Рішення

від 26.04.2023 по справі 907/946/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"26" квітня 2023 р. м. Ужгород Справа №907/946/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове підприємство Експерт Груп, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Свидовець Енерго, смт. Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області

про стягнення 360 000 грн заборгованості,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Іваниш Д.П.

представники:

Позивача не з`явився

Відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Товариством з обмеженою відповідальністю Наукове підприємство Експерт Груп, м. Київ заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Свидовець Енерго, смт. Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області про стягнення 360 000 грн заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.12.2021 відкрито провадження у справі №907/946/21 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.02.2022. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України із одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачеві строк на надання суду та відповідачу відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.

У підготовчому засіданні 16.02.2022 судом за участю уповноважених представників сторін оголошувалась перерва.

Ухвалами суду від 10.03.2022, 31.05.2022, 09.08.2022, 31.08.2022, 12.10.2022 та 22.11.2022 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 09.08.2022 відмовлено в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Свидовець Енерго про закриття провадження у справі №907/946/21.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2023 закрито підготовче провадження у справі №907/946/21 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 07.03.2023. Явка уповноважених представників учасників процесу судом визнана на власний розсуд.

Ухвалою суду від 07.03.2023 судове засідання у справі відкладалося з підстав, наведених в ухвалі суду.

Позивач на електронну адресу суду надіслав клопотання №25-04/23 від 25.04.2023 (вх. №02.3.1-02/3049/23 від 25.04.2023), яким просить розглянути справу без участі його уповноважених представників.

Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи по суті, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.

Водночас суд зазначає, що процесуальні документи у справі (зокрема, й ухвала суду від 07.03.2023) надсилалися як на офіційну юридичну адресу відповідача, зазначену в ЄДРЮОФОПтаГФ, - вул. Закарпатська, будинок 35, смт. Великий Бичків, Рахівський район, Закарпатська область, 90615, так і на адресу для листування, повідомлену суду відповідачем, - вул. Дмитра Яворницького, будинок 30, квартира 6, м. Дніпро, 49009, а також до електронного кабінету представника відповідача Ковріги О.І.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Ухвалою суду від 07.03.2023 явка учасників справи в судове засідання 26.04.2023 судом була визнана на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.

Згідно із приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач просить суд задоволити позов у повному обсязі, покликаючись на неналежне виконання відповідачем умов укладених між сторонами спору Договорів №39-10/18, №40-10/18, № 41-10/18 та №42-10/18 від 08.10.2018 в частині здійснення кінцевого розрахунку за надані позивачем послуги з організації комплексних робіт зі збору необхідних документів для проведення процедури оцінки впливу на довкілля.

Так, позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2020 у справі №907/443/20 відмовлено в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове підприємство Експерт Груп до Товариства з обмеженою відповідальністю Свидовець Енерго про визнання зобов`язання виконаним та стягнення суми 480 979,72 грн заборгованості за Договорами №39-10/18, №40-10/18, № 41-10/18, №42-10/18, у тому числі суми 360 000 грн основного боргу та 120 979,72 грн пені, та задоволено зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Свидовець Енерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове підприємство Експерт Груп про стягнення суми 360 000 грн попередньої оплати. Вказує, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове підприємство Експерт Груп задоволено частково; рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2020 у справі №907/443/20 скасовано в частині задоволення зустрічного позову; в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Свидовець Енерго про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове підприємство Експерт Груп 360 000 грн попередньої оплати відмовлено. В решті рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2020 у справі №907/443/20 залишено без змін.

Як стверджує позивач, відмовляючи в задоволенні позовних вимог за первісним позовом, апеляційний суд, посилаючись на п. 3.2.2. та 3.5. Договорів №39-10/18, №40-10/18, № 41-10/18 та №42-10/18 від 08.10.2018, зазначив, що оприлюднення Мінприроди висновків з оцінки впливу на довкілля планової діяльності та звітів з ГО в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля не спростовує обов`язку виконавця передати замовнику вказані документи, адже в даному випадку не можна ототожнювати обов`язки сторін, які випливають з погоджених ними умов договорів, та обов`язки Мінприроди як уповноваженого органу, які випливають з положень Закону України Про оцінку впливу на довкілля. За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що на момент звернення позивача за первісним позовом кінцевий строк оплати послуг не настав, тобто позивач за первісним позовом звернувся до суду передчасно.

Позивач, покликаючись на долучені до матеріалів позову документальні докази, зазначає, що супровідним листом №08-07/21-94 від 08.07.2021 скерував на адресу відповідача оригінальні примірники висновків з оцінки впливу на довкілля №7-03/12-2018517798/1, №7-03/12-201851799/1, №7-03/12-2018517800/1 та №7-03/12-2018517801/1 від 14.02.2021, оригінальні примірники звітів про громадське обговорення №7-0З/12-2018517798/2, №7-03/12-201851799/2, №7-03/12-2018517800/2, №7-03/12-2018517801/2 від 14.02.2021, рахунки №22-25 від 26.04.2019 за Договорами №39-10/18, №40-10/18, №41-10/18 та №42-10/18 від 08.10.2018, а також акти надання послуг №20, №21, №22 та №23 від 26.04.2019 за Договорами №39-10/18, №40-10/18, №41-10/18 та №42-10/18 від 08.10.2018.

