Рішення

від 22.05.2023 по справі 815/1566/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1566/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.,

секретаря судового засідання Гаврильчук Л.І.,

за участю сторін:

представника позивача - Бобика Р.В. (за витягом),

представника відповідача - Ковтун Ю.Є. (за витягом),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки Одещини» до Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2017 року № 0046901415, від 12 грудня 2017 року № 0046891415, від 12 грудня 2017 року № 0046881415, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ліки Одещини» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2017 року № 0046901415, від 12 грудня 2017 року № 0046891415, від 12 грудня 2017 року № 0046881415.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при проведенні виїзної документальної перевірки та складання акту ГУ ДФС в Одеській області не було враховано тієї обставини, що помилки у веденні бухгалтерського обліку руху ТМЦ підприємств були самостійно усунені підприємством та надані відповідні підтвердження податковому органу, що не могло вплинути на об`єм податкових зобов`язань підприємства, а це є безумовною підставою для скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Представник відповідача Головного управління ДФС в Одеській області під час першого розгляду справи заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що перевірка була призначена та проведена у відповідності до положень ПК України, оскільки платником податків не були відображені у податковій звітності відповідних податкових періодів рух ТМЦ та їх реалізація, а це було підставою для нарахування ним податкового зобов`язання з податку на прибуток та ПДВ відповідних податкових періодів.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 26 жовтня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 05 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Постановою Верховного суду від 28.11.2022 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки Одещини» задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Супровідним листом від 13.12.2022 року Верховним Судом справу №815/1566/18 направлено до Одеського окружного адміністративного суду.

20.12.2022 року за вх. №38723/22 вказана адміністративна справа № 815/1566/18 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд головуючому судді Корой С.М.

Ухвалою від 26.12.2022 року судом прийнято до провадження адміністративну справу №815/1566/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки Одещини» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, вирішено розглядати справу №815/1566/18 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання в даній адміністративній справі.

13.01.2023 року (вх.№1200/23) та 01.02.2023 року (вх.№2968/23) від представника Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками (т.3 а.с.171-194), в якому зазначено, що встановлені під час проведення перевірки невідповідності бухгалтерського обліку підприємства позивача за відповідні податкові періоди свідчать про здійснення реалізації товарів, які не були оприбутковані підприємством у своєму обліку або надмірне списання товарів до собівартості реалізованого товару, що є підставою для збільшення підприємством позивача власних податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств (реалізація товарів або зменшення витрат) та з ПДВ (реалізація товарів або списання товарів з ПДВ). Головне управління ДПС в Одеській області звертає увагу суду, що в податковій звітності з податку на прибуток підприємств та ПДВ підприємства позивача за відповідні податкові періоди, вказані операції не знайшли свого відображення.

24.01.2023 року (вх.№2087/23) від представника Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшло клопотання про заміну сторони по справі №815/1566/18, а саме відповідача - Головне управління ДФС в Одеській області на правонаступника - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Ухвалою суду від 24.01.2023 року частково задоволено клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про заміну сторони по справі №815/1566/18, залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166), розпочато розгляд справи №815/1566/18 спочатку.

01.02.2023 року (вх.№2968/23) від представника Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками.

Ухвалою суду від 15 лютого 2023 року долучено до матеріалів справи відзиви на позовну заяву, що надійшли до суду за вх.№1200/23 від 13.01.2023 року та за вх. №2968/23 від 01.02.2023 року разом із додатками, закрито підготовче провадження по справі № 815/1566/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки Одещини» до Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2017 року № 0046901415, від 12 грудня 2017 року № 0046891415, від 12 грудня 2017 року № 0046881415, призначено справу до судового розгляду.

14.03.2023 року (вх.№7686/23) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (т.3 а.с.206-209).

Ухвалою суду від 14.03.2023 року, яка прийнята на місці та занесено до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання.

Ухвалою суду від 28.03.2023 року, яка прийнята на місці та занесено до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні.

21.04.2023 року (вх.№12736/23) та 09.05.2023 року від представника позивача до суду надійшли пояснення по справі (т.3 а.с.236-242, т.4 а.с.1-7).

