Справа № 761/14005/22
Провадження № 2/761/629/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Аббасової Н.В.,
за участю секретаря: Шалівського В.О.,
представника позивача: Хоменка В.О.,
представника відповідача: ОСОБА_3.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання представника відповідача ОСОБА_3. про об`єднання в одне провадження цивільної справи № 761/14005/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «ЯР» про визнання права власності, з цивільною справою №761/1401/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ДБК» про витребування майна з чужого незаконного володіння та клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про закриття провадження у справі,
В С Т А Н О В И В :
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.
У судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про об`єднання в одне провадження цивільну справу № 761/14005/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «ЯР» про визнання права власності, з цивільною справою №761/1401/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ДБК» про витребування майна з чужого незаконного володіння та клопотання про закриття провадження у справі.
Клопотання про об`єднання в одне провадження справ обґрунтоване тим, що вимоги позовних заяв у вказаних справах виникли з одних правовідносин, ґрунтуються на одних і тих же самих підставах, тому допустимо їх об`єднати в одне провадження. Крім того, вказані справи пов`язані підставами виникнення, а саме захистом позивачами своїх прав на один і той самий об`єкт нерухомого майна.
Крім того представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що позовна вимога про визнання за позивачем права власності на об`єкт нерухомого майна є безпідставною, оскільки правові підстави для виникнення права власності у позивача відсутні, а відтак здійснювати судовий захист своїх прав як власника позивач не може.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотань, надавши суду відповідні письмові пояснення.
Суд розглянувши клопотання представника відповідача, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно вимог ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Відповідно до абзацу 3 п. 15 Постанови Пленуму ВСУ 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову.
Між тим, об`єднання кількох позовних вимог в одне провадження недоцільне в тих випадках, коли позовні вимоги виникають з різних правовідносин, врегульованих різними галузями права, і спрямовуються на досягнення різної мети, та коли незважаючи на те, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються однією й тією самою галуззю права.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що об`єднання позовів, розгляд позовних вимог яких пов`язаний з різними методами дослідження та спрямовуються на досягнення різної мети, може ускладнити процес розгляду та вирішення спору.
Об`єднання позовних вимог в даному випадку не сприятиме процесуальній економії часу та швидкому розгляду справ, виконанню завдання цивільного судочинства та є недоцільним.
Оскільки об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду, суд не вважає за доцільне об`єднання в одне провадження вказаних цивільних справ. Сумісний розгляд декількох вимог, по суті не однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зазначеного клопотання представника відповідача про об`єднання цивільних справ в одне провадження.
Стосовно клопотання про закриття провадження у справі, суд зазначає про таке.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а, відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
У даному випадку, як вбачається із матеріалів справи, позивач вказує, що правовою підставою виникнення (набуття) у ТОВ «ДБК» права власності на приміщення АДРЕСА_1 є Договір № 3 від 02.09.2010, який є чинним та дійсним. У свою чергу, Відповідачем не визнається право власності позивача на вказане приміщення, з огляду на що подано відповідний позов до суду.
Перевіривши матеріали позову, дослідивши клопотання представника відповідача та заперечення представника позивача, суд вважає, що викладені представником відповідача у своєму клопотанні обставини не можуть свідчити про відсутність предмета спору, а тому відсутні правові підстави для закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з чим клопотання про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 259-261, 353-355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання представника відповідача ОСОБА_3. про об`єднання в одне провадження цивільної справи № 761/14005/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «ЯР» про визнання права власності, з цивільною справою №761/1401/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ДБК» про витребування майна з чужого незаконного володіння та клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про закриття провадження у справі, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2023 |
Оприлюднено | 26.05.2023 |
Номер документу | 111074459 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Аббасова Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні