Постанова

від 23.05.2023 по справі 16/384

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2023 р. Справа № 16/384

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

секретар Місюк О.П.

за участю

представників: позивача - Пиріг О.В.

відповідача-1 - не з`явилися

відповідача-2 - не з`явилися

заінтересованої особи - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи ФГВФО на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.03.2023

за заявою Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

про видачу дублікату наказу та заміну сторони виконавчого провадження

у справі №16/384 (суддя - Спаських Н.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Укрінбанк" в особі Дніпровської філії АТ "Укрінбанк"

до: 1. Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Лебединського Андрія Івановича ;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укрінбанк" в особі Дніпровської філії АТ "Укрінбанк" звернулося з позовом до Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Лебединського Андрія Івановича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №2008-29 від 23.06.2008 та договором поруки №2008-17/1 від 23.06.2008 у загальному розмірі 384951,87 грн, з яких: 304412,00 грн - борг по кредиту, 34945,75 грн - проценти, 43539,26 грн - пеня за прострочення сплати кредиту та 2054,86 грн - пеня за прострочення сплати процентів.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.06.2010 у справі №16/384 позовні вимоги Акціонерного товариства "Укрінбанк" в особі Дніпровської філії АТ "Укрінбанк" задоволено повністю.

На виконання зазначеного рішення 29.06.2010 Господарським судом Черкаської області видано наказ про примусове виконання.

Справа за закінченням терміну зберігання знищена.

21.02.2023 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про видачу дублікату наказу та заміну сторони виконавчого провадження.

Для розгляду заяви суд першої інстанції поновив справу за наявними документами.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.02.2023 видано Публічному акціонерному товариству "Українська інноваційна компанія" дублікат наказу від 29.06.2010 у справі №16/384.

Також, оскаржуваною ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.03.2023 у справі №16/384 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" в частині вимоги про заміну сторони виконавчого провадження та здійснено заміну позивача (стягувача) у справі - Акціонерне товариство "Укрінбанк" в особі Дніпровської філії АТ "Укрінбанк" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія".

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи ФГВФО на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального та матеріального права.

Скаржник, зокрема, зазначає, що місцевим господарським судом не враховано висновки та преюдиціальні обставини, встановлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16, стосовно того, що Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку, а відтак Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" не набуло прав банку. Таким чином, на переконання скаржника, підстави для заміни сторони у виконавчому провадження відсутні.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 апеляційну скаргу у справі №16/384 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 апеляційну скаргу у справі №16/384 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.

До суду 19.04.2023 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі №16/384, призначено її до розгляду на 23.05.2023, а також встановлено іншим учасникам справи строк на подання відзивів на апеляційну скаргу п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали.

Учасники справи у встановлений процесуальний строк не скористалися правом на подання відзивів на апеляційну скаргу, що відповідно до ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судове засідання 23.05.2023 з`явилася представник Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи ФГВФО на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку і надала пояснення по суті апеляційної скарги. Натомість, представники відповідачів та Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Так, належне повідомлення Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про дату, час та місце судового розгляду підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення. У свою чергу, поштове відправлення з копією ухвали від 24.04.2023, що надсилалося на адресу Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Лебединського Андрія Івановича, повернулося до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Разом з цим, відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, виходячи зі змісту положень ст. ст. 120, 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 99, 116 та 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРЮО прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. ст. 162, 165, 258, 263, 290 та 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Насамкінець, суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" станом на час розгляду справи ліквідовано як юридичну особу, що підтверджується ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.12.2014 у справі №925/68/13-г.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

При цьому, відповідно до ч. 11 вказаної статті суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Разом з цим, як було зазначено вище, учасники справи належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги та, у свою чергу, не повідомили суд про причини неявки у судове засідання уповноважених представників. Отже, неявка у судове засідання представників відповідачів та заінтересованої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи ФГВФО на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим, для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Відповідно до ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Таким чином, положення закону передбачають можливість заміни однієї сторони іншою у разі вибуття первісної сторони з відповідних правовідносин між сторонами справи. При цьому, така заміна може бути здійснена на будь-якій стадії процесу: як під час провадження у справі, так і в межах виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 18.06.2010 у справі №16/384 судом першої інстанції 29.06.2010 видано наказ про примусове виконання, стягувачем за яким є Акціонерне товариство "Укрінбанк" в особі Дніпровської філії АТ "Укрінбанк".

