Ухвала

від 24.05.2023 по справі 509/6875/21

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/6875/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року. Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

представниці відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Подберезської Н.В.

позивача ОСОБА_3 та його представника адвоката Згоди О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь заяву представниці відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Подберезської Н.В. про перегляд заочного рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 05.12.2022 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , за участю третьої особи: ОСОБА_8 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування інформації та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

Заочним рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 05.12.2022 р., ухваленому у даній справі, позов ОСОБА_3 задоволений частково,визнано недостовірноюта такою,що принижуєчесть,гідність таділову репутацію ОСОБА_3 ,інформацію,розповсюджену ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 у колективнійскарзі,адресованій Одеськомуміському головіТруханову Г.Л.,17.08.2021р.,та зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 уп`ятиденний термінпіслянабраннясудового рішеннязаконноїсилиспростувати данунедостовірнуінформацію,шляхомвідкликання даноїколективноїскаргизі спростуваннямїїзмісту,втомучислі податизаявунаім`я Одеськогоміськогоголови,вякійоприлюднити безбудь-якихскорочень резолютивну частинурішення судуу ційсправі втій частині,яка стосуєтьсябезпосередньо колективноїскарги наім`я Одеськогоміського голови,визнано недостовірноютатакою,щопринижуєчесть,гідністьтаділову репутацію ОСОБА_3 ,інформацію,розповсюджену ОСОБА_2 в повідомленняхчатаспівтовариства підназвою ІНФОРМАЦІЯ_1 в соціальніймережі Вайбер11.08.2021року,а саме:«… за12лет это непервый инцидентс Грековыми скандалыи пьяныевыходки всеэти годы.Они цепляютсяне толькок нам…К сожалению,люди страдающиеалкоголизмом,не могутбыть адекватными…Грековы ведутсебя неадекватнодавно ине толькос нами.Есть такиелюди,которые живутсклоками искандалами,а темболее,что этилюди страдаюталкоголизмом…» тазобов`язао ОСОБА_2 у п`ятиденнийтермін післянабрання судовогорішення законноїсили здійснитиспростування недостовірноїінформації шляхомрозміщення вчаті співтовариствапідназвою ІНФОРМАЦІЯ_1 в соціальніймережі Вайберінформацію проте,що вищевказанаінформація,викладена нею11.08.2021року,є недостовірною,в томучислішляхомрозміщення вчатіспівтовариства підназвою ІНФОРМАЦІЯ_1 без будь-якихскорочень резолютивнучастину рішеннясуду уцій справів тійчастині,яка стосуєтьсябезпосередньо інформації,розповсюдженої ОСОБА_2 11.08.2021року,стягнуто солідарноз ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 моральну шкодузавдану розповсюдженнямнедостовірної інформації,яка принижуєчесть,гідність таділову репутацію ОСОБА_3 в розмірі25000грн.,стягнуто врівнихчасткахз ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 судовий збіру розмірі4086грн.,по 681грн.з кожного,в задоволеннірешти вимогвідмовлено.

Ухвалою суду від 11.01.2023 р. було відмовлено представнику позивача ОСОБА_3 адвокату Згоді О.О. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу, на яку 01.02.2023 р. ОСОБА_3 було подано апеляційну скаргу та після запиту ОАС щодо витребування даної цивільної справи, 08.02.2023 р. матеріали справи були скеровані до ОАС з супровідним листом (т. 2 а.с. 63-104,151).

15.03.2023 року, представниця відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат Подберезська Н.В. звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення, в якій просила суд, поновити відповідачам строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 05.12.2022 р., пропущеного з поважних причин, посилаючись на неналежне сповіщення відповідачів про дати, час та місце розгляду вказаної цивільної справи, через перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в Румунії у зв?язку зі збройною агресією рф проти України, про що вони сповіщали суд письмово 22.07.2022 р. заявами про відкладення слухання справи, так як позбавлені можливості приймання участі в судових засіданнях особисто та через представника, вказуючи, що їм невідомо, що за справа слухається в суді, по якій вони є відповідачами, а прийняттям судом заочного рішення 05.12.2022 р. були знехтувані їхні процесуальні права на участь у справі, без отримання ними копій позову з додатками та прийняття до уваги поважність причин неявки в судові засідання. Також, у заяві стверджується, що заявники не отримували повний текст заочного рішення, про яке їм стало відомо випадково, під час їхнього тимчасового перебування в м. Одесі у власних справах, після чого вони звернулись до адвоката 13.02.2023 р., яка 15.02.2023 р. ознайомилась зі матеріалами справи. Також, у заяві вказується, що повідомлення в додатку «Viber», роздруківка якою лягла в основу позову та рішення суду, вирвана з загального контексту переписки у співтоваристві SOVINYON,з якоївбачаються іншіобставини,ніж ті,які викладенів позові,а зверненняпозивача доорганів поліціїзвелось дозакриття кримінальногопровадження завідсутності складукримінального правопорушенняпостановою від14.07.2022р. Також, стверджується, що відповідачі були позбавлені можливості подати відзив на позов, заявити про виклик свідків, які б надали покази з приводу колективної скарги на ОСОБА_3 , заявити про клопотання про призначення семантико-філологічної експертизи для встановлення характеру розповсюджуваної інформації, яка по суті є оціночними судженнями відповідачів, чия відсутність у судових засіданнях порушила принцип змагальності сторін у судовому процесі.

З зазначених підстав, представниця відповідачів просила суд поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення суду, переглянути його та скасувати, призначивши справу до розгляду в загальному порядку.

У відповідь на письмовий запит Овідіопольського райсуду Одеської області щодо повернення до суду з ОАС вказаних матеріалів для розгляду заяви про перегляд заочного рішення від 17.03.2023 р., вказані матеріали були повернуті до Овідіопольського райсуду Одеської області (а.с. т. 2 а.с. 156,158).

В судовому засіданні представниця відповідачів (заявників) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підтримала доводи заяви та просила її задовольнити.

Позивач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення безпідставної заяви про перегляд заочного рішення з підстав, викладених у письмових запереченнях на заяву, вказуючи на хибність доводів заяви та надуманість підстав для перегляду заочного рішення суду (т. 2 а.с. 163-168).

Всі інші відповідачі по справі та 3-тя особа в судове засідання не з?явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином засобами кур?єрської доставки (повідомленнями) з повістками, які повернулися до суду без вручення, з відміткою кур?єра «не мешкають за вказаною адресою» (т. 2 а.с. 181-185,189-202).

Увідповідності до ч 1 ст. 287 ЦПК України, неявка учасників процесу не перешкоджає розглядові заяви по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали зазначеної цивільної справи та заяви про перегляд заочного рішення, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 284 ЦПК України - заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно дост.285ЦПК України-заява проперегляд заочногорішення повиннабути поданау письмовійформі. Узаяві проперегляд заочногорішення повиннобути зазначено: найменуваннясуду,який ухваливзаочне рішення; ім`я(найменування)відповідача абойого представника,які подаютьзаяву,їх місцепроживання чимісцезнаходження,номер засобівзв`язку; обставини,що свідчатьпро поважністьпричин неявкив судовезасідання та(або)неповідомлення їхсуду,а такожпричин неподаннявідзиву,і доказипро це; посиланняна докази,якими відповідачобґрунтовує своїзаперечення противимог позивача; клопотанняпро переглядзаочного рішення; перелікдоданих дозаяви матеріалів. Заявапро переглядзаочного рішенняпідписується особою,яка їїподає. Дозаяви проперегляд заочногорішення додаютьсяїї копіїза кількістюучасників справита копіївсіх доданихдо неїматеріалів. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

До заяви про перегляд заочного рішення - додаються докази, на які посилається заявник.

Частини 1,4 статті 287 ЦПК України передбачають, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.

Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Стаття 288 ЦПК України передбачає, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 210 ЦПК України передбачено, що суд маєрозпочати розглядсправи посуті непізніше ніжчерез шістдесятднів здня відкриттяпровадження усправі,а увипадку продовженнястроку підготовчогопровадження -не пізнішенаступного дняз днязакінчення такогостроку. Судрозглядає справупо сутіпротягом 30-тиднів здня початкурозгляду справипо суті.

Зі змісту заяви представниці відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що останні, 22.07.2022 р. засобами поштового зв`язку надіслали на адресу суду заяву, в якій зазначили про те, що їм не відомо, що за справа слухається в суді, по якій вони є відповідачами.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, вищевказаний позов про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування інформації, та стягнення моральної шкоди, представником позивача адвокатом Згодою О.О. було подано до Овідіопольськогорайсуду Одеськоїобласті 01.12.2021 р., після чого, ухвалою Овідіопольського райсуду Одеської області від 06.12.2021 р. прийнято до розгляду тавідкрито провадження у справі № 509/6875/21 з призначенням справи до розгляду впорядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання, призначеного на19.01.2022 р. об 11:00 год., в яке відповідачі не з?явились, хоча про дату час та місце розгляду були повідомлені належним чином - судовими повістками, які були направлені на їх адреси проживання, тобто до їх виїзду за кордон, що підтверджується поштовими документами, які містяться в матеріалах справи. В подальшому, у зв?язку з неявкою відповідачів, підготовче засідання суду було відкладене на 24.02.2022 р., про що відповідачі були повідомлені належним чином (т.1а.с.53-54,57,59-62,66-83).

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території всієї країни з 5:30 год. 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.

Таким чином, про існування позовної заяви про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування інформації, та стягнення моральної шкоди відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлялися ще до запровадження воєнного стану на території України, та мали можливість, будучі належним чином повідомлені, бути присутніми на самому першому підготовчому засіданні щодо розгляду даної справи в приміщенні Овідіопольського районного суду Одеської області. У зв`язку з чим, твердження представника відповідачів про необізнаність щодо розгляду судом даної позовної заяви позивача є надуманими.

Також, на думку суду є надуманими твердженнями представниці відповідачів про те, що матеріали справи містять безліч судових викликів, жодного з яких не було вручено належним чином жодному з відповідачів по справі, так як про належне оформлення судом судових викликів можливо стверджувати тільки після 20.06.2022 року. Саме в цей день, а не при відкритті провадження, як це передбачено ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом було направлено офіційний запит до відповідного органу реєстрації місця перебування чи проживання учасників справи та отримано відповіді, з огляду на невручення судових повісток, що вбачається з відміток листоноші. При чому, після направлення Овідіопольським райсудом Одеської області офіційного запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування чи проживання учасників даної справи та отримання відповіді, судом направлялись відповідачам всі судові повістки на всі відомі судові адреси.

Отже, всі судові повістки, які були направлені на адреси проживання відповідачів, містили достовірну адресу сторін та мали бути отримані відповідачами, при наявності у останніх бажання в отриманні кореспонденції.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 10.05.2023 р. № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв?язку «відсутній за вказаною адресою» - вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, так як зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Таким чином, Овідіопольським райсудом Одеської області не порушено процесуальних норм щодо сповіщення учасників справи (відповідачів) щодо розгляду даної справи, на що вказує представниця відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,яка у заяві про перегляд заочного рішення вказує, що з 20.06.2022 року відповідачами було відомо про існування даної цивільної справи, тобто за 6 місяців до винесення даного рішення суду, що підтверджує реальну можливість відповідачів використати свої процесуальні права в том числі права на представництво їх інтересів будь-яким адвокатом, в тому числі, шляхом укладання договорів про правову допомогу або через надання представником адвокатського ордеру.

Крім іншого, представниця відповідачів у заяві про перегляд заочного рішення вказує, щовідсутність відповідачів, які вимушено виїхали з країни із-за війни, не надавала суду права знехтувати їх процесуальними правами та розглядати справу за їх відсутності, не прийнявши до уваги поважність причини неявки у судове засідання, враховуючи їх пояснення щодо відсутності у них представника.

Суд вважає хибними та неспроможними вказані доводи представниці відповідачів, оскільки відповідно до положень ст. 124 Конституції України та ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя в Україні здійснюють виключно суди в будь-якому правовому режимі, у тому числі воєнного стану. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Загальновідомим є факт, який не потребує окремого доказування, що в м. Одесі та Одеської області в умовах воєнного стану - судочинство продовжує здійснюватися в умовах воєнного стану задля недопущення обмеження конституційного права осіб на судовий захист, а тому як цивільні, адміністративні, так і кримінальні справи продовжують розглядатися судами м. Одеси та Одеської області. Зокрема, Овідіопольський райсуд Одеської області в період дії воєнного стану працював у звичайному режимі, 5 днів на тиждень.

Суд вважає, що навіть за умови воєнного стану правосуддя в Україні має здійснюватися та мають бути захищені права громадян, які залишились проживати в України, за умови дотримання їхньої безпечної участі в судових засіданнях, як учасників процесу, а тому твердження представниці відповідачів, що останні, як мільйони інших громадян України, після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, змушені були бігти від війни та шукати притулок в країнах ЄС, змушені були проживати в маленькому містечку, а відсутність відповідачів, які вимушено виїхали з країни із-за війни, не надавала суду права розглянути справу за їх відсутності, не прийнявши до уваги поважність причин неявки у судове засідання є голослівними та необґрунтованими з огляду на наявність Інституту представництва в суді за допомогою правників адвокатів, договір з якими можливо укласти дістанційно.

На думку суду, твердження у заяві представниці відповідача зводяться до того, що суд повинен був, в порушення приписів ЦПК України безпідставно і нескінченно, в порушення розумних строків, передбачених ЦПК України переносити судові засідання по справі, порушуючи тим самим права позивача на розгляд його справи, віддаючи перевагу у розгляді справи одній стороні, за рахунок іншої, що є неприпустимим і незаконним і вказувало б на упередженість судді при розгляді даної справи.

Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановленихст.ст. 251, 252цього Кодексу.

Відповідно до вищевказаних норм процесуального права - не передбачено зупинення розгляду справи у зв`язку з введенням воєнного стану або виїздом сторін за кордон.

Отже, за відсутністю підстав, передбачених у процесуальних нормах, суд не мав підстав зупинити провадження по справі або безпідставно і нескінченно переносити судові засідання, штучно затягуючи розгляд даної цивільної справи за бажанням відповідачів, враховуючи, щоо дана цивільна справа перебувала на розгляді Овідіопольського райсуду Одеської області з грудня 2021 року.

При цьому, суд звертає увагу на те, що як в період з 20.06.2022 року по дату винесення заочного рішення суду так і на дату подані заяви представником відповідачів про перегляд заочного рішення 15.03.2023 р. на території України діяв та діє воєнний стан, тобто нічого не змінилось з 24.02.2022 р., однак відповідачі лише 13.02.2023 р. уклали договір з адвокатом. Однак, ніщо не заважало відповідачам використати свої процесуальні права з 20.06.2022 р., коли розгляд справи ще не був закінчений.

Окремої уваги потребує те, що у заяві про перегляд заочного рішення відповідачі зазначають, що вони змушені були бігти від війти та шукати притулок в країнах ЄС.

А заяві стверджується, що відповідно до рішення компетентних органів Румунії, відповідачам було наданий статус тимчасового захисту 21.07.2022 р. та вони до цього часу постійно проживають на території Румунії, а про ухвалення рішення відповідачами стало відомо випадково, коли вони тимчасово приїхали в Одесу по справам.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 212 ЦПК України - учасники справимають правобрати участьу судовомузасіданні врежимі відеоконференціїпоза межамиприміщення судуза умовинаявності усуді відповідноїтехнічної можливості,про якусуд зазначаєв ухваліпро відкриттяпровадження усправі,крім випадків,коли явкацього учасникасправи всудове засіданнявизнана судомобов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

З заяви про перегляд заочного рішення неможливо встановити, з якого часу відповідачі покинули територію України, та де вони перебували до 21.07.2022 р. за кордоном або на території України, оскільки дозволи на проживання тимчасово захищеної особи, які були надані відповідачами до суду, датовані 21.07.2022 р., а тому, на думку суду, перебуваючи за кордоном, відповідачі мали реальну змогу реалізувати свої процесуальні права учасників справи та брати участь в судових засіданнях дистанційно, без їх присутності безпосередньо в залі судового засідання, як це передбачає діюче законодавство України, а саме брати участь у судових засіданнях, проведення яких може здійснюватися в режимі відеоконференції, або через свого представника, а тому відповідачі не були позбавлені можливістю дистанційно або через поштовий зв`язок підписати договори щодо отримання правничої допомоги з будь якою особою (адвокатом), яка перебуває на території України, а саме у м. Одесі та Одеської області, яка б мала можливість представляти інтереси відповідачів у Овідіопольському райсуді Одеської області по даній цивільний справі, як це ними здійснено в теперішній час. Проте відповідачі неодноразово направляли заяви до суду щодо відкладення розгляду прави у зв`язку з перебуванням їх за межами території України, тим самим зловживаючи своїми процесуальними правами,а саме, затягуючи судовий процес, тим самим штучно ухиляючись від участі в судових засіданнях у даній справі, що підтверджується тим, що лише після задоволення Овідопольським райсудом Одеської області позовних вимог та примусового виконання виконавчою службою заочного рішення Овідопольського райсуду Одеської області від 05.12.2022 р. - у відповідачів відразу з`явилась можливість, перебуваючи за кордоном, знайти представника адвоката, який на даний час і представляє інтереси останніх при розгляді даної цивільної справи.

Також, відповідачі не надають до суду висновок семантико-філологічної експертизи, яку відповідно до ст. 106 ЦПК України, вони мають право самостійно замовляти і надавати до суду, не надають перелік свідків, яких бажають викликати до суду, не надають інші доказів, які мають отримати самостійно, як це передбачено вимогами процесуальних норм, зокрема ст. 288 ЦПК України.

У зв?язку з чим, суд вважає, що фактично представниця відповідачів без надання до суду будь-яких нових доказів вказує на необхідність скасування судового рішення винесеного за результатами дослідження доказів наданих позивачем та які містяться в матеріалах справи.

Посилання представницівідповідачів взаяві нате,що прирозгляді справиу відсутностівідповідачів,з порушеннямпринципів змагальності,суд бувпозбавлений можливостівизначити характерінформації таз`ясувати,чи євона фактичнимтвердженням,чи оціночнимсудженням тачи збереженийбаланс захистомрепутації окремоїособи позивачата правомна свободувираження поглядівз бокувідповідачів незаслуговує наувагу знаступних підстав.

Як зазначалось у позовній заяві, відповідачами було направлено колективну скаргу до вищого керівництва позивача не для виконання своїх громадських обов?язків або захисту своїх прав, свобод чи законних інтересів, а з явним злим наміром, для того щоб поширенням неправдивої інформації створити негативну соціальну оцінку особи позивача в очах оточуючих, приниження авторитету на роботі, порушивши його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки посада начальника служби містобудівного кадастру Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради є соціально важливою, передбачає безперервний процес спілкування з підлеглими працівниками та населенням громади в цілому. Крім цього, відповідачі необґрунтовано ставлять під сумнів дотримання позивачем загальноприйнятих норм моралі.

ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначав, що свобода та право на висловлювання не є абсолютними, вони існують лише до того моменту, поки не порушують права інших осіб. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов?язку не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інш. проти Великобританії» рішення від 22.10.1996 р., «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980 р.). За практикою тлумачення права на ефективний захист в суді Європейським Судом з прав людини в рішенні у справі «Мірагалль Эсколано та інші проти Іспанії» допустимим обмеженням доступу до правосуддя відповідає застосування строків.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа «Устименко проти України») поновлення процесуального строку без об`єктивної наявності виключних підстав та наведення відповідних причин - є прямим порушенням принципу правової визначеності та порушує права учасників справи на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси - судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 4 ст. 310 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

У відповідності до ч. 1 ст. 131 ЦПК України - обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою - навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Крім того, відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов?язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду - кожна держава-учасниця цієї Конвенції (якої є Україна) - вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є - не допустити судовий процес у безладний рух, а тому сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, на підставі вище викладеного можна прийти до висновку, що відповідачі свідомо ігнорували судові повістки та не бажали з`являтися в судові засідання, штучно спотворюючи причини неявки, що дозволило Овідіопольському райсуду Одеської області у відповідності до Закону прийняти рішення в заочному порядку щодо задоволення позовних вимог позивача згідно його заяви.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку представницею відповідачів не було подано до суду будь-яких належних та допустимих доказів про об`єктивні причини неявки відповідачів до суду або не можливості прийняти ними участь в судовому засіданні дистанційно або через представника, а також неможливості подачі відзиву на позовну заяву з поважних причин, а також, не надано до суду не жодних належних доказів, які мають істотне та суттєве значення для правильного вирішення справи та які б не були враховані судом під час винесення заочного рішення.

За таких обставин, суд вважає, що вищезазначена заява про перегляд заочного рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 05.12.2022 року по даній справі є необґрунтованою, факти викладені в заяві недоведеними, а обставини та доводи, на які посилається представниця відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надуманими та такими, що не знайшли свого відображення у матеріалах цивільної справи.

Керуючись ст.ст. 131,259,284,287,288 ЦПК України, ЄКПЛ, рішеннями ЄСПЛ суд,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви представниці відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Подберезської Н.В. про перегляд заочного рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 05.12.2022 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , за участю третьої особи: ОСОБА_8 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування інформації та стягнення моральної шкоди відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду виготовлений та підписаний 24.05.2023 року.

Суддя Овідіопольського

районного суду Д.М. Гандзій