про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою суду від 30.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.05.2023.

Представники позивачів та відповідача в судове засідання не з`явились; про дату, час та місце розгляду справи всі учасники справи були повідомлені належним чином відповідно до вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач-2 та відповідач своїм правом на подання до суду заяв по суті справи не скористались.

Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин суд, з урахуванням заяви позивача-1 про розгляд справи без участі його представника, розглядає справу за відсутності представників позивачів і відповідача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 02.05.2023 прокурор надав пояснення по суті спору.

За наслідком судового засідання 02.05.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення № 61540719 від 12.11.2021 державного реєстратора Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева Антона Вадимовича (далі державний реєстратор) державним реєстратором вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 45001904 від 10.11.2021 про право власності держави Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі позивач-2) на земельну ділянку площею 102,4352 га, кадастровий номер 1225988500:01:001:0399.

Підставою для державної реєстрації зазначено Закон України від 14.05.2013 № 233-VII "Про внесення змін до деяких Законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням" (а.с. 20).

На підставі рішення № 6154719 від 12.11.2021 державного реєстратора Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева Антона Вадимовича цим же державним реєстратором вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 45002031 від 10.11.2021 про право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Натурбестагро" (ідентифікаційний код 42927581) (далі - відповідач) земельної ділянки площею 102,4352 га, кадастровий номер 1225988500:01:001:0399.

Підставою для державної реєстрації (виникнення речового права) зазначено договір № 52/24-12/20ДО від 24.12.2020 оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Натурбестагро". Строк дії договору: 35 років з правом передачі в піднайм (суборенду) (а.с. 21).

За договором оренди земельної ділянки № 52/24-12/20ДО від 24.12.2020 (далі договір оренди) між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі в.о. начальника відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Хирси Л.А., яка діє на підставі довіреності від 25.02.2019 № 13-1-0.25-008/11-19 (далі позивач-2, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Натурбестагро" в особі директора Ткаченка Є.В. (далі відповідач, орендар) орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 102,4352 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Шандрівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1225988500:01:001:0399 (п.п.1.1, 2.1, 2.2 договору оренди).

Строк дії договору 35 років (п. 3.1 договору оренди) (а.с. 26).

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, викладеній у листі № 10-4-0.62-4903/2-22 від 18.11.2022 у відповідь на запит Дніпропетровської обласної прокуратури № 15/1-1089вих-22 від 01.11.2022, наказ № 4-2759/15-20-СГ від 24.12.2020 про надання в оренду ТОВ "Натурбестагро" земельної ділянки площею 102,4352 (кадастровий номер 1225988500:01:001:0399) не видавався; довіреність від 25.02.2019 № 13-1-0.25-008/11-19 на ім`я в.о. начальника відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Хирси Л.А. на укладання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225988500:01:001:0399 не видавалась; договір оренди № 52/24-12/20ДО від 24.12.2020 із ТОВ "Натурбестагро" щодо земельної ділянки площею 102,4352 га з кадастровим номером 1225988500:01:001:0399 не укладався (а.с. 38 - 45).

Прокурор стверджує, що за таких обставин спірна земельна ділянка вибула з володіння та користування власника за відсутності його волі та всупереч встановленому законом порядку, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини щодо правомірності вибуття із користування власника спірної земельної ділянки, правомірності державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянки за відповідачем та наявності правових підстав для повернення її власнику.

Додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України № 709-р від 12.06.2020 "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області", відповідно до абзацу першого пункту 71 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", визначено, що до складу Перещепинської об`єднаної територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області входять наступні територіальні громади (населені пункти): Попасненська, Перещепинська, Багатська, Голубівська, Керносівська, Михайлівська, Шандрівська (Юр`ївський район).

За актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної власності у комунальну власність від 18.06.2019 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відповідно до його наказу від 18.06.2019 № 4-1563/15-19-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передало з державної власності, а Перещепинська міська об`єднана територіальна громада (Перещепинська міська рада) Новомосковського району Дніпропетровської області прийняла у комунальну власність Перещепинської міської ради об`єднаної територіальної громади земельні ділянки загальною площею 7034,5501 га згідно з додатком, у тому числі й земельну ділянку площею 102,4352 га з кадастровим номером 1225988500:01:001:0399 (а.с. 36-37).

Пунктом 2 цього акта передбачено, що цей акт із указаним наказом (№ 41563/15-19-СГ від 18.06.2019) є підставою для державної реєстрації права на вказані у додатку земельні ділянки комунальної власності Перещепинської міської об`єднаної територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області.

Доказів вжиття Перещепинською міською радою (Перещепинською об`єднаною територіальною громадою) Новомосковського району Дніпропетровської області заходів, спрямованих на державну реєстрацію права комунальної власності щодо земельної ділянки площею 102,4352 га з кадастровим номером 1225988500:01:001:0399 матеріали справи не містять.

Разом з тим 27.05.2021 набрав чинності Закон України № 1423-ІХ від 28.04.2021 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", згідно з пунктом 58 статті 4 якого розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24.

За змістом пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Отже, з 27.05.2021 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області позбавлене права на розпорядження земельною ділянкою площею 102,4352 га з кадастровим номером 1225988500:01:001:0399, що розташована за межами населеного пункту на території Шандрівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, а таким правом відповідно до наведених положень законодавства наділена саме Перещепинська об`єднана територіальна громада Новомосковського району Дніпропетровської області в особі Перещепинської міської ради Новомосковського району.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, юридичні факти.

Згідно з частиною 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (частина перша статті 407 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

У разі ж, якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, в наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного України).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети

Частиною третьою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 Цивільного кодексу України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) (пункти 7.3, 7.7, 7.16, 7.26).

У справі, що розглядається, встановлено, що довіреність № 13-1-0.25-008/11-19 від 25.02.2019 представнику Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Хирсі Л.А. на укладення з відповідачем договору № 52/24-12/20ДО від 24.12.2020 оренди спірної земельної ділянки не видавалась, а сам договір представником від імені Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не укладався.

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.27).

Враховуючи підстави позову прокурора у цій справі, заявлені ним позовні вимоги про повернення земельної ділянки з неправомірного користування відповідача є належним способом захисту.

Докази повернення спірної земельної ділянки відповідачем відсутні. А тому позов про витребування її від відповідача є законним й обґрунтованим.

Надаючи правову оцінку правомірності реєстраційних дій з державної реєстрації речових прав на спірну земельну ділянку, суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

За змістом статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

За частиною першою статті 11 указаного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

За частиною другою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Стаття 28 зазначеного Закону встановлює особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, згідно з якими рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав (ч. 1).

Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування. Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (ч. 2).

Оцінюючи обраний позивачем спосіб захисту свого права, суд враховує нормативні положення частин першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Інший підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру речових прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Зміст цієї правової норми свідчить про те, що допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч. 1,2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (п. 2 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1 ст.1213 Цивільного кодексу України).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області дозвіл на передачу землі сільськогосподарського призначення у користування відповідача не надавався і договір з відповідачем не укладався, то позовні вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права оренди відповідача щодо спірної земельної ділянки відповідають належному способу захисту, є законними й обґрунтованими.

З огляду на те, що на момент проведення державної реєстрації права користування відповідача земельною ділянкою площею 102,4352 га з кадастровим номером 1225988500:01:001:0399, право власності на цю земельну ділянку не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор в порядку частини другої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" одночасно з проведенням такої реєстрації провів також державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за державою України в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області без подання ним відповідної заяви.

Однак, на момент проведення державної реєстрації відповідних речових прав набрали чинності положення пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, які передбачають перехід всіх земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад (за виключення наведеного в цьому пункті переліку), до земель комунальної власності територіальних громад, що, в свою чергу, позбавило органи виконавчої влади, які здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, права розпорядження ними.

Виходячи з наведеного, державна реєстрація 10.11.2021 за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області права власності на земельну ділянку площею 102,4352 га з кадастровим номером 1225988500:01:001:0399, яка згідно з наказом останнього № 4-1563/154-19-СГ від 18.06.2019 була передана Перещепинській об`єднаній територіальній громаді (Перещепинській міській раді) Новомосковського району Дніпропетровської області у комунальну власність відповідно до статей 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" і права розпорядження якою Головне управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області позбавлене з 27.05.2021, а також державна реєстрація 10.11.2021 права оренди спірної земельної ділянки за відповідачем є такими, що не відповідають вимогам закону.

Відтак, позовні вимоги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позову в сумі 7443,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Перещепинської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Натурбестагро" про скасування державної реєстрації речових прав та зобов`язання повернути земельну ділянку площею 102,4352 га задовольнити повністю.

Скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 102,4352 га, кадастровий номер 1225988500:01:001:0399, що розташована на території Перещепинської об`єднаної територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області, проведену за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 39835428) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. № 61540719 від 12.11.2021 (номер запису про право 45001904).

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 102,4352 га, кадастровий номер 1225988500:01:001:0399, що розташована на території Перещепинської об`єднаної територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Натурбестагро" (код ЄДРПОУ 42927581) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. № 61540719 від 12.11.2021 (номер запису про право 45002031).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Натурбестагро" (49055, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 45, кв. 122; ідентифікаційний код 42927581) повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 102,4352 га, кадастровий номер 1225988500:01:001:0399, що розташована на території Перещепинської об`єднаної територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області, Перещепинській об`єднаній територіальній громаді Новомосковського району Дніпропетровської області в особі Перещепинської міської ради (51220, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, м.Перещепине, вул. Шевченка, буд. 43; ідентифікаційний код 04338463).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Натурбестагро" (49055, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 45, кв. 122; ідентифікаційний код 42927581) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 38; ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у сумі 7443,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23.05.2023.

Суддя І.І. Колісник

Дата ухвалення рішення02.05.2023
Оприлюднено25.05.2023

Судовий реєстр по справі —904/211/23

Судовий наказ від 19.06.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Колісник Іван Іванович

Судовий наказ від 16.06.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Колісник Іван Іванович

Рішення від 02.05.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Колісник Іван Іванович

Ухвала від 30.03.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Колісник Іван Іванович

Ухвала від 02.03.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Колісник Іван Іванович

Ухвала від 30.01.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Колісник Іван Іванович

Ухвала від 16.01.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Колісник Іван Іванович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні