Постанова

від 16.05.2023 по справі 910/1942/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2023 р. Справа№ 910/1942/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Корсака В.А.

Буравльова С.І.

за участю секретаря судового засідання: Прокопенко О.В.

учасники справи:

позивач 1: ОСОБА_1

від позивача 1, 3: Шаповалов А.М.

позивач 2: не з`явився

від відповідача: Яценко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022

у справі №910/1942/22 ( Бондарчук В.В. )

за позовом ОСОБА_1

ОСОБА_3

ОСОБА_4

до Житлово-будівельного кооперативу "Знання"

про визнання недійсним протоколу загальних зборів

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 /позивач-1), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 /позивач-2) та ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 /позивач-3) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Знання" (далі - ЖБК "Знання"/відповідач) про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу "Знання" № 49 від 28.07.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення, оформлені протоколом №49 від 28.07.2021 прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та статуту кооперативу, зокрема за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та прийняття відповідних рішень.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі №910/1942/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Стягнуто з позивачів на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4666, 66 грн з кожного.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту позовних вимог убачається, що позивачі звернулись до суду з вимогою саме про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу "Знання" № 49 від 28.07.2021, що є неналежним способом захисту порушених на думку позивачів їх прав та інтересів, як членів кооперативу. Крім того, суд першої інстанції зазначав, що ОСОБА_1 станом на день проведення загальних зборів членів ЖБК "Знання" узагалі не була його членом, відповідно її права та інтереси не порушені унаслідок прийняття рішень на цих зборах, отже обраний позивачами спосіб захисту порушених прав та/або інтересів не узгоджується (не передбачено) з частиною другою статті 20 Господарського кодексу України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити ОСОБА_1 та її представнику Шаповалову Андрію Миколайовичу , строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі №910/1942/22; відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 по справі №910/1942/22 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Житлово-будівельного кооперативу "Знання" в особі - ОСОБА_6 , про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу "Знання" №49 від 28.07.2021; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі №910/1942/22 та ухвалити нове, яким: задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі, стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Знання" на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2481 грн 00 коп. (перша інстанція), 3 721 грн 50 коп. (апеляційна інстанція) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 грн 00 коп.

В обґрунтування своєї скарги позивач 1 зазначав наступне. Позивач 1 зазначав, що підставою для відмови у задоволенні позовних вимог було неналежний спосіб судового захисту, обраний скаржником, однак апелянт зазначав, що рішення, що були прийняті загальними зборами, не оформлялись у формі окремих рішень, то єдиним документом, що свідчить про наявність ухвалених загальними зборами, був протокол загальних зборів. За відсутності належним чином оформленого рішення загальних зборів, що містять всі необхідні реквізити для того, щоб відповідний документ вважався саме рішенням загальних зборів ЖБК «Знання», таке рішення може вважатись окремим актом у розумінні ст. 20 ГК України.

Крім того, позивач 1 зазначав, що ОСОБА_6 , станом на дату проведення зборів 28.07.2021 особою, яка не має жодних законних підстав для здійснення функцій та повноважень за тією посадою в Кооперативі, що вона зараз займає. Отже, на переконання позивача 1 ОСОБА_6 не мала жодних підстав законних на організацію та проведення загальних зборів 28.07.2021.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №910/1942/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Шапран В.В., Буравльов С.І.

Апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/1942/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі №910/1942/22, розгляд справи призначено на 10.05.2023.

19.04.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача 1, рішення суду першої інстанції від 21.11.2022 залишити без змін. При цьому відповідач зазначав, що судом першої інстанції законно та обґрунтовано відмовлено у позові, з підстав не вірного способу захисту. Крім того, відповідач зазначав, що посилання позивача 1 на факт відкриття провадження у господарській справі як ніби то підтвердження вірності способу захисту є абсолютно хибними.

Розпорядженням керівника апарату від 08.05.2023 № 09.1-08/1678/23 призначено повторний автоматизований розподілу справи №910/1942/22 у зв`язку із перебуванням судді Шапрана В.В. у відпустці.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2023 у справі №910/1942/22 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 визначено колегію суддів: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Корсак В.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі №910/1942/22 до провадження у визначеному складі суддів.

У судове засідання, яке відбулося 10.05.2023 з`явився представник позивача 1/апелянта та відповідача. Інші позивачі не з`явились, про дату судового засідання повідомлялись належним чином.

Присутня представники надали суду пояснення стосовно доводів наведених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів заслухавши пояснення представників, після нарадчої вирішила оголосити перерву в судовому засіданні до 16.05.2023.

У судове засідання, яке відбулося 16.05.2023 з`явився позивач 1/апелянт, представники позивача 1 та 3 та відповідач, які надали суду пояснення стосовно доводів наведених в апеляційній скарзі. Позивач 1 та представник позивача 3 просили суд задовольнити апеляційну скаргу, з підстав наведених у ній та скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2022, представник відповідача заперечував щодо доводів наведених у апеляційній скарзі та просив суд залишити скаргу позивача 1 без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши пояснення присутніх учасників/представників, колегія суддів після проведення наради, оголосила вступну та резолютивну частини постанови, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі №910/1942/22 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі №910/1942/22 залишено без, при цьому суд керувався наступним.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

З матеріалів господарської справи убачається наступне, що 26.10.2016 рішенням загальних зборів членів кооперативу ЖБК "Знання", оформлених протоколом №45/2016, затверджено статут Житлово-будівельного кооперативу "Знання" в новій редакції.

Відповідно до п. 1 статуту ЖБК "Знання" був організований при Київському політехнічному інституті з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва одного дев`яти поверхового будинку на сто вісімдесят квартир на земельній ділянці кадастровий № 78:098:067 площею 0,53 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 .

Згідно п. 38 статуту органами управління житлово-будівельного кооперативу є загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених) та правління кооперативу. Загальні збори житлово-будівельного кооперативу (надалі загальні збори) є вищим органом управління кооперативу. Загальні збори обирають правління та ревізійну комісію кооперативу, приймають рішення про порядок експлуатації жилого будинку, встановлюють строк внесення внесків на капітальний ремонт жилого будинку, внесків на експлуатацію жилого будинку та утримання прибудинкової території, платню за комунальні послуги приймають рішення про надання звільненого жилого приміщення в будинку кооперативу членам кооперативу, приймають рішення про створення спеціальних фондів, встановлюють розміри та строк внесення членами кооперативу внесків у ці фонди, а також порядок їх витрат.

У відповідності до п. 40 статуту загальні збори членів ЖБК (збори уповноважених) скликаються правлінням не менше одного разу на рік. Позачергові збори скликаються на вимогу не менше 1/3 загальної кількості членів кооперативу, на вимогу правління кооперативу, ревізійної комісії, а також Київської міської державної адміністрації. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше 2/3 уповноважених. Рішення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) приймаються простою більшістю. Крім того п. 61.1 кооператив у своїй діяльності керується чинним законодавством України, рішеннями загальних зборів кооперативу, рішеннями правління кооперативу та Статутом. Ураховуючи вищенаведене, можна дійти висновку, що Статутом чітко визначено, що збори членів ЖБК оформлюються рішеннями.

Відповідно до п. 41 статуту правління кооперативу забезпечує дотримання кооперативом та його членами чинного законодавства з питань діяльності кооперативу. Правління обирається загальними зборами з числа членів кооперативу у кількості не менше 3 осіб строком на два роки. Правління обирає з свого складу голову та його заступників. Голова правління здійснює повсякденне керівництво діяльністю кооперативу, забезпечує виконання рішень загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) та правління.

Як убачається з наданого відповідачем реєстру членів ЖБК "Знання", до його складу входить 173 члена, в тому числі позивач-2 та позивач-3, при цьому позивач-1 не є членом ЖБК "Знання", що також підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_1 у суді першої інстанції. Колегія суддів зазначає, що у суді апеляційної інстанції представник позивача 1 зазначав, що ОСОБА_1 є членом кооперативу, однак на запитання головуючого, чи міститься в матеріалах справи рішення загальних зборів ЖБК "Знання", відповідно до Статуту кооперативу, що підтверджує членство позивача 1, представник позивача 1 відповів, що не має таких доказів. Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи не містять доказів перебування ОСОБА_1 в членах кооперативу.