02.08.2010 постановою головного державного виконавця відкрито виконавче провадження №20726627 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 29.06.2010 у справі №16/384.

З листа Соснівського відділу ДВС м. Черкаси №5873 від 19.01.2023 вбачається, що виконавче провадження №20726627 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 29.06.2010 завершено 23.07.2020 на підставі п. 7 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження 23.07.2020 Соснівським відділом ДВС прийнято постанову у виконавчому провадженні №20726627 про повернення виконавчого документа у даній справі стягувачу у зв`язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення.

Отже, на даний час рішення Господарського суду Черкаської області від 18.06.2010 у справі №16/384 не виконано.

Як було зазначено вище, Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" до Господарського суду Черкаської області подано заяву про видачу дублікату наказу та заміну сторони виконавчого провадження. Заява в частині заміни сторони виконавчого провадження обґрунтована тим, що 24.12.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних", а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". 22.03.2016 Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "Укрінбанк" прийнято постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк". На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Поряд з цим, вищевказані рішення визнані незаконними та скасовані в судовому порядку в межах розгляду справ №№826/1162/16 та 826/5325/16.

У зв`язку з набранням законної сили судовими рішеннями у справі №826/5325/16 з 13.07.2016 ліквідаційна процедура стосовно Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" була припинена за рішенням суду. З урахуванням вказаних обставин, 13.07.2016 за рішенням загальних зборів акціонерів Публічне акціонерне товариство "Укрінбанк" (позивач та стягувач у даній справі) перейменовано в Публічне акціонерне товариство "УКРІНКОМ", а також викладено статут у новій редакції та змінено місцезнаходження товариства. Окрім цього, 28.03.2017 за рішенням загальних зборів акціонерів Публічне акціонерне товариство "УКРІНКОМ" перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" та викладено статут у новій редакції. Зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені 03.04.2017. Таким чином, з 28.03.2017 позивач - Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" у зв`язку зі зміною найменування є Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія".

Отже, за доводами заявника, на даний час в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичної особи з назвою "Український інноваційний банк" не існує. Поряд з цим, під ідентифікаційним кодом юридичної особи 05839888 в реєстрі зареєстроване Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (скорочена назва ПАТ "УКР/ІН/КОМ"), який є заявником у справі та вважає себе правонаступником прав і обов`язків стягувача (банку) у справі.

На підставі викладеного заявник стверджує, що відбулася зміна назви первісного стягувача Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", яке є набувачем усіх прав та обов`язків банку.

Задовольняючи вказану заяву та здійснюючи заміну позивача (стягувача у справі), місцевий господарський суд з посилання на обставини, встановлені у судових рішеннях у справах №№826/1162/16, 826/5325/16, 826/11199/16, 826/14033/17 та 910/19381/16 вказав, що Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" визнано правонаступником Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк", за яким встановлено право на отримання майна та документації, що перебуває у володінні уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Окрім того, наявні у матеріалах справи відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчать про обставини правонаступництва між Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" та Публічним акціонерним товариством "Укрінбанк". Також судами встановлено, що Публічне акціонерне товариство "УКРІНКОМ" є тією ж юридичною особою, яке довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи, а зміна організаційно-правової форми не відбувалася, тому відсутній факт реорганізації юридичної особи, в ході якої згідно зі ст. ст. 27 та 28 Закону України "Про банки і банківську діяльність" необхідне затвердження плану реорганізації та отримання дозволу від Національного банку України. В даному випадку мало місце транслятивне (підсумоване) правонаслідування юридичної особи, враховуючи зміну назви, збереження ідентифікаційного коду юридичної особи та вступ у цивільний оборот нової, замість правопопередника зі збереженням обсягу правосуб`єктності в порядку правонаступництва. Суд касаційної інстанції вказав на доведеність з урахуванням встановлених судами обставин юридичної тотожності Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" та Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", а відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчать про обставини правонаступництва між вказаними особами.

