Рішення

від 16.05.2023 по справі 500/4343/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4343/22

16 травня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення від 14.02.23 в адміністративній справі за позовом Приватного агропромислового підприємства "Топільче" до Тернопільської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року задоволено позов Приватного агропромислового підприємства "Топільче" до Тернопільської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування пункту наказу.

На електронну адресу суду 14.02.2023 року надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення з доказами на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

15.02.2023 судом надіслано відповідь на заяву, в якій було зазначено, що адміністративну справу №500/4343/22 за позовом Приватного агропромислового підприємства "Топільче" до Тернопільської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, 14.02.2023 надіслано на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду разом із поданою апеляційною скаргою, для перегляду в апеляційному порядку. На даний час вищевказана справа на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду не повернута. Враховуючи вищевикладене, суд повідомив, що заява про ухвалення додаткового рішення буде розглядатися після повернення справи № 500/4343/22 з Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 повернуто апеляційну скаргу скаржнику.

На адресу Тернопільського окружного адміністративного суду дана справа повернулася 05.05.2023.

Ознайомившись з заявою про компенсацію витрат на правничу допомогу від 08.05.2023 та доданими до неї документами, суд дійшов висновку, що її розгляд не потребує отримання додаткових пояснень від заявника (представника позивача) та додаткових доказів.

Отож, у зв`язку з відсутністю необхідності заслухати пояснення сторін та отримати від них додаткові докази для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення, із врахуванням достатності доказів для розгляду даної заяви, вказана заява розглянута судом без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дана заява обґрунтовується тим, що представником Приватного агропромислового підприємства "Топільче" був адвокат Шкварок Т.Р. на підставі договору про надання правової допомоги №04/01, укладеного 04.01.2022 року, згідно яким вартість наданих послуг становила 500 грн. за одну годину, затрачену на виконання завдання клієнта. Здійснення судових витрат позивачем підтверджується додатковою угодою №2 від 27.10.2022 та актом здачі-приймання наданих послуг від 19.12.2022 року.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За правилами ч.3 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно із ч.5 ст.143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 року у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 року у справі № 814/698/16.

З матеріалів справи видно, що 04.01.2022 року між позивачем та адвокатом Шкварок Т.Р. укладено договір про надання правової допомоги №04/01.

Згідно з п.2.2 сторони погодилися, що вартість наданих послуг становила 500 грн. за одну годину, затрачену на виконання завдання клієнта.

На підтвердження факту надання правової допомоги за договором №04/01 від 04.01.2022 року, сторонами 27.10.2022 укладено додаткову угоду № 2, де зазначилося, що сторони домовилися про суму гонорару адвоката в розмірі 1000 грн. Також долучено було Акт приймання-передачі наданих послуг від 19.12.2022 на загальну суму 1000,00 грн., а саме:

попередня консультація;

вивчення та аналіз матеріалів справи;

збір та систематизація доказів;

підготовка та подання позовної заяви.

Всього вартість 1000 грн.

Докази сплати гонорару за надання правової допомоги за договором №04/01 від 04.01.2022 року представником позивача до матеріалів справи не долучено.

Стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

У відповідності до ч.6 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 1000,00 грн. є співмірною.

Таким чином, заявлені представником позивача до відшкодування 1000,00 грн. витрат на правничу допомогу є обґрунтованими, відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з Тернопільської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України не становить надмірний тягар для відповідача.

Суд погоджується з такою сумою та вважає її співмірною.

Керуючись статтями 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України на користь Приватного агропромислового підприємства "Топільче" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Приватне агропромислове підприємство "Топільче" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Кінець, 81,с. Глещава,Тернопільський район, Тернопільська область,48136 код ЄДРПОУ/РНОКПП 31103809);

відповідач:

- Тернопільська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576).

Головуючий суддяПодлісна І.М.