Отже, 28.07.2021 відбулись загальні збори членів Житлово-будівельного кооперативу "Знання", оформлені протоколом №49, на яких були присутні 109 членів кооперативу та власники квартир і мешканці, які не є членами ЖБК "Знання" (без права вирішального голосу).

На цих загальних зборах були прийняті такі рішення:

1. Обрано Головою Загальних зборів членів ЖБК "Знання" 28.07.2021 ОСОБА_6 , секретарем - ОСОБА_7 та надано їм повноваження підписувати протокол Загальних зборів членів ЖБК.

2. Прийнято в члени ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , виключено із членів кооперативу: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

3. Обрано новий склад правління ЖБК в складі таких членів: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 .

4. Затверджено Звіт Правління ЖБК про фінансову господарську діяльність за 2020 та перше півріччя 2021 років, визнано роботу правління ЖБК "Знання" задовільною.

5. Затверджено розмір обов`язкових щомісячних внесків кожного члена кооперативу та співвласника житлових та нежитлових приміщень, який не є членом кооперативу, в розрахунку за один метр квадратний загальної площі, який підлягає оплаті протягом 25 днів місяця: 1) внесок на утримання будинку і прибудинкової території, управління багатоквартирним будинком: у розмірі 9,09 грн - для квартир з 2-го поверху і вище, у розмірі 8,25 грн - для квартир 1-го поверху; 2) внесок до ремонтного фонду для накопичення необхідної суми в рамках реалізації Реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирних будинків, затвердженої рішенням Київської міської ради у розмірі 4,06 грн для всіх квартир.

6. Прийнято рішення щодо Реалізації міської програми співфінансування реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирних будинків, затвердженої рішенням Київської міської ради.

Отже, зі змісту позовної заяви убачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з цим позовом про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу "Знання" №49 від 28.07.2021, оскільки на загальних зборах членів ЖБК "Знання" був відсутній кворум щодо прийняття рішень, зазначених у цьому протоколі.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України.

Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Визначений частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України перелік способів захисту порушених цивільних прав та інтересів не є вичерпним.

У статті 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту порушених прав та інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

Як убачається з позовних матеріалів, спір у цій справі виник з підстав того, що позивачі - 1, -2, -3 вважають, що рішення, оформлені протоколом №49 від 28.07.2021, прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та статуту кооперативу щодо кворуму для прийняття відповідних рішень, внаслідок чого просять суд визнати недійсним протокол №49 від 28.07.2021.

Правові та організаційні засади функціонування житлово-будівельних кооперативів визначені Законом України "Про кооперацію".

Згідно ч. 1, 2 та 3 ст. 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

У відповідності до ч. 9, 10 та 11 ст. 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою рішення загальних зборів членів кооперативу є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційно письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Підставами для визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними (недійсними) є невідповідність їх вимогам чинного на час їх видання (затвердження) законодавства.

Суд також звертає увагу на те, що такого способу захисту як скасування та/або визнання недійсним протоколу загальних зборів суб`єкта господарювання ні цивільне, ні господарське законодавство не передбачає.

Відповідно до сталої судової практики у судовому порядку недійсним може бути визнане саме рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) юридичної особи, а не протокол загальних зборів, оскільки протокол є документом, який фіксує лише факт прийняття рішення загальними зборами і не є актом в розумінні статті 20 Господарського кодексу України.

Однак, як убачається з позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , звертаючись до Господарського суду міста Києва з цим позовом заявили вимогу саме про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу "Знання" № 49 від 28.07.2021, що є неналежним способом захисту порушених на думку позивачів їх прав та інтересів, як членів кооперативу.

Більше того, судом установлено та не заперечується позивачем-1, що ОСОБА_1 станом на день проведення загальних зборів членів ЖБК "Знання" узагалі не була його членом, відповідно її права та інтереси не порушені унаслідок прийняття рішень на цих зборах.

