Постанова

від 06.09.2023 по справі 910/1942/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/1942/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Бондарчук В.В.)

від 21.11.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Андрієнко В.В., судді: Корсак В.А., Буравльов С.І.)

від 16.05.2023

у справі № 910/1942/22

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

до Житлово-будівельного кооперативу "Знання"

про визнання недійсним протоколу загальних зборів,

за участю представників учасників справи:

позивача 1 - ОСОБА_1 , Шаповалов А.М.,

позивача 2 - не з`явилися

позивача 3 - не з`явилися

відповідача - ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Знання" (далі - ЖБК "Знання") про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу "Знання" № 49 від 28.07.2021.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення, оформлені протоколом №49 від 28.07.2021, прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та статуту кооперативу, зокрема за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та прийняття відповідних рішень.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі №910/1942/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Житлово-будівельного кооперативу "Знання" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 666,66 грн з кожного.

2.2. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачі звернулись до суду з вимогою саме про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу "Знання" № 49 від 28.07.2021, що є неналежним способом захисту порушених на думку позивачів їх прав та інтересів, як членів кооперативу. Крім того, суд першої інстанції зазначав, що ОСОБА_1 станом на день проведення загальних зборів членів ЖБК "Знання" взагалі не була його членом, відповідно її права та інтереси не порушені внаслідок прийняття рішень на цих зборах, отже обраний позивачами спосіб захисту порушених прав та/або інтересів не узгоджується (не передбачено) з частиною другою статті 20 Господарського кодексу України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі №910/1942/22 залишено без змін.

2.4. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на обрання позивачами неналежного способу захисту порушених, на їх думку, прав та інтересів, як членів кооперативу.

До того ж зазначив, що ОСОБА_1 станом на день проведення загальних зборів членів ЖБК "Знання" взагалі не була його членом, відповідно її права та інтереси не порушені внаслідок прийняття рішень на цих зборах

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі №910/1942/22, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

3.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначила пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. Підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права, без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №911/392/20, від 10.10.2019 у справі №921/346/18 (щодо застосування статей 15, 16 Цивільного кодексу України); від 17.05.2018 у справі №756/12113/16-ц, від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18, від 17.12.2019 у справі №904/4887/18, від 08.05.2018 у справі №927/539/17, від 24.06.2021 у справі №910/10275/20, від 13.04.2021 у справі №914/1078/20.

3.5. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.6. Також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо визначення ефективного способу захисту порушених прав та інтересів шляхом скасування протоколу загальних зборів членів ЖБК.

3.7. У відзиві на касаційну скаргу ЖБК "Знання" проти вимог останньої заперечує та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Відзив мотивовано тим, що позивачами обрано неналежний спосіб захисту, адже позовні вимоги сформульовані саме як визнання недійсним протоколу загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу. Крім того просить суд вирішити питання щодо стягнення зі скаржника на користь кооперативу витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 19 500,00 грн.

3.8. У відповіді на відзив позивач заперечила проти доводів ЖБК "Знання", які викладені у відзиві, а також зазначила про необґрунтованість заявленого відповідачем розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Рішенням загальних зборів членів кооперативу ЖБК "Знання", оформлених протоколом №45/2016 від 26.10.2016, затверджено статут Житлово-будівельного кооперативу "Знання" в новій редакції.

Відповідно до пункту 1 статуту ЖБК "Знання" був організований при Київському політехнічному інституті з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва одного дев`яти поверхового будинку на сто вісімдесят квартир на земельній ділянці кадастровий № 78:098:067 площею 0,53 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 .

Згідно із пунктом 38 статуту органами управління житлово-будівельного кооперативу є загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених) та правління кооперативу. Загальні збори житлово-будівельного кооперативу (надалі загальні збори) є вищим органом управління кооперативу. Загальні збори обирають правління та ревізійну комісію кооперативу, приймають рішення про порядок експлуатації жилого будинку, встановлюють строк внесення внесків на капітальний ремонт жилого будинку, внесків на експлуатацію жилого будинку та утримання прибудинкової території, платню за комунальні послуги приймають рішення про надання звільненого жилого приміщення в будинку кооперативу членам кооперативу, приймають рішення про створення спеціальних фондів, встановлюють розміри та строк внесення членами кооперативу внесків у ці фонди, а також порядок їх витрат.

У відповідності до пункту 40 статуту загальні збори членів ЖБК (збори уповноважених) скликаються правлінням не менше одного разу на рік. Позачергові збори скликаються на вимогу не менше 1/3 загальної кількості членів кооперативу, на вимогу правління кооперативу, ревізійної комісії, а також Київської міської державної адміністрації. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше 2/3 уповноважених.

Відповідно до пункту 41 статуту правління кооперативу забезпечує дотримання кооперативом та його членами чинного законодавства з питань діяльності кооперативу. Правління обирається загальними зборами з числа членів кооперативу у кількості не менше 3 осіб строком на два роки. Правління обирає з свого складу голову та його заступників. Голова правління здійснює повсякденне керівництво діяльністю кооперативу, забезпечує виконання рішень загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) та правління.

Як вбачається з наданого відповідачем реєстру членів ЖБК "Знання", до його складу входить 173 члена, в тому числі , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , при цьому ОСОБА_1 не є членом ЖБК "Знання", що також підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_1

28.07.2021 відбулись загальні збори членів Житлово-будівельного кооперативу "Знання", оформлені протоколом №49, на яких були присутні 109 членів кооперативу та власники квартир і мешканці, які не є членами ЖБК "Знання" (без права вирішального голосу).

На цих загальних зборах були прийняті такі рішення:

1. Обрано Головою загальних зборів членів ЖБК "Знання" 28.07.2021 ОСОБА_5 , секретарем - ОСОБА_6 та надано їм повноваження підписувати протокол загальних зборів членів ЖБК.

2. Прийнято в члени ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , виключено із членів кооперативу: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

3. Обрано новий склад правління ЖБК в складі таких членів: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_17 .

4. Затверджено звіт правління ЖБК про фінансову господарську діяльність за 2020 та перше півріччя 2021 років, визнано роботу правління ЖБК "Знання"задовільною.

5. Затверджено розмір обов`язкових щомісячних внесків кожного члена кооперативу та співвласника житлових та нежитлових приміщень, який не є членом кооперативу, в розрахунку за один метр квадратний загальної площі, який підлягає оплаті протягом 25 днів місяця: 1) внесок на утримання будинку і прибудинкової території, управління багатоквартирним будинком: у розмірі 9,09 грн - для квартир з 2-го поверху і вище, у розмірі 8,25 грн - для квартир 1-го поверху; 2) внесок до ремонтного фонду для накопичення необхідної суми в рамках реалізації реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирних будинків, затвердженої рішенням Київської міської ради у розмірі 4,06 грн для всіх квартир.

6. Прийнято рішення щодо реалізації міської програми співфінансування реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирних будинків, затвердженої рішенням Київської міської ради.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з цим позовом про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу "Знання" №49 від 28.07.2021, вважаючи, що на загальних зборах членів ЖБК "Знання" був відсутній кворум щодо прийняття рішень, зазначених у цьому протоколі.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. За змістом статей 15 та 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

5.3. Частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який встановлений договором або законом. Такого способу захисту як скасування протоколу позачергових загальних зборів цивільне, господарське законодавство не передбачає. Однак, з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений не тільки договором або законом, але й судом у визначених законом випадках (частина друга статті 16 Цивільного кодексу України).

5.4. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17.

5.5. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Водночас, принцип юридичної визначеності вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання, цей Закон не ставився під сумнів (зокрема, шляхом його невиконання).

5.6. Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частинами першою - другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

5.7. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Так, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим згідно з усталеною судовою практикою підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) юридичної особи можуть бути, зокрема, невідповідність таких рішень вимогам законодавства. При цьому протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 Господарського кодексу України.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №914/921/18, від 08.12.2020 у справі №922/1633/18, від 18.05.2021 у справі №903/933/19.

5.8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачі обґрунтовують свої вимоги тим, що рішення, оформлені протоколом №49 від 28.07.2021, прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та статуту кооперативу щодо кворуму для прийняття відповідних рішень, внаслідок чого просять суд визнати недійсним протокол №49 від 28.07.2021.

У судовому порядку може бути визнано недійсним рішення позачергових зборів учасників, а не протокол. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами.

Тобто під час розгляду позовних вимог про визнання недійсним протоколу ЖБК "Знання", судам першої та апеляційної інстанцій необхідно було на підставі наданих учасниками спору доказів встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про невідповідність цих рішень приписам законодавства, на які посилаються позивачі у позовній заяві, а також наявність чи відсутність порушення у зв`язку з їх прийняттям прав (охоронюваних законом інтересів) позивачів.

Отже у даному випадку, виходячи зі змісту положень статті 5 Господарського процесуального кодексу України, суди, у разі встановлення обставин порушення прав позивачів, мали б здійснити захист порушених прав позивачів шляхом визнання недійсними рішень загальних зборів учасників кооперативу, який є ефективним способом захисту.

Втім, застосовуючи правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №910/2478/20, суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги, що підставою для відмови у задоволенні позову у ній було саме відсутність обставин з яким закон пов`язує визнання недійсними рішень загальних зборів, тобто по суті спору, проте висновки щодо обраного позивачем способу зазначені судом касаційної інстанції з поміж іншого і не є основними. Натомість у справі, що переглядається, суди без дотримання положень статей 2, 4, 5 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України не надали правової оцінки спірним рішенням загальних зборів кооперативу та доводам позивачів щодо підстав недійсності цих рішень, не врахували мету звернення позивачів до суду.

Також колегія суддів враховує, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є членами кооперативу.

Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, у зв`язку з чим передчасними є висновки судів щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

З огляду на встановлені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.2. Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

6.3. Враховуючи викладене, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з порушенням норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Судові витрати

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 236, 238, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі №910/1942/22 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець