Справа № 639/8035/21
Провадження № 2/639/266/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
18 травня 2023 року
Жовтневий районний суд м. Харковав складі :
головуючого судді - Рубіжного С.О.
за участю секретаряЧубенко О.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши увідкритому судовому засіданнів м. Харкові в порядку спрощенного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС УКРАЇНА»</a>, третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживача, визнання укладеним договору між сторонами, стягнення сплачених коштів та пені, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
26 листопада 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся з позовною заявою, в особі свого представника, позивач ОСОБА_1 до ТОВ «КОМПАС УКРАЇНА», третя особа ОСОБА_2 захист прав споживачів, повернення сплачених коштів та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 21.01.2020 року позивачем на підставі заявки на туристичні послуги № 210120/1 було сплачено повну вартість туру 21.01.2020 р. 9065,33, що було передплатою за надання туристичних послуг. Піля сплати грошей, представником турагенства в електроному вигляді позивачеві було направлено договрі на туристичне обслуговування, в якому заявником був зазначений батько позивача, який нібито діє на підставі особистого волевиявлення. Однак, туристичні послуги, погоджені сторонами, фактично надані не були у зв`язку із чим позивач просить суд стягнути з ТОВ «Компас Україна» на користь позивача сплачені ним за договором кошти у сцмі 9065,33 грн, пеню за неналежне виконання договору у сумі 9065,33, моральну шкоду і розмірі 5000 грн., витрати на правову допомогу та судовий збір.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС УКРАЇНА»</a>, третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів, повернення сплачених коштів та стягнення моральної шкоди - залишено без руху.
Надано строк для усунення вказаних недоліків.
14 грудня 2021 року представником позивача надано уточнену позовну заяву, відповідно до якої просили визнати договір на туристичне обслуговування №210120/1 від 21.01.2020 укладеним між ОСОБА_1 , та ТОВ «КОМАПС УКРАХЇНА». Стягнути з ТОВ «Компас Україна» на користь позивача сплачені ним за договором кошти у сумі 9065,33 грн, пеню за неналежне виконання договору у сумі 9065,33, моральну шкоду і розмірі 5000 грн., витрати на правову допомогу та судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що у січня 2020 року позивач за допомогою соціальних мереж звернувся до туристичного агентства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для отримання інформації стосовно туристичного продукту, рекламу якого побачив на сторінці агентства у зазначеній соціальній мережі, а саме літнього автобусного туру до Болгарії.
Позивач мав намір подарувати відпочинок своїм літнім батькам.
У особистих повідомленнях мережі «Instagram», а згодом у мессенджері «Vibег» позивачем разом з представником туроператора обговорювалися умови та вартість туру. Оскільки Позивача вони влаштували, 21.01.2020р. ним було сплачено повну вартість туру у сумі, вказаній представником турагентства (9065.33 грн.) та на вказані ним реквізити.
Після сплати грошей представником турагентства в електронному вигляді Позивачеві було направлено договір на туристичне обслуговування, у якому замовником був зазначений батько Позивача, який нібито діє на підставі особистого волевиявлення.
Туроператором за договором зазначене Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАС УКРАЇНА»</a>, від імені та за дорученням якого на підставі Агентського договору № 210120/1 від 21 січня 2020 року діє Турагенство "Море Туров" ФОП ОСОБА_2 , надалі Турагент.
Зазначений договір не був підписаний його сторонами, а фактично був укладений шляхом листування між ОСОБА_1 та туроператором в особі турагента. Зазначення у тексті договору батька Позивача, як сторони, не спричинило за жодних юридичних наслідків для сторін, оскільки батько Позивача цього договору не підписував, не знайомився з його змістом та не сплачував за ним кошти, отже і не укладав. За таких обставин стороною договору фактично був Позивач, який діяв у правовідносинах, що склалися, від свого імені.
29.04.2021р. у зв`язку із введенням по усьому світу карантинних обмежень Позивач поцікавився у представника турагентства щодо замовленого туру, чи буде він відбуватися і яким чином надалі буде вирішуватися питання з перенесенням туру або поверненням них коштів.
Представник турагента відповів, що планується або перенесення туру або «заморозка коштів» і що в подальшому питання якимось чином буде вирішуватися, про що докладніше ідомо в травні.
Далі, вже у червні представник турагентства сам написав Позивачеві та попросив надіслати першу сторінку договору та фото його паспорту, що Позивач і зробив.
Сплачений тур мав відбутися у червні 2020р. З того моменту турагентство на зв`язок довгий час не виходило. 03.08.2020 року Позивач звернувся до турагентства з проханням повернути сплачені кошти у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем та горем у родині, але на своє звернення отримав відповідь про те, що усі питання вирішує туроператор, турагентство з ним зв`язалося та чекає відповіді.
10.08.2020 року турагентство надало відповідь, що можливість повернення коштів від туроператора з`явиться не раніше закінчення карантину і кошти будуть повернуті за вирахуванням не менше ніж 30% від сплаченої суми, а тому для Позивача краще залишити кошти на «депозиті» та почекати, можливо в майбутньому перебронювати тур на інший або хтось придбає тур і тоді повернуть кошти.
У вересні Позивач знову звернувся до турагентства з метою придбати для себе інший тур, але жодного, який би підходив за ціною, не знайшлося.
Згодом, у жовтні Позивач знову попросив повернути йому кошти, але представник турагенства знову його відмовив мотивуючи тим, що це довго (потрібно чекати кінця карантину) і буде велике вирахування, і що краще ще почекати, а також зазначив, що усі їхні так роблять депонують кошти і ніхто не відмовляється від турів.
В березні 2021 року Позивач знову звернувся до турагентства та попросив повернути кошти, на що знову отримав відповідь про те, що буде велике вирахування і краще взяти інший тур.
У липні Позивач просив змінити тур на тур по Україні та відправити у нього батьків його дружини, але отримав відповідь, що на Україну змінювати неможна.
Згодом, на усі намагання придбати інший тур представник турагентства надавав відповідь, що так чи інакше будуть вирахувані якісь суми за зміни. Листування припинилося у жовтні 2021 року. Отже, з зазначеного вбачається, що турагентство разом з туроператором своїми діями намагалися зробити усе, щоб не повернути кошти за придбаний тур і чинило перешкоди у зміні туру на інший (погрози вирахування відсотків за перебронювання, неможливість змінити туристів та країну подорожі тощо), зазначивши також, що сплаченими коштами можливо скористатися лише до кінця 2021 року.
Фактично з січня 2020 року по листопад 2021 року Позивач знаходиться у нервовому, невизначеному стані сплативши значну для себе суму коштів та не отримавши при цьому а ні послуги, а ні будь-якої альтернативи, а ні можливості відпочинку, оскільки кордони у 2021 році були вже відкритими.
Таким чиномдії туроператората турагентстває протиправними,направленими нате,щоб привласнитисплачені кошти,та такими,що порушуютьзаконодавство Українипро туризмта праваспоживача,що додатковопідтверджується тимфактом,що відповіднодо інформації,яка міститьсяу ЄДРФОП ОСОБА_2 припинив свою підприємницьку діяльність за власним рішенням 05.01.2021р.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС УКРАЇНА»</a>, третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів, повернення сплачених коштів та стягнення моральної шкоди. Призначено судове засідання.
08.11.2022 року на електрону адресу Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла заява від представника третьої особи Прядко Д.В., відповідно до якої він просив суд проводити судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою додатку EasyСon (https://vkz.court.gov.ua/).
Ухвалою Жовтневогорайонного судум.Харкова від15листопада 2022року клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 ОСОБА_3 задоволено. Забезпечено проведення судового засідання призначеного на 17.11.2022 року на 11:30 годин та всіх судових засідань в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів представнику третьої особи ОСОБА_3 під час розгляду цивільної справи № 639/8035/21 за допомогою додатку Easycon.
16 листопада 2022 року через електронну пошту суду представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 , надано заяву про розгляд справи без участі сторони позивача.
30 січня 2023 року в судове засідання сторони не з`явились, представник позивача ОСОБА_4 електронною поштою надала заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Ухвалою Жовтневогорайонного судум.Харкова від13квітня 2023року визнанообов`язковоюявку позивача ОСОБА_1 для дачі додаткових пояснень по справі.