27.04.2023 року (вх.№13453/23) від представника Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшли додаткові пояснення (т.3 а.с.243-249).

Представник позивача у судовому засіданні 10.05.2023 року підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача - Головного управління ДПС в Одеській області у судовому засіданні 10.05.2023 року заперечувала проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліки Одещини» зареєстровано як юридична особа 25.03.2014 року (Номер запису: 15561020000052376) та основним видом діяльності за КВЕД позивача є: 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (основний).

Судом встановлено, що на підставі направлень від 25 липня 2017 року № 4510/14-15, № 4512/14-15, № 4513/14-15, № 4515/14-15, № 4514/14-15 та від 23 жовтня 2017 року № 7863/14-15, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за ІІІ квартал 2017 року, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 12.07.2017 року №2763, посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області проведена документальна планова виїзна перевірка товариства обмеженою відповідальністю «Ліки Одещини» (ТОВ «Ліки Одещини») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.03.2014 по 31.03.2017, валютного законодавств за період з 26.03.2014 по 31.03.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державно соціальне страхування за період з 26.03.2014 по 31.03.2017, відповідно до затвердженого план (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами даної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено акт №000718/15-32-14-15/39149032 «Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки Одещини», код ЄДРПОУ 39149032, тел.: 777-32-14, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1, податкового законодавства за період з 26.03.2014 по 31.03.2017, валютного - за період з 26.03.2014 по 31.03.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 26.03.2014 по 31.03.2017» (т.1 а.с.18-37), яким встановлено порушення ТОВ «Ліки Одещини»:

1. п. п. 14.1.36, п. 14.1, ст. 14, ст.22, п.44.1, п.44.2 ст.44, пп. 138.1.1 п. 138.1, п138.2, ¦ 138.4 ст. 138, п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за 2014 рік у сумі 45490 грн., за 2015 рік у сумі 108 979 грн., за 2016 рік у сумі 98679 грн., за 1 квартал 2017 року у сумі 90579 грн. та заниження податку на прибуток у сумі 166 297 грн. в т.ч. 2015 рік 163 003 грн., 2016 рік - 1854 грн., 1 квартал 2017 року - 1440 грн.

2. п.198.5, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму у розмірі 176 727 грн. в т.ч. по періодах: липень 2015 року - 27698 грн. серпень 2015 року - 149029 грн

21 липня 2017 року підприємством отримано акт про результати документальної планової виїзної перевірки №000718/15-32-14-15/39149032 (надалі - Акт).

Перевіркою встановлено недотримання позивачем вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, статті 22, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на здійснення реалізації товарів, які не оприбутковано в обліку, а також надмірне списання товарів до собівартості реалізованого товару. Зокрема, виявлено неправомірне перенесення інформації з регістрів бухгалтерського обліку до фінансової звітності (фінансовий звіт за формою 2-м), в результаті чого порушено норми пункту 3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, та, відповідно, неправильно визначено показники податкової звітності.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ "Ліки Одещини» керуючись п.п.17.1.6, п.17.1 ст.17; п.86.7 ст.86 ПК України, було направлено заперечення до Головного управління ДФС в Одеській області разом із додатками (т.1 а.с.50-51).

До вказаних заперечень було додано: відомість про рух товарів за 2015 рік; Відомість про рух товарів 2017 рік; бухгалтерська довідка 44 від 30.09.2015; бухгалтерська довідка 43 від 30.06.2015; бухгалтерська довідка 19 від 31.12.2014; оборотна-сальдова відомість по рахунку 702 за 2014 р.; оборотна-сальдова відомість по рахунку 702 за 2015 р.; оборотна-сальдова відомість по рахунку 902 за 2014 р.; оборотна-сальдова відомість по рахунку 902 за 2015 р.; аналіз рахунку 28 за 2014 рік.; аналіз рахунку 28 за 2015 рік.