Разом з цим, колегія суддів з наведеними висновками не погоджується та вважає за необхідне вказати на те, що місцевим господарським судом не враховано правову позицію та преюдиціальні обставини, встановлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16, стосовно того, що Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на Публічне акціонерне товариство "УКРІНКОМ", а відтак і Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", не набуло прав банку.

Так, 24.12.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних", а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Зазначені рішення щодо запровадження тимчасової адміністрації були оскаржені до суду. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 у справі №826/1162/16 перелічені вище розпорядчі акти визнані незаконними та скасовані. Вказана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016.

22.03.2016 Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб винесено постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк". На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Поряд з цим, акціонери Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування постанови №180 від 22.03.2016 та рішення №385 від 22.03.2016. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 у справі №826/5325/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, перелічені вище розпорядчі акти визнані незаконними та скасовані.

Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" у поданій заяві про заміну стягувача вказувало, що відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Таким чином, судове рішення у справі №826/5325/16 набрало законної сили 13.07.2016, а постанова Правління Національного банку України №180 від 22.03.2016 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 від 22.03.2016 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку" визнані незаконними та скасовані в судовому порядку. Отже, з 13.07.2016 ліквідаційна процедура стосовно Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" була припинена за рішенням суду.

13.07.2016 за рішенням загальних зборів акціонерів Публічне акціонерне товариство "Укрінбанк" (позивач у справі) перейменовано в Публічне акціонерне товариство "УКРІНКОМ", а також викладено статут в новій редакції та змінено місцезнаходження товариства. Відповідні зміни щодо назви внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.07.2016 за номером реєстраційної дії 10741070127038947 приватним нотаріусом Сазоновою О.М.

28.03.2017 за рішенням загальних зборів акціонерів Публічне акціонерне товариство "УКРІНКОМ" перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" та викладено статут в новій редакції. Зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені 03.04.2017. Таким чином, з 28.03.2017 Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" у зв`язку зі зміною найменування є Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія".

Заявник вказував і це підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що на даний час юридичної особи з назвою "Український інноваційний банк" не існує. Під ідентифікаційним кодом юридичної особи 05839888 в реєстрі зареєстроване Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (скорочена назва ПАТ "УКР/ІН/КОМ"), яке є заявником у справі та вважає себе правонаступником прав і обов`язків стягувача (банку) у даній справі.

Заявник також наголошував, що 24.10.2017 Верховний Суд України ухвалив постанову у справі №21-3926а16, якою скасував рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016. Підставою скасування вищезазначених судових рішень став висновок Верховного Суду України про те, що міноритарний акціонер не може бути позивачем у даному спорі.

В подальшому до суду з аналогічним позовом звернулося Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія".

14.12.2017 Окружним адміністративним судом м. Києва було ухвалено постанову у справі №826/14033/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування рішень, якою було визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України №934 від 24.12.2015 "Про віднесення ПАТ "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних. Також було визнано протиправним і скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Вказана постанова залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 та постановою Верховного Суду від 09.08.2019.

У вказаній постанові касаційний суд зазначив, що наявні в матеріалах справи відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчать про обставини правонаступництва між Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" та Публічним акціонерним товариством "Укрінбанк".

Отже, посилаючись на викладене, заявник стверджував, що відбулася зміна назви первісного стягувача - Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", яке є набувачем усіх прав та обов`язків банку. І як доказ правонаступництва, позивач у справі та Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" мають один і той же ідентифікаційний код 05839888.