В судовому засідання позивач ОСОБА_1 надав пояснення аналогічні викладеним в позові. В січня 2020 року за допомогою соціальної мережі звернувся до туристичного агентства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та забронював для свої батьків (на їх ім`я) тур до Болгарії, який сплатив власними коштами, здійснивши переказ з власної картки. В подальшому, через карантинні обмеження тур було відкладено на невизначений термін. Позивач неодноразово звертався до туроператора з вимогою повернути кошти, або змінити тур, проте марно. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, захистити його права, як споживача, визнати укладений договір між ним та відповідачем та стягнути на його користь кошти, моральну шкоду та понесені ним витрати. Зазначив, що листування та обговорювання умов надання послуг здійснювалось виключно в соціальних мережах з працівником тур агента. З метою укладання договору, від отримав у батьків їх закордонні паспорти та передав їх фото тур агенту для оформлення договору. На підставі особистих данних батьків, був сформований договір, який був надісланий через електронну пошту, після цього відповідачем були вчинені дії щодо бронювання готелю та умов перевезення, але внаслідок запровадження карантину, отримати послуги по відпочинку виявилось неможливим.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не сповістили.
Від представника третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі ОСОБА_2 та його представника.
Суд,вислухавши позивача,перевіривши матеріалисправи тадослідивши наданідокази,приходить донаступного висновку.
Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно дост.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідност. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст.81 ЦПК Українидокази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 21 січня 2020 року між ТОВ «КОМПАС УКРАЇНА», від імені та за дорученням якого на підставі Агентського договору № 210120/1 від 21.01.2020 р. діє Турагенство «Море Туров» ФОП ОСОБА_2 , надалі тур агент в особі ОСОБА_2 та BOSENKO VITALII , який дії на підставі особистого волевиявлення і замовляє туристичні послуги в інтересах ОСОБА_5 укладено договір на туристичне обслуговування № 210120/1/ (а.с. 13 -26).
Відповідно до копії додатку №1 до договору на туристичне обслуговування від 21.01.2020 замовлення на бронювання туристичних послуг зроблено на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , країна /курорт Болгарія, дата туру 07.06.2020 -14.06.2020. Загальна вартість туристичних послуг 9231, 74 грн. (а.с. 27).
BOSENKO VITALII надав згоду на збір та обробку персональних даних Додаток № 2 до Договору (а.с.28)
21.01.2020 року з банківської карти позивача сплачено вартість туристичних послуг шляхом безготівкового перерахування на поточний банківський рахунок тур агента 9065,33 грн., шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок турагента, що підтверджується копією платіжного доручення №Р24АР24А165809532С97525 від 21.01.20 (а.с. 30).
Як підтверджено позивачем договір укладався на відстані. Ним були надані персональні данні батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Відповідачем були вчинені дії щодо бронювання готелю та умов перевезення
Відповідно до п.п. 7-11,22ст.1Закону України« Прозахист правспоживачів» (в редакції на час укладання договору)договір -усний чиписьмовий правочинміж споживачемі продавцем(виконавцем)про якість,терміни,ціну таінші умови,за якихреалізується продукція.Підтвердження вчиненняусного правочинуоформляється квитанцією,товарним чикасовим чеком,квитком,талоном абоіншими документами(далі-розрахунковий документ); договір,укладений навідстані,-договір,укладений продавцем(виконавцем)із споживачемза допомогоюзасобів дистанційногозв`язку електроннеповідомлення -інформація,надана споживачучерез телекомунікаційнімережі,яка можебути убудь-якийспосіб відтворенаабо збереженаспоживачем велектронному вигляді; засобидистанційного зв`язку-телекомунікаційні мережі,поштовий зв`язок,телебачення,інформаційні мережі,зокрема Інтернет,які можутьвикористовуватися дляукладення договорівна відстані; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника;
Права споживача в разі укладення договору на відстані регулюютьсяст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», яка є спеціальною для такого виду договорів.
