Постанова

від 24.05.2023 по справі 910/1064/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2023 р. Справа№ 910/1064/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2022 р.

у справі № 910/1064/22 (суддя - Мандриченко О.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Сентам"

про стягнення 172987,48 грн

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" звернулось з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 172987,48 грн., з яких: 141065,43 грн банкіської гарантії, 10199,22 грн пені, 4937,29 грн інфляційних втрат, 1785,54 грн 3% річних та 15000,00 грн судових витрат, понесених за розгляд справи № 910/17573/21.

Вимоги позивача обгрунтовані тим, що без достатніх правових підстав ним було перераховано Акціонерному товариству "Укртрансгаз" грошові кошти за банківською гарантією № 21443/19-ТГ від 06.11.2019 р. в розмірі 141065,43 грн, а тому такі кошти підлягають поверненню.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.01.2022 р. відкрито провадження у справі № 910/1064/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сентам".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.12.2022 р. у справі № 910/1064/22 позов Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" 141065,43 грн банківської гарантії, 4937,29 грн інфляційних втрат, 1773,95 грн 3% річних. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту, оскільки правовою підставою для перерахування грошових коштів на рахунок відповідача була банківська гарантія № 21443/19-ТГ від 06.11.2019 р.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2022 р. апеляційну скаргу у справі № 910/1064/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2023 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2022 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/1064/22.

До суду 16.01.2023 р. надійшли матеріали справи № 910/1064/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/1064/22 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України.

До суду 07.02.2023 р. від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 р. відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

04.10.2019 р. на веб-порталі «Prozorro» було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2019-10-04-001756-b відносно процедури закупівлі «Послуги з прибирання (послуги з прибирання) код ЄЗСДК 021:2015-90910000-9», замовником якого виступило Акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газотранспортної системи України». Протоколом тендерного комітету філії «Оператор газотранспортної системи України» було затверджено тендерну документацію відносно вказаної процедури закупівлі.

За результатом торгів, відповідно до протоколу № 2R00/19/917-p від 02.12.2019 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Сентам» було визнано переможцем зазначеної закупівлі.

На виконання вимог тендерної документації, у відповідності до додатку VIII, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сентам» разом з пакетом документів було завантажено електронну банківську гарантію Aкціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» № 21443/19-ТГ від 06.11.2019 р. на суму 141065,43 грн.

Відповідно до вказаної банківської гарантії Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" (гарант) зобов`язалося протягом п`яти банківських днів сплатити суму гарантії в розмірі 141065,43 грн після одержання паперового оригіналу оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка бенефіціара) першої письмової вимоги бенефіціара, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з тим, що настала одна з таких обставин: принципал відкликав свою тендерну пропозицію після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними та/або принципал, який став переможцем процедури торгів, не підписав договір про закупівлю та/або принципал - переможець процедури торгів не надав у строк, визначений в абз. 2 ч. 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених п. п. 2, 3, 5, 6 і 8 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та/або принципал-переможець процедури торгів не надав забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.

Строк дії банківської гарантії закінчується 20.04.2020 р., і будь-яка вимога за нею повинна бути отримана не пізніше 17:00 за Київським часом вказаної дати.

11.12.2019 р. рішенням тендерного комітету Акціонерного товариства «Укртрансгаз», оформленим протоколом № 2R00/19/929-ск, відхилено тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Сентам» у зв`язку з тим, що останнім не було надано довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, яка є нечинною на дату подання.

19.12.2019 р. Акціонерного товариства «Укртрансгаз» звернувся з письмовою вимогою за № 2001ВИХ-19-5425 до Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень», в якій зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сентам» (принципал) не надало у строк, визначений в абз. 2 ч. 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» документів, що засвідчують обставини, передбачені ст. 17 вказаного Закону, а саме: не надано інформацію про наявність або відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, чинну на дату надання її позивачем, в результаті чого Акціонерне товариство «Укртрансгаз» вимагало від банка-гаранта сплатити протягом п`яти банківських днів після одержання письмової вимоги грошові кошти в сумі 141065,43 грн за банківською гарантією № 21443/19-ТГ від 06.11.2019 р.

08.01.2020 р. Акціонерним товариством «Банк інвестицій та заощаджень» було перераховано на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» суму банківської гарантії у розмірі 141065,43 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 249546 від 08.01.2020 р.

У подальшому 09.01.2020 р. за платіжним дорученням № 1674 від 03.01.2020 на суму 96000,00 грн та 15.01.2020 р. за платіжним дорученням № 1675 від 03.01.2020 р. на суму 45065,43 грн Товариством з обмеженою відповідальністю «Сентам» було перераховано на користь Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» сплачену суму грошових коштів за банківською гарантією Акціонерному товариству «Укртрансгаз» в загальному розмірі 141065,43 грн.

У зв`язку з тим, що, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сентам», дії Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в частині відхилення тендерної його пропозиції, які зафіксовані протоколом № 2R00/19/929-ск від 11.12.2019 р. засідання тендерного комітету на закупівлю послуг з прибирання, є протиправними, а кошти в розмірі 141065,43 грн перераховані Акціонерним товариством «Укртрансгаз» на рахунок Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» без достатніх на те правових підстав, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сентам» звернулось до Господарського суду із позовом до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» та Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» про визнання протиправними дій Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в частині відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Сентам», які зафіксовані протоколом № 2R00/19/929-ск від 11.12.2019 р., та стягнення з Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» суму грошових коштів у розмірі 141065,43 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 р., залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2021 р. у справі № 910/17573/20, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентам" задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентам" 141065,43 грн грошових коштів; в іншій частині позову відмовлено.

Спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2021 р. у справі № 910/17573/20 було встановлено, що в силу приписів Закону України "Про публічні закупівлі" та умов банківської гарантії № 21443/19-ТГ від 06.11.2019 р. у відповідача не виникло право вимоги до Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" щодо виконання умов вказаної банківської гарантії, як відповідно і у гаранта обов`язку щодо перерахування грошових коштів, а тому, на думку позивача, відповідачем отримано грошові кошти без належної на те правової підстави.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 р., залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2021 р. у справі № 910/17573/20, встановлено наступне.

На виконання вимог тендерної документації, позивачем було надано банківську гарантію № 21443/19-ТГ від 06.11.2019 р. на суму 141065, 43 грн, відповідно до якої Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" зобов`язалося протягом п`яти банківських днів сплатити суму гарантії в розмірі 141065, 43 грн, після одержання паперового оригіналу оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка бенефіціара) першої письмової вимоги бенефіціара, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з тим, що настала одна з таких обставин:

- принципал відкликав свою тендерну пропозицію після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;

- та/або принципал, який став переможцем процедури торгів, не підписав договір про закупівлю;

- та/або принципал - переможець процедури торгів не надав у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини 1 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі";

- та/або принципал-переможець процедури торгів не надав забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.

Отже умовами банківської гарантії чітко визначено перелік підстав коли грошові кошти за банківською гарантією повинні бути сплачені.

Відповідач (бенефіціар), звертаючись з письмовою вимогою за банківською гарантією до позивача (гарант), зазначив, що третьою особою (принципалом) не надано в строк, визначений в абз. 2 ч. 3 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" документів, що підтверджують відсутність підстав передбачених ст. 17 вказаного Закону, а саме: не надано інформацію про наявність або відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, чинну на дату надання її позивачем.

Отже у справі № 910/17573/20 судом встановлено, що умовами банківської гарантії не передбачено такої умови, як неподання принципалом замовнику документів, що підтверджують відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів, а тому в замовника (бенефіціара) в силу приписів закону та умов банківської гарантії № 21443/19-ТГ від 06.11.2019 р., не виникло право вимоги до гаранта (банку) щодо виконання умов банківської гарантії, як відповідно і у гаранта обов`язку щодо перерахування грошових коштів.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії банківської гарантії закінчився 20.04.2020 р., тому правова підстава, на виконання якої були перераховані грошові кошти у розмірі 141065,43 грн, відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, є такою, яка згодом відпала.

Оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 р., залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2021 р. у справі № 910/17573/20, було встановлено, що такої підстави, як ненадання принципалом документів, що підтверджують відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), передбачених ч. 2 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», банківською гарантією не передбачалося, тому позивачем сплачено на користь відповідача грошові кошти у розмірі 141065,43 грн на підставі, яка згодом відпала.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 141065,43 грн банківської гарантії є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 4937,29 грн інфляційних втрат та 1785,54 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2021 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 05-1/01/5999, в якій просив останнього повернути сплачену гарантійну суму у розмірі 141065,43 р. протягом п`яти днів з дня отримання даної вимоги.

Вказаний лист було отримано відповідачем 13.08.2021 р., що підтверджується відстеженням трекінг номеру на сайті Укрпошти.

Згідно сі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи положення ст. 253 ЦК України, останній днем на повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 141065,43 грн припадає на 20.08.2021 р.

З розрахунку позивача вбачається, що сума нарахованих ним 3% річних є арифметично неправильною.

Здійснивши перерахунок 3% річних за період з 20.08.2021 р. по 20.01.2022 р., колегія суддів дійшла висновку, що вірна сума 3% річних складає 1773,95 грн.

При цьому, за перерахунком суду інфляційні втрати складають більшу суму ніж та, що нарахована позивачем.

Як передбачено ст. 237 ГПК України, суд не наділений повноваженнями виходити за межі позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4937,29 грн інфляційних втрат та 1773,95 грн 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також за неналежне виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 10199,22 грн пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

За змістом ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини, а саме договір, де була б передбачена відповідальність сторін у формі пені, тому відсутні правові підстави для нарахування позивачем пені.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 10199,22 грн пені є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Стосовно заявлених позивачем 15000,00 грн збитків, понесених останнім у якості судових витрат в межах розгляду справи № 910/17573/20, колегія суддів зазначає таке.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 р. у справі № 910/17573/20 стягнуто з позивача на користь третьої особи 7500,00 грн витрат на правову допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 у справі № 910/17573/20 стягнуто з позивача на користь третьої особи 7500,00 грн витрат на правову допомогу.

Позивач, посилаючись на ст. 22 ЦК України, просить стягнути з відповідача 15000,00 грн збитків.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки - шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

У разі відсутності хоча б одного з вказаних елементів, відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Під час розгляду справи № 910/17573/20 місцевим судом було встановлено, що обов`язок щодо перевірки вимоги, яка була направлена бенефіціаром (відповідачем) та доданих до неї документів є компетенцією банку-гаранта (позивача) та останній мав право на відмову від задоволення такої вимоги, однак таким правом не скористався.

Як вбачається з додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 р. у справі № 910/17573/20, судом саме з цих підстав відмовлено третій особі у солідарному стягненні з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" витрат на правничу допомогу і покладено на останнього вказані витрати.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 15000,00 грн збитків, що складаються із судових витрат, понесених Акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" в межах розгляду справи № 910/17573/20, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2022 р. у справі № 910/1064/22 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга акціонерного товариства «Укртрансгаз» задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2022 р. у справі № 910/1064/22 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Укртрансгаз».

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко