Рішення

від 10.04.2023 по справі 908/304/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/26/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2023Справа № 908/304/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства «ТРАНСКАРГО», вул. Центральна, буд. 56 А, смт. Доброслав, Лиманський район, Одеська область, 67500; ідентифікаційний код юридичної особи 32088966

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛАЙН-2018», бул. Вінтера, буд. 38, м. Запоріжжя, 69041; ідентифікаційний код юридичної особи 42811192

про стягнення коштів

без виклику представників сторін

суть спору

02.02.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства «ТРАНСКАРГО», Одеська область, Лиманський район, смт. Доброслав до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛАЙН-2018», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором транспортного експедирування № 03/04-2021 від 10.03.2021 в розмірі 600 312,53 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2023, справу № 908/304/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/304/23. Присвоєно справі номер провадження 15/26/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 13.03.2023 відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.

Запропоновано позивачу у строк до 27.03.2023 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 10.04.2023, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані відповідачем.

17.03.2023 до суду повернулось поштове відправлення (копія ухвали суду від 09.02.2023 про відкриття провадження у справі), надіслане на адресу відповідача за його місцезнаходженням, із відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом п. п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або «Адміністративна послуга» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 99-3, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Не вручені міжнародні поштові відправлення надсилаються до місця міжнародного поштового обміну, з якого вони були одержані.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання учасником справи кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

До того ж, 03.04.2023 на офіційному сайті Господарського суду Запорізької області опубліковано інформацію до відома відповідача про слухання даної справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Підставою для звернення з позовом до суду стало порушення відповідачем умов договору транспортного експедирування № 03/04-2021 від 10.03.2021 щодо оплати вартості послуг в розмірі 600 312,53 грн.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

10.03.2021 між Приватним підприємством «ТРАНСКАРГО» (виконавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛАЙН-2018» (клієнт, відповідач у справі) уклали договір транспортного експедирування № 03/04-2021 (надалі Договір), за умовами якого (п. 1.1) у відповідності з цим Договором, Виконавець зобов`язується за відповідну плату та рахунок Клієнта надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.

Згідно з п. 4.1. Договору вартість послуг зазначається в рахунку Виконавця.

Ціна Договору складає сукупність платежів зі сплати належної плати Виконавцю та витрат, понесених Виконавцем в інтересах Клієнта в цілях виконання цього договору (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.3. Договору оплата робіт та послуг здійснюється Клієнтом на умовах попередньої оплати до початку виконання робіт.

Так, позивачем було надано послуги транспортно-експедиційного обслуговування, включаючи навантаження на борт судна контейнерів MSMU5102953; ТRHU8409571; MSMU5107997; MSMU5108210; MSMU5468120; ТЕMU5850960 згідно з коносаментом № ZJSM21071515.

У вересні 2021 року, позивачем за результатами наданих послуг виставлені відповідачу рахунки на оплату: № 2114 від 07.09.2021 на суму 536,60 грн; № 2129 від 07.09.2021 на суму 1 183 471,30 грн (частково сплачений на суму 800 000,00 грн, залишок до сплати 383 471,30 грн); № 2130 від 07.09.2021 на суму 1073,20 грн; № 2221 від 12.09.2021 на суму 197 744,69 грн; № 2402 від 23.09.2021 на суму 17 486,74 грн.

Також сторони погодили в п. 2.2.12 цього Договору, що після надання Виконавцем послуг, передбачених цим Договором, Клієнт приймає та підписує акт надання послуг. Один примірник оригіналу акту виконаних робіт, наданий (надісланий) Виконавцем Клієнту, підлягає після підписання Клієнту поверненню Виконавцю не пізніше 3 (трьох) календарних днів після фактичного його підписання. Якщо протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з моменту отримання Клієнт не повертає оригінал акту виконаних робіт, акт вважається таким, що узгоджений Клієнтом, а робота (послуги) прийнятими без зауважень.

Позивач направив відповідачу акти здачі-приймання через програму «М.Е.Dос»: № 2114, № 2129 № 2130 від 07.09.2021 та № 2221, № 2402 від 23.09.2021.

Відповідач прийняв та підписав у цій же програмі без зауважень акти № 2114, № 2129 № 2130 від 07.09.2021 та акт № 2221 від 23.09.2021, що підтверджується відповідними квитанціями.

Акт № 2402 доставлений програмою відповідачу того ж дня, однак відповідачем не був підписаний.

Оскільки відповідач не висловив зауважень щодо цього акту, то відповідно до п. 2.2.12 Договору акт № 2402 є узгодженим.

Таким чином позивач надав відповідачу послуги транспортного експедирування на загальну суму 1 400 312,53 грн, що підтверджується актами в програмі «М.Е. Dос». Натомість відповідач частково оплатив послуги в розмірі 800 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями про оплату № 21 від 15.09.2021 на суму 600 000,00 грн та № 28 від 21.09.2021 на суму 200 000,00 грн.

Отже, відповідач свої зобов`язання по повній та своєчасній оплаті наданих послуг з транспортного експедирування не здійснив, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у сумі 600 312,53 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати за послуги транспортно-експедиційного обслуговування стала підставою звернення позивача до суду про стягнення боргу в розмірі 600 312,53 грн.

На час звернення позивача до суду заборгованість за отриманий товар становила 600 312,53 грн.

Дослідивши обставини справи та надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення з огляду на таке.

Правовідносини сторін є господарськими, що випливають з договору транспортного експедирування.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Аналогічні положення закріплені в ст. 509 Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні врегульовано зокрема Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Транспортно-експедиторська послуга робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (стаття 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», яка кореспондується з ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та ст. 316 Господарського кодексу України (надалі ГК України), за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з абз. 2, 3 ч. 1 ст. 929 ЦК України договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 929 ЦК України умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 931 ЦК України встановлює плату за договором транспортного експедирування. Так, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

За приписами статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути зокрема коносамент (Bill of Lading).

За приписами абз. 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Як зазначалось вище, між сторонами укладено договір транспортного експедирування № 03/04-2021 від 10.03.2021, за умовами якого позивач зобов`язався за відповідну плату та рахунок відповідача надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.

Вартість послуг зазначається в рахунку позивача (п. 4.1. Договору).

Ціна Договору складає сукупність платежів зі сплати належної плати позивачу та витрат, понесених позивачем в інтересах відповідача в цілях виконання Договору (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.3. Договору оплата робіт та послуг здійснюється відповідачем на умовах попередньої оплати до початку виконання робіт.

Судом встановлено та підтверджується матеріали справи, що позивачем надано послуги транспортно-експедиційного обслуговування, включаючи навантаження на борт судна контейнерів згідно із коносаментом № ZJSM21071515.

За результатами наданих послуг позивачем виставлені відповідачу рахунки на оплату всього на суму 1 400 312,53 грн.

Разом з тим, сторонами обумовлено (п. 2.2.12 Договору), що після надання позивачем послуг, передбачених цим Договором, відповідач приймає та підписує акт надання послуг. Один примірник оригіналу акту виконаних робіт, наданий (надісланий) позивачем клієнту, підлягає після підписання відповідачем поверненню позивачу не пізніше 3 (трьох) календарних днів після фактичного його підписання. Якщо протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з моменту отримання відповідач не повертає оригінал акту виконаних робіт, акт вважається таким, що узгоджений відповідачем, а робота (послуги) прийнятими без зауважень.

Позивач направив відповідачу акти здачі-приймання через програму «М.Е.Dос». Відповідач прийняв та підписав без будь-яких зауважень акти, що підтверджується відповідними квитанціями. Акт № 2402 доставлений програмою відповідачу того ж дня, однак відповідачем не був підписаний.

Оскільки відповідач не висловив зауважень щодо цього акту, то відповідно до п. 2.2.12 Договору акт № 2402 є узгодженим, а зазначені в ньому послуги прийнятими та підлягають оплаті.

Отже, виходячи з умов договору укладеного між сторонами договору транспортного експедирування, суд робить висновок, що позивачем належним чином виконані свої зобов`язання щодо послуг з транспортного експедирування на загальну суму 1 400 312,53 грн, у свою чергу відповідачем лише частково оплачено (800 000,00 грн) ці послуги, у результаті чого в нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 600 312,53 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати за послуги транспортно-експедиційного обслуговування стала підставою звернення позивача до суду про стягнення боргу в розмірі 600 312,53 грн.

На час звернення позивача до суду заборгованість за отриманий товар становила 600 312,53 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що матеріали справи містять належні та достатні докази на підтвердження належного виконання позивачем зобов`язань з поставки Товару, відповідні докази, зазначені вище, приєднано до матеріалів справи.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У справі, що розглядається, спір виник з приводу не оплати відповідачем вартості наданих послуг за договором транспортного експедирування в розмірі 600 312,53 грн.

Відповідачем не подано, ані обґрунтованих заперечень вимогам позивача, ані доказів сплати боргу, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 600 312,53 грн заборгованості за договором транспортного експедирування, які підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛАЙН-2018» (бул. Вінтера, буд. 38, м. Запоріжжя, 69041; ідентифікаційний код юридичної особи 42811192) на користь Приватного підприємства «ТРАНСКАРГО» (вул. Центральна, буд. 56 А, смт. Доброслав, Лиманський район, Одеська область, 67500; ідентифікаційний код юридичної особи 32088966) заборгованість за договором транспортного експедирування № 03/04-2021 від 10.03.2021 у розмірі 600 312,53 грн (шістсот тисяч триста дванадцять гривень 53 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛАЙН-2018» (бул. Вінтера, буд. 38, м. Запоріжжя, 69041; ідентифікаційний код юридичної особи 42811192) на користь Приватного підприємства «ТРАНСКАРГО» (вул. Центральна, буд. 56 А, смт. Доброслав, Лиманський район, Одеська область, 67500; ідентифікаційний код юридичної особи 32088966) витрати зі сплати судового збору в розмірі 9004,70 грн (дев`ять тисяч чотири гривні 70 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.05.2023.

Суддя І. С. Горохов