Рішення

від 23.05.2023 по справі 914/2722/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2023 Справа № 914/2722/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Клим О. Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного підприємства «Транс нафтопродукт», смт. Куликів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша компанія плюс», м. Київ;

про стягнення заборгованості. Ціна позову - 84000грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Ях Ігор Володимирович керівник, Зигмунд Роман Станіславович представник;

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Приватного підприємства «Транс нафтопродукт» смт. Куликів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша компанія плюс» м. Київ про стягнення заборгованості в сумі 84000,00грн.

Ухвалою суду від 07.12.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику представників сторін. Ухвалою суду від 07.02.2023р. вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 07.03.2023р. Ухвалою суду від 07.03.2023р. відповідно до ч. 11 ст. 176 ГПК України позовну заяву Приватного підприємства «Транс нафтопродукт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша компанія плюс» залишено без руху. Ухвалою суду від 10.03.2023р. продовжено розгляд справи та призначено судове засідання з розгляду справи в підготовчому провадженні на 11.04.2023р. Ухвалою суду від 11.04.2023р. продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 02.05.2023р.Ухвалою суду від 02.05.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.05.2023р. Ухвалою суду від 16.05.2023р. відкладено судове засідання на 23.05.2023р.

Позивач 19.12.2022р. подав клопотання за вх.№26153/22 про долучення доказів до матеріалів справи. Через канцелярію суду позивач 09.03.2023р. подав клопотання за вх.№5995/23 про долучення доказів до матеріалів справи та клопотання за вх.№5996/23 про усунення недоліків з доданими до неї документами. Позивач 22.05.2023р. подав клопотання за вх.№12695/23 про поновлення терміну розгляду справи та долучення до справи документів.

В судовому засіданні 23.05.2023р. суд поновив строк розгляду справи та долучив до справи документи, подані із клопотанням за вх.№12695/23.

Представники позивача в судове засідання 23.05.2023р. з`явилися, надали суду усні пояснення щодо предмета спору, підтримали позовні вимоги.

В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок, щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, за поштовою та електронною адресою зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та оприлюднено ухвали суду в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень. Ухвали суду від 07.12.2022р., від 07.02.2023р. та від 10.03.2023р. були повернуті на адресу суду із довідками органу поштового зв`язку ф.20 причина повернення «за закінченням терміну зберігання». Ухвала суду від 11.04.2023р., надіслана на адресу відповідача 12.04.2023р., за трек номером 7901414890442 станом на 01.05.2023р. та відповідно до інформації з вебсайту АТ «Укрпошта» «відправлення не вручене під час доставки».

Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на електронну адресу відповідача та оприлюднено в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 9 ст.165, ч. 1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду, щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, та те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст. 202 ГПК України, та строки розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договору суборенди № 01/06-20 від 01.06.2020р. (Договір) Приватне підприємство «Транснафтопродукт» (Орендодавець) надав у тимчасове платне користування одну ємність для зберігання нафтопродуктів загальною місткістю 75м.куб. Товариству з обмеженою відповідальністю «Наша компанія плюс» (Орендар) для здійснення підприємницької діяльності за адресою смт Куликів, вул.Шевченка,87. На підставі вищезазначеного було складено відповідний Акт приймання-передачі за підписами сторін.

Відповідно до умов договору, орендна плата встановлюється в розмірі 8000,00 грн. за один місяць в т.ч. ПДВ., оплата здійснюється в готівковому та безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 числа кожного наступного місяця.

Як зазначає позивач, свої зобов`язання відповідно до договору орендодавець виконав в повному обсязі, претензій від орендаря на поступило.

З моменту підписання договору і до 15 жовтня 2021 року вартість оренди ємності для зберігання пального становить 132 тис.грн., однак орендарем неналежним чином виконано обов`язок щодо сплати орендної плати за договором, а саме сплачено суму 16000,00грн. платіжним дорученням №1609 від 20.08.2020р. та 32000,00грн. платіжним дорученням №2091 від 16.01.2021р., відтак, залишок заборгованості становить 84000,00грн.

Орендодавцем на адресу орендаря 22.10.2021р. рекомендованим листом направлено претензію за вих. №5 щодо погашення існуючої заборгованості, однак відповіді на претензію не отримано та заборгованість не сплачено.

З огляду на викладене вище, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 84 000,00грн. за договором суборенди № 01/06-20 від 01.06.2020р.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Обставини, встановлені судом.

01.02.2020р. закритим акціонерним товариством «Жовківський Агротехсервіс» та приватним підприємством «Транснафтопродукт» (орендар) укладено договір оренди нафтобази. Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нафтобазу (об`єкт, що орендується) для здійснення виробничої діяльності. Адреса: смт. Куликів, вул. Шевченка,87.

Згідно із п. 3.1 договору оренди нафтобази від 01.02.2020р. термін оренди складає 2 роки з моменту приймання об`єкту , що орендується.

За приписами п. 6.5 договору орендар має право здавати нерухоме майно, що орендується, у суборенду без додаткової згоди орендодавця.

