Постанова

від 16.05.2023 по справі 910/4231/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2023 р. Справа№ 910/4231/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Гаврилюк М.В.;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 року (повний текст складено 02.02.2023)

у справі №910/4231/22 ( суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 524 124,33 грн.

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн"

про стягнення 17 615,03 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи

До Господарського суду звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 524124,33 грн, в тому числі: 478278,00 грн боргу, 41801,93 грн інфляційних втрат, 4044,00 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач з простроченням сплатив за поставлений позивачем товар по договору поставки № 53-122-04-21-11421 від 11.11.2021.

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн" про стягнення 17615,03 грн, в тому числі: 12117,45 грн пені, 5497,58 грн штрафу.

Позивач за зустрічним позовом зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн" не поставило товар на суму 24176,82 грн, а товар на суму 478278,00 грн поставило з порушенням встановленого Договором строку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2022, яке було частково змінено постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023, задоволено первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в частині стягнення 191 866,00 грн боргу, 41 801,93 грн інфляційних втрат, 4019,90 грн 3% річних.

Закрито провадження в частині стягнення 286 412,00 грн боргу.

Відмовлено в іншій частині позову.

Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн" 2126,32 грн судового збору.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн" з Державного бюджету України 4296,18 грн судового збору.

Задоволено повністю зустрічний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн" про стягнення 12 117,45 грн пені, 5 497,58 грн штрафу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 2 481,00 грн судового збору.

Зараховано вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в рахунок вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн", стягнувши з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн" 191 866,00 грн боргу, 27 852,12 грн інфляційних втрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкос Лайн» подало заяву про розподіл 24454,85 грн витрат на правничу допомогу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду від 30.01.2023 стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкос Лайн» 17450,88 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування прийнятого додаткового рішення суд першої інстанції зазначив, що розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу щодо аналізу умов договору постачання від 11.11.2021, видаткових накладних та ярликів на придатну продукцію (140$), підготовки та подачі позовної заяви (175$), аналізу відзиву відповідача на позовну заяву (35$), підготовки та подачі відповіді на відзив (70$), участі у судовому засіданні 13.09.2022 (46$), а загалом 466 доларів США, що еквівалентно відповідно до розміру задоволених позовних вимог становить 17450,88 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 року у справі №910/4231/22 та ухвалите нове, яким переглянути питання розподілу судових витрат на правничу допомогу та зменшити розмір витрат.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у поданій позовній заяві позивач вказував, що не очікує понести додаткових судових витрат у зв`язку із судовим розглядом цієї справи, окрім судового збору, у зв`язку з чим він втратив право на компенсацію понесених витрат на правничу допомогу за рахунок відповідача. Апелянт зазначає, що попередній розрахунок судових витрат був поданий лише 19.09.2022, тобто після встановленого законом строку. За твердженням скаржника, судом першої інстанції неналежно досліджено докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу. Також апелянт наголошує, що судом першої інстанції не враховано обставин, що склались у сфері енергосистеми України, та не зменшено розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/4231/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою суду від 27.02.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 28.03.2023.

Ухвалою суду від 27.03.2023 заяву представника Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою суду від 28.03.2023 відкладено розгляд справи на 09.05.2023.

У судовому засіданні 09.05.2023 було оголошено протокольну перерву до 16.05.2023.

Явка представників сторін

Відповідачем через відділ документального забезпечення суду було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, додаткове рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Явка представників сторін

Представник відповідача у судове засідання 16.05.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання останній був повідомлений належним чином, так як був присутній у судовому засіданні 09.05.2023, в якому судом було оголошено перерву до 16.05.2023, що підтверджується звукозаписом та відеофіксацією судового засідання.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами від 14.03.2022, від 18.04.2022, від 17.05.2022), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача у судовому засіданні 16.05.2023.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Апелянт посилається на те, що у поданій позовній заяві позивач вказував, що не очікує понести додаткових судових витрат у зв`язку із судовим розглядом цієї справи, окрім судового збору, у зв`язку з чим від втратив право на компенсацію понесених витрат на правничу допомогу за рахунок відповідача.

Відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Тобто, відповідно до ст. 124 ГПК України подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, що сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення по справі) здійснювати розподіл судових витрат.

При цьому, аналіз частини другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Аналогічні висновки щодо застосування частини другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України містяться у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №922/1897/18, від 24.12.2019 у справі №909/359/19, від 13.02.2020 у справі №911/2686/18, від 19.02.2020 у справі №910/16223/18, від 21.05.2020 у справі №922/2167/19, від 10.12.2020 у справі №922/3812/19.

З огляду на викладене відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 922/676/21, від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21, від 30.06.2022 у справі № 911/2791/20.

Дійсно, у поданому позові позивачем не було заявлено, що він понесе витрати на професійну правничу допомогу. Про такі витрати ним було зазначено лише 19.09.2022, подавши до суду відповідне клопотання про долучення до справи попереднього розрахунку судових витрат.

Водночас, відповідач не довів, що подання позивачем попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат не разом з позовною заявою позбавило відповідача можливості підготуватися до спростування витрат, які він вважає необґрунтованими, та довести неспівмірність таких витрат.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє аргументи скаржника про порушення судом першої інстанції приписів статті 124 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, актів наданих послуг тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, заява позивача про стягнення судових витрат подана 11.10.2022, тобто у строк, встановлений законом.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивачем надано укладений з АО «Юнімайндс» договір про надання правової допомоги від 19.10.2021, відповідно до умов якого клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у відносинах з державними, правоохоронними, контролюючими органами; представництва клієнта в місцевих, апеляційних та судах інших інстанцій; адміністративних, господарських, судах загальної юрисдикції та Верховному Суді та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав та законних інтересів клієнта.

Перелік послуг, їх вартість, порядок розрахунків, сум та інші аспекти виконання договору визначаються додатком № 1 до договору та в окремих замовленнях послуг.

Відповідно до ст.26 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За змістом ч.3 ст.27 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Стаття 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та / або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 21.03.2019 у справі №914/359/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 23.03.2021 у справі № 903/330/20, від 18.11.2021 у справі № 918/370/21, від 19.11.2021 у справі №910/4317/21, від 30.11.2021 у справі №925/331/20, від 19.01.2022 у справі №910/1344/19, від 03.02.2022 у справі №910/17183/20.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21.

Дійсно, апелянт вірно зазначає, що в переліку наданих позивачем доказів на понесення витрат на професійну правничу допомогу був відсутній додаток № 1 до договору. Відповідний додаток був наданий позивачем лише разом із відзивом на апеляційну скаргу.

Водночас, 21.09.2022 позивачем було надано до суду першої інстанції замовлення на надання правової допомоги від 26.05.2022, укладеного на виконання договору, відповідно до якого виконавець зобов`язується надати клієнту професійну правову допомогу, пов`язану із представництвом клієнта у справі щодо стягнення заборгованості за договором поставки № 53-122-04-21-11421, укладеним 11.11.2021 між клієнтом та ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

У вказаному замовлені сторони погодили, що вартість наданих виконавцем послуг/гонорару адвоката за представництво законних прав та інтересів клієнта в суді/судах та/або інших установах, незалежно від форми власності, складатиме 70 дол. США за одну годину.

Позивачем також було надано розрахунок вартості послуг, наданих адвокатом в рамках справи № 910/4231/22, який містить перелік наданих послуг, виконавця послуг, витрачений час та відповідний розрахунок суми наданої правової допомоги на загальну суму 653 дол. США.

Також в матеріалах справи міститься звіт щодо виконаних задач по справі № 910/4231/22, відповідно до якого вартість наданої правової допомоги становить 653 долара США ($), що еквівалентно 24454,85 грн.

Так, відповідно до даного звіту, позивачеві були надані такі послуги: аналіз умов договору постачання від 11.11.2021, видаткових накладних та ярликів на придатну продукцію (140$), підготовка та подача позовної заяви (175$), аналіз ухвали Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 про відкриття провадження у справі № 910/4231/22 (11$), аналіз відзиву відповідача на позовну заяву (35$), підготовка та подача відповіді на відзив (70$), аналіз зустрічної позовної заяви (35$), підготовка та подача відзиву на зустрічну позовну заяву (140$), участь у судовому засіданні 13.09.2022 (46$).

Дослідивши вказаний вище звіт, у розрізі укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням замовлення на виконання умов договору, колегія суддів встановила, що відповідний звіт містить детальний опис наданих адвокатом позивачу у цій справі послуг з правничої допомоги на стадії розгляду цієї справи у суді першої інстанції та розмір винагороди за кожним видом послуги.

Так, дійсно, в акті № 7 надання послуг від 05.10.2022 та платіжному дорученні № 46030 зазначена інша сума вартості послуг - 48 685,00 грн., ніж була визначена у звіті щодо виконаних задач по справі № 910/4231/22.

Водночас, з огляду на те, що сума звіту щодо наданих у справі № 910/4231/22 не перевищує визначену в акті № 7 від 05.10.2022 вартість послуг адвоката, суд першої інстанції правомірно прийняв якого в якості доказу підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24454,85 грн. в комплексі із рештою доказів, наданих позивачем не підтвердження відповідних витрат.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Аналізуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що відсутні підстави для покладення на державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» витрат на аналіз зустрічної позовної заяви (35$), підготовку та подачу відзиву на зустрічну позовну заяву (140$) з огляду на те, що судом було задоволено зустрічну позовну заяву.

Також, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для розподілу витрат на аналіз ухвали Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 про відкриття провадження у справі № 910/4231/22 (11$), оскільки ухвала не містила будь-яких висновків суду, що потребують реакції сторони щодо надання правничої правової допомоги, як наслідку аналізу, а відповідна дія не може окремо (а не в комплексі) підпадати під характер наданої правової допомоги внаслідок такого аналізу.

А тому, є вірним висновок суду першої інстанції, що розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу щодо аналізу умов договору постачання від 11.11.2021, видаткових накладних та ярликів на придатну продукцію (140$), підготовки та подачі позовної заяви (175$), аналізу відзиву відповідача на позовну заяву (35$), підготовки та подачі відповіді на відзив (70$), участі у судовому засіданні 13.09.2022 (46$), а загалом 466 доларів США, що еквівалентно 17451,70 грн.

З огляду на часткове задоволення первісного позову, суд першої інстанції правомірно поклав на відповідача 17450,88 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач належними та допустимими доказами у розумінні ГПК України не довів не співмірності адвокатських витрат у сумі 17450,88 грн. з огляду на заявлений предмет спору, а тому суд першої інстанції дійшов до правомірно висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 17450,88 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції фінансового стану відповідача, обставин, що склались у сфері енергосистеми України, колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи відповідача не були доведені належними та допустимими доказами. Більше того, відповідних доводів апелянт не наводив у поданому ним запереченні на заяву про відшкодування судових витрат.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 910/4231/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 року залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 910/4231/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/4231/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 24.05.2023

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко