Постанова

від 24.05.2023 по справі 148/927/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 148/927/20

Провадження № 22-ц/801/1002/2023

Категорія: 101

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковганич С. В.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 рокуСправа № 148/927/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Голоти Л.О., Денишенко Т.О.,

за участі секретаря судового засідання Різник Д.С., представника ОСОБА_1 адвоката Мишковської Т.М., представника ОСОБА_2 адвоката Мовчана В.В., представника ОСОБА_3 адвоката Ткачук В.В., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката МишковськоїТетяни Миколаївни на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 01 березня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тульчинської міської об`єднаної територіальної громади, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

В липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Тульчинської міської об`єднаної територіальної громади, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи тим, що він є рідним братом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який тривалий час назад пропав безвісти.

01.11.2016 рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області у справі №148/1868/16-ц за заявою ОСОБА_3 . ОСОБА_4 визнано безвісно відсутнім з 01.09.2014.

11.05.2018 за заявою ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем ОСОБА_5 за заповітом, рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області у справі №148/2265/17 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Суворовського, Тульчинського району, Вінницької області, оголошено померлим. Днем його смерті визначено день набрання рішенням законної сили - 14.06.2018.

Про дані обставини він дізнався в травні 2020 року, оскільки в черговий раз намагався знайти свого брата та звертався до органів поліції та місцевого самоврядування.

Після отримання копії рішення суду звернувся до Тульчинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) із заявою про видачу свідоцтва про смерть та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження щодо ОСОБА_6 , які отримав 28.05.2020.

Відповідно до змісту свідоцтва про смерть ОСОБА_5 реєстрація смерті за рішенням суду відбулась 24.02.2020.

З метою оформлення спадкового майна він звернувся до Тульчинської державної нотаріальної контори. Однак, листом № 213/01-16 від 29.05.2020 йому було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини у зв`язку із пропуском шести місяців на звернення з такою заявою.

Оскільки йому не було відомо про судове рішення у справі №148/1868/16-ц про визнання безвісно відсутнім його брата та рішення у справі № 148/2265/17 про оголошення його брата померлим, він не був залучений та не брав участі у зазначених справах, а реєстрація смерті відбувалась за заявою іншої спадкоємиці - ОСОБА_2 лише у лютому 2020 року, тому шестимісячний строк на прийняття спадщини пропущений ним з поважних причин.

У зв`язку з викладеним просить встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а також встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 додатковий строк терміном три місяці для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 01 березня 2023 року позов задоволено частково.

Встановлено факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

В задоволенні позовних вимог щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тульчинської міської об`єднаної територіальної громади відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду представник ОСОБА_1 адвокатМишковська Т.М. подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила оскаржуване рішення в частині відмови у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже рішення суду в частині встановлення факту родинних відносин, апеляційним судом не перевіряється, оскільки в цій частині не оскаржується.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції частково не відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження від 30.10.1961 серія НОМЕР_2 батьками позивача зазначено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.14 т.1).

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 28.05.2020 №00026484703 батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (т.1 а.с. 13).

З копії довідки виконкому Тульчинської міської ради Вінницької області від 28.05.2020 №259 (а.с.12 т.1) вбачається, що відповідно до погосподарської книги №7 за 1961-1963 роки особового рахунку № НОМЕР_3 за адресою: с. Суворовське, Тульчинського району, Вінницької області склад двору наступний: 1. ОСОБА_7 , 1929 року народження; 2. ОСОБА_8 , 1929 року народження; 3. ОСОБА_6 , 1951 року народження; 4. ОСОБА_9 , 1956 року народження; 5. ОСОБА_1 , 1961 року народження. Також даний факт підтверджується копією погосподарської книги №7 за 1961-1963 роки особового рахунку № НОМЕР_3 .

Згідно копії рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 11.05.2018 у справі №148/2265/17, яке набрало законної сили 14.06.2018 (а.с.6-7 т.1), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суворовське, Тульчинського району, Вінницької області оголошено померлим. Днем його смерті визначено день набрання рішення законної сили.

Відтак, відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно повторного свідоцтва про смерть від 28.05.2020 серія НОМЕР_4 (а.с.9 т.1) вбачається, що 24.02.2020 Тульчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) була зареєстрована смерть ОСОБА_5 .

Згідно повідомлення Тульчинської державної нотаріальної контори від 19.05.2020.№213/01-16 (а.с.10 т.1) вбачається, що державним нотаріусом було повідомлено ОСОБА_1 , що оформити спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , немає можливості у зв`язку з відсутністю прийняття ним спадщини шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до шести місяців та відсутність фактичного прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання по суті.

Згідно повідомлення Тульчинської державної нотаріальної контори від 21.07.2020 №296/01-16 (а.с. 36 т. 1) спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 не відкривалась.

Згідно копії спадкової справи №685/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 (а.с.61-106 т.1) вбачається, що 21.10.2020 ОСОБА_2 звернулась до Тульчинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і того ж дня відбулася реєстрація спадкової справи спадкодавця ОСОБА_5 29.10.2020 та 10.11.2020 на ім`я ОСОБА_2 було видано 3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованих в реєстрі за № 1-1764, №1-1765, № 1-1809.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні доведено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був рідним братом позивача. Разом з тим, позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку про прийняття спадщини. При цьому суд зазначив, що необізнаність позивача про смерть його брата та відкриття спадщини не може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки сама по собі ця обставина, без встановлення інших об`єктивних обставин, не свідчить про поважність пропуску спадкоємцем цього строку.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів частково не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Зважаючи на наведене, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Підставою для визначення судом додаткового строку для подання заяви є виключно наявність поважних причин, тобто таких, які безумовно унеможливлювали вчинення особою дій по прийняттю спадщини. Такі причини та обставини мають існувати об`єктивно, тобто незалежно від особистих уявлень спадкоємця чи сприйняття ним певних фактів. Встановлений законом шестимісячний строк є цілком розумним та достатнім для вчинення спадкоємцем юридично значимих дій щодо прийняття спадщини, а тому причини, які об`єктивно унеможливлювали вчинення дій щодо прийняття спадщини, мають існувати протягом усього цього строку, або принаймні його істотної частини з такими наслідками, щоб протягом решти строку спадкоємець об`єктивно не мав змоги реалізувати своє право на прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна першорядно стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано безвісно відсутнім з 01.09.2014 року, що підтверджується рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від01 листопада 2016 року.

11.05.2018 року за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено померлим. Днем смерті визначено день набрання рішенням законної сили, а саме 14.06.2018 року.

Про розгляд заяв ОСОБА_3 , про визнання ОСОБА_5 безвісно відсутнім та ОСОБА_2 про оголошення ОСОБА_5 померлим, позивача не повідомляли та до участі у їх розгляді залучено не було.

Відтак позивач, не будучи учасником справи про визнання його брата померлим, не мав об`єктивної змоги протягом встановленого законом шестимісячного строку звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Про рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 11.05.2018 року про оголошення ОСОБА_5 померлим дізнався лише в травні 2020 року, оскільки вважав брата живим, у зв`язку з чим звернувся в органи поліції для його пошуку.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач не був залучений до участі у розгляді справ про визнання ОСОБА_5 безвісно відсутнім та про оголошення його померлим, та його активну поведінку, яка була спрямована на з`ясування факту смерті спадкодавця та прийняття спадщини у межах розумних строків після отримання копії свідоцтва про смерть брата, свідчать про те, що він не втрачав інтересу до спадкування, а тому колегія суддів вважає доведеними обставини на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог в частині визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку із чим колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати рішення в цій частині, та ухвалити нове рішення про наданням додаткового строку терміном три місяці для прийняття спадщини, який є достатній у контексті обставин цієї справи.

Відповідно до п. 1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду в частині відмови у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини скасувати, задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни задовольнити.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 01 березня 2023 року в частині відмови у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини скасувати.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ), додатковий строк для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , терміном три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 24 травня 2023 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: Л.О. Голота

Т.О. Денишенко