Договір оренди нафтобази від 01.02.2020р. долучено позивачем до матеріалів справи клопотанням за вх. № 26153/22 від 19.12.2022р.

Відповідно до довідки закритого акціонерного товариства «Жовківський Агротехсервіс» за вих. № 12 від 08.03.2023р., ЗАТ «Жовківський «Агротехсервіс» повідомило, що на нафтобазі підприємства, яка передана в оренду приватному підприємству «Транснафтопродукт» згідно договору оренди від 01.02.2020р., знаходяться циліндричні стаціонарні резервуари №1-13, 17-18, 22-26 місткістю 400 м.куб., 200 м.куб, і 75 м.куб. для зберігання паливо- мастильних матеріалів, які відносяться до нерухомого майна підприємства. Рухомих резервуарів за підприємством не рахується. Вказану довідку долучено позивачем до матеріалів справи клопотанням за вх. № 5995/23 від 09.03.2023р.

01.06.2020р. приватним підприємством «Транснафтопродукт» (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Наша компанія плюс» (орендар) укладено договір суборенди № 01/06-20.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору суборенди № 01/06-20 орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування одну ємкість для зберігання нафтопродуктів загальною місткістю 75 м. куб.(об`єкт, що орендується) для здійснення виробничої діяльності. Адреса: смт. Куликів, вул. Шевченка,87.

За приписами п. п. 2.1-2.2 договору приймання - передача об`єкта, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. Сторони повинні призначити своїх представників у двосторонню комісію та приступити до передачі об`єкта, що орендується, в найкоротший термін з моменту підписання даного Договору.

Згідно із пунктом 2.4 -2.5 договору суборенди № 01/06-20 комісія перевіряє стан об`єкта та складає акт приймання-передачі. Акт приймання -передачі підписується членами двохсторонньої комісії.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що об`єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання акта приймання - передачі. Згідно із п. 3.1 договору суборенди № 01/06-20 від 01.06.2020р. термін оренди складає 1 рік з моменту приймання об`єкту, що орендується.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 договору орендна плата встановлюється в розмірі 8000,00грн в місяць в тому числі ПДВ. Оплата здійснюється в готівковому та безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10-го числа кожного наступного місяця.

За приписами підпункту 2 пункту 6.1 договору суборенди № 01/06-20 від 01.06.2020р. орендар зобов`язується своєчасно здійснювати орендні платежі.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що повернення орендодавцю об`єкта, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін.

Згідно із п. п. 7.4, 7.5 договору, при передачі об`єкта, що орендується, складається акт приймання - передачі, який підписується членами двосторонньої комісії. Об`єкт, що орендується вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту приймання - передачі.

Відповідно до п. 8.1 договору суборенди № 01/06-20 від 01.06.2020р. у разі прострочення передачі або прийняття об`єкта орендарем він сплачує орендодавцю штраф у розмірі 3% від розміру орендної плати встановленої даним договором. Сплата штрафу не звільняє орендаря від сплати орендної плати за період фактичного використання об`єкта.

Копію договору суборенди № 01/06-20 від 01.06.2020р. підписану керівниками підприємств та скріплену їх печатками долучено до матеріалів справи.

01.06.2020р. сторонами складено акт прийому-передачі до договору суборенди ємкості для зберігання нафтопродуктів № 01/06-20 від 01 червня 2020р. Відповідно до змісту вказаного акта суборендодавець ПП «Транснафтопродукт», в особі директора Ях І. В. що діє на підставі Статуту, та орендар ТзОВ «Наша компанія плюс», в особі керівника Кінаш Р.В., що діє на підставі Статуту, засвідчують що: суборендар надає, а орендодавець приймає в суборендне користування ємкість для зберігання нафтопродуктів загальною місткістю 75 м.куб., що є предметом суборенди, і знаходиться за адресою Львівська обл., Жовківський р-н, смт. Куликів вул. Шевченка 87. Ємкість надається Орендодавцю в справному технічному стані, належному до експлуатації. Сторони не мають одна до одної ніяких претензій.

Копію акта прийому-передачі до договору суборенди ємкості для зберігання нафтопродуктів № 01/06-20 від 01 червня 2020р. долучено позивачем до клопотання за вх. № 26153/22 від 19.12.2022р.

Відповідачем на виконання договору суборенди № 01/06-20 від 01.06.2020р. було сплачено 16000,00 грн відповідно до платіжного доручення № 1609 від 20.08.2020р. з призначенням платежу «орендна плата згідно договору № 01/06-20 від 01.06.2020р.» та 32000,00грн відповідно до платіжного доручення № 2091 від 10.01.2021р. з призначенням платежу «орендна плата згідно договору № 01/06-20 від 01.06.2020р.». Копії платіжних доручень наявні в матеріалах справи.