Проте, колегія суддів вказує на те, що Великою Палатою Верховного Суду розглядалася справа №925/698/16 за участю Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (ПАТ "УКР/ІН/КОМ"). Приймаючи постанову від 10.12.2019 в зазначений справі, Велика Палата Верховного Суду, зокрема, досліджувала обставини щодо правонаступництва цього товариства за Публічним акціонерним товариством "Укрінбанк".

Великою Палатою Верховного Суду встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" та Публічне акціонерне товариство "УКРІНКОМ" (Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія") мають один і той самий ідентифікаційний код юридичної особи №0583988. Дата реєстрації цих юридичних осіб, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, також збігається. Однак, в реєстрі відсутній запис про те, що Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", а відповідний запис міститься лише в статуті цієї юридичної особи.

В матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.02.2020, з якого вбачається, що під кодом 05839888 зареєстровано Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (скорочена назва ПАТ "УКР/ІН/КОМ"), однак зазначено про відсутність відомостей про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа.

Про правонаступництво заявника з Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на Публічне акціонерне товариство "УКРІНКОМ" вказано лише у наданому суду витязі зі статуту.

Відповідно до ч. ч. 1 та 4 ст. 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

Особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність (ч. 4 ст. 110 ЦК України).

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" реорганізація банку - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов`язків правонаступникам.

У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов`язання (ч. 3 ст. 26 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Відповідно до ст. 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність" власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації банку за рішенням загальних зборів лише після надання на це згоди Національним банком України та за умови відкликання банківської ліцензії. Якщо банк, який ліквідується за ініціативою власників, віднесено Національним банком України до категорії проблемних або неплатоспроможних, Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вживають щодо нього заходи, передбачені цим законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частинами 4, 6-8 ст. 16 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження Національним банком України. Перелік документів та порядок погодження змін до статуту банку встановлюються Національним банком України. Національний банк України приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні не пізніше місячного строку з дня подання повного пакета документів. Національний банк України в установленому ним порядку вносить відповідний запис до Державного реєстру банків після проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

Тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду (ч. 1 ст. 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Особливості передачі активів і зобов`язань неплатоспроможного банку визначені ст. 40 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до змісту положень банківського законодавства лише реорганізація банку передбачає правонаступництво. Способи реорганізації банку передбачені ст. 26 Закону "Про банки і банківську діяльність". До реорганізації не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи.

Велика Палата Верховного Суду у справі №925/698/16 наголосила, що зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно-правової форми, виключення з його назви слова "банк", виключення з видів його діяльності "комерційних банків" (КВЕД: 64.19) не є ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні ст. 108 ЦК України (ст. 87 Закону України "Про акціонерні товариства"), ані виділом в розумінні ст. 109 ЦК України (ст. 86 Закону України "Про акціонерні товариства"), ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні ст. 106 ЦК України (ст. ст. 83-85 Закону України "Про акціонерні товариства"). При цьому, сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи.

Отже, в результаті організаційних змін Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" від 13.07.2016 та 28.03.2017 нова банківська установа відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" не утворилася.

Власники Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", приймаючи рішення про відмову від "банківської діяльності", висловили своє бажання припинити таку діяльність, яка є складовою спеціальної правосуб`єктності банку як юридичної особи, але вони не звернулися до існуючої процедури ліквідації банку за їх рішенням, передбаченої ст. 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", погодження якої з боку Національного банку України неможливе в силу чинності у відповідного банку статусу проблемного, що відповідає як ст. 78 вказаного закону так і п. 2.4 глави 2 розділу ІІІ Положення про заходи впливу.

Також відповідно до банківського законодавства реорганізація банку або його ліквідація за рішенням власників має відбуватися за погодженням з Національним банком України. Відповідного погодження не встановлено. Разом з тим, банківським законодавством, зокрема ст. ст. 16 та 46 Закону України "Про банки і банківську діяльність", також передбачено інформування та погодження з Національним банком України змін до статуту банку, а також їх реєстрацію тільки після погодження таких змін. Однак весь обсяг організаційних змін банку від 13.07.2016 та 28.03.2017 не погоджувався Національним банком України, попри те, що таке погодження є обов`язковим.