18 грудня 2017 року ТОВ "Ліки Одещини" було отримано листа ГУ ДФС в Одеській області яким заперечення ТОВ "Ліки Одещини" на висновки, викладені в акті перевірки були залишені без змін. Не встановлено нових обставин, що спростовують висновки відображені в акті від 21 листопада 2017 року № 000718/15-32-14-15/39149032 (т.1 а.с.52-56).

На підставі акту перевірки від 21 листопада 2017 року № 000718/15-32-14-15/39149032 ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення рішення:

- №0046901415 від 12 грудня 2017 року, яким встановлено порушення ТОВ "Ліки Одещини" п.п.14.1.36, п. 14.1, ст. 14. ст. 22, п.44.1, п.44.2 ст. 44. пп.138.1.1 п. 138.1. п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п. 139.1.9. ст. 139 Податкового кодексу України, та зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі: 2014 рік - 45 490 грн, 2015 рік - 108 979 грн, 2016 рік - 98 679 грн, 1 квартал 2017 року - 90 579 грн (т.1 а.с.14);

- №0046891415 від 12 грудня 2017 року, яким ТОВ "Ліки Одещини" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств - 166 297 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 824 грн (т.1 а.с.15);

- №0046881415 від 12 грудня 2017 року яким ТОВ "Ліки Одещини" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість - 176 727 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 44 182 грн (т.1 а.с.16).

Позивачем було подано скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення, яка рішенням Державної фіскальної служби України від 15.03.2018 року №9066/6/99-99-11-01-01-05, яким керуючись главою 4 розділу II Податкового кодексу України, Державна фіскальна служба України залишила без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 12.12.2017 №0046901415, №0046891415, №0046881415, а скаргу - без задоволення (т.1 а.с.57-61).

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 12 грудня 2017 року № 0046901415, від 12 грудня 2017 року № 0046891415, від 12 грудня 2017 року № 0046881415, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У випадку якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 Кодексу з урахуванням положень Кодексу.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1. п.138.4. п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподатковування, включається собівартість реалізованих товарів, виходячи із ціни їх придбання і в тому періоді, у якому відображаються доходи від їх реалізації.

Відповідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно з п.138.6 ст.138 Податкового кодексу України собівартість придбаних і реалізованих товарів формується відповідно до ціни придбання з урахуванням ввізного мита й витрат на доставку й доведення до стану, придатного для продажу. Відповідно до п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України оцінка вибуття запасів здійснюється за методами, встановленими відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Для всіх одиниць запасів, що мають однакові призначення й умови використання, застосовується тільки один із дозволених методів оцінки їх вибуття. Відповідно до п. 16 П(С)БО 9 "Запаси" при вибутті запасів їх оцінка здійснюється одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів: середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами бухгалтерського облік} та нарахування податку.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких ( митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів послуг.

Згідно п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного період}' у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у том} числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у том} числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях } межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.5 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) період} і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року. - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до склад} невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Так, в Актом встановлено порушення товариством п.44.2 ст.44. пп. 138.1.1 п.138.1. п138.2.п 138.4 ст.138. п. 139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного визначення показників Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, в результаті чого виникло завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування за листопад 2014 року в сумі 45 490 грн. Згідно Акту, при заповнені рядку 01 декларації з податку на прибуток за 2015 рік ТОВ "Ліки Одещини" не була включена сума 16 521 грн. яка в бухгалтерському обліку відображена наступними проводками: Дт 719 Кт 791 -4005,62 грн. (повернення товару); Дт 746 Кт 791 - 12515.24 грн. (% нараховані банком). Крім того, як вбачається з Акту перевірки відповідачем під час перевірки ТОВ "Ліки Одещини" встановлено випадки обліку від`ємних залишків (кредитового сальдо) на рахунках обліку ТМЦ -28"Товари". Причинами виникнення кредитового сальдо є: або відпуск не оприбуткованих ТМЦ, або надмірне списання товару до собівартості реалізованого товару. Вказані порушення встановлено при перевірці бухгалтерських рахунків: рах. 311 "Поточні рахунки в національній валюті", рах. 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", рах. 28 "Товари", рах.902 "Собівартість реалізованих товарів" та відображено бухгалтерськими проводками: Д-т 28 К-т 63 1. Д-т 902 К-т 28. Згідно з даними бухгалтерського обліку, кредитове сальдо по рах.28 "Товари" рахується у наступних періодах : липень 2015 року - 201 159 грн.: серпень 2015року - 682 475 грн.