Відповідно до акту приймання передачі ємкості від 15.10.2021р. складеного ПП «Транснафтопродукт» (Орендодавець) та ТзОВ «Наша компанія плюс» (Орендар) орендар повернув, а орендодавець прийняв ємкість для зберігання пального місткістю 75 м.куб. Недоліки ємкості для зберігання пального, які суттєво можуть вплинути на її подальше використання за цільовим призначенням, відсутні. Акт приймання передачі ємкості від 15.10.2021р. підписаний обома сторонами, долучено позивачем до клопотання за вх.№12695/23 про долучення доказів до матеріалів справи.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором суборенди № 01/06-20 від 01.06.2020р. в частині оплати орендної плати, позивачем на адресу відповідача було скеровано претензію за вих. № 5 від 22.10.2021р. з вимогою про сплату заборгованості в сумі 84000,00 грн. Копія претензії та доказів її надіслання фіскального чеку від 27.10.2021р. долучені до матеріалів справи.

Відповідно до довідки ПП «Транснафтопродукт» б/н б/д, копія якої долучена до позовної заяви, між підприємством і ТзОВ «Наша компанія плюс» було складено договір Суборенди ємкості для зберігання пального за № 01/06-20 від 01 червня 2020 року. За час користування до 15 жовтня 2021 року було нараховано 132000,00грн. Орендар оплатив 16000,00грн. (ПД № 1609 від 20.08.2020р.) і 32000,00 грн. (ПД № 2091 від 16.01.2021р.) Залишок заборгованості 84000,00грн.

З огляду на викладене вище, позивач просить суд стягнути з відповідача 84 000,00грн. основної заборгованості за договором суборенди № 01/06-20 від 01.06.2020р. за період з 01.06.2020р. по 15.10.2021р.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Позиція суду.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 ГК України.

Згідно із ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Положенням підпункту 2 пункту 6.1 договору суборенди № 01/06-20 від 01.06.2020р. передбачено, що орендар зобов`язується своєчасно здійснювати орендні платежі.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. п. 4.1, 4.2 договору орендна плата встановлюється в розмірі 8000,00грн в

місяць в тому числі ПДВ. Оплата здійснюється в готівковому та безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10-го числа кожного наступного місяця.

Згідно із п. 3.1 договору суборенди № 01/06-20 від 01.06.2020р. термін оренди складає 1 рік з моменту приймання об`єкту, що орендується.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що повернення орендодавцю об`єкта, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін.

Згідно із п. п. 7.4, 7.5 договору, при передачі об`єкта, що орендується, складається акт приймання - передачі, який підписується членами двосторонньої комісії. Об`єкт, що орендується вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту приймання - передачі.

Відповідно до п. 8.1 договору суборенди № 01/06-20 від 01.06.2020р. у разі прострочення передачі або прийняття об`єкта орендарем він сплачує орендодавцю штраф у розмірі 3% від розміру орендної плати встановленої даним договором. Сплата штрафу не звільняє орендаря від сплати орендної плати за період фактичного використання об`єкта.

Із положення 8.1 договору вбачається обов`язок орендаря оплатити орендну плату за період фактичного використання об`єкта оренди, зокрема у разі прострочення передачі орендарем об`єкта оренди.

Як встановлено судом, орендоване майно було повернуто позивачу 15.10.2021р., про що складений відповідний акт приймання передачі ємкості від 15.10.2021р.

На підставі п. 4.1 договору позивач нарахував відповідачу орендну плату за період з 01.06.2020 року по 15.10.2021 року в розмірі 132000,00 грн. Відповідачем за вказаним договором здійснено оплат на загальну суму 48000,00грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо перерахування орендної плати, позивач просить стягнути заборгованість за період з 01.06.2020 року по 15.10.2021 року в розмірі 84000,00грн. Розрахунок заборгованості наведено позивачем у позовній заяві.

Перевіривши наведений розрахунок, встановлено, що позивач припустився арифметичної помилки при обрахунку, та не врахував, що орендоване майно було фактично передане 15.10.2021 року відповідно до акту приймання передачі ємкості від 15.10.2021р., відтак, останнім днем користування відповідачем орендованим майном та нарахування орендної плати є 14.10.2021р. З огляду на викладене вище, в перерахунку, суд зазначає, що підставними є вимоги щодо стягнення орендної плати в розмірі 83612,90грн. Тому, врешті позовних вимог належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів в спростування наведених обставин та поданих доказів не представлено, доказів оплати не подано. Відтак, станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача з орендної плати складає 83612,90грн., яка є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, надані пояснення, суд дійшов висновку, що обставини які підлягають доказуванню, визнаються доведеними, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 83612,90грн. обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню. Врешті позовних вимог належить відмовити у зв`язку із їх необґрунтованістю.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша компанія плюс» (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, ідентифікаційний код 40739680) на користь Приватного підприємства «Транс нафтопродукт» (80362, Львівська обл., Жовківський р-н, селище міського типу Куликів, вулиця Жовківська, будинок 4 А, ідентифікаційний код 36190326) заборгованість з орендної плати в сумі 83 612,90грн. та 2 469,57 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Врешті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.05.23.

Суддя Іванчук С.В.