Відповідно до ч.ч.1-3ст.13 Закону України «Про захист прав споживачів»Положення цієї статті не застосовуються до договорів, укладених на відстані, які стосуються:1) правочинів з нерухомим майном, крім оренди такого майна;2) правочинів з цінними паперами;3) фінансових послуг;4) продажу товарів торговельними автоматами;5) телекомунікаційних послуг;6) правочинів, здійснених на аукціоні, якщо участь у ньому можлива і без використання засобів дистанційного зв`язку.
Перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про:1) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії;2) основні характеристики продукції;3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати;4) гарантійні зобов`язання та інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом продукції;5) інші умови поставки або виконання договору;6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг;7) вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу;8) період прийняття пропозицій;9) порядок розірвання договору.
У разі ненадання такої інформації суб`єкт господарювання несе відповідальність згідно ізстаттями 15і23цього Закону.
Факт надання інформації відповідно до вимог частини другої цієї статті повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем (виконавцем) в односторонньому порядку.
Підтвердження інформації не вимагається, якщо послуга надається засобами дистанційного зв`язку і оплачується через оператора телекомунікаційних послуг.
У пунктах 1, 5 частини першоїстатті 4 Закону України "Про захист прав споживачів"зазначено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на захист своїх прав державою, відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (товарах, роботах, послугах).
При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди (частина другастатті 22 Закону України "Про захист прав споживачів").
Згідно ізстаттею 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про туризм» (в редакції на час укладання договору), туризм - тимчасовий виїзд особи з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці, куди особа від`їжджає;
турист - особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов`язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін;
туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо)
Частинами 1-3 ст.20 20 Закону України «Про туризм» передбачено, що за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.
До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.
Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.
Частиною 4 цієї статті визначені істотні умови договору на туристичне обслуговування.
Частиною 3 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
В силуч.ч.1-3ст..639ЦК України,договір можебути укладенийу будь-якійформі,якщо вимогищодо формидоговору невстановлені законом. Якщосторони домовилисяукласти договіру певнійформі,він вважаєтьсяукладеним змоменту наданняйому цієїформи,навіть якщозаконом цяформа дляданого видудоговорів невимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Поняття представництва розкривається у ст. 237 ЦК України.
З положень ч. 1 ст. 237 слідує, що представник - особа, яказобов`язана або має право вчинити правочинвід іменідругої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 ЦКУ не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
Тобто особа, яка діє від власного імені не є представником. Особа може вважатися представником, коли вона діє в чужих інтересах, тобто не від себе, а від інших осіб.
Представництво як діяльність не від власного імені, а від імені будь-якої особи чи осіб залишається представництвом за будь-яких (позитивних/негативних з точки зору економічної вигоди) результатів.
Надаючи оцінку наданим у справі доказам, суд на підставі законодавства зазначає, що позивач фактично діяв в інтересах своїх батьків, які набули статус туриста (споживача послуг), відповідачем вчинені дії щодо визначених умов договору відносно туристів, а саме бронювання готелю, проте послуги не були надані внаслідок карантинних обмежень.
Фактично правовідносини виникли між ТОВ «Компас Україна» та ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - батьками позивача, в інтересах яких діяв позивач.
Заявлена вимога позивачем про визнання його стороною договору, замінивши осіб в договорі, права та інтереси яких порушені суд вважає безпідставною.
Сам факт оплати з банківської карти позивача грошових коштів за послуги не надає позивачу статусу споживача послуг.
Встановивши обставини справи, суд не погоджується з такими доводами позивача, тому в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Оскільки стягнення грошових коштів за договором та пені, відшкодування моральної шкоди є похідними вимогами то в цій частині позов також не підлягає задоволенню.
На підставі керуючись ст.12,81,89,263-265,274,279 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС УКРАЇНА»</a>, третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживача, визнання укладеним договору між сторонами, стягнення сплачених коштів та пені, відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАС УКРАЇНА»</a>, код ЄДРПОУ 42963918, адреса місцязнаходження: 04213, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, буд. 53б;
Третя особа ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 23.05.2023.
Суддя С.О. Рубіжний
Суд | Жовтневий районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2023 |
Оприлюднено | 26.05.2023 |
Номер документу | 111068307 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Жовтневий районний суд м.Харкова
Рубіжний С. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні