Ухвала

від 23.05.2023 по справі 935/1545/23

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1545/23

Провадження № 2/935/462/23

У Х В А Л А

23 травня 2023 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ДП «Санаторій для батьків з дітьми «Тетерів» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки,-

установив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь невиплачену заробітню плату за період з 01 травня 2019 по 30 вересня 2020 в сумі 18326 грн. 42 коп. та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України, а також вимогамстатті 177 цього Кодексу.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у цивільній справі встановлено, що позовна заява подана до суду без додержання вимог ст.175,177 ЦПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначеноЗаконом України «Про судовий збір».

Відповідно достатті 1цього Законусудовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Водночасстаттею 5 Закону України «Про судовий збір»установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно із ст.1Закону України«Про оплатупраці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності роботодавця перед працівником за порушення своїх зобов`язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій). На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 8/568.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 р. у справі №910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.

Відповідно дост. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, відповідно до Закону України«Про судовийзбір» від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій на вирішення суду поставлені вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, позивач не звільнений.

Відповідно до ч. 1 ст.4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2023рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлений в розмірі 2684,00 гривні.

Позивач клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору не заявляла. Документів, що підтверджують сплату ОСОБА_1 судового збору у встановленому порядку і розмірі, при подачі позову останньою не надано.

Позивач,заявляючи вимогупро стягненнясередньогозаробітку за час затримки розрахунку, не вказує конкретний розмір такої виплати, а тому суд позбавлений можливості визначити конкретний розмір судового збору, який підлягає сплаті за дану позовну вимогу.

За таких обставин, позивачу слід конкретизувати, який розмір середнього заробітку вона просить стягнути з відповідача та відповідно до даного розміру сплатити судовий збір.

На підтвердження сплати судового збору до суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Крім того, позивачу на усунення недоліків необхідно подати позовну заяву в новій редакції та її копії для відповідача, в якій зазначити розмір середнього заробітку, який, на її думку, підлягає стягненню.

Вказані в ухвалі недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до розгляду.

Тому, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.82, 83, 175, 177, 260, 261 ЦПК України, суддя-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ДП «Санаторій для батьків з дітьми «Тетерів» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків строк протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Янчук