За твердженням позивача, вищезгадані висновки оцінки впливу на довкілля та звіти про громадське обговорення були отримані відповідачем 30.07.2021, водночас останній підписані примірники актів надання послуг №20, №21, №22 та №23 від 26.04.2019 позивачу не повернув, будь-якої підстави для відмови від їх підписання не повідомив, як і не здійснив кінцевого розрахунку за надані позивачем послуги.

Крім того, позивачем 03.09.2021 було направлено відповідачу вимогу про оплату №02-09/21-108 від 02.09.2021, в якій, у зв`язку із отриманням ТОВ Свидовець Енерго висновків з оцінки впливу на довкілля, зазначалось про необхідність невідкладно здійснити кінцевий розрахунок відповідно до п. 3.2.2. укладених між сторонами Договорів, а саме, за Договором №39-10/18 від 08.10.2018 90 000 грн, за Договором №40-10/18 від 08.10.2018 90 000 грн, за Договором №41-10/18 від 08.10.2018 90 000 грн, за Договором №42-10/18 від 08.10.2018 90 000 грн.

Позивач звертає увагу на те, що вимога про оплату отримана відповідачем 08.09.2021, свідченням чого є копія долученого до позову рекомендованого повідомлення №00302001864129, та водночас вказує, що станом на дату звернення до суду кінцевий розрахунок ТОВ Свидовець Енерго не здійснено.

На переконання позивача, оскільки відсутнім є нормативне підґрунтя для відмови від підписання актів надання послуг №20, №21, №22 та №23 від 26.04.2019 і з урахуванням того, що висновки оцінки впливу на довкілля та звіти про громадське обговорення, отримання яких було метою Договорів №39-10/18, №40-10/18, №41-10/18 та №42-10/18 від 08.10.2018, були одержані відповідачем, наявні всі підстави вважати, що послуги за Договорами надані своєчасно та належним чином, і вказане, у свою чергу, зумовлює виникнення у відповідача обов`язку з оплати їх вартості.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Представник відповідача через підсистему Електронний суд подала відзив на позовну заяву б/н від 03.02.2022 (вх. №02.3.1-02/708/22 від 03.02.2022), в якому зазначає про те, що на розгляді в Господарському суді Закарпатської області вже перебував спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Зокрема, представник відповідача вказує, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2020 у справі №907/443/20 у задоволенні первісного позову ТОВ Наукове підприємство Експерт Груп до ТОВ Свидовець Енергo про визнання зобов`язання виконаним та стягнення суми 480 979,72 грн заборгованості за договорами №39-10/18, №40-10/18, №41-10/18, №42-10/18, у тому числі суми 360 000 грн основного боргу та 120 979,72 грн пені, відмовлено. Зустрічний позов ТОВ Свидовець Енергo задоволено повністю та присуджено до стягнення з ТОВ Наукове підприємство Експерт Груп на користь ТОВ Свидовець Енергo суму 360 000 грн попередньої оплати, а також суму 5400 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2020 у справі №907/443/20 в частині задоволення зустрічного позову скасовано; в решті вищевказане судове рішення залишено без змін.

Наведене, на переконання представника відповідача, свідчить про те, що в позові ТОВ Наукове підприємство Експерт Груп до ТОВ Свидовець Енергo про визнання зобов`язання виконаним та стягнення суми 480 979,72 грн заборгованості за договорами №39-10/18, №40-10/18, №41-10/18, №42-10/18, у тому числі суми 360 000 грн основного боргу та 120 979,72 грн пені, відмовлено в повному обсязі, а повторне подання позивачем позовної заяви про стягнення заборгованості за аналогічними договорами і з тих самих підстав, із яких прийнято постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2021, фактично свідчить про намагання досягти нового слухання та вирішення справи, що, у свою чергу, не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За наведених обставин, представник відповідача наголошує на наявності підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Із приводу суті заявлених позовних вимог представник відповідача зазначає, що їх обґрунтування не відповідає фактичним обставинам справи з огляду, зокрема, на те, що виконавцем (позивачем) не було виконано укладені між сторонами Договори в повному обсязі, а саме, не надано послуги замовнику (відповідачу) в частині передачі кінцевого результату у строк, встановлений п. 3.3. кожного із чотирьох Договорів.

