Постанова

від 24.05.2023 по справі 490/1281/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

24.05.23

22-ц/812/569/23

Єдиний номер справи 490/1281/22

Провадження 22-ц812/535/23 Головуючий по 1 інстанції Гуденко О.А.

Провадження 22-ц812/569/23 Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

24 травня 2023р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О.

секретар судового засідання Колосова О.М.,

за участі: представника відповідача Гордієнка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційними скаргами ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , Міністерства юстиції України

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2023р.

за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Державний реєстратор Миколаївської районної державної адміністрації Чекановський Сергій Ігорович, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу,

встановила:

У лютому2022р. ОСОБА_4 пред`явила в інтересах ОСОБА_3 позов до Міністерства юстиціїУкраїни про визнання протиправним та скасування п.2 наказу від 01.06.2021р. № 1956/5 "Про задоволення скарги ОСОБА_5 ", яким скасовано рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Чекановського С.І. від 25.04.2018р. № 40805158.

В позові зазначається, що 26.03.2008р. ОСОБА_5 уклала за ВАТ «Кредитпромбанк» кредитний договір № 23/032/08 ZKLN, за умовами якого отримала 7651150 грн.

В якості забезпечення виконання кредитних зобов`язань за вказаним договором 26.03.2008р. ОСОБА_2 уклала з банком іпотечний договір, предметом якого виступила належна їй квартира АДРЕСА_1 .

26.06.2013р. між ВАТ «Кредитпромбанк» і ПАТ «Дельта банк» укладено договір купівлі-продажу права вимоги, за яким останнє набуло права вимоги, в тому числі за кредитними зобов`язаннями ОСОБА_2

ПАТ «Дельта Банк» у зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором від 26.03.2008р. реалізувало своє право на предмет іпотеки шляхом здійснення державної реєстрації права власності на вказану нерухомість за собою на підставі ст.37 Закону «Про іпотеку».

Підставою для реєстрації права власності за ПАТ «Дельта Банк» слугувало рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Чекановського С.І. за № 40805158, яким відкрито розділ у Державному реєстрі прав № 1539093648101 на квартиру та внесено запис про право власності № 25879731 на неї за ПАТ «Дельта банк» на підставі договору купівлі-продажу права вимоги від 26.06.2013р., укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.; договору іпотеки від 26.03.2008 № ВКЕ351112, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округуЯковлевою Ю.В., листа-вимоги ПАТ «Дельта банк» про повернення боргу від 27.11.2017 № 02.4.1/1947/17.

24.04.2019р. ОСОБА_3 на аукціонішляхом укладеннядоговору купівлі-продажуз ПАТ"ДельтаБанк" придбав квартиру АДРЕСА_1 .

Дану квартиру було зареєстровано за ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 31326165.

ОСОБА_2 не погодившисьіз рішеннямдержавного реєстратораЧекановського С.І.у травні2019р.звернулась доЦентрального районногосуду м.Миколаєва зпозовом провизнання йогонезаконним,а такожпро визнаннянедійсним договорукупівлі-продажувід 24.04.2019р.та провитребування у ОСОБА_3 квартири.

На підставіпозовної заяви ОСОБА_2 15.02.2021р. ухвалою судді відкрито провадження у справі.

Також ОСОБА_2 оскаржила рішення державного реєстратора Чекановського С.І. до Міністерства юстиції України, яке 01.06.2021р. видало наказ про задоволення її скарги.

Позивач вважає, що при розгляді скарги відповідачем були порушенні вимоги Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та постанови Кабінету Міністрів України №1128 від 25 грудня 2015р., якою затверджено порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Так, відповідач повинен був відмовити в задоволенні скарги, оскільки на момент розгляду скарги в Центральному районному суді м. Миколаєва було відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_2 з фактично ідентичними вимогами до тих, які викладені у скарзі що виключало можливість розгляду такої скарги по суті та порушено процедуру розгляду скарги, так як не повідомлено заінтересованих осіб про її розгляд. Крім того, висновки по суті скарги, яких дійшла комісія при розгляді заяви про скасування рішення державного реєстратора є помилковими, що призвело до прийняття незаконного наказу у відповідній його частині.

В подальшомуу письмовихпоясненнях представникпозивача зазначала,що оскарженийнаказ суперечить п.1 ч.2ст.37 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно",а позивачбув позбавленийможливості повідомитивідповідача пронаявність судового спорущодо квартири.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2023р. позов задоволено. Постановлено визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу Міністерства юстиції України від 01.06.2021р. за №1956/5 "Про задоволення скарги ОСОБА_6 (Зброжик)", яким скасовано рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Чекановського С.І. від 25.04.2018р. №40805158.

В апеляційних скаргах відповідач та представник третьої особи, посилаючись на незаконність рішення суду, просили його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову.

Апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга представника третьої особи частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 уклала за ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» 26.03.2008р. кредитний договір № 23/032/08 ZKLN, за умовами якого отримала 7651150 грн.

В якості забезпечення виконання кредитних зобов`язань за вказаним договором 26.03.2008р. ОСОБА_2 уклала з банком іпотечний договір, предметом якого виступила належна їй квартира АДРЕСА_1 .

26.06.2013р. між ВАТ «Кредитпромбанк» і ПАТ «Дельта банк» укладено договір купівлі-продажу права вимоги, за яким останнє набуло права вимоги, в тому числі за кредитними зобов`язаннями ОСОБА_2

ПАТ «Дельта Банк» у зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором від 26.03.2008р. реалізувало своє право на предмет іпотеки шляхом здійснення державної реєстрації права власності на вказану нерухомість за собою на підставі ст.37 Закону «Про іпотеку».

Підставою для реєстрації права власності за ПАТ «Дельта Банк» слугувало рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Чекановського С.І. за № 40805158, яким відкрито розділ у Державному реєстрі прав № 1539093648101 на квартиру та внесено запис про право власності № 25879731 на неї за ПАТ «Дельта банк» на підставі договору купівлі-продажу права вимоги від 26.06.2013р., укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.; договору іпотеки від 26.03.2008 № ВКЕ351112, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округуЯковлевою Ю.В., листа-вимоги ПАТ «Дельта банк» про повернення боргу від 27.11.2017 № 02.4.1/1947/17.

24.04.2019р. ОСОБА_3 придбав нааукціоні квартиру АДРЕСА_1 ,уклавши договіркупівлі-продажуз ПАТ"ДельтаБанк".

24.04.2019р.приватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуАнтиповою І.В.прийнято рішенняпро державнуреєстрацію прававласності наквартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підстав договору купівлі-продажу квартири, що продана на аукціоні від 24.04.2019р.

У травні2019р. ОСОБА_2 не погодившисьіз рішеннямдержавного реєстратораЧекановського С.І.звернулась доЦентрального районногосуду м.Миколаєва зпозовом провизнання йогонезаконним,а такожпро визнаннянедійсним договорукупівлі-продажувід 24.04.2019р.,про витребуванняу ОСОБА_3 вказаної квартири.

На підставіпозовної заяви ОСОБА_2 23.05.2019р. ухвалою судді відкрито провадження у справі, а після перерозподілу справи 15.02.2021р. іншим суддею постановлено ухвалу про прийняття справи до свого провадження.

24жовтня 2019р. ОСОБА_2 звернулась зі скаргою до Міністерства юстиції України про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 квітня 2018 року № 40805158, прийнятого державним реєстратором Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Чекановським С.І.

При цьому ОСОБА_2 всупереч вимог,зазначених вп.5ч.5 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не вказала у скарзі відомості про наявність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав.

04.02.2021р. Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції у своєму висновку рекомендувала скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково: скасувати рішення від 25 квітня 2018р. № 40805158, прийняте державним реєстратором Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Чекановським С.І.; тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради ОСОБА_7 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 місяць. В іншій частині вимог відмовити.

