Рішення

від 18.05.2023 по справі 908/440/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/10/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2023 справа № 908/440/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/440/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ІНТЕРЕЛЕКТРО Україна (юридична адреса: вул. Маршала Москаленка, 144а, м. Покровськ, Донецька область, 85302; адреса представника (адвоката) Мельниченка Івана Олександровича: АДРЕСА_1 )

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СІЧ КАБЕЛЬ (вул. Доківська, буд. 1, м. Запоріжжя, 69032)

про стягнення 16326,10 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Заявлено позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СІЧ КАБЕЛЬ 16326,10 грн. заборгованості за договором поставки № 631-ТДУ від 17.05.2021.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №631-ТДУ від 17.05.2021 щодо сплати вартості отриманого товару у визначений договором строк, що є підставою для стягнення заборгованості у судовому порядку. За твердженням позивача, на теперішній час зобов`язання відповідача щодо сплати заборгованості за поставлений товар не виконані, заборгованість складає 16326,10 грн. Позивач вказав, що за період з травня 2021 року по січень 2023 року відповідачу за договором поставлено товар на загальну суму 316919,69 грн., вартість якого останнім сплачено частково в сумі 300593,59 грн. Також позивач повідомив, що за останніми двома поставками на загальну суму 21902,38 грн. оригінали видаткових накладних втрачено, а саме: № ТІНУз037928 від 28.01.2022 на суму 5554,08 грн. та №ТІНУз040194 від 16.02.2022 на суму 16348,30 грн., про що складений акт про втрату документів від 04.01.2023. Посилаючись на приписи статей 11, 509, 525, 526, 530, 599, 612, 626, 629, 655, 663 ЦК України, позивач просив позов задовольнити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023 справу № 908/440/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 17.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/440/23, присвоєно справі номер провадження 18/10/23, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/440/23; відповідачу запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 17.03.2023, відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України; позивачу запропоновано у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення копія ухвали суду про відкриття провадження у справі вручена повноважному представнику відповідача 24.02.2023.

Від відповідача 23.03.2023 надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив, що податкові накладні не можуть свідчити про наявність заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки вони не підтверджують факту отримання відповідачем товару та наявності у нього заборгованості. Крім того, господарська операція має підтверджуватися відповідними первинними документами, якими в даному розумінні, податкові накладні не є. Позивачем же на підтвердження заборгованості відповідача у розмірі 16326,10 грн., окрім як податкової накладної № 2446 від 16.02.2022 інших належних та достовірних доказів до суду не надано. Відповідач просив в позові відмовити.

Від позивача 29.03.2023 шляхом застосування підсистеми Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи отримано відповідь на відзив, в якій позивач відзначив, що про втрату видаткових накладних за останніми двома поставками він повідомляв суд і намагався їх відновити, однак відповідач відповіді на вимогу про їх повторне підписання не надав. Позивач звернув увагу на те, що за умовами укладеного сторонами договору передбачено, що в разі втрати видаткової накладної факт поставки підтверджується відповідною податковою накладною. Також позивач звернув увагу на те, що відповідачем пропущений процесуальний строк на подання відзиву. Позивач просив поновити строк на надання відповіді на відзив.

Відповідачем шляхом застосування підсистеми Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 06.04.2023 подано заперечення, в якому відповідач підтримав висловлені у відзиві на позов доводи та відзначив, що на підтвердження реальності господарських операцій та для підтвердження відображених у податковій накладній відомостей необхідним є надання до неї саме первинних документів. Щодо пропуску строку на надання відзиву на позов відповідач, посилаючись на те, що він є незначним, просив його поновити.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, держава, яка створює суди першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах.

Одною з передумов забезпечення доступу до суду є наявність в особи права на судовий захист. Це право випливає з ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 55 Конституції України.

Відповідно до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Принцип рівності сторін вимагає «справедливого балансу між сторонами», і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (рішення від 26 травня 2009 року у справі «Бацаніна проти Росії» (Ваізашпа V. Киззіа), заява № 3932/02, її. 22).

З огляду на приписи ст. 119 ГПК України, з метою дотримання принципу господарського судочинства щодо рівності та змагальності сторін, суд клопотання відповідача задовольняє. Строк подачі відзиву на позов судом поновлений.

Відносно клопотання позивача про поновлення строку на надання відповіді на відзив, суд не вбачає підстав для застосування ст. 119 ГПК України, оскільки, враховуючи отримання позивачем відзиву на позов 24.03.2023, процесуальний строк на надання відповіді на відзив позивачем не пропущено.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/440/23 дозволяють здійснити її розгляд по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом грудня 2022 року травня 2023 року, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, а також знаходження судді Левкут В.В. у щорічній відпустці з 16.01.2023 по 13.02.2023, у відрядженні на навчанні з 20.02.2023 по 24.02.2023 та на лікарняному з 13.03.2023 по 27.03.2023, рішення прийнято без його проголошення 18.05.2023.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім ІНТЕРЕЛЕКТРО Україна (Постачальником, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім СІЧ КАБЕЛЬ (Покупцем, відповідачем у справі) 17.05.2021 укладений договір поставки №631-ТДУ (надалі - Договір).

Згідно із п. 1.1 Договору на умовах, які викладені в цьому договорі, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця кабельно-провідникову та (чи) іншу електротехнічну продукцію, надалі продукція, а Покупець зобов`язується прийняти продукцію і вчасно сплатити Постачальникові її вартість.

Тип, марка, кількість, ціна продукції узгоджується сторонами в рахунках-фактурах та/або в специфікаціях на кожну окрему партію продукції (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що загальна ціна договору визначається виходячи із вартості поставленої продукції протягом усього строку дії даного договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору Покупець сплачує Постачальнику вартість партії продукції, що узгоджена сторонами в специфікації та/або рахунку-фактурі до договору, шляхом внесення 100% передоплати на розрахунковий рахунок Постачальника, який вказано в рахунку-фактурі.

Згідно із п. 4.5. Договору, у разі, якщо Постачальник вважатиме можливим відпустити Продукцію без передоплати, Покупець зобов`язаний сплатити її вартість протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання продукції, але не пізніше наступної дати поставки.

Відповідно до п. 4.7. Договору сторони домовилися, що за рішенням Постачальника, поточні перерахування грошових коштів від Покупця, можуть зараховуватись на рахунок погашення попередньої заборгованості за поставлену продукцію, не залежно від того, яке призначення платежу було вказано Покупцем в платіжному (розрахунковому) документі.

За визначенням п. 8.1 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків та поставки продукції, до повного виконання сторонами зобов`язань.

У разі якщо до закінчення строку дії договору жодна із сторін на повідомила іншу сторону про відсутність своєї згоди на продовження строку дії договорі, він вважається продовженим (пролонгованим) сторонами на такий же строк, без обмеження кількості таких продовжень (п. 8.2 Договору).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору в період з травня 2021 року по січень 2023 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято продукцію на загальну суму 316 919,69 грн., що підтверджується видатковим накладними:

-№ ТІНУз003634 від 03.06.2021 на суму 12818,93 грн. з ПДВ;

-№ ТІНУз012312 від 12.08.2021 на суму 589,65 грн. з ПДВ;

-№ТІНУз012568 від 13.08.2021 на суму 1862,82 грн. з ПДВ;

-№ТІНУз012718 від 16.08.2021 на суму 6480,00 грн. з ПДВ;

-№ТІНУз013615 від 20.08.2021 на суму 11550,00 грн. з ПДВ;

-№ТІНУз015592 від 04.09.2021 на суму 3399,84 грн. з ПДВ;

-№ТІНУз015619 від 06.09.2021 на суму 9944,32 грн. з ПДВ;

-№ТІНУз0164401 від 09.09.2021 на суму 1828,20 грн. з ПДВ;

-№ТІНУз017599 від 16.09.2021 на суму 864,00 грн. з ПДВ;

-№ТІНУз021298 від 08.10.2021 на суму 93,96 грн. з ПДВ;

-№ТІНУз023652 від 25.10.2021 на суму 72,00 грн. з ПДВ;

-№ТІНУз029319 від 26.11.2021 на суму 220782,85 грн. з ПДВ;

-№ТІНУз037870 від 27.01.2022 на суму 3657,91 грн. з ПДВ;

-№ТІНУз037871 від 27.01.2022 на суму 21072,82 грн. з ПДВ;

-№ТІНУз037928 від 28.01.2022 на суму 5554,08 грн. з ПДВ;

-№ТІНУз040194 від 16.02.2022 на суму 16348,30 грн. з ПДВ.

Всі видаткові накладні, окрім двох останніх, підписані сторонами без зауважень.

За поясненнями позивача, у зв`язку із втратою видаткових накладних №ТІНУз037928 від 28.01.2022 та №ТІНУз040194 від 16.02.2022 під час проведення інвентаризації фінансово-господарських документів комісією складений акт про втрату документів та прийнято рішення про прийняття заходів з метою їх відновлення. На адресу відповідача 06.01.2023 направлено вимогу № 05/01 від 05.01.2023 про повторне підписання та проставляння печатки на видаткових накладних №ТІНУз037928 від 28.01.2022 та №ТІНУз040194 від 16.02.2022. Відповіді на вимогу від відповідача не отримано.

Грошове зобов`язання з оплати вартості отриманої продукції відповідачем здійснено частково на суму 300593,59 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжними дорученнями. Станом на час звернення до суду заборгованість відповідача за отриману продукцію становить 16326,10 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості отриманої продукції у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунку за отриманий товар.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач, в порушення умов п. 4.5 договору, яким встановлено строк оплати за отриману без передоплати продукцію протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання продукції, та чинного законодавства, оплату вартості отриманої продукції у повному обсязі у визначений строк не здійснив.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем вартості отриманої продукції у повному обсязі у визначений Договором строк є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Відносно відсутності підписаних з боку відповідача видаткових накладних №ТІНУз037928 від 28.01.2022 та №ТІНУз040194 від 16.02.2022 та доводів відповідача щодо не підтвердження за таких обставин первинними документами поставки продукції за ними, суд зазначає наступне.

Пунктом 3.8 Договору сторони погодили, що у разі втрати, пошкодження та/або не підписання видаткової накладної Покупцем, взаємозамінним документом, що підтверджує факт поставки такої продукції, буде вважатись податкова накладна, яка зареєстрована в ЄРПН в рамках даної поставки та щодо якої були відсутні заперечення у Покупця протягом одного місяця з дати її реєстрації Постачальником в ЄРПН, а датою поставки продукції буде вважатись дата визначена в п. 3.7 цього договору.

Також п. 3.9 Договору визначено, що у разі виникнення спору щодо реальності здійснення поставки продукції за відповідною накладною, даний факт підтверджується податковою накладною, як зареєстрована в ЄРПН в рамках даної спірної поставки, датою поставки продукції буде вважатись дата визначена п. 3.7 договору.

Отже, з огляду на умови Договору, факт здійснення поставки за спірними видатковими накладними підтверджується податковими накладними №2736 від 24.01.2022 та № 2446 від 16.02.2022, з відповідними квитанціями про їх подання.

Відповідно до п. 187.1 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Отже, складання і реєстрація позивачем податкових накладних за видатковими накладними №ТІНУз037928 від 28.01.2022 і №ТІНУз040194 від 16.02.2022 та відповідне прийняття відповідачем цих податкових накладних свідчить про поставку позивачем продукції за цими видатковими накладними.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, матеріалами справи доведено, що відповідач не виконав умови Договору в частині оплати вартості поставленого товару у визначений строк, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 16326,10 грн.

Враховуючи викладене, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 16326,10 грн. заборгованості за отриману за Договором продукцію заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про своєчасне виконання ним зобов`язання по оплаті отриманої продукції, не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СІЧ КАБЕЛЬ (вул. Доківська, буд. 1, м. Запоріжжя, 69032; ідентифікаційний код 41322120) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ІНТЕРЕЛЕКТРО Україна (юридична адреса: вул. Маршала Москаленка, 144а, м. Покровськ, Донецька область, 85302; адреса представника (адвоката) Мельниченка Івана Олександровича: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 16326,10 грн. (шістнадцять тисяч триста двадцять шість грн. 10 коп.) основного боргу та 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 23.05.2023.

Суддя В.В. Левкут