Вказане, на переконання представника відповідача, підтверджується постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 у справі №907/443/20, де апеляційним судом зроблено висновок про те, що з огляду на умови Договорів у їх сукупності, в тому числі, враховуючи зміст Додатку №3 до Договорів, виконавець в силу договірних положень зобов`язаний був надавати замовнику послуги до моменту отримання ним відповідних кінцевих документів, а саме, висновку з ОВД та звіту про ГО. Водночас матеріалами справи підтверджується факт направлення ТОВ Наукове підприємство Експерт Груп на адресу замовника лише актів приймання-передачі наданих послуг та рахунків на оплату. Умовами Договорів передбачена кінцева оплата послуг після приймання-передачі комплекту відповідної документації, відтак, у зв`язку з тим, що виконавцем у порушення пункту 3.5 Договорів не передано комплекту документації, акт приймання-передачі наданих послуг не погоджений та не підписаний, відповідно, і строк оплати послуг не настав. Представник відповідача наголошує, що судом встановлено порушення виконавцем зобов`язань по спірним Договорам, а отже обов`язок замовника здійснити кінцевий розрахунок по спірним Договорам відсутній.

Як стверджує представник відповідача, не дивлячись на зазначене судове рішення, після прийняття якого пройшло майже 3 місяці, а після закінчення строку дії договору 2 роки 8 місяців, позивач вирішив надіслати відповідачу супровідний лист №08-07/21-94 від 08.07.2021, разом із оригіналами примірників висновку з ОВД №7-03/12-2018517798/1, звіту про ГО №7-03/12-2018517798/2, висновку з ОВД №7-03/12-2018517799/1, звіту про ГО №7-03/12-2018517799/2, висновку з ОВД №7-03/12-2018517800/1, звіту про ГО №7-03/12-2018517800/2, висновку з ОВД №7-03/12-2018517801/1 та звіту про ГО №7-03/12-2018517801/2.

Представник відповідача звертає увагу суду на те, що дата звітів про ГО, вказана позивачем, - 14.02.2021, проте такі документи не призначались ТОВ Свидовець Енергo та не мають будь-якого відношення до даної справи, у зв`язку з чим викликає великий сумнів факт відправлення позивачем зазначених документів підприємству відповідача.

Повідомляє суд також і про те, що вказаний лист №08-07/21-94 від 08.07.2021 ні директор товариства, ні його уповноважений представник не отримували й фізично не могли отримувати, оскільки постійно перебувають і зареєстровані в м. Дніпро; будь-яких повноважень на отримання поштової кореспонденції на ім`я Товариства, директор не надавав. Крім того, на переконання представника відповідача, підпис на повідомленні про вручення зазначеного листа не дає змоги встановити особу отримувача.

Як стверджує представник відповідача, встановлюючи вказаний у Договорах строк, для ТОВ Свидовець Енергo (замовника) було важливим отримати результат виконання роботи не в будь-який час взагалі, а у певний строк, що обумовлений специфікою Договору, укладеного з метою отримання замовником кінцевого результату, а саме, висновку з ОВД, для використання його у плановій діяльності.

Невиконання виконавцем у строк свого обов`язку щодо надання висновку з ОВД, на думку представника відповідача, позбавило ТОВ Свидовець Енергo можливості отримати бажаний результат, на який останнє розраховувало при укладенні Договору, позаяк рішення державного органу про провадження планової діяльності, яке є підставою для початку провадження такої діяльності, не прийнято, відповідно, і планова діяльність відповідачем не розпочата. Відтак, надіслані позивачем лише 08.07.2021 висновки з ОВД та звіти про ГО, на переконання представника відповідача, на сьогоднішній день є неактуальними для ТОВ Свидовець Енергo по причині пропуску виконавцем всіх розумних строків щодо надання послуг по Договору.

Крім того, представник відповідача звертає увагу суду на те, що термін дії Договорів закінчився 30.06.2019, крім того, з урахуванням чинної постанови Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2021, у ТОВ Свидовець Енергo є всі законні підстави не підписувати акт виконаних робіт та не здійснювати кінцевий розрахунок за спірними Договорами.

За твердженням представника відповідача, в матеріалах справи відсутні належні докази про надання/надсилання ТОВ Свидовець Енергo кінцевого результату у строк, який зазначений в умовах спірних Договорів, із огляду на що висновки позивача про відсутність у відповідача нормативного підґрунтя для відмови від підписання актів надання послуг, датованих 26.04.2019, та висновки про своєчасність надання послуг за Договором є хибними, не відповідають дійсності та умовам спірних Договорів.

ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ

Позивач на адресу суду надіслав відповідь на відзив №18-08/22-51 від 18.08.2022 (вх. №02.3.1-02/4334/22 від 25.08.2022), у якій, зокрема, зазначає про те, що Західний апеляційний господарський суд у постанові від 15.04.2021 у справі №907/443/20 встановив, що ТОВ Наукове підприємство Експерт Груп надало послуги, передбачені пунктами 1.1., 1.2. Договорів та Додатком 2 до Договорів (Картою надання послуг), результатом яких стало складення Мінприроди висновків з оцінки впливу на довкілля №7-03/12-2018517798/1, №7-03/12-201851799/1, №7-03/12-2018517800/1 та №7-03/12-2018517801/1 від 14.02.2019 та звітів про громадське обговорення №7-0З/12-2018517798/2, №7-03/12-201851799/2, №7-03/12-2018517800/2 і №7-03/12-2018517801/2 від 14.02.2019.