Як вбачається з матеріалів справи згідно наказів ТОВ "Ліки Одещини" від 01 січня 2015 року №1 про облікову політику на 2015 рік. від 31 грудня 2015 року № 15-Б про облікову політику на 2016 рік. від 30 грудня 2016 року № 11 про облікову політику на 2017 рік платником податків використовуються принципи, методи і процедури для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності.

Підприємствами роздрібної торгівлі в основному здійснюється вартісний облік товарів через велику кількість різноманітних товарів та оформленням реалізації товарів касовими чеками. У такому разі на кожну матеріально-відповідальну особу (МВО) в бухгалтерії відкривається особовий рахунок, в якому роблять записи по залишках, надходженню та вибуттю товарів на звітну дату. Записи відображають за продажними цінами. В установлені строки матеріально-відповідальні особи складають товарні звіти і разом із підтверджувальними документами здають до бухгалтерії. Товарні звіти можуть складатися щодня або один раз у 3,5,7,10 днів (залежно від обсягу господарських операцій торговельного підприємства). Товарні звіти складають у двох примірниках: 1-й з додатками здають в бухгалтерію, 2-й залишають у МВО.

Особлива увага при формуванні облікової політики в торгівлі приділяється оцінці товарів, які займають вагому частину в запасах торговельного підприємства.

Згідно з п.3 п.п.3.2-3.3 наказу про облікову політику ТОВ "Ліки Одещини" при відпуску запасів у продажу та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за методом собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

На рахунках обліку запасів за дебетом відображається їх надходження на підприємство, за кредитом - витрачання. Отже, рахунки обліку запасів є активними і, відповідно, повинні мати лише дебетове сальдо. При цьому списати з рахунку відповідну ТМЦ не можна за її відсутності. У ході перевірки встановлено випадки обліку від`ємних залишків (кредитового сальдо) на рахунках обліку ТМЦ - 28 "Товари". Причинами виникнення кредитового сальдо є: або відпуск не оприбуткованих ТМЦ. або надмірне списання товару до собівартості реалізованого товару. Вказані порушення встановлено при перевірці бухгалтерських рахунків: рах. 311 "Поточні рахунки в національній валюті", рах. 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" рах. 28 "Товари", рах.902 "Собівартість реалізованих товарів" та відображено бухгалтерськими проводками: Д-т 28 К-т 631. Д-т 902 К-т 28.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно даних бухгалтерського обліку, кредитове сальдо по рах.28 "Товари" рахується періодах (перелік наведено в акті перевірки).

За твердженнями ж ТОВ «Ліки Одещини», вказані невідповідності в бухгалтерському обліку були усунуті ним шляхом коригування на підставі відповідних бухгалтерських довідок, які надавалися, як для здійснення контрольного заходу, так і разом із запереченням проти висновків акта перевірки від 21 листопада 2017 року № 000718/15-32-14-15/39149032, оскільки вказані обставини не можуть бути підставою для звільнення платника податків від відповідальності.

Частиною 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно ч.1 ст.9 Закот України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового облік).

Згідно П(С)БО 9 "Запаси" оцінка товарів у поточному обліку базується на їх первісній вартості, яка змінюється залежно від джерел надходження.

Придбані товари зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісною вартістю товарів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат.

Наступним елементом облікової політики торговельного підприємства є оцінка товарів під час вибуття.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пунктом 44.4 статті 44 ПК України якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 44.7 статті 44 ПК України передбачено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків-фізичної особи або посадової особи платника податків-юридичної особи).

Протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Цьому обов`язку кореспондує право посадових (службових) осіб контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункту 85.4 статті 85 ПК України.