Підставою для скасування рішення державного реєстратора зазначено порушення ст.ст.10,18,23,24 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме - не було надано договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

01 червня 2021р. Міністерством юстиції України видано наказ №1956/5 "Про задоволення скарги ОСОБА_5 ", яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 квітня 2018р. № 40805158, прийнятого державним реєстратором Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Чекановським С.І.

З`ясувавши, що наказ Міністерством юстиції України від 01 червня 2021р. суперечить п.1 ч.2 ст.37 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", так як між позивачем і третьою особою в суді розглядається спір про право на квартиру, що виключає компетенцію відповідача на розгляд скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав щодо цього нерухомого майна, суд дійшов до вірного висновку про наявність підстав для ухвалення рішення на користь позивача.

Посилання відповідачав апеляційнійскарзі нанеобізнаність пронаявність судовогопровадження запозовом ОСОБА_2 є безпідставними, тому що не спростовують наявність факту такого провадження на час розгляду скарги. А положення п.1 ч.2 ст.37 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з цього приводу є імперативними.

Крім того, суд правомірно застосував при вирішенні спору висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021р. у справі №910/16115/20. При розгляді цієї справи Верховний Суд зазначив «відповідно до ч.1ст.37 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно"рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Отже, згідно з приписами чинного законодавства безпосередньо до суду може бути оскаржене саме рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, і саме наявність інформації про судове провадження є підставою для відмови у задоволенні скарги.

У той же час приписами п.1 ч.2ст.37 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно"виключено можливість розгляду скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав щодо нерухомого майна за наявності судового спору».

Відповідно підлягають відхиленню й доводи представника третьої особи відносно помилкового застосування до спірних правовідносин постанови Верховного Суду від 31 серпня 2021р. у справі №910/16115/20, оскільки в цій постанові дано тлумачення ст.37 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно".

Що ж стосується доводів відповідача про незаконність рішення державного реєстратора з посиланням на не надання договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу права власності на предмет іпотеки, то розгляд судової справи за позовом ОСОБА_2 не завершено, а тому висловлювання правової позиції з цього питання є передчасним.

Сама по собі обставина, що додаткова позовна вимога ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора була прийнята судом після подачі скарги до відповідача не впливає на законність рішення суду, виходячи з того, що таку вимогу було заявлено нею до суду 05.09.2019р., тобто до подачі скарги відповідачу, а суд прийняв її до провадження до винесення відповідачем оспореного наказу. Таким чином і в цій частині апеляційну скаргу представника третьої особи слід визнати безпідставними.

Частково є обґрунтованими доводи апеляційної скарги представника третьої особи щодо підстави для визнання незаконним оскаржуваного наказу «на момент прийняття рішення за результатами розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначено у рішенні, що оскаржується», так як відповідач мав право на застосування цієї підстави, яка передбачена п.2 ч.8 ст.37Закону "Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно" лише за наявності компетенції на розгляд скарги, між тим як така скарга не підвідомча відповідачу згідно з п.1 ч.2ст.37 цього ж Закону (п.17постанови ВерховногоСуду від31серпня 2021р.у справі№910/16115/20).

З огляду на вищенаведені мотиви рішення суду в силу п.4 ч.1 ст.376 ЦПК підлягає зміні з виключенням вказаного висновку суду із мотивувальної частини.

Відповідно до ст.141 ЦПК з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в дохід держави, сплату якого було відстрочено ухвалою від 01 травня 2023р.

Керуючись ст.ст.367,374-376,382 ЦПК, колегія суддів

постановила:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 вінтересах ОСОБА_2 ,Міністерства юстиціїУкраїни відповіднозадовольнити частковота залишити без задоволення.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2023р. змінити, виключивши з його мотивувальної частини висновок, що для визнання незаконним оскаржуваного наказу є також підстава, що на момент прийняття рішення за результатами розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначено у рішенні, що оскаржується.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1488,60 грн. судового збору у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбаченихст.389 ЦПК, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови виготовлено 24 травня 2023р.

Головуючий: Судді: