Рішення

від 15.05.2023 по справі 914/580/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2023 Справа № 914/580/23

За позовом Управління культури департаменту розвитку Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Глоріайс Одді, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про: стягнення 6293,00грн основного боргу та 2642,66 грн пені за договором №17/02 від 17.02.2022

Суддя У.І.Ділай

Без участі представників сторін

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2023, справу №914/580/23 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 21.02.2023 позов залишено без руху.

01.03.2023 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.02.2023 проведено державну реєстрацію зміни найменування юридичної особи (повного та/або скороченого) за ідентифікаційним кодом 38370588. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю Передплатна агенція ПресМаксимум змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю Глоріайс Одді.

Також судом встановлено, що станом на день звернення із позовом до суду місцезнаходженням відповідача: ТзОВ Передплатна агенція ПресМаксимум було 79007, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1. Однак, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.02.2023 місцезнаходження відповідача змінено на адресу: 50006, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Соборності, 12.

Згідно з ч. 2 ст. 31 ГПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Ухвалою від 13.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін. Зобов`язано відповідача у строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.

Ухвалу від 13.03.2023 скеровано відповідачу на адресу: 50006, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Соборності, 12.

24.03.2023 від позивача до суду надійшла заява про долучення для огляду оригіналів документів, копії яких додані до позову.

Поштовий конверт (з ухвалою від 13.03.2023), надісланий відповідачу на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернутий поштовим відділенням із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Станом на 15.05.2023 від відповідача до суду відзив не надходив.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22).

Разом з тим, суд звертає увагу, що ГПК України не передбачено обов`язок суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 13.05.2023. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

17 лютого 2022 року між Управлінням культури департаменту розвитку Львівської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю Передплатна агенція ПресМаксимум (змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю Глоріайс Одді) укладено угоду №17/02 про передплату періодичних видань, відповідно до п.1 якого позивач замовив та доручив, а відповідач взяв на себе зобов`язання, пов`язані із передплатою та доставкою періодичних видань. Предметом поставки є періодичні видання - Газети (Передплата газет та журналів на 2022 рік (січень-грудень 2022р.).

У п. 3.2 угоди сторони погодили, що позивач сплачує відповідачу роботи, вказані у п.2.2 згідно виставленого рахунку-замовлення.

Доставка передплачених видань діє з 17.02.2022 до 31.12.2022 (п. 6.2 угоди).

17.02.2022 відповідач склав рахунок-замовлення №24-0599, в якому визначено найменування видання, період передплати, кількість, ціна.

30.06.2022 платіжним дорученням №21 від 23.02.2022 позивач переказав відповідачу кошти в сумі 6293,00грн. В призначенні платежу зазначено: попередня оплата за періодичні видання, рахунок 24-0599 від 17.02.2022, договір №17/02 від 17.02.2022.

04.01.2023 позивач надіслав відповідачу лист про повернення коштів, оскільки доставка газет не була здійснена, у зв`язку із чим, порушено умови угоди № 17/02 про передплату періодичних видань від 17.02.2022. Проте, жодної відповіді не було отримано.

24.01.2023 між сторонами складено акт про невиконання умов договору, в якому зазначено, що з 17.02.2022 до 31.12.2022 не здійснено доставку жодного періодичного видання.

Спір виник внаслідок того, що в порушення умов договору відповідач не виконав взятих зобовязань та не доставив періодичних видань. Відтак, Управління культури департаменту розвитку Львівської міської ради подало позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 6293,00грн основного боргу.

Крім того, керуючись положеннями п. 4.1, позивач нарахував 2642,66грн пені.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали угоду №17/02 про передплату періодичних видань від 17.02.2022, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

За договором про надання послуг, відповідно до вимог ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто (ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України).

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.

Відповідно до п.2.1.2 угоди позивач зобов`язався оплатити вартість робіт виконавцю, а відповідач, згідно із п.2.2.1 угоди, власними силами доставляти замовлені видання протягом 24 годин після виходу з друку чи прибуття у Львів.

У п. 3.2 угоди сторони погодили, що позивач сплачує відповідачу роботи, вказані у п.2.2 згідно виставленого рахунку-замовлення.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903 ЦК України).