За твердженням позивача, судом апеляційної інстанції під час розгляду справи було встановлено, що оприлюднення висновків з ОВД та звітів про ГО в Єдиному державному реєстрі з оцінки впливу на довкілля відбулося в межах договірних строків. Більше того, суд наголосив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності претензій відповідача щодо обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг до 29.05.2019.

Позивач зазначає, що надіслав супровідний лист №08-07/21-94 від 08.07.2021 із оригінальними примірниками висновків з ОВД та звітів про ГО на адресу відповідача, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; про будь-яке інше місцезнаходження відповідача позивачу не відомо.

За твердженням позивача, станом на момент його звернення до суду з даним позовом, у відповідності до умов укладених Договорів між сторонами, настали всі умови для підписання актів надання послуг та здійснення кінцевого розрахунку між позивачем та відповідачем, а саме: 1) послуги відповідно до укладених Договорів надані в повному обсязі та згідно з умовами укладених Договорів; 2) відповідачем отримані висновки з оцінки впливу на довкілля №7-03/12-2018517798/1, №7-03/12-201851799/1, №7-03/12-2018517800/1 та №7-03/12-2018517801/1 від 14.02.2019.

Позивач також наголошує, що посилання відповідача на закінчення строку дії укладених Договорів, яке, на його думку, припиняє зобов`язання ТОВ Свидовець Енергo щодо здійснення кінцевого розрахунку за укладеними Договорами, не відповідає ані фактичним обставинами справи, ані нормам матеріального права, оскільки пунктом 7.1. Договорів передбачено, що Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 30.06.2019 та до повного виконання сторонами своїх обов`язків та умов діючого Договору.

Таким чином, позивач відзначає, що зобов`язання, яке існувало на момент дії Договору, однак залишилось невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії Договору закінчився.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Наукове підприємство Експерт Груп (виконавцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Свидовець Енерго (замовником, відповідачем у справі) було укладено Договори №39-10/18 від 08.10.2018, №40-10/18 від 08.10.2018, №41-10/18 від 08.10.2018 та №42-10/18 від 08.10.2018 (далі Договори), умови за якими є однаковими, та відповідно до яких виконавець бере на себе зобов`язання по організації комплексних робіт зі збору необхідних документів для проведення процедури оцінки впливу на довкілля на всіх етапах до кінцевого результату відповідно до Додатку №2 до зазначених Договорів (п. 1.1. Договорів).

За змістом підп. 2.1.2. пункту 2.1. Договорів, виконавець зобов`язаний надавати послуги, визначені у п. 1.1. та Карті надання послуг (Додаток №2 до Договорів) у терміни, визначені п. 3.3. та Картою надання послуг (Додаток №2 до Договорів).

В силу підп. 2.2.2. пункту 2.2. Договорів, виконавець має право отримати за надані послуги оплату в розмірах і строки, передбачені Договорами.

Підпунктом 2.3.1. пункту 2.3. Договорів передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти надані послуги та оплатити їх.

Сторони дійшли згоди, що строк надання послуг/етапу надання послуг збільшується на строк очікування інформації/документів від Замовника відповідно до п. 2.2.4 Договору (п.2.6 Договорів).

Договірна ціна послуг, що надаються виконавцем, узгоджуються сторонами шляхом підписання відповідного Протоколу погодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною Договору (Додаток 1) (п. 3.1. Договорів).

Відповідно до підп. 3.2.1., 3.2.2. пункту 3.2. Договорів, замовник здійснює передоплату у розмірі 50% від суми, погодженої сторонами у Додатку 1 до Договорів протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Договорів на підставі виставленого рахунку виконавцем, отриманого замовником. Кінцевий розрахунок за Договорами за результатами отримання замовником кінцевого результату за Договорами в розмірі 50% від вартості кожного з Договорів здійснюється замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконання робіт (надання послуг) та отримання замовником висновку з ОВД.

Згідно із п. 3.3. Договорів, загальний строк надання послуг виконавцем 70 робочих днів з дати отримання матеріалів для роботи (проект Звіту з ОВД) та отримання передоплати від замовника відповідно до п. 3.2. Договорів, який включає в себе строки кожного етапу надання послуг, але в будь-якому разі без урахування часу на погодження документації в державних органах згідно Закону України Про дозвільну систему, часу на отримання додаткової інформації/документів від замовника відповідно до п. 2.2.4. Договорів. Датою передплати є дата зарахування коштів від замовника на поточний рахунок виконавця.

По завершенню надання послуг виконавець надає замовникові акт приймання-передачі наданих послуг з комплектом відповідної документації. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання приймання-передачі наданих послуг направляє виконавцю підписаний акт (пункти 3.5., 3.6. Договорів).

На підставі п. 7.1. Договорів, Договори вважаються укладеними та набирають чинності з моменту підписання їх уповноваженими представниками сторін і діють до 30 червня 2019 р. та повного виконання сторонами своїх обов`язків та умов діючих Договорів.

Пунктом 8.1. Договорів передбачено, що невід`ємними частинами Договорів є наступні додатки: - Додаток №1 Протокол №1 погодження договірної ціни надання послуг; - Додаток №2 Карта надання послуг; - Додаток №3 Вартість етапів послуг.

У Додатках №1 до Договорів (Протокол №1 погодження договірної ціни надання послуг) сторонами досягнуто згоди про погодження договірної ціни надання послуг в сумі 180 000 грн без ПДВ по кожному з Договорів.

Додатком №2 до вказаних Договорів є карта надання послуг, що відображає етапи їх виконання, зокрема: 1) аналіз звіту з ОВД та його підготовка для оприлюднення в Єдиному реєстрі з ОВД; 2) координація щодо громадських обговорень; 3) розміщення в реєстрі Мінприроди звіту з ОВД та оголошення про початок громадського обговорення звіту; процедура оприлюднення по місцю розміщення об`єкта, виконуючи вимоги ст. 4 Закону України Про оцінку впливу на довкілля; 4) проведення громадських обговорень; 5) період громадських обговорень протягом 25 робочих днів; 6) протягом 25 робочих днів із дня завершення громадських обговорень звіту видається Висновок з ОВД та Звіт про ГО.

В Додатку №3 до Договорів сторони дійшли згоди щодо вартості етапів надання послуг, зокрема: 1) вартість етапу Аналіз звіту з ОВД та його підготовка для оприлюднення в Єдиному реєстрі з ОВД 100 000 грн; 2) вартість етапу Координація щодо громадських обговорень 10 000 грн; 3) вартість етапу Розміщення в реєстрі Мінприроди звіту з ОВД та оголошення про початок громадського обговорення звіту; процедура оприлюднення по місцю розміщення об`єкта, виконуючи вимоги ст. 4 Закону України Про оцінку впливу на довкілля 10 000 грн; 4) вартість етапу Протягом 25 робочих днів із дня завершення громадських обговорень звіту видається Висновок з ОВД та Звіт про ГО 60 000 грн.

У зв`язку із здійсненням відповідачем у порядку підп. 3.2.1. п. 3.2. Договорів передоплати на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі 50% від суми, погодженої сторонами у Додатку 1 до Договорів, в загальному розмірі 360 000 грн (по 90 000 грн за кожним із Договорів), позивачем у подальшому разом із супровідним листом №14-05/19-64 від 14.05.2019 було надіслано на адресу ТОВ Свидовець Енерго рахунки на оплату №22 від 26.04.2019, №23 від 26.04.2019, №24 від 26.04.2019 та №25 від 26.04.2019, а також акти надання послуг №20 від 26.04.2019, №21 від 26.04.2019, №22 від 26.04.2019 та №23 від 26.04.2019 у 2 екземплярах щодо сплати решти суми у розмірі 360 000 грн. Вказане, зокрема, підтверджується наявною в матеріалах справи копією опису вкладення у цінний лист до поштового відправлення №0316205108820.

Водночас відповідач підписані примірники актів надання послуг позивачу не повернув, як і не здійснив з останнім кінцевого розрахунку відповідно до умов укладених між сторонами Договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Свидовець Енерго було надіслано на адресу позивача повідомлення №29/05-1 від 29.05.2019, №29/05-2 від 29.05.2019, №29/05-3 від 29.05.2019 та №29/05-4 від 29.05.2019 про дострокове розірвання Договорів та повернення сплаченого авансу в сукупному розмірі 360 000 грн.

Позивач означені повідомлення про припинення Договорів відхилив та надіслав на адресу відповідача листи №12-06/19-73, №12-06/19-74, №12-06/19-75 та №12-06/19-76 від 12.06.2019 з вимогами про сплату грошових коштів за надані ТОВ Свидовець Енерго послуги.

В подальшому, у зв`язку з неотриманням підписаних примірників актів надання послуг та нездійсненням відповідачем кінцевого розрахунку за надані згідно з укладеними між сторонами Договорами послуги, Товариство з обмеженою відповідальністю Наукове підприємство Експерт Груп звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Свидовець Енерго про визнання зобов`язання виконаним та стягнення суми 480 979,72 грн заборгованості за Договорами №39-10/18, №40-10/18, №41-10/18, №42-10/18, у тому числі суми 360 000 грн основного боргу та 120 979,72 грн пені.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.07.2020 у справі №907/443/20 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №907/443/20 в порядку загального позовного провадження.

Товариством з обмеженою відповідальністю Свидовець Енерго у межах справи №907/443/20 було подано зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове підприємство Експерт Груп про стягнення суми 360 000 грн попередньої оплати.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2020 у справі №907/443/20 в задоволенні первісного позову відмовлено та задоволено зустрічний позов у повному обсязі; присуджено до стягнення з ТОВ Наукове підприємство Експерт Груп на користь ТОВ Свидовець Енергo суму 360 000 грн попередньої оплати, а також суму 5400 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 у справі №907/443/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове підприємство Експерт Груп задоволено частково; рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2020 у справі №907/443/20 скасовано в частині задоволення зустрічного позову; в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Свидовець Енерго про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове підприємство Експерт Груп 360 000 грн попередньої оплати відмовлено. В решті рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2020 у справі №907/443/20 залишено без змін.

У вищевказаній постанові апеляційний суд, залишаючи без змін рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2020 у справі №907/443/20 в частині відмови в задоволенні первісного позову, вказав, що з умов Договорів у їх сукупності, в тому числі зі змісту Додатку №3 до Договорів, випливає, що супровід процедури оцінки з впливу на довкілля, який є предметом цих Договорів, виконавець зобов`язаний був надавати замовнику до моменту отримання ним відповідних кінцевих документів, а саме, висновку з ОВД та звіту про ГО. Матеріалами справи підтверджується факт направлення ТОВ Науково-виробниче підприємство Експерт Груп на адресу замовника лише актів приймання-передачі наданих послуг та рахунків на оплату.

Апеляційний господарський суд зазначив, що оприлюднення Мінприроди висновків з оцінки впливу на довкілля планової діяльності та звітів з ГО в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля не спростовує обов`язку виконавця передати замовнику вказані документи. У даному випадку не можна ототожнювати обов`язки сторін, які випливають з погоджених ними умов договорів, та обов`язки Мінприроди як уповноваженого органу, які випливають з положень Закону України Про оцінку впливу на довкілля.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача за первісним позовом (ТОВ Наукове підприємство Експерт Груп) кінцевий строк оплати послуг не настав, тобто позивач за первісним позовом звернувся до суду передчасно.

Водночас скасовуючи рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2020 у справі №907/443/20 в частині задоволення зустрічного позову, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що у ТОВ Свидовець Енерго відсутні підстави вимагати від ТОВ Наукове підприємство Експерт Груп повернення авансу, покликаючись лише на той факт, що ним було скеровано повідомлення про припинення договорів вих. №29/05-1, №29/05-2, №29/05-3, №29/05-4 від 29.05.2019, оскільки будь-які претензії щодо строків, якості та обсягу послуг, що надавались виконавцем, в процесі їх надання та до моменту отримання актів надання послуг та рахунків на оплату від 26.04.2019 замовник не висловлював; повідомлення про припинення договору було складено 29.05.2019, тобто, через 10 днів з моменту отримання актів надання послуг та рахунків на оплату, які замовник отримав 19.05.2019. Таким чином, у момент направлення вказаних повідомлень замовник усвідомлював, що послуги за договором вже надані виконавцем; замовник не звертався до виконавця з вимогами про направлення (надання) на його адресу висновків з ОВД та звітів про ГО у паперовому вигляді разом з актами надання послуг. Водночас замовник не заперечує факту наявності вказаних документів у вільному доступі з 18.02.2019 (у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач супровідним листом №08-07/21-94 від 08.07.2021 надіслав на адресу відповідача оригінальні примірники висновків з оцінки впливу на довкілля №7-03/12-2018517798/1, №7-03/12-2018517799/1, №7-03/12-2018517800/1 та №7-03/12-2018517801/1 від 14.02.2019, оригінальні примірники звітів про громадське обговорення №7-0З/12-2018517798/2, №7-03/12-2018517799/2, №7-03/12-2018517800/2, №7-03/12-2018517801/2 від 14.02.2019, рахунки на оплату №22, №23, №24 та №25 від 26.04.2019, а також акти надання послуг №20, №21, №22 та №23 від 26.04.2019 за Договорами №39-10/18, №40-10/18, №41-10/18 та №42-10/18 від 08.10.2018. Факт надіслання означених документів відповідачу та їх отримання останнім підтверджується наявними в матеріалах справи копіями поштової накладної №0113515555900 та опису вкладення у цінний лист від 23.07.2021, а також рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в якому міститься відмітка про одержання такого уповноваженим представником відповідача 30.07.2021.

В подальшому, у зв`язку із неповерненням ТОВ Свидовець Енерго підписаних примірників актів надання послуг та несплатою останнім зазначеної в рахунках вартості наданих позивачем послуг, ТОВ Наукове підприємство Експерт Груп звернулося до відповідача з вимогою про оплату №02-09/21-108 від 02.09.2021, в якій зазначило про необхідність невідкладного проведення кінцевого розрахунку з позивачем відповідно до п. 3.2.2. Договорів у сукупному розмірі 360 000 грн.

Водночас відповідач, отримавши 08.09.2021 вищевказану вимогу (копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення міститься в матеріалах справи), підписані екземпляри актів надання послуг позивачу не повернув, як і не надав мотивованої відмови від їх підписання, грошові кошти в сумі 360 000 грн на користь позивача не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення означеної заборгованості у примусовому порядку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У свою чергу, відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи предмет укладених між сторонами Договорів та зміст договірних зобов`язань виконавця, суд дійшов висновку про те, що Договори №39-10/18, №40-10/18, № 41-10/18 та №42-10/18 від 08.10.2018 є договорами надання послуг у розумінні ст. 901 Цивільного кодексу України, оскільки не містять конкретного уречевленого результату їх виконання.

За змістом ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності. Якщо внаслідок надання послуги й створюється матеріальний результат, то він не є окремим, віддільним від послуги як нематеріального блага, об`єктом цивільних прав, через що відповідний результат не є обігоздатним сам по собі. Близька за змістом правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №761/16124/15-ц.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 360 000 грн.

При цьому, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано суду доказів щодо повної оплати суми заборгованості.

Згідно із положеннями ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд критично оцінює посилання відповідача на неповне виконання позивачем взятих на себе договірних зобов`язань, що, на думку ТОВ Свидовець Енерго, знайшло свій вияв у ненаданні йому послуг у строк, встановлений п. 3.3. Договорів, та фактично позбавило відповідача можливості отримати бажаний результат, на який він розраховував при їх укладенні, з огляду, зокрема, на таке.

Західним апеляційним господарським судом у постанові від 15.04.2021 у справі №907/443/20 констатовано, що позивачем було надано ТОВ Свидовець Енерго послуги, передбачені пунктами 1.1., 1.2. Договорів та Додатком №2 до Договорів (Картою надання послуг), результатом яких стало складення Мінприроди висновків з оцінки впливу на довкілля №7/03-12/2018517798/1 від 14.02.2019 (стосовно будівництва міні ГЕС (МГЕС-1), номер в Єдиному реєстрі ОВД 2018517798), №7/03-12/2018517799/1 від 14.02.2019 (стосовно будівництва міні ГЕС (МГЕС-2), номер в Єдиному реєстрі ОВД 2018517799), №7/03-12/2018517800/1 від 14.02.2019 (стосовно будівництва міні ГЕС (МГЕС-3), номер в Єдиному реєстрі ОВД 2018517800) та №7/03-12/2018517801/1 від 14.02.2019 (стосовно будівництва міні ГЕС (МГЕС-4), номер в Єдиному реєстрі ОВД 2018517801), а також звітів про громадське обговорення планової діяльності №7/03-12/2018517798/2 від 14.02.2019 (стосовно будівництва міні ГЕС (МГЕС-1), номер в Єдиному реєстрі ОВД 2018517798), №7/03-12/2018517799/2 від 14.02.2019 (стосовно будівництва міні ГЕС (МГЕС-2), номер в Єдиному реєстрі ОВД 2018517799), №7/03-12/2018517800/2 від 14.02.2019 (стосовно будівництва міні ГЕС (МГЕС-3), номер в Єдиному реєстрі ОВД 2018517800) та №7/03-12/2018517801/2 від 14.02.2019 (стосовно будівництва міні ГЕС (МГЕС-4), номер в Єдиному реєстрі ОВД 2018517801).

Вказані документи 18.02.2019 були оприлюднені Мінприроди в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля відповідно до порядку, що встановлений у ст. 9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля.

З урахуванням наведеного та з огляду на норми Закону України Про оцінку впливу на довкілля, положення Договорів №39-10/18, №40-10/18, №41-10/18 та №42-10/18, апеляційний суд у постанові від 15.04.2021 у справі №907/443/20 вказав, що за результатами проведеної процедури оцінки впливу на довкілля були виготовлені усі передбачені законодавством документи, необхідні для звернення ТОВ Свидовець Енерго до органу державної влади або органу місцевого самоврядування для отримання рішення про провадження планованої діяльності (стаття 11 Закону України Про оцінку впливу на довкілля).

З наведеного випливає, що з моменту оприлюднення висновків з ОВД та звітів про ГО в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (з 18.02.2019) відповідач (замовник) мав можливість використовувати результат наданих позивачем послуг, на отримання якого було спрямовано укладення спірних Договорів.

Крім того, Західний апеляційний господарський суд у постанові від 15.04.2021 у справі №907/443/20 констатував, що будь-яких претензій щодо строків, якості та обсягу послуг, що надавались виконавцем, у процесі їх надання та до моменту отримання актів надання послуг та рахунків на оплату від 26.04.2019 замовник не висловлював; замовник не звертався до виконавця з вимогами про направлення (надання) на його адресу висновків з ОВД та звітів про ГО у паперовому вигляді разом із актами надання послуг. Водночас замовник не заперечував факту наявності вказаних документів у вільному доступі з 18.02.2019 (у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля).

Як зазначає апеляційний суд, повідомлення про припинення Договорів та вимога про повернення передоплати була надіслана відповідачем після отримання актів надання послуг, в момент отримання яких останній безсумнівно усвідомлював, що послуги за договором вже надані позивачем. Відтак, враховуючи положення Закону України Про оцінку впливу на довкілля та офіційне оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля 18.02.2019 висновків з ОВД та звітів про ГО, посилання відповідача на ненадання позивачем послуг за Договорами є безпідставним та таким, що спростовуються вказаними вище обставинами.

Із приводу доводів відповідача про неотримання ним листа позивача №08-07/21-94 від 08.07.2021 разом із долученими до нього висновками з оцінки впливу на довкілля, звітами про громадське обговорення, рахунками на оплату та актами надання послуг із огляду на постійне перебування директора та уповноважених представників ТОВ Свидовець Енерго у м. Дніпро, суд вважає за доцільне відзначити наступне.

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Частиною 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Пунктом 10 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, як, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (ч. 1 та 4 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Суд констатує, що позивачем було надіслано листа №08-07/21-94 від 08.07.2021 разом із долученими до нього висновками з оцінки впливу на довкілля, звітами про громадське обговорення, рахунками на оплату та актами надання послуг на офіційну юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, - 90615, Закарпатська область, Рахівський район, смт. Великий Бичків, вул. Закарпатська, буд. 35, і в силу приписів ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, достовірність відомостей про місцезнаходження юридичної особи ТОВ Свидовець Енерго презюмується.

Стосовно аргументів відповідача про те, що підпис на повідомленні про вручення зазначеного листа не дає змоги встановити особу отримувача, суд відзначає наступне.

Згідно з пунктом 105 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі Правила), одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред`явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.

Оператор поштового зв`язку також може визначати інший порядок вручення реєстрованих поштових відправлень.

З наведених норм можна дійти висновку, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвища. Цей запис вносить працівник поштового зв`язку.

Таким чином, перевірка документів, що посвідчують особу адресата, та особу, яка уповноважена на отримання поштового відправлення замість такого адресата, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників підприємства поштового зв`язку. Добросовісне виконання ними своїх службових обов`язків у даному випадку презюмується, а в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази протилежного.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 13.03.2019 у справі №639/4278/16-а.

За таких обставин, наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу є достовірним доказом отримання ним листа №08-07/21-94 від 08.07.2021 разом із долученими до нього висновками з оцінки впливу на довкілля, звітами про громадське обговорення, рахунками на оплату та актами надання послуг.

Не заслуговують на увагу і доводи відповідача про те, що закінчення строку дії укладених Договорів звільняє його від обов`язку здійснення кінцевого розрахунку з позивачем, оскільки на підставі п. 7.1. Договорів, такі вважаються укладеними та набирають чинності з моменту підписання їх уповноваженими представниками сторін і діють до 30 червня 2019 р. та повного виконання сторонами своїх обов`язків та умов діючих Договорів.

Крім того, згідно зі ст. 598, 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 631 Цивільного кодексу України та частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 202 Господарського кодексу України, такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.06.2018 у справі №910/9072/17.

В частині аргументів відповідача із приводу наявності підстав для закриття провадження у справі із огляду на те, що на розгляді в Господарському суді Закарпатської області вже перебував спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (справа №907/443/20), слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини 1 статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 2 статті 175 цього Кодексу.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (пункт 2 частини 1 статті 175 ГПК України).

Однією з цілей застосування цих норм процесуального права законодавець визначив, зокрема, уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Верховним Судом у постанові від 19.05.2020 у справі №910/6569/19 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого передумовою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України, та, як наслідок, застосування пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України, є наявність двох справ із тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами.

При цьому, для закриття провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох однакових складових: 1) сторін; 2) предмету; 3) підстав звернення до суду з позовною заявою.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Фактична підстава позову це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Суд наголошує, що фактичні підстави заявлених позовних вимог у справах №907/443/20 та №907/946/21 не є тотожними з огляду на викладені Західним апеляційним господарським судом у постанові від 15.04.2021 у справі №907/443/20 висновки щодо передчасності звернення ТОВ Наукове підприємство Експерт Груп з позовом до суду, оскільки кінцевий строк оплати наданих послуг не настав.

За таких обставин, правові підстави для застосування судом приписів п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України та закриття провадження в даній справі об`єктивно відсутні.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми 360 000 грн заборгованості за надані послуги є обґрунтованими та підставними, відповідачем належними і допустимими доказами не спростованими. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав, а його аргументи не знайшли свого підтвердження у матеріалах даної справи та положеннях законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 5400 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 130, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Свидовець Енерго, вул. Закарпатська, будинок 35, смт. Великий Бичків, Рахівський район, Закарпатська область, 90615 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 42040466) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове підприємство Експерт Груп, пр. Повітрофлотський, будинок 38, м. Київ, 03186 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 42301688) 360 000 грн (Триста шістдесят тисяч гривень) заборгованості, а також суму 5400 грн (П`ять тисяч чотириста гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 24.05.2023.

Суддя Пригара Л.І.