Ухвала

від 24.05.2023 по справі 910/7459/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

24.05.2023Справа № 910/7459/23Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши

заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про забезпечення позову у справі

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ ЛОГИСТИК"

про стягнення 2 269 717,68 грн,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ ЛОГИСТИК" про стягнення 2 269 717,68 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

19.05.2023 до суду від позивача на виконання вимог ухвали суду від 15.05.2023 надійшла позовна заява (уточнена).

Разом із уточненою позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій останній просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ ЛОГИСТИК", що знаходяться на банківських рахунках, а також на рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу та буде виявлене виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах позовних вимог у сумі 2 269 717,68 грн.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття вищезазначених заходів забезпечення позову, заявник зазначає, що відповідач із січня 2022 року не сплачує заборгованість за укладеним із позивачем договором від 19.05.2021 № 91-ЮІ, на вимоги позивача щодо сплати заборгованості не відповідає та на зв`язок із останнім не виходить, що за переконанням позивача, свідчить про намір Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ ЛОГИСТИК" ухилитись від виконання грошових зобов`язань.

Наведені вище обставини, за переконанням позивача, дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в даній справі може істотно ускладнити виконання рішення суду, а тому найбільш доцільним є застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, на рухоме та нерухоме майно відповідача.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Відповідний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) або повернення майна чи про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (схожий за змістом висновок сформульовано у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 23.07.2021 у справі № 915/1429/20).

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вказаний викладено у постанові Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 903/533/21.

Однак, суд зазначає, що, звертаючись із вимогою про накладення арешту на грошові кошти та майно (рухоме та нерухоме) відповідача, позивач не надав до суду належних та допустимих доказів в порядку приписів статей 76- 79 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують дійсну імовірність утруднення виконання або невиконання майбутнього рішення господарського суду в разі невжиття згаданих заходів забезпечення позову.

Так, жодних доказів на підтвердження обставин того, що грошові кошти чи майно, яке є у боржника на момент пред`явлення заяви до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю, до заяви не приєднано. Заявником взагалі не надано доказів на підтвердження того, що відповідач здійснив, здійснює чи має намір здійснити будь-які дії, спрямовані на витрачання коштів чи відчуження свого майна з метою ухилення від виконання зобов`язань.

Саме лише посилання на потенційну можливість ухилення боржника від виконання грошових зобов`язань без відповідного доказового обґрунтування, зокрема, доказів витрачання коштів, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Суд також звертає увагу, що позов стосується стягнення з боржника грошових коштів, а не належного йому майна, а тому наведені заявником заходи забезпечення позову щодо накладення арешту на рухоме та нерухоме майно (окрім грошових коштів), не відповідають предмету заявленого позову, тобто не пов`язані та неспівмірні з ним.

Отже, за наведених підстав суд відмовляє у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 24.05.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Т. Ю. Трофименко