Між іншим суд звертає увагу, що недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих позивачів, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї особи.

Таким чином, обраний позивачами спосіб захисту порушених прав та/або інтересів не узгоджується (не передбачено) з частиною другою статті 20 Господарського кодексу України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.06.2021 у справі №910/2478/20.

Стосовно тверджень апелянта у скарзі, щодо відсутності повноважень ОСОБА_6 проводити збори та підписувати протоколи зборів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 та 5 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів дослідивши вимоги, заявлені позивачами при звернення до суду, дійшла висновку, що звертаючись до суду із даним позовом, основним обґрунтуванням було те, що рішення, оформлені протоколом №49 від 28.07.2021 прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та статуту кооперативу, зокрема за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та прийняття відповідних рішень. Ураховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дані вимоги не були предметом розгляду у суді першої інстанції, отже дані вимоги апелянта наразі не приймаються і не розглядаються при апеляційному оскарженні рішення суду першої інстанції від 21.11.20222.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивачів.

Щодо вимоги відповідача про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає таке.

Позивач 1 у своїй апеляційній скарзі зазначав, що невиконання обов`язку відповідача щодо надання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат є підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат. На переконання апелянта відповідач не надав попереднього розрахунку суми судових витрат, які він планує понести у зв`язку із розглядом справи, що відповідно є підставою для відмови у відшкодуванні таких судових витрат.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, з виходячи з наведених вище положень законодавства, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу, має бути поданий сторонами разом із першою заявою по суті спору. Вказана норма є імперативною та передбачає конкретний порядок подання відповідних доказів.

Відповідно до ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як убачається з матеріалів справи, першою заявою по суті спору, поданою ЖБК "Знання" є відзив на позовну заяву.

Так, у поданому відзиві ЖБК "Знання" зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які очікує останній понести у зв`язку з розглядом цієї справи становить 6 500,00 грн.

Водночас, відповідачем до закінчення судових дебатів подано до суду уточнення щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн разом із доказами понесення цих витрат.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем надано:

1)договір про надання професійної правничої допомоги № б/н від 01.06.2022, укладений між ЖБК "Знання" та Адвокатським об`єднанням "Юркон" та додаткову угоду №1 до цього договору від 01.06.2022;

2)акт від 08.09.2022 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання професійної правничої допомоги № б/н від 01.06.2022;

3)платіжне доручення № 67 від 08.06.2022 на суму 6 500,00 грн з призначенням платежу "ознайомлення зі справою №910/1942/22, складання відзиву на позов, участь у засіданні суду 13.06.2022;

4)платіжне доручення №79 від 30.06.2022 на суму 1 500,00 грн з призначенням платежу "участь у засіданні суду від 04.07.2022";

5)платіжне доручення №111 від 18.08.2022 на суму 3 000,00 грн з призначенням платежу "участь у засіданнях суду 18.07.2022 і 22.08.2022";

6)платіжне доручення №113 від 31.08.2022 на суму 3 000,00 грн з призначенням платежу "договір про надання проф. правничої допомоги б/н від 01.06.2022 зг. рах. №СФ-3 від 31.08.2022".

Так, відповідно до п. 4 додаткової угоди №1 вартість наданої правничої допомоги визначається із розрахунку: 1 000,00 грн за годину роботи. Оплата проводиться у безготівковій формі згідно рахунку, виставленого адвокатським об`єднанням.

У відповідності до п. 2 акту приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.09.2022, загальний обсяг робіт щодо надання правничої допомоги за вказаний період: 14 годи.

Згідно з п. 3 акту приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.09.2022, загалом вартість наданої правничої допомоги за указаний період: 14 000,00 грн.

Отже, з наведеного убачається, що відповідачем надано суду докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в межах даної справи у розмірі 14 000,00 грн, отже заява відповідача про стягнення витрат понесених при розгляді справи підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі №910/1942/22 є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти на ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі №910/1942/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі №910/1942/22 залишити без змін.

Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі №910/1942/22.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.05.2023.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.А. Корсак

С.І. Буравльов