Отже, надання платником фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих ним показників податкового обліку. Обов`язок платника зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Водночас, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Аналогічного висновку щодо тлумачення наведених законодавчих норм дійшов і Верховний Суд, зокрема, в постановах від 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18 (касаційне провадження № К/9901/16292/19) та від 29 травня 2020 року у справі № 826/27811/15 (касаційне провадження № К/9901/26364/18).

Так, позивач погоджується, що з огляду на обороти рахунку 28 за 4 квартал 2014 року (т.2 а.с.98), які було надано перевіряючим, за період листопад 2014 року вбачається відображення кредитового сальдо в розмірі 45 490 грн.

Позивач вказує, що звітність та фінансовий результат діяльності підприємства встановлюється щоквартально та на кінець звітного календарного року. Враховуючи використання двох комп`ютерних програм для ведення бухгалтерського обліку та формування звітності - 1С.Бухгалтерія та для обліку реалізації товару - Скарб, на протязі календарного кварталу іноді відбуваються збої при перенесенні масивів даних з програми Скарб до програми 1с.Бухгатерія. Так, некоректно переноситься інформація щодо вартості реалізованих товарів в частині їх собівартості та ціни продажу, тобто до кредиту рахунку 28 заноситься інформація не ціни придбання товару (собівартості), а ціни продажу, внаслідок чого оборот по кредиту рахунку 28 завищується, хоча обсяг товару є вірним.

За твердженнями позивача, з метою усунення цієї проблеми та коректного формування показника собівартості реалізованої продукції (рахунок 90), оборотів та залишків товару (рахунок 28), на кінець звітного періоду кварталу, року, перед складанням формуванням звітності на підприємстві проводиться перевірка коректності відображення інформації щодо реалізації товару.

Судом встановлено, що інформація щодо придбання та реалізації товарів за 4 кв. 2014 року відображена у Відомості руху товарів за 4-й квартал 2014 року (т.2 а.с. 109), з якої вбачається, що різниця між роздрібною ціною (632 240,31) та закупівельною (534942,78) складала 97 297,52 грн.

Також, судом встановлено, що з метою усунення та виправлення цієї помилки, враховуючи вимоги Положення № 88 та п. 9 Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку №356 від 29.12.2000 року, бухгалтером складено Бухгалтерську довідку №19 від 31.12.2014 року (т.2 а.с. 108), відповідно якої необхідно зменшити кредит рахунку 28 та дебет рахунку 90 на 97 297,52 грн., тобто зменшити загальну вартість залишку товару та суму собівартості реалізованого товару.

Зазначене коригування відображено в регістрах бухгалтерського обліку - в звіті по проводках за 4 квартал 2014 р. (т.2 а.с. 100) на 31.12.2014 року.

Крім того з огляду на обороти рахунку 28 за 4 квартал 2014 року (т.2 а.с. 98) вбачається, що кінцеве сальдо на кінець 4-ого кварталу складало по дебету 282 536.16 грн. тобто з урахуванням коригування, та відповідає даним відображеним у відомості руху товарів за 4-й квартал 2014 року (т.2 а.с. 109) та аналізу рахунку 28 за 4 квартал 2014 року (т.2 а.с. 99).

З урахуванням вищевикладеного, судом погоджується з доводами ТОВ «Ліки Одещини», що подана позивачем податкова та фінансова звітність за 2014 рік є правильною та не враховує помилку, які була відображена у обліку у листопаді 2014 року.

Таким чином відповідне коригування спростовує висновки перевіряючих про причини виникнення кредитового сальдо, а саме або відпуск не оприбуткованих ТМЦ, або надмірне списання товару до собівартості реалізованого товару, викладених в акті перевірки.

Також позивач погоджується, що з огляду на обороти рахунку 28 за 2 квартал 2015 року. (т.1 а.с. 105), які було надано перевіряючим за період квітень 2015 року вбачається відображення кредитового сальдо в розмірі 85 480,34 грн.

Позивач вказує, що звітність та фінансовий результат діяльності підприємства встановлюється щоквартально та на кінець звітного календарного року. Враховуючи використання двох комп`ютерних програм для ведення бухгалтерського обліку та формування звітності - 1С.Бухгалтерія та для обліку реалізації товару - Скарб, на протязі календарного кварталу іноді відбуваються збої при перенесенні масивів даних з програми Скарб до програми 1с.Бухгатерія. Так, некоректно переноситься інформація щодо вартості реалізованих товарів в частині їх собівартості та ціни продажу, тобто до кредиту рахунку 28 заноситься інформація не ціни придбання товару (собівартості), а ціни продажу, внаслідок чого оборот по кредиту рахунку 28 завищується, хоча обсяг товару є вірним.

За твердженнями позивача, з метою усунення цієї проблеми та коректного формування показника собівартості реалізованої продукції (рахунок 90), оборотів та залишків товару (рахунок 28), на кінець звітного періоду кварталу, року, перед складанням формуванням звітності на підприємстві проводиться перевірка коректності відображення інформації щодо реалізації товару.

Судом встановлено, що інформація щодо придбання та реалізації товарів за 2 кв. 2015 року відображена у Відомості руху товарів за 2-й квартал 2015 року, з якої вбачається, що різниця між роздрібною ціною (2261096,00) та закупівельною (1823790,49) складала 437 305,51 грн. (т. 1 а.с. 123).

З метою усунення та виправлення цієї помилки, враховуючи вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 р. № 88 та п. 9 Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку №356 від 29.12.2000 року, бухгалтером складено Бухгалтерську довідку 30.06.2015 року, відповідно якої слід зменшити кредит рахунку 28 та дебет рахунку 90 на 437305,51 грн., тобто зменшити загальну вартість залишку товару та суму собівартості реалізованого товару (т.1 а.с. 122).

Зазначене коригування відображено в регістрах бухгалтерського обліку - в звіті по проводках за 2 квартал 2015 р. (т.1 а.с. 107) станом на 31.06.2015 року.

Крім того з огляду на обороти рахунку 28 за 2 квартал 2015 року (т.1 а.с. 105) вбачається, що кінцеве сальдо на кінець 2-ого кварталу складало по дебету 154289,78 грн. тобто з урахуванням коригування, та відповідає даним відображеним у відомості руху товарів за 2-й квартал 2015 року (т.1 а.с. 123) та аналізу рахунку 28 за 4 квартал 2014 року (т. 1 а.с. 106).

Після відображення зазначеного у бухгалтерському обліку, фінансовий результат, в тому числі й обрахування бази оподаткування податком на прибуток та ПДВ є коректним.

З урахуванням вищевикладеного, судом погоджується з доводами ТОВ «Ліки Одещини», що подана позивачем податкова та фінансова звітність за 2015 рік є правильною та не враховує помилку, яка була відображена у обліку у квітні 2015 року.

Таким чином відповідне коригування спростовує висновки перевіряючих про причини виникнення кредитового сальдо, а саме або відпуск не оприбуткованих ТМЦ, або надмірне списання товару до собівартості реалізованого товару, викладених в акті перевірки (т.1 а.с. 27).

Крім того, позивач погоджується, що з огляду на обороти рахунку 28 за 3 квартал 2015 року (т.1 а.с. 68), (які було надано перевіряючим) за період липень 2015 року вбачається відображення кредитового сальдо в розмірі 201 159,13 грн. та за період серпень 2015 року вбачається відображення кредитового сальдо в розмірі 682 475,72 грн.

Позивач вказує, що звітність та фінансовий результат діяльності підприємства встановлюється щоквартально та на кінець звітного календарного року. Враховуючи використання двох комп`ютерних програм для ведення бухгалтерського обліку та формування звітності - 1С.Бухгалтерія та для обліку реалізації товару - Скарб, на протязі календарного кварталу іноді відбуваються збої при перенесенні масивів даних з програми Скарб до програми 1с.Бухгатерія. Так, некоректно переноситься інформація щодо вартості реалізованих товарів в частині їх собівартості та ціни продажу, тобто до кредиту рахунку 28 заноситься інформація не ціни придбання товару (собівартості), а ціни продажу, внаслідок чого оборот по кредиту рахунку 28 завищується, хоча обсяг товару є вірним.

За твердженнями позивача, з метою усунення цієї проблеми та коректного формування показника собівартості реалізованої продукції (рахунок 90), оборотів та залишків товару (рахунок 28), на кінець звітного періоду кварталу, року, перед складанням формуванням звітності на підприємстві проводиться перевірка коректності відображення інформації щодо реалізації товару.

Судом встановлено, що інформація щодо придбання та реалізації товарів за 3 кв. 2015 року відображена у Відомості руху товарів за 3-й квартал 2015 року, з якої вбачається, що різниця між роздрібною ціною (5 11524.40) та закупівельною (4205150,20) складала 906 374.20 грн. (т.1 а.с. 239).

З метою усунення та виправлення цих помилок, враховуючи вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 р. № 88 та п. 9 Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку №356 від 29.12.2000 року, бухгалтером складено Бухгалтерську довідку 30.09.2015 року, відповідно якої слід зменшити кредит рахунку 28 та дебет рахунку 90 на 906374,20 грн., тобто зменшити загальну вартість залишку товару та суму собівартості реалізованого товару.

Зазначене коригування відображено в регістрах бухгалтерського обліку - в звіті по проводках за 3 квартал 2015 р. (т.1 а.с. 71) на 31.09.2015 року.

Крім того з огляду на обороти рахунку 28 за 3 квартал 2015 року вбачається, що кінцеве сальдо на кінець 3-ого кварталу складало по дебету 2 999.98 грн. ( т.1 а.с. 68) тобто з урахуванням коригування, та відповідає даним відображеним у відомості руху товарів за 3-й квартал 2015 року ( т.1 а.с. 239) та аналізу рахунку 28 за 3 квартал 2015 року (т.1 а.с. 69)

Після відображення зазначеного у бухгалтерському обліку, фінансовий результат, в тому числі й обрахування бази оподаткування податком на прибуток та ПДВ є коректним.

З урахуванням вищевикладеного, судом погоджується з доводами ТОВ «Ліки Одещини», що подана позивачем податкова та фінансова звітність за 2015 рік є правильною та не враховує помилку, які була відображена у обліку у липні та серпні 2015 року.

Таким чином відповідне коригування спростовує висновки перевіряючих про причини виникнення кредитового сальдо, а саме або відпуск не оприбуткованих ТМЦ, або надмірне списання товару до собівартості реалізованого товару, викладених в акті перевірки.

В той же час, відповідачем не прийнято до уваги подані позивачем разом із запереченнями на акт перевірки документи, якими підтверджується вищевикладене.

Фактично, у поясненнях, які надані до суду 27.04.2023 року (вх.№13453/23) відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області підтверджує, що невідповідності у бухгалтерському обліку підприємства були усунуті вже після проведення перевірки та відповідна бухгалтерська довідка подана до податкового органу разом із запереченням проти висновку акту перевірки №000718/15-32-14-15/39149032.

Доводи відповідача про здійснення реалізації товарів, які не оприбутковано в обліку, а також надмірне списання товарів до собівартості реалізованого товару не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

З урахуванням вищевикладеного та висновків Верховного суду про те, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення, враховуючи підстави для направлення даної справи на новий розгляд постановою Верховного суду від 28.11.2022 року, суд дійшов висновку про наявність підставі для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки Одещини» до Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2017 року № 0046901415, від 12 грудня 2017 року № 0046891415, від 12 грудня 2017 року № 0046881415.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5820,45 грн.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 5820,45 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 165, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки Одещини» до Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2017 року № 0046901415, від 12 грудня 2017 року № 0046891415, від 12 грудня 2017 року № 0046881415 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 12 грудня 2017 року № 0046901415, від 12 грудня 2017 року № 0046891415, від 12 грудня 2017 року № 0046881415.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки Одещини» витрати зі сплати судового збору у розмірі 5820,45 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано судом 22.05.2023 року.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Ліки Одещини» (вул.Щорса, буд.132/1, м.Одеса, 65036, код ЄДРПОУ 39149032).

Відповідачі:

Головного управління ДФС в Одеській області(вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646).

Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Суддя С.М. Корой