Позивач свої зобов`язання щодо оплати послуг за спірним договором виконав повністю. 30.06.2022 платіжним дорученням №21 від 23.02.2022 позивач переказав відповідачу кошти в сумі 6293,00грн.

При цьому, відповідач не передав замовлені періодичні видання, передбачені в рахунку-замовленні №24-0599 від 17.02.2022. Відповідач обставин справи не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

04.01.2023 позивач надіслав відповідачу лист про повернення коштів, оскільки доставка газет не була здійснена, у зв`язку із чим, порушено умови угоди № 17/02 про передплату періодичних видань від 17.02.2022. Проте, жодної відповіді не було отримано.

24.01.2023 між сторонами складено акт про невиконання умов договору, в якому зазначено, що з 17.02.2022 до 31.12.2022 не здійснено доставку жодного періодичного видання.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, вимога надати докази невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором (ст. 610 ЦК України) покладається на позивача. Водночас, стаття 614 ЦК України зобов`язує відповідача надати докази відсутності вини у неналежному виконанні зобов`язання.

Отже, при пред`явленні позову кредитор повинен довести лише факт порушення зобов`язання, він звільняється від обов`язку доводити вину боржника. Тягар доказування відсутності вини в порушенні зобов`язання лежить на боржникові.

Позивач довів факт порушення відповідачем зобов`язань щодо доставки періодичних видань. Натомість відповідач не спростував обставин цієї справи.

Відповідно до ч.1 ст. 906 ЦК України, виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов`язань за Договором не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо доставки періодичних видань та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума сплаченої передоплати в розмірі 6293,00грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення 2642,66грн пені суд зазначає таке.

Угода № 17/02 від 17.02.2022 укладена між сторонами на умовах передоплати.

17.02.2022 відповідач склав рахунок-замовлення №24-0599, в якому визначено найменування видання, період передплати, кількість, ціна. Так, за видання Forbes Україна період передплати визначений березень 22, 2-й квартал 22 та 2-е півріччя 22. За видання Український тиждень період передплати визначений березень 22, 2-й квартал 22 та 2-е півріччя 22. За видання Новий час період передплати визначений березень 22, 2-й квартал 22 та 2-е півріччя 22.

Пунктом 4.1. угоди сторони погодили, що при порушенні умов у п. 2.2.1, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі однієї облікової ставки НБУ та 0,05% вартості недоставлених видань за кожен день затримки та повертає замовнику вартість передплати на недоставлені видання при не доставці протягом більше ніж 10 робочих днів. Факт порушення фіксується двостороннім актом.

24.01.2023 між сторонами складено акт про невиконання умов договору, в якому зазначено, що з 17.02.2022 до 31.12.2022 не здійснено доставку жодного періодичного видання.

30.06.2022 платіжним дорученням №21 від 23.02.2022 позивач переказав відповідачу кошти в сумі 6293,00грн.

Зважаючи на те, що в переліку певних замовлених видань період передплати визначений березнем 2022 року та 2-м кварталом 2022 року, а передоплата здійснена лише 30.06.2022, господарський суд звертає увагу, що відповідач не був зобов`язаний здійснювати доставку періодичних видань за вказаний період.

Водночас, враховуючи здійснену передоплату, право на нарахування штрафу за неналежне виконання взятих зобов`язань у позивача виникло щодо неотриманих періодичних видань у 2-у півріччі 2022 року, починаючи з 01.07.2022.

Перевіривши поданий розрахунок з урахуванням положень п. 4.1. угоди, суд доходить висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 1951,01грн штрафу за період з 01.07.2022 до 31.12.2022. В задоволенні решти вимог в цій частині слід відмовити.

Судовий збір покладається на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Глоріайс Одді (50006, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Соборності, 12; ідентифікаційний код 38370588) на користь Управління культури департаменту розвитку Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Ринок, 1, ідентифікаційний код 02229221) 6293,00грн основного боргу, 1951,01грн штрафу та 2476,26 грн судового збору.

3.У задоволенні решти вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 22.05.2023.

Суддя Ділай У.І.