Банківське законодавство не передбачає правонаступництва у разі ліквідації банку. Крім того, з урахуванням ч. 6 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ч. 3 ст. 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", п. 3.1 глави 3 розділу ІІІ Положення про заходи впливу ліквідація банку ані за ініціативою Національного банку України, ані за ініціативою власників банку не може вважатися завершеною, оскільки не відповідає вимогам цих нормативних положень, що визначають момент закінчення ліквідації банку.

Отже, незалежно від того чи проведена ліквідація банку чи ні, банк зобов`язаний узгоджувати внесення змін до свого статуту з Національним банком України відповідно до вимог банківського законодавства. Ця вимога чинна незалежно від чинності Постанови Національного банку України про неплатоспроможність банку, рішення Фонду про тимчасову адміністрацію, Постанови Національного банку України про відкликання ліцензії та ліквідацію банку, а також рішення Фонду про ліквідацію банку.

Правочину між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та Публічним акціонерним товариством "УКРІНКОМ" щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулося, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої, передбаченої ст. 512 ЦК України, зміни кредитора в особі Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на Публічне акціонерне товариство "УКРІНКОМ" (Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія") не доведено.

Великою Палатою Верховного Суду констатовано, що фактично суть організаційних змін банку від 13.07.2016 зводиться до створення власної процедури виведення проблемного банку з ринку без врахування спеціальної процедури, повноважень Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, механізмів захисту кредиторів банку, передбаченої банківським законодавством.

Реорганізація банку в іншу особу або передача прав та обов`язків банку іншій особі за іншими правочинами, навіть зміна назви, якщо це тягне трансформацію носія таких прав та обов`язків, має проводитись у спосіб, який відповідає закону, загальним принципам законодавства, в першу чергу спеціального, яке регулює банківську діяльність як специфічний вид діяльності.

Виведення банку з ринку шляхом виключення слова "банк" з його назви та "банківської діяльності" з видів його діяльності законом не передбачено. Попри те, що закон не містить прямої заборони вказаних рішень керівників банку як таких, здійснення цього без узгодження з Національним банком України не відповідає загальним принципам банківського законодавства.

Рішення про здійснення змін у статуті відповідного банку є підставою для державної реєстрації цих змін лише за умови дотримання встановленої законом процедури погодження таких змін.

Отже, перехід прав та обов`язків від Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" до Публічного акціонерного товариства "УКРІНКОМ" та наступних осіб, які заявляли про своє отримання прав та обов`язків цього банку, не міг відбуватися лише на підставі виключення кредитною установою зі своєї назви слова "банк" та виключення з видів своє діяльності "банківської діяльності" без дотримання вимог банківського законодавства. Організаційні зміни банку від 13.07.2016 та 28.03.2017 не відповідають вимогам банківського законодавства.

Припинення банком банківської діяльності можливе виключно у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", шляхом:

- ліквідації банку за рішенням власників після надання на це згоди Національним банком України, за відсутності ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного, або;

- виведення неплатоспроможного банку з ринку під контролем Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі віднесення Національним банком України такого банку до категорії проблемних або неплатоспроможних.

Після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у банку тимчасової адміністрації повноважний суб`єкт на управління банком та представництво банку визначається виключно Фондом відповідно до положень п. 17 ч. 1 ст. 2, ст. ст. 34, 37, 44 та 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

При цьому, скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Управління банком Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у такому разі припиняється лише після прийняття Національним банком України рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд Національного банку України.

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у справі №925/698/16 зазначено, що Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на Публічне акціонерне товариство "УКРІНКОМ", а відтак і Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" не набуло прав банку.

Отже, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" не перейшли жодні права Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк", зокрема, на підставі тих самих обставин, які у заяві про заміну сторони виконавчого провадження у справі №16/384 вказує заявник, оскільки ця особа не є правонаступником банку у відповідності до положень чинного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 24.05.2018 у справі №922/2391/16 та 30.08.2022 у справі №904/1427/21).

Відповідно до висновків щодо застосування ст. 75 ГПК України, викладених у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №914/554/19, преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що відображується в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивостей преюдиціальності. Також преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин. Важливим видається те, що обставини, встановлені у першій справі, що є преюдиціальною, мають належати до предмета доказування, тобто їх встановлення має бути необхідне для вирішення тієї справи. Оскільки предмет доказування спочатку визначається підставами позову, а потім обґрунтовується нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору, то питання про те, чи належав певний факт до предмета доказування, є питанням права, а не факту. Питання факту це питання про те, чи була наявна/відсутня певна обставина, що має значення для вирішення певного спору. Фактичні обставини встановлюються через доказування. Доказування дає змогу відтворити той чи інший фрагмент дійсності в асортименті значущості для справи (предмет доказування). Юридична ж кваліфікація фактичних обставин здійснюється через співвіднесення певної обставини з певними юридичними нормами. Отже, юридичний факт - передбачена нормами права конкретна життєва обставина (дія, подія), котра є підставою для настання певних юридичних наслідків. Життєвий факт набуває ознак юридичного внаслідок юридичної кваліфікації, правозастосування. Таким чином, юридичний (правовий) факт - це той же самий життєвий факт, але в контексті наявності його правової регламентації.

Таким чином, обставини, встановлені у справі №925/698/16, стосовно того, що Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" не є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк", є преюдиціальними для даної справи відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України.

З огляду на обставини, встановлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16, та за відсутності інших обставин, з якими заявник пов`язує правонаступництво за Публічним акціонерним товариством "Укрінбанк", апеляційний суд приходить до висновку про те, що позивачем і стягувачем у справі №16/384 є банківська установа - Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк", права якого не переходили до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

Також слід зауважити на тому, що 23.05.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" №590-ІХ від 13.05.2020. Вказаним законом внесено ряд змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 54 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції Закону №590-ІХ від 13.05.2020 рішення, що приймаються відповідно до цього закону Національним банком України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду виключно з метою встановлення їх законності. Оскарження рішень, визначених частиною першою цієї статті, не зупиняє виконання оскаржуваного рішення або дії.

Згідно з ч. ч. 4, 5 та 6 ст. 54 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку не може бути зупинена/припинена, у тому числі у разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду, що були підставою для її початку. Визнання протиправними (незаконними) та скасування рішень (індивідуальних актів) не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку та відновлення прав акціонерів на момент прийняття такого акта/рішення; не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення банку з ринку та ліквідації; не породжує будь-яких прав у осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування завданої шкоди.

Таким чином, суд зазначає, що станом на час розгляду справи законодавцем врегульовано правову невизначеність, що склалася у правовідносинах, у яких в судовому порядку визнано незаконними та скасовано акти Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про неплатоспроможність та ліквідацію банку.

З урахуванням усього вищезазначеного, аргументи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи ФГВФО на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку підлягає задоволенню.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи ФГВФО на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Черкаської області від 09.03.2023 у справі №16/384 - скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" в частині вимог про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст. 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія".

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи ФГВФО на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.03.2023 у справі №16/384 скасувати.

3. Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" в частині вимог про заміну позивача (стягувача) у виконавчому провадженні у справі - Акціонерного товариства "Укрінбанк" в особі Дніпровської філії АТ "Укрінбанк" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія".

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (адреса місцезнаходження: 93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Сметаніна, будинок 3-А; фактична адреса: 04053, місто Київ, Вознесенський узвіз, 10-а; ідентифікаційний код 05839888) на користь Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи ФГВФО на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, 17) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири),00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 24.05.2023.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов